Читайте также: |
|
М.Х. Чайлахян (1937) запропонував гормональну концепцію цвітіння, за якою під впливом сприятливого фотоперіоду в листках відбувається утворення особливого гормону цвітіння — флоригену. Його не вдається виділити, він хімічно поки що не ідентифікований. Відомо, що він невидоспецифічний, тому що квітуючі рослини одного виду здатні індукувати цвітіння в прищеплених до них вегетуючих рослинах іншого виду.Гормон цвітіння може передаватися від фотоіндукованої рослини до неіндукованої через щеплення. Флориген транспортується по флоемі аналогічно іншим органічним речовинам.Пізніше американський вчений А. Ланг (1956) зробив важливе відкриття — під впливом гіберелінів у рослин довгого дня формується квітконосне стебло навіть в умовах короткого дня. Як ми вже знаємо, без гіберелінів вони існують у вигляді розетки. Виявилося, що гіберелін стимулює цвітіння лише рослин довгого дня і не впливає на короткоденні (рис. 192).А. Ланг довів, що, обробляючи рослини гібереліном, можна спричинити цвітіння навіть у тих рослин, які вирощувались не при відповідному фотоперіоді (рис. 193).Це змусило Чайлахяна змінити його флоригенну гіпотезу і висловити припущення, що флориген має бікомпонентну природу і складається з гіберелінів та антезинів, причому перші зумовлюють утворення і ріст квіткових пагонів (стебел), тоді як антезини індукують закладання квіток Передбачається також, що в цих процесах беруть участь інші невідомі до цього часу фітогормони.Якщо в неіндукованих умовах знаходяться рослини короткого дня, вони синтезують гіберелін, а не антезини.У рослин довгого дня критичною є перша фаза цвітіння, а саме — утворення квітконосних стебел. Цей процес залежить від наявності гіберелінів, які синтезуються в достатній кількості за умови довгого дня. Разом з тим у таких рослин присутній і інший необхідний гормон цвітіння— антезин, тому вони і квітують. Якщо ж витримувати їх в умовах короткого дня, такі рослини не цвітуть, бо їм не вистачає гіберелінів. Екзогенне внесення гібереліну викликає перехід до цвітіння рослин навіть довгого дня в умовах короткого дня (рис 194). Інша картина спостерігається у рослин короткого дня. У них гіберелінів досить високий вміст за будь-якої тривалості світлового періоду. Тому екзогенне внесення гібереліну не має ніякого впливу. Однак, антизинів, які синтезуються саме в умовах короткого дня, не вистачає. Так як в листках як коротко- так і довгоденних рослин, які цвітуть, є обидва фітогормони, то прищеплення їх на ті рослини, які не цвітуть, викликає перехід до цвітіння.У нейтральних рослин цвітіння розпочинається за наявності двохкомпонентної фітогормональної системи. Недоліком даної гіпотези є той факт, що природу антезинів до цього часу не з'ясовано. Рослини довгого дня протягом неіндукційного фотоперіоду напрацьовують антезин, а не гіберелін, тому внесення гібереліну в цей період може спричинити цвітіння. Хоча констатація складної природи флоригена стимулювала нові дослідження, вона не може пояснити, чому, наприклад, рослини КД, які ростуть в неіндукованих умовах, не зумовлюють цвітіння прищеплених рослин ДД, які також не піддавались впливу індукуючого фотоперіодичного сигналу. Подальші дослідження показали, що в листках рослин ДД в умовах довгого дня утворюються речовини, які спричинюють цвітіння, а в умовах короткого —речовини, які гальмують його. Ці сполуки можуть транспортуватися по рослині і переходити при щепленні з прищепи в підщепу.Інгібітори цвітіння рослин КД менш ефективні в затримці цвітіння порівняно з рослинами ДД.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 321 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Будова рослинної клітини | | | Фіз. та хім.. властивості каротиноїдів. |