Поняття, завдання і види

кримінологічного планування

Розглянуте кримінологічне прогнозування є вихідним ета­пом кримінологічної політики.

Кримінологічна політика (за А. Зелінським) — це науково обґрунтована стратегія і тактика попередження злочинності із застосуванням системи профілактичних заходів соціально-кри­мінологічного характеру, а також шляхом запобігання й при­пинення конкретних злочинів. Політика профілактики злочи­нів реалізується з урахуванням зміни соціальної та економічної ситуації в державі на основі кримінологічного прогнозування і планування.

Кримінологічне планування охоплює процес підготовки, скла­дання і затвердження планів попередження злочинів. План — це окреслена система заходів, що передбачає їх певний поря­док, послідовність і строки виконання, а також відповідальних виконавців.

Планування є однією з форм координації попереджувальної діяльності як в окремому регіоні, так і в державі загалом.

Розрізняють територіальне (регіональне) і відомче (галузе­ве) планування профілактики злочинів. За змістом такі плани

є комплексними, оскільки охоплюють велику кількість суб'єк­тів профілактики і передбачають різні заходи впливу.

Відомчі плани, як правило, мають функціональний харак­тер, що відповідає профілю відомства (наприклад, план профі­лактики дорожньо-транспортних пригод УДАІ УМВС області). Ці плани називають ще функціонально-відомчими.

Територіальне кримінологічне планування може здійснюва­тись у масштабі адміністративного району, міст, областей, Ав­тономної республіки Крим, України загалом.

За строком дії (виконання) розрізняють плани короткостро­кові (на один-два роки), середньострокові (до 5 років) і перспек­тивні (на 10-15 років).

Можливе також поточне планування профілактичних захо­дів на нетривалі проміжки часу (наприклад, літній сезон, свят­кові дні).

Процес планування складається з п'яти основних етапів: *•

• організаційно-підготовчого;

• інформаційно-аналітичного;

• безпосередньої розробки плану;
; • організація виконання плану;

і • оцінювання попереджувальної діяльності й висновки.

На першому, організаційно-підготовчому етапі відповід­ний орган виконавчої влади приймає рішення про розробку плану, створює спеціальну комісію (робочу групу), попе­редньо визначає джерела матеріально-технічного забезпечен­ня роботи комісії, джерела необхідної інформації, розподіляє обов'язки.

На другому, інформаційно-аналітичному етапі комісія ви­вчає й аналізує злочинність у регіоні, її динаміку й тенденції. У разі потреби комісія організовує конкретно-соціологічні до­слідження, витребовує відомості кримінологічного характеру з правоохоронних органів (суду, прокуратури, органів внутрі­шніх справ), а також збирає іншу необхідну інформацію: про територіальну, економічну, демографічну характеристики регі­ону, матеріальні та житлово-побутові умови населення, соціа­льно-політичну ситуацію в регіоні, соціальну інфраструктуру, міграцію населення тощо.

Безпосередньо розробка комплексного плану профілактики злочинів передбачає:

• статистичну обробку й аналіз отриманої інформації, її оцін­
ку і формулювання висновків;

• кримінологічне прогнозування на певний строк;

• розробку планових попереджувальних заходів з визначен­
ням строків виконання і конкретних виконавців;

• узгодження, рецензування й обговорення проекту плану,
його коригування і доопрацювання;

• затвердження плану.

Організація виконання комплексного кримінологічного пла­ну полягає в доведенні планових завдань до виконавців, визна­ченні строків подання звітності, встановленні контролю за ви­конанням плану, коригуванні планових завдань, проведенні нарад з виконавцями.

Попереджувальну діяльність оцінюють не за формальними ознаками намічених заходів, а на основі реальної ефективнос­ті, тобто за станом правопорядку в регіоні.

До кримінологічного планування всіх рівнів висувають такі основні вимоги:

• планування повинно бути колективним як за колом учас­
ників складання плану, так і за колом його виконавців;

• виконавці плану повинні мати необхідні повноваження;

• намічені заходи повинні взаємоузгоджуватись і не супе­
речити один одному;

• заходи слід планувати з урахуванням конкретної обстано­
вки в регіоні (відомстві) і своєчасно коригувати з ураху­
ванням її змін.

Форми плану можуть бути різноманітними. Найпоширені­шою є форма плану, що складається з назв заходів, виконавців, строків виконання, відповідальних за виконання. Можуть ви­користовуватися й інші форми плану.

Контрольні питання

1. Сутність кримінологічного прогнозування.

2. Що таке кримінологічний прогноз?

3. На яких рівнях може здійснюватися прогнозування зло­
чинності?

4. Які види прогнозування злочинності розрізняють за озна­
ками територіальності й тривалості прогностичного пе­
ріоду?

5. Сутність індивідуального прогнозування злочинної пове­
дінки.

6. Вимоги, що висуваються до кримінологічного прогнозування.

7. Які методи використовують для побудови кримінологіч­
ного прогнозу?

8. Обґрунтування можливості прогнозування індивідуальної
поведінки.

9. Значення кримінологічного прогнозування злочинності.

10. Сутність кримінологічного планування.

11. Види кримінологічного планування.

12. Основні етапи процесу планування.

Тема

И

Дата добавления: 2015-07-18