Препарати алкалоїдів

Аймалін (Ajmalinum, «Здоров'я», Україна). Третин­ний індольний алкалоїд міститься в деяких видах раувольфії, го­ловним чином, в коренях раувольфії зміїної і блювотної. Білий

або злегка жовтуватий кристалічний порошок. Протиаритмічний засіб. Випускається у вигляді таблеток, покритих оболонкою, по 0,05 г, в упаковці 20 шт.

Вінкристин (Vineristinum, Pierre Farbe Medicam, Франція, Eli Zilly Company, США). Алкалоїд, що міститься в рослині барвінок рожевий. Цитостатичний засіб. Випускається у вигляді порошку для приготування ін'єкційного розчину в ампулах по 0,001 г, роз­чин для ін'єкцій (1 мг/мл) в ампулах по 1 мл; ліофілізований порошок для приготування ін'єкційного розчину у флаконах по 0,0005 г, у комплекті з ізотонічним розчином натрію хлориду в ампулах по 10 мл.

Глаувент (Glauventum, Pharm. Болгарія). Алкалоїд із надзем­ної частини рослини мачка жовтого. Протикашлевий засіб. Випу­скається у вигляді драже по 0,4 і 0,01 г, в упаковці 20 шт.

Глауцину гідрохлорид (Glaucini hydrohloridum, ПО «Чимкент-фарм», Казахстан, «Татхімфармпрепарати», КПХФО, Росія). Алкалоїд із трави мачку жовтого {Glaucinum flavum Crantr.), род. макових (Papaveraceae). Пригнічує кашлевий центр, має перифе-ричу адренолітичну активність. Випускається у вигляді таблеток, покритих оболонкою, по 0,05 г, в упаковці 20 шт.

Дезоксипеганіну гідрохлорид (Desoxypeganini hydrochloridum, ПО «Узхімфарм», Узбекистан). Алкалоїд виділений із рослини Peganym Hurmula. Відновлення нервово-м'язової провідності, порушеної антидеполяризаційними міорелаксантами. 1 %-вий розчин в ампулах по 1 і 2 мл, в упаковці 10 шт.; таблетки по 0,05 г і 0,1 г, в упаковці 10 шт.

Колхамін (Colchaminum, БХФЗ, Грузія). Алкалоїд, виділений із бульб пізньоцвіту чудового (Colchicum speciosum Stev.) і пізньо­цвіту білозівого (Colchicum liparochiadys Woronow), род. лілійних (Liliaceae). Антилітотичний засіб. Таблетки по 0,002 г, в упаков­ці 100 шт.

Колхіцин (Colchicinum Roussel Uclaf, група Хехст, Франція). Трополоновий алкалоїд, виділений із пізньоцвіту, род. лілійних. Протизапальний, що сприяє виділенню сечовини, цитостатичний, аміотичний засіб. Таблетки по 0,001 г.

Ликорину гідрохлорид (Licorini hydrochl., ПО «Узхімфарм», Узбекистан). Алкалоїд, що міститься в ряді рослин род. амарилі­сових і лілійних. Бронхолітичний, відхаркувальний засіб. Таб­летки по 0,0002 г, в упаковці 50 шт.

Лобеліну гідрохлорид (Lobelini hydrochl., «Дарниця», КПХФО, Україна, Санитас, Литва; ДЗ ДНЦЛЗ, Україна). Алкалоїд, що міститься в рослині Lobelia inflata, род. дзвоникові. Дихальний аналептик. Уводять у вену і м'язи дорослим по 0,003—0,005 г (0,3—0,5 мл 1 %-вого розчину), дітям залежно від віку по 0,001 — 0,003 г (0,1 —0,3 мл 1 %-вого розчину). 1 %-вий розчин для ін'­єкцій, в упаковці 10 шт.

Лобесил (Lobesilum, ДЗ ДНЦЛЗ, Україна). Алкалоїд, що міс­титься в рослині Lobelia inflata, род. дзвоникові. Аналептик. Таб­летки, покриті оболонкою, по 0,002 г, в упаковці 50 шт.

Ергометрин (Ergometrini maleas, ВЕЗ НПО ВІЛАР, Росія; ДЗ ДНЦЛЗ, Україна; Chemapol, Чехія). Алкалоїд ріжок. Засто­совується при маткових кровотечах. Випускається у вигляді 0,02 % -вого розчину для ін'єкцій по 1 мл, в упаковці 5 або 10 шт.; таблетки по 0,0002 г, в упаковці 20 шт. Термін зберігання 2 роки.

Табекс (Tabexum, Pharmachim, Болгарія). Діючою речовиною є алкалоїд цитизин, що міститься в рослинах з родів Cytisus і Thermopsis. Виявляє збудливу дію на ганглії вегетативного від­ділу нервової системи і споріднені з ними утворення. Таблетки, покриті оболонкою, по 0,0015 г, в упаковці 100 шт. Термін збері­гання 2 роки.

Теофілін (Theophyllinum, Курський комбінат лікарських засо­бів, Росія). Виділено алкалоїд пуринового ряду, що міститься в чайному листі і каві. Застосовується як судинорозширювальний і діуретичний засіб. Випускають супозиторії по 0,2 г (на поліетилен-оксидній основі), в упаковці 10 шт. Термін зберігання 4 роки.

7.2.2. ФЛАВОНОЇДИ

Флавоноїди виявлені майже у всіх досліджуваних ор­ганах рослин. У надземній частині вони, у першу чергу, зосередже­ні в листях, квітках і плодах, а також у стеблах (у корі і деревині). Підземні органи містять або незначну кількість флавоноїдів, або відрізняються високим їх вмістом, як, наприклад, у коренях і ко­реневищах солодки (до 6 %), у коренях шоломника та ін.

У наш час виділено і ідентифіковано майже 4000 флавоноїдів. Починаються спроби провести систематизацію відомих сполук і розробити раціональну систему класифікації флавоноїдів.

Флавоноїди в основному розподіляють на три групи:

1) 1,3-дифенілпропаноїди, або флавоноїди (еуфлавоноїди);

2) 1,2-дифенілпропаноїди, або ізофлавоноїди;

3) 1,1-дифенілпропаноїди, або неофлавоноїди.

У першій підгрупі об'єднуються класи халконів, дигідрохалко-нів, флаванонів, флавонів, флавонолів, катехінів, антоціанідинів та ін. У другій підгрупі розрізняють класи ізофлаванів, ізофлава-нонів, куместанів, птерокарпанів, ротеноїдів та ін. У третій підгрупі виділені класи неофлаванів, дальбергінів, бразилінів та ін.

Аналіз арсеналу препаратів, запропонованих тільки ДНЦЛЗ, показує, що для їх створення використані в основному флавоно­ли, флавони і халкони.

За фармакологічною активністю ці препарати рекомендовані як спазмолітики, противиразкові і жовчогінні, кардіотонічні і кардіозміцнювальні, протипухлинні і радіозахисні засоби.

Флавоноїдні сполуки виділяють із сухої рослинної сировини екстракцією етиловим спиртом, спирто-водними розчинами, етил­ацетатом. Вибір екстрагента визначається числом гідроксильних груп і залишків вуглеводів у молекулі флавоноїда. Екстрагування проводять методами реперколяції, ремацерації за протитечійним принципом, методом протитечії в батареї перколяторів, вихрової екстракції. Первинні витяжки при одержанні новогаленових фла­воноїдних препаратів і препаратів індивідуальних речовин концен­трують у вакуум-випарних апаратах типу «Сімакс» і обробляють петролейним етером, хлороформом, гексаном, метиленхлоридом для видалення хлорофілу, воску, жирів, терпенів та інших непо­лярних речовин.

Виділення та очищення флавоноїдів. Розділення і очищення флавоноїдів проводять із застосуванням адсорбційно-хроматогра­фічних методів. Як сорбент найчастіше використовують алюмінію оксид, силікагель, целюлозу, карбоксиметилцелюлозу і поліамід.

Колонки із силікагелем, попередньо оброблені розчином бор­ної кислоти, амоніаку або фосфатного буфера,, елююють сумішшю бутанолу з розведеною оцтовою кислотою, що іноді містить бен-зен або хлороформ, або сумішшю ацетону з бензеном (1: 3). У ко­лонках із порошком целюлози використовують усі проявники, що використовуються в паперовій хроматографії. Для багатьох флавоноїдів мають добру розділювальну здатність суміші бутанол— оцтова кислота—вода (4: 1: 2, 4: 1: 5). Колонки з поліамідом і карбоксиметиленцелюлозою елююють спочатку водою, потім во­дними розчинами спирту.

3 метою вивчення можливості використання аніонного обміну для розділення поліфенольних сполук в Інституті фармакохімії ім. K. T. Кутателадзе (Грузія) була досліджена кінетика сорбції флавоноїдних агліконів (кемпферолу, кверцетину та інших) на аніонітах ЕДЕ-10П, IA-1, AB-17. Найбільшу ємність стосовно по­ліфенольних сполук має аніоній LA-1. Установлено також, що сорбція цих речовин на аніонітах проходить за механізмом геле-вої дифузії.

Розроблено спосіб розділення флавоноїдів за допомогою сефа-дексу G-20, як хроматографічний носій при рухомій фазі застосо­вують суміш бутанол—хлороформ—вода в співвідношенні 9: 4: 9.

Технологія флавоноїдних препаратів

Фламін (Flaminum) — препарат, що містить суму флавоноїдів (флавонол, флавон і флавонон) безсмертника пісчано-го (Helichrysum arenarium Moench. L.). Квітки безсмертника екс­трагують 50 %-вим етанолом у батареї з чотирьох екстракторів протитечійним методом. Витяжку упарюють у вакуум-апараті при

температурі 65—70 °С і вакуумі 80—87 кПа до 1/4 початкового об'єму. Осад, що утворюється при охолодженні, відокремлюють, розчиняють у воді при температурі 1,5—2 °С протягом 5 год.

У процесі відстоювання смоли випадають в осад. Відстояний водний концентрат за допомогою вакууму декантують у збірник, а осад смоли з відстійника відправляють на відвал через проміж­ний приймач. Відстояний водний концентрат відфільтровують на нутч-фільтрі за допомогою вакууму.

Екстракцію флавоноїдів проводять сумішшю етилацетату і етанолу (9: 1) із відфільтрованого водного концентрату в шести-ступінчастій екстракційній установці, яка складається із шести екстракторів, з'єднаних між собою послідовно.

Кожен екстрактор установки має камеру змішування і камеру розподілювання (ротор). У камері змішування за допомогою мі­шалки йде екстракція флавоноїдів. У роторі відбувається розді­лення водного середовища і етилацетатно-спиртової суміші за ра­хунок різниці густин під дією відцентрових сил. Після розділення розчини надходять на наступний ступінь. Подача розчинів в уста­новку здійснюється за принципом протитечії в співвідношенні водний концентрат — суміш (1: 2).

Упарювання етилацетатно-спиртових витяжок проводять у циркуляційному вакуум-випарному апараті фірми «Kavalier» (колишня Чехословаччина).

Концентрують витяжку до одержання густого сметаноподіб-ного кубового залишку.

При висушуванні на розпилювальній сушарці упарювання проводять до повного видалення спирту з етилацетату.

Висушування густого кубового залишку здійснюють у вакуум-сушильній шафі або в розпилювальній сушарці.

Сухий корж фламіну здрібнюють на кульовому млині. Засто­совують як жовчогінний і протизапальний засіб при холецисти­тах, холангітах і гепатохолециститах.

Зберігають у сухому, захищеному від світла місці.

Силібор (Siliborum) — препарат, що містить суму флаволігна-нів, які одержують із плодів розторопші плямистої (Silybum marianum Z.) род. складноцвіті (Asteraceae).

Екстракцію плодів розторопші здійснюють у батареї із шести екстракторів, послідовно з'єднаних між собою. Екстракцію ведуть протитечійним методом з періодичним настоюванням у п'яти екс­тракторах, шостий знаходиться на регенерації і перевантаженні.

Як екстрагент використовують 80 % -вий етиловий спирт. Си­ровину настоюють 15—17 год при температурі 25—39 °С. Після настоювання витяжку з першого екстрактора через верхній пат­рубок витискають у другий екстрактор, завантажений здрібнени­ми плодами розторопші плямистої, подачею 8 %-вого етилового

спирту в нижній патрубок першого екстрактора. Обидва екстрак­тори залишають для настоювання протягом 15—17 год при тем­пературі 25—30 °С.

Аналогічно вищеописаному заповнюють третій, четвертий і п'ятий екстрактори, щораз подаючи 80 %-вий етиловий спирт у перший екстрактор. Таким чином вводять батарею в режим.

Після закінчення часу настоювання зливання витяжки прово­дять з екстрактора зі свіжою сировиною (головного екстрактора) при подачі 80 % -вого спирту в екстрактор з виснаженою сирови­ною (хвостовий екстрактор) у збірник. Зібрану у збірник витяж­ку, шестикратна кількість відносно завантаженої в один екстрак­тор сировини, подають на стадію упарювання в циркуляційний вакуум-випарний апарат.

Смолу, отриману на стадії упарювання спиртової витяжки, розчиняють у 50 %-вому спирті (1: 4), охолоджують до темпера­тури 19—20 °С, а потім за допомогою вакууму передають у мір­ник для відстоювання. 3 мірника відстояний від масел і супутніх речовин розчин флаволігнанових сполук передають на знежирю­вання в реактор.

Знежирювання спирто-водного розчину від залишкової кілько­сті жирної олії проводять тетрахлорометаном у реакторі з мішал­кою, розділивши спирто-водний розчин на дві частини. Насичений маслами тетрахлорометан зливають у збірник відпрацьованого тет-рахлорометану. У реакторі спирто-водний розчин знову оброблю­ють тетрахлорометаном. Вміст перемішують 10 хв і після розділен­ня фаз тетрахлорометан зливають. Знежирювання проводять ще 2 рази. Відпрацьований тетрахлорометан відправляють на регене­рацію.

Для витягання суми флаволігнанових сполук з очищеного спир­то-водного розчину застосовують хлороформно-спиртову суміш (2: 1) (спирт—метиленхлорид).

Суміші дають відстоятися 40—50 хв. Після розділення фаз хлороформно-спиртову витяжку зливають і знову відстоюють.

Упарювання хлороформно-спиртової витяжки проводять у циркуляційному вакуум-випарному апараті. Упарену витяжку розчиняють у 70 % -вому спирті в десятикратній кількості. Отри­мані спиртові витяжки залишають на 11 год, потім фільтрують на нутч-фільтрі.

Профільтрований спиртовий розчин силібору передають у цир­куляційний вакуумний апарат. Упарювання ведуть до одержання густого екстракту у вакуум-сушильній шафі. Корж силібору здріб­нюють на кульовому млині.

Застосовують силібор як лікарський засіб при гострій і хроніч­ній формі захворювань печінки і жовчних шляхів, крім інфек­ційного гепатиту.

Силібор належить до малотоксичних речовин. Лікарська фор­ма препарату — таблетки, покриті оболонкою.

Зберігають у сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.

Дата добавления: 2015-07-18