Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Граматичні форми та граматична характеристика слів реєстру

Читайте также:
  1. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УЧЕБНО-ОЗНАКОМИТЕЛЬНОЙ ПРАКТИКИ
  2. I. Формирование основных движений органов артикуля­ции, выработка их определённых положений проводится по­средством артикуляционной гимнастики.
  3. I. Характеристика проблемы
  4. I. Характеристика проблемы, на решение которой направлена подпрограмма
  5. I. Характеристика проблемы, на решение которой направлена Программа
  6. I. Характеристика проблемы, на решение которой направлена Программа
  7. I.8.3. Характеристика клеточного воспалительного ответа

Слова, внесені до реєстру Словника, розміщуються за абеткою. Заголовкові слова (гасла), що відкривають словникову статтю, подаються у Словнику так:

1. Іменники наводяться в називному відмінку однини, відтак подається закінчення родового відмінка однини, або ж, якщо флек­сія відсутня (у множині),— закінчення давального відмінка та рід іменника: ч.— чоловічий, ж,— жіночий, с— середній.

тризуб, -а, ч:; сурма, -й, ж.; гасло, -а, с.

У називному відмінку множини подаються іменники, які взагалі не мають однини, або ж вживаються переважно у множині. У пер­шому випадку після називного відмінка наводиться лише форма родового відмінка множини, напр.: НОЖИЦІ, -жиць, мн. У другому випадку, крім родового відмінка множини, вказуються і форми називного та родового відмінків однини, напр.: КОВЗАНИ, -ів, мн. (одн. ковзан, -а, ч.). За цим же зразком оформляються і назви народів: УКРАЇНЦІ, -ів, мн. (одн. українець, -нця, ч.; українка, -и, ж.).

При збірних іменниках подається позначка збірн., напр.: при­чандалля, -я, с, збірн.

2. Прикметники подаються у називному відмінку чоловічого роду в повній формі, напр.: буцматий, -а, -є; метикуватий, -а, -є; звитяжний, -а, -є.

3. Кількісні числівники оформляються, як іменники, і по­даються у називному відмінку із формами родового відмінка та супроводжуються відповідними граматичними позначками, напр.: ДЕСЯТЬ, -ти і -тьох, числ. кільк.; СТО, ста, числ. кільк.; ДЕКІЛЬКА, декількох, числ. кільк.

Числівники порядкові подаються як похідні від кількісних у називному відмінку чоловічого роду в повній формі, напр.: ДЕ­СЯТИЙ, -а, -є; СОТИЙ, -а, -є.

4. При займенниках після граматичних форм ставиться позначка зазначається розряд. Займенники прикметникової форми оформляються, як прикметники. Відмінювані займенники подаються у називному відмінку із наведенням усіх необхідних відмінкових та інших родових форм у разі, якщо вони мають форму роду, напр.: ВІН., його (з прийм. від нього, у нього і т. ін.), займ. особ. З ос. одн., ч. ВОНА, її (з прийм до неї. від неї і т. ін.), займ. особ. З ос. одн., ж.

5. При дієсловах наводяться їх основні форми. До особових дієслів подаються форми 1-ої і 2-ої особи однини теперішнього часу (дієслів недоконаного виду) або майбутнього часу (дієслів доко­наного виду): ПРАТИ, перу, переш, недок.; ПОВЗТИ, -зу, -зеш; мин. ч. повз, -ла, -до; недок.; ПРИХОДИТИ, -джу, -диш, недок., ПРИЙТИ, прийду, прийдеш, док.

При дієсловах, що не мають форми 1-ої і 2-ої особи однини теперішнього (майбутнього) часу, а також при дієсловах із кінцевим -ся середньо-зворотного стану, наводиться лише форма 3-ої особи однини: ПОСТАВАТИ, -ає, недок. (у значенні «виникати»); СВЕРБІТИ, -бить, недок.; РУНИТИСЯ, -иться, недок.

До безособових дієслів до­дається форма 3-ої особи однини теперішнього (майбутнього) часу, напр.: СМЕРКАТИ, -ає, недок., СМЕРКНУТИ, -не; мин. ч. смеркло і смеркнуло, док.

Скорочення форм дієслова подаються з останнього незмінного звука основи теперішнього (майбутнього) часу: ПИЛЬНУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; уклякати (вклякати), -аю, -аєш, недок.; ясніти, -і'ю, -і'єш, недок.; ВЕСТИ, веду, ведеш; мин. ч. вів, вела, вело, недок.

Після граматичних форм дієслова позначається його вид — недок. (недоконаний) або док. (доконаний), як зазначено вище. При дієсло­вах, які мають як недоконаний, так і доконаний вид, наводяться відповідні позначення: недок. і док., напр.: ЖЕНИТИ, женю, недок. і док.

При дієсловах, які вживаються з прямим додатком, наводиться позначка перех. (перехідне дієслово): ЗВОЗИТИ, звожу, звозиш, недок., перех.; КАТУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех.

Неперехідність дієслова у Словнику не зазначається; якщо ж перехідне дієслово може вживатися в якомусь значенні і як непе­рехідне, то до кожного з цих значень (під окремими цифрами) наводиться відповідна позначка перех. або неперех.: ТОВКТИ, -вчу, -чеш, недок.... 4. перех. і неперех....

Пасивний стан дієслів розкривається в самому тлумаченні: МУРУВАТИСЯ, -ується, недок. Пас. до мурувати.

Видові пари дієслів наводяться в одній статті. Вихідною є форма недоконаного виду, а дієслово доконаного виду вноситься до реєстру за абеткою із посиланням на відповідне дієслово недоконаного виду:

ПЕРЕКОНАТИ див. переконувати.

ПЕРЕКОНУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ПЕРЕКОНАТИ, -аю, -аєш, док., перех.

Дієслова недоконаного виду з різними структурними суфіксами

Наводяться в одній статті: УСТАНОВЛЮВАТИ (ВСТАНОВЛЮВАТИ), -ЮЮ, -ЮЄШ, УСТАНОВЛЯТИ (ВСТАНОВЛЯТИ), -ЯЮ, -ЯЄШ, недок. УСТАНОВИТИ (ВСТАНОВИТИ) -новлю, -новиш; мн. установлять, док., перех.; ЗГА­ДУВАТИ / рідко ВГАДУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; ЗГАДАТИ і рідко ІЗГАДУВАТИ, -аю, -аєш, док. В одній статті зі значенням підсиленої дії, напр.: МУРКОТАТИ, -очу, -очеш і МУРКОТІТИ, -очу, -отиш, недок.

Варіанти дієслів, що починаються на в та у, зумовлені їхньою семантикою. Якщо дієслова виражають спрямування дії всередину, в межі, простір, об'єм чого-небудь, вони вкупі з похідними від них словами подаються на в (з одночасним зазначенням їхніх варіантів на у). Напр.: ВМИКАТИ (УМИКАТИ), -аю, -аєш, недок. ВТИСКАТИСЯ (УТИСКАТИСЯ), -аюся, -аєшся, недок.

Прислівники, числівники, прийменник в також подаються на в з варіантом у: вщерть (ущерть); вслід (услід); всемеро (усемеро), вдеся­теро (удесятеро).

Зі слів, утворених за допомогою префікса від- та його варіанта од-, який рідше вживається в сучасній українській літературній мові, в реєстрі Словника наведені лише ті, що починаються на від-.

Структурні варіанти наводяться кожний окремо (знання і знаття; картоновий і картонний, обурено і обурливо).

Окремі значення слова відокремлюються одне від одного арабсь­кими цифрами, а відтінки значень — похилими рисками.

Слова-омоніми подаються в окремих статтях із позначкою біля слова арабськими цифрами. Напр.: баба1 (1. Мати батька або матері...); баба2 (важка підвішена довбня для забивання паль); баба3 (рід печива з пшеничного борошна), баба4 (пелікан), баба5 (рід великих груш).

Відмінювані слова включаються до реєстру Словника у первісній граматичній формі: іменники, кількісні числівники та займенники неприкметникової форми — у називному відмінку однини; іменни­ки, що вживаються лише у множині,— в називному відмінку множи­ни (явір, царина, сіни, три, дев'ять, хто, що); прикметники та дієприкметники, порядкові числівники та займенники прикмет­никової форми — в чоловічому роді однини (осоружний, брунатний, заметений, четвертий, сьомий, їхній, котрий); дієслова — в інфінітиві (жадати, орудувати).

При відмінюваних іменниках, кількісних числівниках і зай­менниках неприкметникової форми подається (скорочено чи пов­ністю) форма родового відмінка однини (КАБАН, -а; ВЕЖА, -і; БЕРЛО, -а; ніч, ночі; весна, весни; СІМ, семи; дев'ять, -ти; хто, кого; ти, тебе).

Граматичні форми відмінюваних слів наводяться найчастіше скорочено, тільки в кінцевих змінних частинах, які потрібні для показу основи слова, належності його до певної граматичної ка­тегорії, типу його відмінювання і його наголошення.

При іменниках, що не відмінюються, наводиться позначка невідм.: МОРАЛІТЕ, невідм., с. У середньовічному театрі Західної Євро­пи — жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами.

Прислівники, прийменники, сполучники, частки, вигуки наво­дяться з позначками присл., прийм., спол., виг. (з відповідними тлумаченнями і прикладами).

 


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 186 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Структура і головні принципи побудови автоматизованої системи проектування | Загальні відомості про корозію металів | Металічний зв’язок | Загальні фізичні властивості металів. | Класифікація передач | Річка та її частини. | Морфологічні та морфометричні характеристики річки та її басейну. | Річковий стік. | Геологічна діяльність річки. | ІІ. Історія створення Словника |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лексичний склад Словника| Тлумачення слів у словнику

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)