Читайте также:
|
|
На початку XIII ст. папа Інокентій III закликав Європу до нового хрестового походу. Четвертий хрестовий похід (1202—1204) був своєрідним. На попередні походи він був схожий лише назвою, зате досить красномовно розкрив загарбницьку суть всього руху хрестоносців. До Палестини учасники четвертого походу навіть не дійшли. Цього разу вони пішли не проти турків або інших мусульман, а проти християнської Візантії. Особливо велику роль в історії четвертого походу відіграли венеціанці, які змінили і самий маршрут походу. Феодальні керівники хрестоносців спочатку мали намір йти на Єгипет — у володіння турецько-єгипетського султана. Венеція, яка вела вигідну торгівлю з Єгиптом, але була заінтересована в ослабленні Візантії, відвернула хрестоносців від їх початкового наміру і штовхнула їх на завоювання свого суперника і конкурента по торгівлі — Константинополя. Скориставшись із чвар всередині нової візантійської династії Ангелів_(що правили з 1185 р. після Комнінів), хрестоносці захопили в 1204 р. Константинополь і створили на південній частині Балканського півострова нову державу під назвою Латинської імперії. Як і Єрусалимське королівство, це була також типова феодальна держава. На чолі імперії було поставлено північнофранцузького феодала Балдуїна, графа Фландрського. У складі імперії було кілька великих васальних володінь: Фессалонікійське королівство, герцогство Афінське, князівство Ахейське та ін.
Велику кількість земельних володінь у Візантії здобула Венеція: частину Константинополя, м. Галліполі, Іонійські острови, деякі острови на Егейському морі, о. Кріт, південно-західну частину Пелопоннесу. Венеціанський дож Енріко Дандоло. що відіграв найбільшу роль у завоюванні Візантії, офіційно іменувався «Володарем трьох восьмих Ромейської (тобто Візантійської) імперії».
Залишалася незалежною лише частина імперії на півночі Малої Азії — Трапезундська. На Балканському півострові залишався поза контролем Латинської імперії Епірський деспотат (князівство).
Спираючись на співчуття греків, які жили під ярмом латинян, імператор Нікейської імперії, найзначнішої із трьох згаданих територій Візантії, Михайло VIII Палеолог у 1261 р. захопив К онстантинополь і вигнав звідти європейських феодалів. Так було відновлено Візантійську імперію. Та відновлена Візантія була вже ослабленою державою. Четвертий хрестовий похід покінчив з Візантією як з великою державою. Володіння її після відновлення обмежувались лише незначною частиною Балканського півострова й вузькою смугою Малої Азії. Залежні від Візантії болгари звільнилася від візантійського ярма ще до четвертого хрестового походу— в 1186—1187 рр. Майже одночасно від Візантії відпали і сербські володіння.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Другий і третій хрестові походи. | | | Посилення королівської влади у Франції у XII ст. і причини цього процесу. Філіп ІІ. |