Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє.

Читайте также:
  1. VIII. „Початок і причина війн Хмельницького”. Українське громадянство перед Хмельниччиною.
  2. Адміністративно-територіальні зміни України після Другої світової війни. Формування сучасної території України
  3. Безробіття його причини та види. Природна норма безробіття.
  4. Внутрішні причини мовних змін
  5. Внутрішньополітичне життя Франції у 1958-1995 рр.
  6. Внутрішньополітичний розвиток у Франції в 1870-х рр.
  7. Внутрішньополітичний розвиток у Франції наприкінці XIX - початку XX ст.

Столітня війна, що тривала з перервами з 1337 по 1453 р., була зіткненням двох сусідніх феодальних держав, кожна з яких на той уже досягла значної політичної централізації і мала значні територіальні ресурси. Основними причинами війни були давні територіальні спори англійських і французьких феодалів за володіння на континенті. Англійські феодали не могли забути втрати Нормандії і Анжу. Французькі королі намагались остаточно ліквідувати останні володіння англійців в Аквітанії. Та Аквітанія мала велике економічне значення для Англії. З Аквітанії вивозили дорогі вина, фрукти, цінні породи коней. В Аквітанії у англійських фео­далів були численні помістя. Вони посідали там великі адміністра­тивні і судові пости, мали великі доходи. Яблуком розбрату між Францією і Англією була також Фландрія. Ще Філіпп IV докладав усіх зусиль до того, щоб оволодіти цією невеликою, але багатою промисловою країною. Та він зміг захопити лише частину її міст. Філіпп VI допоміг фландрському графові у боротьбі з фландр-ськими комунами і тим самим посилив свій вплив на Фландрію. Але з Фландрією тісно пов'язані були інтереси англійської торгів­лі. Сама фландрська промисловість не могла обходитись без анг-

лійської вовни. Фландрське питання можна вважати другою основною причиною Столітньої війни між Англією і Францією.

Приводом до війни було домагання французького престолу англійським королем Едуардом III, що доводився по жіночій лінії онуком Філіппу IV. Але у Франції встановився інший принцип наступності. Французькі юристи заявляли, що королівський пре­стол не може переходити по жіночій лінії. Цікаво, що при цьому вони посилалися на «Салічну правду», яка забороняла жінкам наслідування землі.

Воєнні дії у Столітній війні розгортались дуже повільно. Війна офіційно почалась у 1337 р. Фландрія і сусідній з нею Брабант перейшли на сторону Англії. Фландрський граф утік до фран­цузького короля. Та тільки в 1340 р. англійці розпочали рішучі дії, знищивши французький флот під Слейсе (поблизу гирла р. Шельди). Ця морська перемога зробила англійський флот па­нівним на морі. Та минуло ще кілька років, перш ніж англійці зіткнулися з французами на суші. Це була битва в 1346 р. побли­зу містечка Кресі у Північно-Східній Франції, на кордоні Фландрії. Французькі феодали зазнали великих втрат. Англійські війська на чолі з Едуардом III здобули цілковиту перемогу. Головною при­чиною поразки французів була нездатність французьких рицарів
битись у загальному строю. Великою перевагою англійців була
наявність в їхньому війську чудових стрільців з лука. Англійські лучники були найманим військом, яке вербували з верхівки селян­ства — йоменів. Вони влучно стріляли з важких луків у ціль на відстані 350 кроків. Своєю стійкістю і упертістю, а також своєю військовою вправністю вони звели нанівець переваги рицарського важкого спорядження і рицарської індивідуальної хоробрості. На­ступного 1347 р. Едуард III захопив порт Кале, який став надовго опорним пунктом англійського панування на континенті. Друга велика битва в Столітній війні відбулася у 1356 р. поблизу м. Пуатьє. Англійські війська цього разу висадились не на півночі, а на заході Франції. Французькі феодали сподівалися пе­ремогти англійців, маючи більше рицарської кінноти. Та англійці знову перемогли. Головнокомандуючим у англійців був син Едуарда ІІІ—Едуард «Чорний принц», якому вдалося зайняти поблизу Пуатьє зручні позиції у горбкуватій місцевості, де французькі рицарі не змогли діяти маневрено. Під час бою з противником англій­ці захопили в полон багато французьких феодалів і рицарів. У по­лон попав сам французький король Іоанн (Жан) Добрий (що змі­нив у 1350 р. на престолі померлого Філіппа VI). Наслідком цієї перемоги "була окупація англійцями великої території у Західній і Північній Франції. Крім Гієні і Гасконі (дві провінції, на які розпалась, у XIV ст. Аквітанія), англійці захопили Пуату, значну частину Оверні й інші французькі землі. Їхні загони грабували північ Франції, доходячи майже до самого Парижа. Поразка у війні загострила класові суперечності у Франції і створила в країні серйоз-

ну політичну кризу. Велика політична роль у цей період випала французьким Генеральним штатам.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Заснування варварських королівств на території ЗХ.Є. | Судоустрій та судочинство у країнах Зх.Є. у С.В. | Політична криза у Німеччині другої пол.11ст. Боротьба імператорів за інвеституру. | Образование единого англосаксонского государства — Англии | Виникнення середньовічних міст у країнах Західної Європи. | Боротьба міст з феодальними сеньйорами. | Другий і третій хрестові походи. | Четвертий хрестовий похід. | Посилення королівської влади у Франції у XII ст. і причини цього процесу. Філіп ІІ. | Франція в XIIІ ст. Людовік IX та його реформи. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції.| Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)