З. Підбір джерел і літератури

Вибір теми засновується на повному загальному знайомстві з літературою. Але виявлення, відбір і опрацювання літератури як дослідницька операція починається після обрання і затвердження теми.

Найбільш трудомістким і творчим процесом на цьому етапі написання роботи є евристика - пошук необхідної літератури. Він може бути виділений в окрему операцію лише умовно, оскільки триває весь час дослідження і написання роботи. Підсумком евристичної діяльності є складання бібліографічних списків.

Метою евристики є повне виявлення літератури з певної проблеми, саме це є основою глибокого і ґрунтовного розкриття теми. Такий підхід покладено в основу суцільного методу ретроспективного бібліографічного пошуку. Позитивною його стороною є виявлення всього (наскільки можливо) кола літератури, заснованого на використанні всього кола бібліографічних джерел. Але цей метод вимагає значних затрат часу. Вибірковий метод ретроспективного бібліографічного пошуку заснований на визначенні найбільш оперативних і повних за обсягом бібліографічних джерел.

В основу вибіркового методу покладено опору на прикнижну і пристатейну бібліографію з наступним залученням потім бібліографічних посібників. Для виявлення найважливіших праць з проблеми доцільним є опрацювання, на першому етапі вибіркового пошуку, бібліотечних каталогів та довідкових видань (енциклопедії, словники, довідники), використання електронного каталогу, баз даних, ІПС, Інтернет. На другому етапі опрацьовується довідковий апарат виявлених монографій та статей. Бібліографічні посібники можуть використовуватись протягом усієї евристичної роботи; універсальна бібліографія та бібліографія з суміжних дисциплін залучається до пошуку на третьому етапі. Черговість пошуку не с обов'язковою, а саме: пошук літератури і джерел не завершується і під час написання курсової роботи.

Першочергова увага до прикнижної та пристатейної бібліографії викликана устремлінням врахувати найважливіші і найновіші праці з проблеми, розкрити тему курсової роботи з усією можливою повнотою. Робота з пристатейною бібліографією виводить дослідника на періодичні видання, які містять такий важливий вид наукових праць та бібліографічних джерел як рецензії. Саме вони дають можливість точніше визначити ступінь новизни, аргументованості рецензованого твору, допомогти в його загальній оцінці, виявленні інших праць з теми курсової роботи.

Пошук публікацій джерел підпорядковується загальній схемі бібліографічного пошуку, але має самостійний характер і деякі особливості. До останніх треба віднести залучення праць з історії археографічних установ, археографічні та джерелознавчі праці.

Відбір фактів для використання в науковій роботі починається вже на етапі бібліографічного пошуку, але цілеспрямовано проводиться вже після його більш-менш повного завершення.

Виділяють такі етапи вивчення твору:

загальне знайомство з автором в цілому (потрібне для визначення концепції автора, встановлення джерел дослідження, загальних висновків тощо);

вибіркове вивчення частин, присвячених досліджуваній проблемі;

визначення потрібних для написання роботи матеріалів;

аналіз, оцінка та наукова критика відібраних фактів.

Під час відбору фактів потрібна їх повна фіксація. Вся сукупність виявлених фактів не обов'язково використовується в самій роботі. Відбір необхідних для використання фактів здійснюється під час підготовки до написання роботи, відібрані факти повинні відповідати, наскільки це можливо, наступним критеріям: точність; об'єктивність; репрезентативність.

У ході опрацювання джерел літератури їх конспектують та карткують. Правильно складений конспект повинен коротко, стисло, але точно і повно відображати концепцію автора, його систему аргументування, джерельну та історіографічну базу, структуру дослідження та висновки. Відбір фактів краще робити за допомогою карток, на яких повинно бути місце для поміток, зауважень, питань, котрі виникають в процесі вивчення літературного джерела. На картках фіксують бібліографічні дані про джерело літератури, зазначають інформацію про походження свідчень, існуючі історичні та наукові оцінки тощо. Картки дають можливість використовувати групування матеріалу на основі різноманітних критеріїв. У самому тексті роботи відібраний матеріал може бути представлений у вигляді згадки, відсилки-вказівки, переказу змісту (непряме цитування), цитатою (пряме цитування). За умов використання будь-якої з цих форм вони не повинні ускладнювати авторський текст, кількість цитат визначається, в першу чергу, потребами розкриття теми.

Головною вимогою до цитат є точність відтворення, неспотворення думки, вираженої цитатою. Видозмінення цитованої фрази, відхилення від неї допускається в таких випадках:

модернізація орфографії і пунктуації за сучасними нормами (якщо це не є авторською індивідуальною особливістю стилю);

- розгортання довільно скорочених слів, незрозумілих, застарілих абревіатур (з обов'язковим заключенням доданої частини слова або пояснення в прямі дужки, наприклад: революція], т[аким] ч[ином]);

- пропуск окремих слів чи фраз за умови, що це не спотворить зміст фрагменту і обов'язково супроводжене трьома крапками;

- зміна відмінку частин мови для підпорядкування цитати побудованому реченню, до якого вона включена.

Цитування повинно здійснюватися за твором автора і лише як виняток з іншого твору, в якому використана цитата, але при цьому обов'язковою є вказівка (Цит. по:...). При цитуванні можна виражати своє ставлення до окремих слів і думок в складі самої цитати за допомогою знаків питання і оклику, виділяти окремі слова, вказуючи на це ("підкреслене мною - В.А.", "курсив наш -В.А.", "розрядка наша -В.А." тощо). Пояснення до цитат, які розривають цілісність висловлювання також супроводжуються вказівкою та ініціалами автора ("Вона (українська мова — В.А.)..."). Не бажано вживання підряд кількох цитат, приведення їх у висновках, самостійних за характером, та для підтвердження очевидних положень.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота віддрукована на принтері з одного боку аркуша паперу формату А4, брошурується і вставляється у палітурку (м'яку або тверду), розміри полів: лівого - 30 мм., правого - не менше 10 мм., верхнього і нижнього - не менше 20 мм. Текст набраний кеглем № 14 через півтора інтервали, відредагований, без помарок та помилок.

Курсова робота включає послідовно: титульний аркуш, зміст, основну частину, список літератури, додатки.

Сторінки курсової роботи нумеруються у правому верхньому кутку арабськими цифрами. Титульна сторінка вважається першою, але номер на ній не ставиться. Друга сторінка залишається чистою для написання рецензії, далі подається план курсової роботи (або "Зміст") і текст роботи. Першим аркушем із зазначеною нумерацією є вступ.

Титульний аркуш оформляється згідно з типовими вимогами. У змісті послідовно перераховуються всі заголовки розділів, додатків та вказуються сторінки, на яких вони розміщені. Розділи нумеруються арабськими, або римськими цифрами в межах усієї роботи, та розміщуються як продовження попереднього тексту з незначною розбивкою. Підрозділи нумеруються також в межах кожного розділу і складаються з номеру розділу та підрозділу, розділених точкою. Параграфи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного підрозділу і розподіляються точками. Наприклад, 3.1.2; 2.1; 2.2.

Всі ілюстрації називаються малюнками і повинні мати під малюнками підписи. Малюнки нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами: перша вказує номер розділу, а друга -малюнка. Наприклад, Мал.2.1. В тексті роботи розміщуються найважливіші таблиці, інші таблиці - в додатках. Кожна таблиця повинна мати заголовок, надпис "Таблиця", який розміщується над заголовком у правому верхньому куті та вказується порядковий номер таблиці арабським цифрами в межах розділу.

Список літератури, що включає всі використанні документи і літературу подається в алфавітному порядку або в послідовності посилання на джерела. Посилання у тексті можуть подаватися у квадратних дужках, наприклад [52. сі 5], [48], або в посторінковому варіанті, наприклад 1,2,3, з наступним повним бібліографічним описом на кожній сторінці тексту, де є цитата.

Додатки можуть розміщуватися безпосередньо у тексті роботи, перед "Списком літератури". Обсяг додатків не обмежується. Кожен додаток повинен мати заголовок і порядковий номер. Над заголовком з кожної правої сторони вказується слово "додаток" та його порядковий номер.

Якщо у тексті курсової роботи наводиться цитата, вона береться "у лапки", а в дужках наводиться посилання на джерело, з якого її взято, тобто номер публікації за списком та сторінка, на якій знаходиться у цьому джерелі цитата (наприклад, (8, с.124)).

Посилання на джерело необхідно також робити у тих випадках, коли студент викладає певну концепцію, типологізацію окремих явищ, не дослівно, або наводить графіки (таблиці, схеми), розроблені не самостійно, а іншими авторами (наприклад, (12)).

IV. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота подається у визначений термін викладачу, який її рецензує. Після рецензування робота допускається до захисту. Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком на засіданні комісії. Захист курсової роботі включає: виступ студента з повідомленням про результат роботи над темою курсової та доопрацювання зауважень, висловлених у рецензії, відповіді студента на запитання комісії, виступу керівника та оцінку курсової роботи комісією.

ДОДАТОК І

Дата добавления: 2015-07-17