Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Оцінка ефективності перемішування

Читайте также:
  1. Визначення ефективності впровадження оргтехзаходів.
  2. Відгук і оцінка роботи студента на практиці
  3. Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів
  4. Грошова оцінка земель лісового фонду
  5. Грошова оцінка земель населених пунктів
  6. Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
  7. Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

Ефективність перемішування, яке застосовують для утворення однорідних систем, слід оцінювати за ступенем отри­маної однорідності в об'ємі, де воно відбувається, через певний час від початку перемішування. На рис. 17.5 подано схему мішал­ки і позначено точками пункти, де одночасно відбирають проби. Середню концентрацію твердого тіла в рідкому середовищі, в яко­му воно нерозчинне, при ідеальному його розподілі у всьому об'­ємі, позначимо CQ. Практично в різних точках концентрації ста­новитимуть Cj, С2... Ст, відповідно в окремих точках відхилення від середньої концентрації складе г —С0), (С2—C0)... (Cm—С0). Якщо абсолютні величини цих відхилень скласти разом і поділи­ти на m, то одержимо середнє C, визначимо його у % від C

'0'

cp'

ДС Co

Величина P =

100 характеризує рівномірність поширення твер­дого тіла при перемішуванні. Чим менше P, тим ефективніше перемішування. При ідеальному пе­ремішуванні p — o.

При теплопередачі ефективність перемішуван­ня оцінюється коефіцієнтом тепловіддачі від стін­ки до рідини або рівномірністю температури ріди­ни. При масопередачі ефективність перемішування оцінюється величиною коефіцієнта масопередачі (наприклад, при інтенсифікації розчинення пере­мішуванням воно оцінюється якістю речовини, що розчинилася за певний час).

Ультразвукове диспергування. При дії ультра­звукових хвиль на рідину виникає явище кавіта­ції, тобто ультразвукові хвилі мають власний тиск


на рідину, що накладається на постійний гідростатичний тиск. Якщо в рідині поширюється звукова хвиля, яка чинить тиск в 101,3 кПа (1 атм), то в момент стиску сумарний тиск у рідині до­рівнюватиме 202,6 кПа (2 атм). Рідини стійкі до стиску і дуже чут­ливі до розтягування, тому в момент розрідження в них утворюєть­ся велика кількість розривів у місцях, де їхню міцність ослаблено, наприклад, біля сторонніх твердих частинок. Ці порожнини, що на­зиваються кавітаційними бульбашками, зберігаються деякий час, після чого «захлопуються». Одночасно розвивається місцевий тиск, який досягає сотень атмосфер і призводить до руйнування твердих тіл, що знаходяться поблизу бульбашки.

Ультразвукова кавітація досягається за допомогою механіч­них, електромеханічних і магнітострикційних випромінювачів.

Механічні випромінювачі. Для одержання потужного ультра­звуку використовують рідинні свистки, в яких пучки ультразву­ку створюються коливаннями пластин, що виникають під дією струменя рідини, яка викидається під тиском із сопла і розбива­ється об край пластинки. Він працює в діапазоні від 400 до 30 000 Гц і має корисну потужність у декілька десятків ват (рис. 17.6).

Електромеханічні випромінювачі. 3 електромеханічних випро­мінювачів найбільш перспективними є магнітострикційні випро­мінювачі. Магнітострикція — властивість деяких матеріалів змінювати свої розміри під дією сильного магнітного поля. Якщо магнітне поле непостійне за величиною і змінюється з певною частотою, то з такою ж самою частотою будуть змінюватися роз­міри тіла, що знаходиться в цьому полі. Зміна магнітного поля з ультразвуковою частотою (100 кГц) спричиняє ультразвукові ко­ливання.

Магнітострикційні випромінювачі зазвичай мають вигляд су­цільного або порожнистого стержня з обмоткою, яку живить струм


 




 

необхідної частоти. Матеріалами для стерж­ня можуть бути нікель, нержавіюча сталь і деякі сплави. Потужність стержня зале­жить від потужності струму, що проходить по обмотці випромінювача (рис. 17.7).

Магнітострикційний випромінювач складається з посудини, куди наливають масло, воду і емульгатор. У дно посудини за допомогою ґумової трубки вмонтовано нікелевий стержень, що має обмотку, че­рез яку пропускають струм ультразвуко­вої частоти. Коливання стержня переда­ються суміші, і через декілька секунд з неї утворюється емульсія. Під дією ульт­развукової кавітації рідина перемішуєть­ся з такою силою, що над її поверхнею з'являються фонтанчики заввишки до 25 см («холодне кипіння» рідини). Ніке­леві стержні під час роботи звичайно дуже нагріваються, тому їх охолоджують во­дою.

17.3. СТАНДАРТИЗАЦІЯ СУСПЕНЗІЙ I ЕМУЛЬСІЙ


Нижче наводяться деякі прописи суспензій та емульсій, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю.

Лінімент синтоміцину (Linimentum Synthomycini) 1,5 і 10%-вий

 

Склад Кількість частин
Синтоміцину 1,5 або 10
Олії рицинової  
Емульгатора № 1  
Консерванта (кислоти саліцилової) 0,125
ЫаКМЦ 2—2,2
Води до 100

Технологія приготування емульсії: синтоміцин і консервант (кислота саліцилова) змішують із частиною олії рицинової, після цього суспензію розводять залишком олії рицинової, а потім про­пускають через колоїдний млин.

Емульсію готують у реакторі з турбінною мішалкою. Після роз­чинення емульгатора у воді додають NaKMU, (стабілізатор). Утво­рюється емульсія сметаноподібної консистенції з pH = 5,0...5,9. Потім до підігрітої (60—70 °С) емульсії додають приготовлену су­спензію синтоміцину і продовжують перемішування ще 25—30 хв.

Після цього готову емульсію охолоджують і розфасовують у стерильні банки.

Лінімент стрептоциду (Linimentum Streptocidi) 5 % -вий


 


Оцінка якості готової продукції здійснюється відпо­відно до рівня вимог, закладених у НТД щодо вмісту діючих ре­човин. Регламентується також показник значення pH середо­вища, ступінь дисперсності частинок твердої фази в суспензіях і крапель емульсій, швидкість осідання частинок дисперсної фази суспензій. Контролюється термостабільність і морозостійкість емульсій: при витримуванні проби емульсії (30,0 г) у термостаті при 45 °С протягом 8 год висота масляного шару, що відокремив­ся, не повинна перевищувати 25 % від загальної висоти емульсії. При охолодженні до 20 °С протягом 10 год і після відстоювання при кімнатній температурі не повинне спостерігатися розшару­вання. До суспензій для парентерального введення ставляться додаткові вимоги, зазначені в статті ДФ України.

Зберігання. Суспензії та емульсії зберігають у скляних флако­нах або банках із темного скла, щільно закритих кришкою, у про­холодному, захищеному від світла місці, із зазначенням на етике­тці терміну дії препарату. Суспензії та емульсії випускаються фармацевтичною промисловістю як самостійні лікарські форми, а також входять до складу лініментів (рідких мазей).


 

Склад Кількість частин
Стрептоциду  
Риб'ячого жиру  
Емульгатора № 1  
Консерванта (бутилоксіанізолу) 0,33
NaKMU, або твін-80 1,68
Води до 100

Всі описані лініменти являють собою білі сметаноподібні ріди­ни зі своєрідним запахом. Застосовуються при гнійничкових ушко­дженнях шкіри, опіках, пролежнях, виразках, при променевій терапії (тезан) та ін.



 


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 212 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ГРАНУЛИ. МІКРОДРАЖЕ. СПАНСУЛИ. ДРАЖЕ | БУДОВА МІКРОКАПСУЛ | Оболонка непроникна для ядра і навколишнього середовища. | ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ, ОДЕРЖАНІ НА ОСНОВІ МІКРОКАПСУЛ | СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА | ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ I ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН | М'ЯКІ ЖЕЛАТИНОВІ КАПСУЛИ | ТВЕРДІ ЖЕЛАТИНОВІ КАПСУЛИ | РЕКТАЛЬНІ ЖЕЛАТИНОВІ КАПСУЛИ | ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА БІОЛОГІЧНУ ДОСТУПНІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН У ЖЕЛАТИНОВИХ КАПСУЛАХ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО СУСПЕНЗІЙ I ЕМУЛЬСІЙ| ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МАЗЕЙ НА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)