Читайте также:
|
|
У другій половині XV ст. королівська влада досягла у Франції найбільшої могутності, набуваючи вже рис абсолютної монархії. Найвидатнішим королем XV ст. був Людовік XI (1461—1483), якого називають першим абсолютним королем Франції. Більшу частину свого царювання він провів у нещадній боротьбі проти великих феодалів. Феодали організували проти нього союз під гучною назвою «Ліга суспільного блага». Головним вождем ліги був герцог Бургундський — Карл Сміливий. З лігою був також зв'язаний рідний брат Людовіка XI (на ім'я теж Карл, який незабаром помер).
Вдаючись до підкупів і всіляких інтриг, Людовік XI розладнав задуми ліги. Проти герцога Бургундського Людовік XI зумів підняти лдтарінгських феодалів і швейцарські союзні кантони. В 1477 р.,у битві під Нансі Карл Сміливий зазнав поразки і загинув. Основна частина його володінь — герцогство Бургундське — перейшло до Людовіка XI. Фландрію та інші нідерландські володіння Карла Сміливого успадкувала його дочка Марія Бургундська, яка вийшла заміж за австро-німецького принца Максиміліана Габсбурга. Розв'язавши бургундське питання, Людовік XI міг вільно розправитися із заколотними феодалами. їх один за одним заарештовували, катували, страчували. Зокрема, загинув весь дім Арманьяків.
З роками Людовік XI ставав дедалі більше підозріливим і недовірливим. Він майже залишив Париж і здебільшого жив у своєму укріпленому замку Плессі ле Тур під охороною шотландських і швейцарських стрільців. Побоюючись нових змов феодалів, Людовік XI намагався спертися на міста, проте і їм не довіряв, обмежуючи всіляко міські вільності. Зате він багато робив для розвитку міської торгівлі і промисловості. Людовік XI старанно насаджував шовкові мануфактури в Ліоні і організував там величезний ярмарок. Він уклав вигідний для північно-французьких купців договір з Англією і підтримував купців Лангедоку в їхній конкуренції з венеціанцями. Особливо протегував король місту Бордо. До королівського домену за Людовіка XI були приєднані, крім герцогства Бургундського, інші великі області: Пікардія — на півночі і Беррі — в центрі Франції, а також на півдні — графство Прованське. За Людовіка XI було скасовано частину внутрішніх мит, що сприяло значному пожвавленню внутрішньої торгівлі. Торговельно-промислова політика Людовіка XI була політикою так званого меркантилізму, який прагнув нагромадити в країні коштовні метали встановленням «сприятливого балансу» в зовнішній торгівлі, коли вартість вивозу перевершує вартість ввозу. Одним з основних правил меркантильної системи була сувора заборона взагалі вивозити за кордон золото і срібло.
Страшний для феодалів, Людовік XI був своєю людиною для буржуа, яких він іноді фамільярно називав своїми «кумасиками» і приймав у себе запросто у палаці. Своєю зовнішністю — худий, сутулий, одягнений в потертий довгий камзол, постійно заклопотаний і зайнятий справами — Людовік XI більше скидався на людину з «середнього класу», ніж на короля величезного і вже досить централізованого королівства, що починало наводити жах сусіднім менш централізованим або зовсім ще не централізованим державам. Людовіка XI не любили й боялись в Європі, його порівнювали з павуком, що снує тонку павутину різних дипломатичних інтриг, в яку він намагався заманити свого противника.
Син Людовіка XI, Карл VIII (1483—1498), приєднав герцогство Бретанське (в 1491 р.), яке залишалося до того ще самостійним. Так завершився тривалий процес політичної централізації Франції, який почався за Капетінгіз і закінчився при Валуа. На початок 'VI ст. Франція перетворилася на одне з найбільших централізо-ннних королівств у Європі.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 132 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія. | | | Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії. |