Читайте также:
|
|
Структура курсової роботи є типовою і складається з наступних підрозділів:
1. Зміст курсової роботи
2. Вступ (1-2 сторінки).Огляд джерел і літератури з теми.
3. Аналітична (основна) частина (10-15 сторінок).
4. Висновки (1-2 сторінки).
5. Список використаної літератури(бібліографія).
6. Довідковий апарат та додатки.
Загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25-30 сторінок машинописного тексту, або комп'ютерного друку через 1,5 інтервали кеглем № 14 на аркушах паперу формату А-4.
ЗМІСТ розташовується на початку роботи/ Він включає повну і точну назву кожного структурного елементу роботи (розділ, параграф) та номери початкових сторінок кожного з них.
ВСТУП до курсової роботи повинен містити такі положення:
актуальність теми курсової роботи, тобто обґрунтування студентом важливості теми курсової роботи, розглянутих питань для сучасного етапу розвитку архівознавства та архівної галузі;
розробленість теми курсової роботи в спеціальній науково-довідковій літературі. Студент оглядово характеризує опрацьовану літературу, тобто називає основні джерела інформації, стисло повідомляє про ступінь розробки розглянутих питань окремими фахівцями;
мета курсової роботи. Це положення є ключовим для вступу. Студент повинен чітко сформулювати основну мету роботи, якої він має досягти в процесі підготовки курсової роботи;
завдання курсової роботи. Це положення вступу конкретизує мету. Студент окреслює коло питань, що будуть розглянуті в основній(аналітичній) частині курсової роботи. Чітко сформульовані, конкретні завдання курсової роботи допомагають логічно викладати матеріал;
об'єкт (або предмет) дослідження. Це положення вступу до курсової роботи повинно містити чітку вказівку на те явище (проблему, установу, галузеві зв'язки тощо), що досліджується у курсовій роботі;
методи дослідження. В цій частині вступу характеризуються застосовані студентом методи збирання матеріалу, методи опрацювання та аналізу інформації та методи викладу інформації в тексті курсової роботи;
теоретична та практична цінність курсової роботи. Це положення вступу вміщує результати, яких намагається досягти студент в процесі роботи над курсовим дослідженням, для практичної діяльності у галузі задоволення потреб споживачів у ретроспективній інформації та поглиблення власних теоретичних знань; вказується на зв'язок теми з теоретичною і практичною діяльністю в галузі архівної та управлінської діяльності;
структура курсової роботи. Ця частина вступу повинна пояснити логіку побудови курсової роботи, взаємозв'язок її розділів (що наведені у плані).
Так, наприклад, у вступі повинен бути відображений історіографічний огляд джерел інформації. Історіографічний огляд і характеристика джерел чи не найбільш чітко визначають рівень роботи. Бажано подати всебічний аналіз історичної літератури. Історіографічний огляд не є простим переліком виявленої і проаналізованої під певним кутом зору теми роботи літератури чи переказом її змісту. Він є своєрідною самостійною частиною не лише вступу, а й роботи в цілому, яка показує рівень розробки теми, оцінює внесок окремих вчених у її вивчення, виявляє існуючі підходи до її дослідження, виділяє спірні, дискусійні та недостатньо вивчені аспекти і, на підставі цього, може вказувати напрями можливого і реалізованого в розділах роботи дослідження.
Історіографічний огляд може засновуватись на хронологічному чи проблемному принципах; можна користуватись і проблемно-хронологічним підходом. При наявності значної кількості літератури з теми дослідження можна обмежитись у огляді концептуальними та вузловими проблемами, а до деталей і конкретних питань звернутись у відповідних розділах. Завдання і положення, що виносяться на захист, повинні бути пов'язані з тематикою і назвами структурних елементів роботи, послідовність яких має відповідати порядку розташування завдань і положень.
Характеристика джерел повинна включати їх класифікацію, визначення значимості кожного різновиду і його інформації для розкриття теми роботи, ступінь їх використання у працях попередників.
В огляді літератури і джерел розкривається сучасний стан вивчення проблеми з теми курсової роботи. Тому, при написанні цього розділу, необхідно широко використовувати законодавчі і нормативні акти щодо сфери регулювання архівної діяльності спеціальних установ та архівних підрозділів організацій, підприємств, установ різних форм власності, праці вітчизняних та зарубіжних фахівців архівознавства, матеріали періодичних галузевих видань, як вітчизняних так і зарубіжних.
Використовуючи дані статистики, запозичуючи погляди авторів, наводячи приклади законодавчих і нормативних положень, студент зобов'язаний посилатись на джерело. Доцільно порівнювати точки зору різних авторів та навести свою точку зору щодо предмету дослідження.
Завершується огляд коротким підсумком щодо результатів розглянутих питань і обґрунтування необхідності власних досліджень. В огляді не допускаються розмірковування відносно загальновідомих положень, великі виписки (списування) з підручників, наукових праць, статей. Лаконічність і точність, якість бібліографічних посилань свідчать про належну підготовку майбутнього архівіста.
ОСНОВНА (АНАЛІТИЧНА) ЧАСТИНАкурсової роботи містить виклад основного змісту опрацьованого матеріалу. Може поділятися на розділи або глави. Подальша структуризація матеріалу може відбуватися поділом розділів на підрозділи (глав на параграфи). Назви розділів та підрозділів (граф та параграфів), крім змісту, подаються також безпосередньо у тексті курсової роботи. Починати кожен розділ курсової роботи на окремих аркушах не обов'язково. Кожен розділ (або главу) студент завершує стислими висновками та положенням, що пов'язують цей розділ (главу) з наступним.
В основній частині роботи систематизуються і осмислюються відібрані факти з метою розкриття теми. Як вже зазначалось, не кількість фактичного матеріалу, а якість та вміння його логічно узгодити, проаналізувати, витлумачити визначають цінність роботи.
Може бути кілька композиційних рішень щодо розташування матеріалу і, відтак, структури і змісту роботи. Хронолог ічний пр инцип дослідження передбачає розгляд проблеми в чіткій хронологічній послідовності і виділення окремих етапів та періодів у розвитку аналізованого процесу чи явища. Описуваний принцип застосовується при розчленуванні теми на окремі сторони і елементи, при характеристиці яких вона і розвивається; строга хронологічна послідовність при цьому не обов'язкова. Аналітичний принцип застосовується у випадку дослідження проблеми з точки зору причинно-наслідкових зв'язків. Кожен розділ повинен завершуватись короткими висновками. Вони не мають повторювати текстуально матеріал розділів, а повинні бути узагальненням найважливіших результатів. Висновки розділів є своєрідним місточком до проблем, які піднімаються і розглядаються у розділах наступних, забезпечують логічний зв'язок між окремими структурними елементами роботи.
Завершується аналітична частина пропозиціями вдосконалення діяльності обраної для вивчення та аналізу архівної установи, умов праці персоналу, практики обробки, описування та репрезентації архівних фондів, збереження та використання архівних матеріалів.
Пропозиції повинні базуватися на досягненнях кращих архівних установ, новітніх інформаційних технологіях.
Конкретний зміст наступних розділів аналітичної частини визначається темою дослідження. Можливо потрібно охарактеризувати організацію архівної справи та архівної науки на різних етапах її історичного розвитку, або проаналізувати певний напрямок архівної діяльності у конкретному державному, галузевому, відомчому архіві чи архівному підрозділі організації (установи, підприємства). База формування та обсяг фактичного матеріалу узгоджується з керівником курсової роботи і залежна від цілей і завдань дослідження. З усіх напрямків досліджень передбачається оптимальне поєднання документів. У процесі аналізу бажано використовувати методи ЕОМ, що дозволять розширити дослідження, отримати достовірні результати.
ВИСНОВКИвміщують коротке резюме усіх розділів та підрозділів роботи, пропозиції та механізми їхнього впровадження. Це узагальнення висновків та результатів, поданих в окремих розділах (главах) основної частини. Студент аналізує, які завдання курсової роботи, сформульовані у вступі, вдалося розглянути в основній частині, відмічає, чи досягнута поставлена у вступі мета дослідження.
Висновки - найменша за обсягом (до трьох-чотирьох сторінок)частина курсової роботи, що не зменшує її значення. Вони є підсумком проведеного дослідження, результатами, до яких прийшов автор на основі аналізу джерел, літератури та виявлених у них фактів. Висновки повинні бути узгодженими з завданнями, які ставились на початку дослідження і знайшли відображення у вступі, і пов'язаними з ходом розкриття теми в основній частині та положеннями, що виносились на захист. В заключній частині можуть знайти відображення і подальші перспективи дослідження теми.
В основу захисту входять, в першу чергу, матеріали вступу і висновків.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ(БІБЛІОГРАФІЯ)включає всі опрацьовані матеріали: наукові праці, навчальну та навчально-методичну літературу, практичні розробки, довідкову літературу та ін. Всі опрацьовані матеріали групуються у списку за алфавітом прізвищ авторів публікацій та назв творів (якщо автор не вказаний). Опис літератури здійснюється згідно вимог Державного стандарту мовою оригіналу публікації.
Послідовність позицій у списку використаних джерел та літератури (за останніми вимогами до дисертаційних досліджень - списки використаних джерел) визначаються в алфавітному порядку (за тими ж вимогами — в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією).
При цьому виділяються такі рубрики: "Джерела", "Література", "Енциклопедичні видання і довідники" (алфавітного порядку дотримуються у кожній з рубрик). Спочатку розташовуються твори, надруковані на основі кирилиці, а потім - на основі латиниці. Список джерел, крім того, поділяється на дві частини - опубліковані і неопубліковані. Неопубліковані (архівні) джерела групуються залежно від місця їх зберігання в порядку зростання номерів фондів однієї установи (архів, музей, бібліотека тощо).
ДОДАТКИ можуть вміщувати зразки архівних документів, які аналізуються у тексті курсової роботи, схеми, таблиці, результати досліджень-опитувань, зразки анкет тощо.
В додатках розміщуються допоміжні чи додаткові матеріали, які ускладнюють текст. В додатках можуть розташовуватись матеріали ілюстративні, картографічні, оформлені у вигляді таблиць облікові статистичні чи інші дані, тексти документів. Якщо додатків більше одного, то їм присвоюються порядкові номери, надають заголовки чи підписують.
Ілюстративний матеріал може бути представлений схемами, графіками, діаграмами, фотографіями, технічними рисунками (останні в гуманітарних дослідженнях використовуються рідко).
Діаграми можуть бути площинними (стовпчиковими чи стрічковими і секторними), лінійними і об'ємними. Діаграми можуть наноситись на картки для демонстрації територіального розподілу тих чи інших якостей і покажчиків. Результати обробки числових даних можуть бути представлені і у вигляді графіків, особливо коли необхідно показати їх зміну в динаміці чи взаємозалежності.
Таблиці використовуються для подачі як цифрового, так і текстового матеріалу. Таблиці можуть бути аналітичними (бути результатом обробки і аналізу цифрових даних) і неаналітичними (вміщувати необроблені статистичні дані, потрібні тільки для табличних даних констатацій).
Головними вимогами до табличних даних вважають:
а) вірогідність;
б) однорідність;
в) порівнянність.
Групування матеріалів у таблицях здійснюється на основі суттєвих ознак. При складанні таблиць необхідно вказувати джерела, на основі яких вони складені, або звідки вони запозичені.
Довідковий апарат курсової роботи складається зі списку використаної літератури і документів (не менше 25 позицій), поданих за новими правилами бібліографічного опису, списку зносок та посилань.
1.4. ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ
Бібліографічне посилання - сукупність бібліографічних даних про цитований, згадуваний чи аналізований в роботі друкований твір або неопублікований документ, яких достатньо для його ідентифікації і пошуку.
Виділяють внутрішньотекстові, підпорядковані позатекстові і комбіновані посилання.
Бібліографічний опис складається на основі безпосереднього вивчення документа мовою тексту оригіналу. Основою складання бібліографічного опису є титульний аркуш, а процес складання включає:
- виявлення бібліографічних свідчень; визначення необхідного набору опису;
фіксацію виявлених свідчень за встановленими правилами.
Первинне посилання повинно вміщувати всі обов'язкові елементи бібліографічного опису, повторне має бути якнайбільш скорочене. Не допускається посилання на джерела і літературу, які особисто не вивчались. Зразки посилань:
а) монографія - первинне посилання:
Хохордина Т.И. История Отечества и архивы: 1917 - 1980-е гг. -М.,1994.-360с.
- повторні, - якщо одразу після первинного:
- Там само.-С. 33.
Якщо між первинним і подальшим посиланням на одне і те саме видання розташовуються посилання та інші бібліографічні позиції, то прізвище та ініціали зберігаються, а назва твору скорочується до 1-2 слів із збереженням підмета, а решта слів замінюється трьома крапками;
Хохордина Т.И. История Отечества... - С. 56.
Крім того, допускається в повторних посиланнях на одну і ту ж працю даного автора вживання слів "Вказ. праця", "Цит. праця":
Хохордина Т.И. Вказ. праця. - С. 47.
Якщо монографія має уточнюючу назву, то перед останньою ставиться двокрапка.
Котляр М. Русь язичницька: Біля витоків східнослов'янської цивілізації. -К.: Заповіт, 1995.
При наявності більше трьох авторів вказуються їх прізвища і додається "та інші".
б) стаття:
- в збірці:
Ковальський М.П. Деякі теоретичні питання української історіографії // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України: Теорія та методи: Міжвуз. збірник наук, праць. -Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1995. - С. 5-16 (при вказівці на певну сторінку: -С. 8.)
- повторний (як і вище):
Ковальський М.П. Деякі теоретичні питання...-С. 13.
- в журналі:
Боряк Г.В. Виклик часу: нові стратегічні ініціативи Міжнародного архівного співтовариства// Архіви України. - 2001. - № 6. - С. 66 -72.
- в газеті:
Ігнатенко І. Знаки на цеглі древнього Чернігова //Знак. - 1995 - лютий - № 9. в щоденній газеті:... //Молодь України. - 1997 - 10 жовтня.
- в неперіодичному виданні:
Дубровіна Л., Степченко О. Концепція Національного та архівного фонду "Україніка": історія становлення і розвитку // Студії з арх. справи та документознавства. - 1997. - Т.2. - С. 13 - 25.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 136 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вимоги до змісту | | | СХЕМА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ |