Значення та будова плазмодесм.

Плазмоде́сма — цитоплазматичний канал вистелений плазматичною мембраною, що пронизує клітинні стінки сусідніх рослинних клітин, сполучаючи їх між собою. Основною функцією плазмодесм є забезпечення спілкування і транспорту між клітинами, що інакше були б ізольовані одна від одної мертвими клітинними стінками. Через те, що майже всі рослинні клітини з'єднані таким чином, їхні цитоплазми складають один неперервний симпласт. Внутрішньоклітинний транспорт через плазмодесми називається симпластним^[1].

Функціональними аналогами плазмодесм у тварин є щілинні контакти^[2]. В залежності від походження розрізняють первинні та вторинні плазмодесми. Первинні плазмодесми формуються під час процесу цитокінезу. По завершенню мітозу між двома новоутвореними клітинами починає утворюватись клітинна пластинка шляхом злиття везикул апарату Гольджі, які містять попередники речовин клітинної стінки. Подекуди злиття везикул порушується наявністю залишків веретена поділу та трубочок гладкого ендоплазматичного ретикулуму, в цих місцях цитоплазми клітин залишаються сполученими. По мірі відкладання додаткових шарів полімерів клітинної стінки утворені канали видовжуються і перетворюються у плазмодесми. Таким чином первинні плазмодесми забезпечують зв'язок між клонально спорідненими клітинами^[1].

Вторинні плазмодесми утворюються у вже сформованих клітинних стінках. Вони можуть виникати шляхом випинання плазматичної мембрани або галуженням наявних плазмодесм. Вторинні плазмодесми можуть сполучати як клонально споріднені так і не споріднені клітини^[1]. Діаметр пазмодесм коливається від 20 до 50 нм, довжина визначається сумою товщини клітинних стінок сусідніх клітин тасерединної пластинки, типово становить щонайменше 0,1 мкм^[2]. Плазмодесми мають складну внутрішню будову потрібну для регуляції транспорту макромолекул між клітинами^[1].

В центрі більшості плазмодесм розташована тоненька циліндрична трубочка (десмотрубочка), що сполучає порожнини гладкого ендоплазматичного ретикулуму сусідніх клітин. Зовнішня сторона мембрани десомтрубочки та внутрішня сторона мембрани, що вистилає плазмодесму, вкриті глобулярними білками. Ці білки сполучаються між собою спицеподібними філаментами, які поділяють цитоплазматичний рукав на 8—10 мікроканальців.

Дослідження руху флуоресцентних барвників через плазмодесми дозволило встановити їхню пропускну межу (англ. size exclusion limit, SEL). З'ясувалось, що найбільші молекули здатні транспортуватись через цитоплазматичний рукав маютьмолекулярну масу 700—1000 Да, що відповідає розміру приблизно 1,5—2 нм. Проте ця величина може регулюватись^[1].

Дата добавления: 2015-07-17