Робота з учнями

ВСТУП

Процес оволодіння знаннями, i навичками становить пізнавальну дiяльнiсть учнiв, якою керує вчитель. Головний зміст керівництва полягає в тому, що вчитель є насамперед організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування занять, нормування домашньої навчальної роботи). Здійснюючи контроль за навчанням, він повинен бути готовий допомогти, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про фізичний, розумовий, духовний розвиток учнів.

Для успішного виконання функції викладання вчитель повинен добре знати особливості учнів. Це є запорукою управління їх пізнавальною діяльністю.

Положення про класного керівника регламентує його діяльність в загальноосвітньому, професійно-технічному навчальному закладі.

Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої та професійно-технічної освіти, спрямованих на:

– виховання громадянина України;

– формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдарувань;

– виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

– виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

– реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій та звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).

Актуальністю дослідження виступаютьвимоги до особистості класного керівника, функції та права педагогічної роботи, і його основні напрямки.

Об’єктом дослідження виступає класний керівник, його діяльність у навчальному процесі, а предметом − функції, права та технології роботи класного керівника з учнями.

Метою дослідження є визначення ефективності роботи класного керівника в сучасній школі.

Завдання дослідження:

− розкрити історію становлення і розвиток в Україні інституту класних керівників;

− описати вимоги до особистості класного керівника, функції і права педагогічної роботи;

− охарактеризувати погляди видатних педагогів минулого А. Дістерверга, А. Макаренка, В. Сухомлинського, Л. Виготського, Я. А. Коменського на діяльність класного керівника;

− визначити напрямки навчальної і виховної діяльності класного керівника.

Робота класного керівника − цілеспрямована, системна діяльність, яка будується на основі програми виховання всього освітнього закладу.

Проблемою справжнього вчителя цікавилось багато видатних вчених, мислителів, педагогів. Серед них можна назвати таких освітньо-культурних діячів як С. Акутіна, В. Антоненко, Л. Асмолова, Д. Квітка, Т. Лодкіна, А. Макаренко, І. Нечипоренко, Г. Сорока, та інші, які займалися розробкою питанням планування роботи класного керівника.

РОЗДІЛ 1.

ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1.1 З історії становлення і розвитку в Україні інституту класних керівників

Класне керівництво формувалось протягом багатьох років,а тому історія його − має неабияке значення для визначення завдань діяльності вихователя у сучасних умовах.

Уже в другій половині 20-х років під час загальносоюзної педагогічної дискусії з проблем теорії й практики виховання в радянській школі гостро ставилося питання роботи груповодів, фактично класних керівників. Деякі досить відомі на той час педагоги виступили проти введення посади груповода,вважаючи,що це пряма путь до реставрації старої школи,хоч всім відомо,яку корисну роль відігравали наставники (класні дами тощо) у вихованні молодого покоління [9, с.156].

Після дискусії виховний інститут груповодів – класних керівників отримав певне право на життя. А у постанові ЦК ВКП (б) «О начальной и середней школе» (1931) вони були офіційно закріплені.

У 1931 р. Наркомпросс РРСФ затвердив першу «Инструкцию групповода ФЗМ и ШКМ».

Шкільна практика минулих років допомогла виявити основні спрямування діяльності класних керівників, визначила в головних рисах зміст виховної роботи в класі,її форми та методи з урахуванням мети та завдань школи.

Класне керівництво, або, як його колись називали, опікунство, є давньою традицією українського шкільництва. Як свідчать дослідження вчених, в областях Західної України на одного з педагогів покладалися функції класного опікуна. Зміст його діяльності залежав від того, з якою віковою групою він працював. Класний опікун дбав про розвиток учнівського самоврядування, визначав, які заходи, потрібно проводити, розподіляв обов’язки між учнями, консультував підлітків з питань організації їх життя поза навчанням.

1.2. Погляди видатних педагогів на діяльність класного керівника

Проблеми класного керівництва не оминули увагою такі педагоги як Н.Болдирев, І. Вовчук, А. Дербеньов, Т. Доценко, І. Ковальчук, О. Павленко, Ю.Петік, І. Рибальченко, З. Шиліна, О. Шквір.

Чеський мислитель, педагог, письменник Я.А. Коменський (1592 − 1670) сформулював ряд вимог до вчителя: «Учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей. Найбільша турбота вчителя - захоплювати дітей своїм прикладом» [5].

Видатний німецький педагог Адольф Дістерверг (1790-1866) указував, що вчитель, який не підходить до праці як дослідник, неминуче попадає під владу механічності, банальності, він дерев’яніє, кам’яніє, опускається. І це дійсно так. Кожний учитель, класний керівник повинен розвивати в собі дух дослідництва і винахідництва, вправлятися в спостережливості, науково вивчати педагогічні явища.

Справжній педагог завжди як дослідник. Спираючись на відкриті вже наукою закономірності виховання, освіти, і навчання, керуючись положеннями педагогічної теорії, він постійно досліджує навчально-виховний процес, спостерігає учнів, узагальнює дані спостережень, організовує досвід, осмислює факти, робить висновки і відповідно до цього будує свою роботу.

1.3 Класний керівник: вимоги до особистості, функції та права педагогічної роботи

Класний керівник повинен бути для учнів прикладом високої ідейності і моральності, відданості своїй праці, високим авторитетом, втіленням правдивості. Він повинен організовувати себе, зацікавлювати учнів тією чи іншою справою, володіти культурою і технікою мовлення, керувати своєю поведінкою у будь-яких виховних ситуаціях.

Вимоги до особистості класного керівника повинні бути такими:

1. Суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає:

· високий рівень самосвідомості, суспільної та національної свідомості;

· усвідомлення громадянського обов'язку, високий рівень політичної культури та культури міжнаціонального спілкування;

· високий рівень моральної вихованості;

· соціальну активність і відповідальність;

· володіння навичками суспільно-гуманістичної роботи, вмінням творчо працювати, використовувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте;

· володіння вмінням брати участь у співпраці, співтворчості.

2. Професійно-педагогічна спрямованість, сутністю якої є:

розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб'єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднозначність внутрішнього світу.

Розглянемо функції педагогічної роботи класного керівника. Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції.

1.Діагностична функція передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та їхніх якостей дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розглянуті раніше методи науково-педагогічного дослідження.

Виховна функція є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі.

Класний керівник має право на:

− відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади;

відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання.

-вибір форм підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання.

- захист професійної честі,гідності відповідно до чинного законодавства;

-матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

РОЗДІЛ 2.

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

2.1 Напрями навчальної та виховної діяльності класного керівника

Напрями навчальної діяльності класного керівника передбачають контроль за відвідуванням, перевірку щоденників, роботу з учнями та роботу з вчителями-предметниками.

Розглянемо зміст вище перелічених напрямів діяльності детальніше.

Контроль за відвідуванням учнями навчальних занять організований у шкільних підрозділах, що перевіряються, шляхом щоденного обліку учнів, які відсутні на заняттях, у спеціальних журналах, а також на відповідних сторінках класних журналів. Класні керівники з’ясовують причину відсутності учнів на заняттях, збирають, систематизують та зберігають протягом навчального року медичні довідки та письмові пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності учня [8].

Перевірка щоденників

1. Щоденник повинен перевірятися класним керівником 1 раз на тиждень.

2. Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває класний керівник до ведення щоденника.

3. Щоденник учня повинен відображати результати його навчальних досягнень без акценту на особисті якості учня.

4. Щоденник учня повинен відображати активність участі учня в житті класу і результативність його участі в шкільному житті

Робота з учнями

Діяльність класного керівника зазвичай починається з вивчення класу і кожного учня окремо.

Успіх навчальної діяльності класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення його у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань і мотивів поведінки.

Вивчення учнів проводиться в природних умовах їх життя і діяльності.

5. При вивченні класний керівник користується різноманітними методами і прийомами. Важливо на основі вивчення помітити шляхи подолання негативних якостей і закріплення позитивних рис у характері і поведінці школяра.

Напрями виховної діяльності

Виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Завдання виховної діяльності визначаються загальними завданнями виховання та конкретними умовами життя класу [6].

Вивчення учнів

Класне керівництво починається, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу. Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання. Це допомагає краще організувати виховну роботу.

Організація і виховання класного учнівського колективу

Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, створюються передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Виховні години спрямовані на пізнання себе, своїх сильних та слабких рис, моральних якостей та розвиток позитивного самовідношення:

· «Вихованість як важлива риса особистості»,

«Що таке справжня дружба».

Робота з батьками учнів. Батьки – найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно. Класний керівник намагається встановити індивідуальний контакт з кожною родиною, також з'ясовує загальну та педагогічну культуру сім'ї.

Планування роботи педагога

Робота класного керівника з організації навчальної діяльності класного колективу становить істотну частину його виховної діяльності в цілому.

Планування роботи класного керівника – відповідальний і творчий процес, що триває впродовж усіх років роботи з ними. Якісне планування є показником його професійного вміння, його бажання і уміння створити систему виховної роботи з класом.

При плануванні класний керівник повинен знати:

1. державні, регіональні і місцеві документи про освіту, виховання;

2.педагогічні і методичні рекомендації з питань виховання і планування;

3. план навчально-виховної роботи школи; дані власної діагностики класу.

4.поточні і очікувані події у світі, країні, місті і селі

Класний керівник повинен враховувати етапи планування:

1.Виховні заходи повинні враховувати вік учнів

2.Планування має бути системним

3.Планування має враховувати цілі й завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів і їхніх батьків

4.Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими і розвивальними, різноманітними за формою і змістом

Класний керівник веде таку документацію: складає характеристику учня (див.Додаток А), характеристику класу (див.Додаток Б). [4].

Отже, ефективність роботи класного керівника визначається вмінням бачити за всім колективом учнів окрему особистість, знати її характер, особливості і здійснювати ефективний вплив.

2.3. Технологія роботи класного керівника з родинами учнів

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини.

Робота з батьками насамперед починається зі збору відомостей про сім’ю від учнів і їхніх батьків. Класного керівника має цікавити склад сім’ї, де живе учень; кількість дітей у родині; спеціальність і місце роботи батьків, осіб, що їх заміняють; матеріальні і побутові умови родини. Щоб бути активним спостерігачем, класний керівник збирає відомості про сім’ю учня шляхом паралельного анкетування батьків і дітей. Сьогодні існує багато анкет, розроблених на допомогу класному керівникові: «Ти і твої батьки», «Ми і наші діти», «Ти і твоя сім’я», аналіз яких допоможе класному керівникові вивчити ту чи іншу сім’ю.

3.1 Діагностика ефективності роботи класного керівника у спеціальному навчальному закладі

Робота класного керівника у спеціальному навчальному закладі не є легкою.

Там навчаються діти з відповідним діагнозом і такими медичними показами:

- легка розумова відсталість;

- помірна розумова відсталість;

- хвороба Дауна;

- органічна деменція різного походження, яка відповідає легкій та помірній розумовій відсталості, що є наслідком інфекційних, інтоксикаційних, травматичних та інших постнатальних уражень головного мозку;

- складна патологія (спеціальні класи).

Зміст роботи класного керівника визначає широкий, різноманітний і складний спектр його виховної діяльності.

Подаючи допомогу дитині із порушенням психофізичного розвитку, ставлячи її у відповідні їй потребам і інтересам, здібностям і психологічним якостям проблемні ситуації, педагог стимулює прояв таких привабливих соціально-психологічних рис, як адекватна самооцінка, відповідальність, гуманність, активність. Класний керівник створює умови для нагромадження морально-етичного досвіду в процесі міжособистісних взаємодій з однолітками, дорослими, навчає орієнтуватись в складних ситуаціях, допомагає дотримуватись соціально бажаної поведінки.

Дата добавления: 2015-07-17