Робота 36

Визначення зон росту кореня та стебла нанесенням позначок

Ріст і розвиток рослин відбуваються завдяки процесам поділу, росту й диференціації клітин. Ростові процеси локалізуються в конусах наростання осьових органів, в основах листків і у меживузлях злакових, зумовлюючи їхній лінійний ріст. Ріст у довжину, галуження пагонів і коренів відбуваються завдяки діяльності апікальних (від лат. арех — верхівка) меристем верхівок пагонів і коренів. У товщину рослини ростуть за рахунок діяльності клітин камбію, або бічної (латеральної) меристеми. У період росту клітини верхівкових і бічних меристем безперервно діляться. Німецький фізіолог рослин Ю. Сакс виділив три фази росту клітин: ембріональну, розтягу та внутрішньої диференціації. Ембріональна фаза характеризується безперервним інтенсивним поділом клітин. У цій фазі під час поділу клітин збільшується їхня кількість і дуже мало змінюється розмір клітин. У фазі розтягу клітини набувають найбільшого розміру. У третій фазі росту — внутрішньої диференціації — кількість і розмір клітин не збільшуються, натомість вони набувають остаточної спеціалізації.

Для виявлення зони росту кореня або стебла широко використовують метод нанесення позначок тушшю на поверхню органа на однакових відстанях одна від одної. Рослина росте, відстань між позначками збільшується, і це дає змогу зробити висновок про інтенсивність росту різних ділянок досліджуваного органа.

Мета роботи: виявити зони поділу, росту розтягом клітин у коренях і пагонах досліджуваних рослин.

Прилади і матеріали дослідження: термостат; банки або циліндри для вологих камер; лінійка або міліметровий папір; тоненькі голки; фільтрувальний папір; нитки; туш (готують розтиранням сухої туші з 5 %-ним розчином яєчного альбуміну); проростки кінського бобу, гороху, кукурудзи або інших рослин з прямими коренями (3-4 см) і пагонами (1-1,5 см).

Хід виконання роботи

1. Корені досліджуваних рослин обережно обсушують фільтрувальним папером і ниткою або тоненькою голкою, змоченою у розчині туші. Починаючи від кінчика кореня і пагона наносять поперечні позначки через кожен міліметр.

2. Проростки з позначками поміщають у вологу камеру (у банку наливають трохи води, а її стінки зсередини обгортають фільтрувальним папером). Насіння наколюють на шпильку або голку й прикріплюють корінчиком вниз до корка, що закриває банку. Камеру з проростками ставлять у термостат при температурі 20-28°С.

3. Через 24 год вимірюють відстань між сусідніми поділками (беруть середнє з даних 6-8 рослин) і будують криву росту. На осі абсцис відкладають порядковий номер поділок, а на осі ординат — середній приріст кореня чи пагона між окремими поділками. Порівнюють довжину зони найбільшого росту пагона і кореня у рослин різних видів.

4. Висновки.

Дата добавления: 2015-07-17