Практична робота № 5

Тема: Написання програм з використанням власних функцій

Мета:Оволодіти основами структуризації програм, навчитись розробляти і використовувати власні функції.

1 Короткі теоретичні відомості

Опис функції. Функції при використанні потрібно описувати. Опис функції називають прототипом функції. Синтаксис опису: (прототип функції)

Тип функції (значення, яке повертає функція) ім’я функції(тип арг1. імя-арг. 1, тип арг2. імя-арг.2, тип арг3. імя арг.3);

Оператор опису функції повідомляє компілятору функцію, яка буде визначена в програмі пізніше. Опис включає тип значення, яке повертає функція, ім’я функції і типи аргументів, які передаються в функцію. Оператор опису закінчується;

Приклад float cube(float x);

Для того, щоб до функції можна було звернутися, у тому ж файлі повинно бути опис функції (прототип).

double line(double x1,double y1,double x2,double y2);

double square(double a, double b, double c);

Це прототипи функцій, описаних вище.

Прототипи функцій повинні бути бути в тексті швидше аніж виклик функції, щоб компілятор міг здійснити перевірку правильності виклику.

Визначення функції. При написанні функції перш за все треба визначити, що вона буде виконувати. Визначення функції - це повний текст функції. Перший рядок визначення функції називається заголовком функції. Якщо опис містить імена аргументів, то заголовок функції повністю співпадає з описом, за виключенням крапки з комою.

В описі функції імена аргументів необов’язкові, але в заголовку вони є.

Далі пишемо заголовок функції. Заголовок функції складається з 3-х частин:

- Тип повертаючого значення, який визначає тип даних, які повертаються з функції в викликаючу програму. Типи можуть бути будь-які, які розглядаються в мові. Можна описати функцію, яка не повертає ніякого значення, задавши пустий тип void. Приклад

void func() /*нічого не повертає*/

- ім’я функції; Це звичайний ідентифікатор, воно має бути унікальне, тобто не співпадати ні з одним іменем змінної чи функції. Бажано давати ім’я таке, щоб воно відповідало виконуваній задачі.

- список параметрів, – це величини, які передаються у функцію. Елементи списку розділяються комами. Для кожного параметра вказується тип й ім'я.

Після заголовку йде тіло функції, яке містить виконувані оператори. Тіло повинно починатися з відкриваючої фігурної душки і закінчуватися закриваючою фігурною душкою. Якщо тип повертаючого значення - не void, то в тілі повинен бути хоч би один оператор return для повернення значення відповідного типу.

Приклад опису

Дата добавления: 2015-07-17