Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи вуглецевого живлення.

Читайте также:
  1. Кореневе живлення.

Живлення рослин – це процес поглинання та засвоєння рослинами із оточуючого середовища хімічних елементів, необхідних для життя. Полягає в переміщенні речовин із середи в цитоплазму рослинних клітин та їх хімічному перетворенні в сполуки, властиві для даного виду рослин. Поглинання та засвоєння поживних речовин (анаболізм) разом з їх розпадом та виділенням (катаболізм) складають обмін речовин (метаболізм) – основу життєдіяльності організму.

Типи живлення рослин бувають різні. В залежності від джерела вуглецю вирізняють гетеротрофів, автотрофів.

Гетереторофи серед рослин – це всі гриби та більшість бактерій. Вони можуть використовувати вуглець лише з органічних сполук, в яких він утримується у відновленій формі. Живлення за рахунок мертвих органічних залишків – сапрофітне. Цей тип живлення властивий всім гнилісним грибам та бактеріям. Гетеротрофи, що живуть за рахунок органічних сполук інших живих організмів звуться паразитами. До них належать всі гриби та бактерії – збудники хвороб тварин та рослин, а також деякі вищі рослини, що можуть висмоктувати за допомогою спеціальних присосок соки інших рослин.

Більшість рослин здатна засвоювати вуглець з двоокису вуглецю (СО2), відновлюючи його до органічних сполук. Це – автотрофний тип живлення. Він притаманний всім вищим рослинам, а також водоростям та деяким бактеріям.

Завдяки рослинам відбувається великий біогеохімічний коло обіг у природі. Автотрофні рослини дають цьому початок, видаляючи з атмосфери СО2 та утворюючи богаті хімічною енергією органічні сполуки. Гетеротрофні рослини (головним чином сапрофіти) замикають цей коло обіг, розкладаючи мертві органічні рештки до вихідних мінеральних сполук.

Хемотрофи (від грец. chemo — «хімічний» і troph — «споживати») — організми, що отримують енергію за рахунококислення молекул донорів електрона із свого оточення. Ці молекули можуть бути органічними (органотрофи) абонеорганічними (літотрофи). Хемотрофи звичайно протиставляються фототрофам, які використовують сонячну енергію. Хемотрофи може бути або автотрофами, або гетеротрофами.

· Хемоавтотрофи (або хемотрофні автотрофи), на додаток до отримання енергії за рахунок хімічних реакцій, синтезують всі необхідні органічні сполуки з вуглекислоти. Хемоавтотрофи звичайно використовують тільки неорганічні джерела енергії. Більшість бактерій та архей, що живуть в екстремальних оточеннях, є первинними виробниками цих екосистем. Дослідники еволюції вважають, що перші організми, що населили Землю, були хемоавтотрофами, що виробляли кисень як побічний продукт і пізніше розвилися до гетеротрофних (таких як тварини) та автотрофних фотосинтезуючих організмів (таких як рослини). Майже всі хемоавтотрофи можуть бути поділені на кілька груп: метаногени, галофіли, сіркобактерії, нітрифікатори, анамокс-бактерії ітермоацидофіли.

· Хемогетеротрофи (або хемотрофні гетеротрофи) вимагають споживання органічних будівельних речовин, які вони нездібні створити самостійно. Більшість хемогетеротрофів отримують енергію від органічних вуглеводів, таких як глюкоза.

 


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 490 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Засуха та її вплив на рослину. | Вплив зовнішніх умов на процес дихання. | Специфічність дії ферментів по паладіну. | Морозостійкість. | Траспірація у рослин.Види. | Значення та будова плазмодесм. | Будова рослинної клітини | Гормональна концепція квітування рослин. | Фіз. та хім.. властивості каротиноїдів. | Шлях фотосинтезу С4. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пігменти зеленого листка.| Історія розвитку офр як науки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)