Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Технологія препаратів на основі алкалоїдів

Читайте также:
  1. Ll. Проектування фундаментів мілкого закладення на штучній основі
  2. Біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів
  3. Виділеннята очищення алкалоїдів із рослинної сировини
  4. Використання “п’ятої колони” як технологія діяльності китайського лобі
  5. Виробництво мазі сірчаної на емульсійній основі
  6. ВИРОБНИЦТВО ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОСНОВІ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СИНТЕЗУ. ФЕРМЕНТИ
  7. ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ, ОДЕРЖАНІ НА ОСНОВІ МІКРОКАПСУЛ

Раунатін (Raunatinum) — препарат, що містить суму алкалоїдів (резерпін, серпентин, аймалін та інші), одержують із коренів раувольфії. Витягання суми алкалоїдів із тонкоздрібне-ної сировини проводиться 10 %-вим розчином оцтової кислоти протитечійною мацерацією у батареї з чотирьох екстракторів. Те­рмін настоювання 24 год. 3 1 частини сировини (після четвертого екстрактора) одержують 7,6 частини витяжки, що містить 0,5— 0,8 % алкалоїдів. Витяжка переводиться в реактор для виділення алкалоїдів-основ 25 %-вим розчином амоніаку (до pH = 9,0). По­тім проходить рідинна екстракція хлороформом при включеній мішалці протягом 30 хв. Після розділення фаз (відстоювання) хло­роформний шар спускають у розділювальну колону. Далі ще 1— 2 рази проводиться обробка хлороформом до негативної реакції на алкалоїди. Витяжка, зібрана в розділювальній колоні, містить 0,6—0,7 % алкалоїдів і піддається згущенню під вакуумом до 1/5 завантаженої сировини.

Кубовий залишок (сума основ алкалоїдів) підкислюють конце­нтрованою оцтовою кислотою і проводять рідинну екстракцію со­лей алкалоїдів 5 %-вим розчином оцтової кислоти (2—3 рази). Відокремлення оцтовокислого розчину алкалоїдів від кубового за­лишку (хлороформного) проводять у розділювальній колоні.

Оцтову витяжку переводять знову в реактор, підлужують 25 %-вим розчином амоніаку і проводять кількісну рідинну екст­ракцію хлороформом за звичайним порядком. Хлороформ відга­няють до одержання кубового залишку, рівного 1/10 від заванта­женої сировини, після чого тонкою струминкою його вливають при інтенсивному перемішуванні в посудину з бензином. Осад алкалоїдів, що випав, збирають на нутч-фільтрі і промивають пе­тролейним етером. Сушать у кюветах спочатку на повітрі, потім у вакуум-сушильній шафі при температурі не вищій 40 °С протя­гом 4 год. Застосовується як гіпотензивний засіб при гіпертоніч­ній хворобі. Випускається в таблетках по 0,002 г.


Ерготал (Ergotalum) — препарат, що містить суму фосфатних солей алкалоїдів ріжок. Сировиною для одержання ерготалу слу­жать ріжки (Sekale cornutum), які містять сім пар стереоізомерних алкалоїдів; кожному лівообертовому і біологічно активному алка­лоїду відповідає його правообертовий, практично неактивний сте­реоізомер. 3 них шість пар алкалоїдів: ерготамін—ерготамінін, ергостин—ергостинін, ерговін—ерговінін, ергокорнін—ергокорні -нін, ергокристин—ергокристинін, ергокриптин—ергокриптинін — є групою водонерозчинних алкалоїдів, а ергомітрин—ергомітри-нін — розчинні у воді алкалоїди. Алкалоїди ріжок дуже нестійкі сполуки, чутливі до світла, кисню повітря, високої температури. Вони, легко переходячи з однієї ізомерної форми в іншу, розпада­ються і утворюють міцні комплекси зі своїми правообертовими ізо­мерами і розчинниками. Тому всі операції з виділення алкалоїдів ріжок проводять при зниженій температурі в струмені карбону ді-оксиду.

Технологія ерготалу розроблена в 1954 році в ХНДХФІ. Ріж­ки замочують у воді при температурі не вищій 10 °С на 1—2 год. Водну рідину, що містить, головним чином, барвники, зливають, а рослинну сировину промивають у проточній воді, поки рідина, що стікає, не стане безбарвною. Набухлі і промиті ріжки пропус­кають через валкові млини і перетворюють у тонкі розплющені пластинки, які мають велику сумарну поверхню.

Здрібнену сировину обробляють водним розчином кислоти хлороводневої, що має значення pH = 1,7, у екстракторі з паро­вою оболонкою, через яку подається холодна вода. За цих умов у розчин переходять, головним чином, барвники та інші супутні речовини, алкалоїди практично не витягаються. Витяжку, що утворилася, зливають, а ріжки екстрагують водним розчином хлороводневої кислоти (значення pH = 1,9...2,1) при температурі не вищій 10 °С.

Кислий водний екстракт, що містить суму алкалоїдів ріжок, а також супутні речовини (амінокислоти, аміни, органічні кисло­ти та інші), переносять у реактор із мішалкою та обробляють нат­рію хлоридом, узятим у кількості 25 % від об'єму розчину. «Ви-сол» — пластівчастий колоїдний осад, який містить суму солей алкалоїдів ріжок, білки, слиз і незначну кількість барвних речо­вин, відокремлюють від рідини на суперцентрифузі. Вологий осад змішують із магнію оксидом і розчином амонію гідроксиду для пе­ретворення солей алкалоїдів у основи. Щоб уникнути окиснення алкалоїдів, ця операція проводиться в струмені карбону діоксиду. Для зв'язування води пастоподібний осад змішують із гіпсом. За­тверділу масу пропускають через гранулятор. Гранули поміщають у закриту шафу і залишають на 1 год при кімнатній температурі в середовищі карбону діоксиду до повного затвердіння.


 




Висушені гранули поміщають у реактор і тричі екстрагують метиленхлоридом. Отриману витяжку обробляють кізельгуром для знебарвлення і висушеним натрію сульфатом — для зневоднення. Екстракція гранул і наступна обробка розчину ведеться в середо­вищі карбону діоксиду. 3 очищених розчинів відганяють велику частину розчинника при температурі не вищій 40 °С і розріджен­ні 86—93 кПа. Кубовий залишок, що являє собою концентрова­ний розчин алкалоїдів у метиленхлориді, виливають тонкою стру­минкою при безперервному перемішуванні в семикратний об'єм бензину. При цьому алкалоїди, нерозчинні в бензині, виділяють­ся у вигляді білого або світло-сірого осаду. Осад відокремлюють від бензину відсмоктуванням у струмені карбону діоксиду і для остаточного видалення розчинника поміщають у вакуум-ексика-тор. Сухий залишок містить близько 95 % алкалоїдів. Загальний вихід по алкалоїдам відносно ріжок складає близько 60 %.

Суму алкалоїдів розчиняють у безводному ацетоні, насичено­му карбону діоксидом, розчин фільтрують і при температурі 10 °С змішують із розчином кислоти фосфатної в абсолютному етанолі. При відстоюванні в холодильнику в осад виділяється сума фос­фатних солей алкалоїдів ріжок, нерозчинних в ацетоні. Осад від­окремлюють від маточника, промивають ацетоном і висушують у струмені карбону діоксиду в захищеному від світла місці.

Нині для одержання ерготалу використовують штучно виро­щені ріжки, що відрізняються від дикорослих складом алкалої­дів, їх розчинністю та іншими властивостями. У зв'язку з цим ХНДХФІ розроблено спосіб одержання ерготалу за такою схемою: екстракція алкалоїдів із ріжок хлороводневою кислотою (значен­ня pH = l,7...1,9) при температурі 10 °С; адсорбція алкалоїдів із кислого водного екстракту на кізельгурі або іншому силіційвміс-ному сорбенті у присутності 10 % натрію хлориду; десорбція ал­калоїдів із кізельгури метиленхлоридом або хлороформом у при­сутності лужного агента і упарювання елюатів до невеликого об'єму; змішування упарених елюатів з алюмінію оксидом для хроматографії і висушування цієї суміші; елюювання алкалоїдів з алюмінію оксидом сумішшю бензену і хлороформу (1: 1) і упа­рювання елюату досуха; розчинення залишку в ацетоні та оса­дження ерготалу етанольним розчином кислоти фосфатної.

Вихід суми фосфатних солей алкалоїдів за цим способом скла­дає не менше 80 %.

Ерготал — порошок білого або сірого кольору. Випускається в таблетках по 0,0005 і 0,001 г і у вигляді 0,05 %-вого розчину для ін'єкцій в ампулах по 1 мл. Розчин готують в асептичних умовах з додаванням консерванту — хлоробутанолгідрату 0,05 %_ і стабілізаторів — натрію метабісульфіту, кислоти винної. Засто­совується, як правило, в гінекологічній практиці.


Препарати ріжок зберігають у прохолодному (не вище 5 °С), захищеному від світла місці.

Ерготаміну гідротартрат (Ergotamini hydrotartrat) екстрагу­ють із ріжок, витяжку очищають, одержують суму алкалоїдів, виділяють ерготаміну сульфат, кристали ерготамін-бензену, кри­стали ерготамін-ацетону, ерготаміну гідротартрат.

Усі операції проводяться в затемненому приміщенні, при чер­воному світлі і зниженій температурі.

Здрібнені до 0,8—2 мм склероції ріжок замочують 5 %-вим розчином амоніаку, добре перемішують і переносять в екстрактор із мішалкою. Екстракцію проводять дихлоретаном методом біс-мацерації: спочатку настоюють 5 год, потім — 3 год, періодично перемішуючи. Отриману витяжку фільтрують крізь полотно на друк-фільтрі. Подальше очищення проводять зміною розчинника — фільтрат обробляють 2 % -вим розчином виннокам'яної кисло­ти, потім підлужують 25 %-вим розчином амоніаку до значення pH = 8...9 і витягають алкалоїди хлороформом. Хлороформний розчин алкалоїдів зневоднюють, фільтрують і упарюють під ваку­умом. Упарену витяжку вливають у семикратний об'єм петро­лейного етеру і залишають на 5 год у холодильнику. Випадає крис­талічний осад, що містить суму алкалоїдів, його висушують у струмені нітрогену, карбону діоксиду або під вакуумом при тем­пературі не вище 60 °С. Осад розчиняють у кислоті оцтовій льо­дяній (на водяній бані при температурі 35—37 °С), обробляють 1 %-вим розчином сульфатної кислоти в метанолі і витримують при температурі 20 °С 48 год. Випадають кристали ерготаміну сульфату. їх сушать під вакуумом 4 год (без нагрівання). Оброб­ляють сумішшю бензену з метанолом і підлужують 10 %-вим роз­чином амоніаку в метанолі, додаючи його краплями до значення pH = 7,0. Розчин упарюють у струмені нітрогену при температурі 60 °С, охолоджують і залишають на 4 год, одержують кристали ерготамін-бензену, які промивають водою очищеною до негатив­ної реакції на сульфати, потім бензеном, висушують і очищають від супутніх речовин. Кристали розчиняють у суміші метанолу та етеру, пропускаючи через колонку з алюмінію оксидом для оса­дження баластових речовин, а очищений розчин ерготамін-бензе­ну упарюють у струмені нітрогену. У розчині залишаються продук­ти окиснення, які супроводжують алкалоїди, випадають кристали ерготамін-бензену. Кристали розчиняють у водному розчині аце­тону, охолоджують при температурі 5 °С протягом 2 год. Криста­ли ерготамін-ацетону, які осаджуються, промивають 90 %-вим аце­тоном, сушать у вакуум-ексикаторі 24 год, розчиняють у метанолі і добавляють 5,2 %-вий розчин виннокам'яної кислоти. Суміш витримують у холодильнику 2 год — випадають кристали ергота­міну гідротартрату. Операцію проводять швидко, щоб знову не


 




утворилися кристали ерготамін-ацетону. Осад відфільтровують, промивають 90 % -вим розчином метанолу і сушать під вакуумом при температурі 20 °С. Метанольний маточник після відділення ерготаміну гідротартрату передають на виробництво ергометрину.

Ерготаміну гідротартрат — кристалічний порошок, без запа­ху, білого кольору, іноді із сіруватим відтінком, малорозчинний у воді і етанолі. Форми випуску: ампули по 1 мл 0,05 %-вого роз­чину, флакони по 10 мл 0,1 %-вого розчину, таблетки (драже) по 0,001 г. Усередину в. p. д. — 0,002 г, в. д. д. — 0,004 г; для під­шкірного введення в. p. д. — 0,0005 г, в. д. д. — 0,002 г. Зберіга­ють у захищеному від світла місці при температурі не вище 10 °С.

Ерготамін є складовою частиною таблеток «Каватамін», «Бе­латамінал», «Ригетамінал» та ін.

Ергометрину малеат (Ergometrini maleas) одержують із мета-нольних маточників, що містять алкалоїди, у тому числі ергоме-трин, після осадження ерготамину тартрату. Завдяки тому що ергометрин розчинний у воді, маточники обробляють водою (1: 1), упарюють під вакуумом і одержують водний розчин ергометрину. Далі проводять очищення рідинною екстракцією, обробляють роз­чин хлороформом, в який переходять алкалоїди, погано розчинні у воді. Очищений водний розчин ергометрину підлужують амоні­аком і виділяють ергометрин хлороформом. Хлороформний роз­чин ергометрину зневоднюють, упарюють у струмені інертного газу та одержують ергометрин-хлороформ (подвійна сполука), його розчиняють в ацетоні (pH — 5,0) і додаванням 3 %-вого розчину малеїнової кислоти на холоді кристалізують ергометрину малеат. Ергометрину малеат одержують і із сировини обробкою ріжок розчином виннокам'яної кислоти при температурі 20 °С протягом 3 год у співвідношенні 1: 15. Алкалоїди адсорбують в колонці на кізельгурі, елююють хлороформом (pH = 9,0) і відганяють його під вакуумом у струмені інертного газу. Залишок, що містить ep-гометрин-основу, витримують при температурі 5 °С, розчиняють при нагріванні в безводному ацетоні, очищають додаванням акти­вованого вугілля та осаджують ергометрину малеат 3 % -вим роз­чином кислоти малеїнової в ацетоні, вносячи її краплями, із по­дальшою перекристалізацією із 50 % етанолу. Кристали висушують над фосфору оксидом.

Випускають таблетки по 0,0002 г ергометрину малеату та ам­пули по 0,5 і 1 мл 0,02 %-вого розчину. Зберігають у захищеному від світла місці при температурі не вище 10 °С.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 163 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗЧИННИКІВ | ОЛІЙНІ (МАСЛЯНІ) РОЗЧИНИ | СМАКОВІ СИРОПИ | ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТРАГУВАННЯ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ 3 КЛІТИННОЮ СТРУКТУРОЮ | СТАДІЇ ПРОЦЕСУ ЕКСТРАГУВАННЯ I ЇХ КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ | НА ПОВНОТУ I ШВИДКІСТЬ ЕКСТРАГУВАННЯ | СТАНДАРТИЗАЦІЯ | ЕКСТРАКТИ-КОНЦЕНТРАТИ | МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ ЕФІРНИХ МАСЕЛ | ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ЕФІРНИХ МАСЕЛ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Виділеннята очищення алкалоїдів із рослинної сировини| Препарати алкалоїдів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)