Голарктичне флористичне царство . Це найб.,флор.,царство

Це найб.,флор.,царство. В ньому виділяють 9 обл: Циркумбореальна, Сх..-Андійська, Атл.-Пн.Американська, Скелястих гір Макаронезійська, Середземноморська, Сахаро-Аравійська, Ірано-Туранська, Мадреанська. У складі флори цього царства наявно 50 повністю або частково ендемічних родин, зокрема гінкгові, телігонові, адоксові, букові, платанові, розові, вербові, селерові тощо.

БІЛЕТ 6

1.Поняття про біосферу і ноосферу.

Термін біосфери першим вжив Зюсс. Біосфера - сфера існування сучасних живих організмів та їхніх відмерлих предків, що охоплює верхню товщу літосфери, гідросферу і нижню частину атмосфери тропосферу. Термін ноосфера, запровадив у вжи- ток вчений Теяр-де-Шарден. Ноосфера-це сфера розуму. За Теяр-де-Шарденом, ноосфера – це ідеальна, духовно-матеріальна оболонка Землі, яка формується внаслідок продуманих свідових дій людини

2.Гідрокліматичні чинники та їх характеристика.

Гідро-клім.,чинники,віднос.,до абіотичних прир.,чинників. Клімат має дуже велике значення у формуванні ПК. Так само і без води не можливе життя на планеті. Гідро-клім.,чинники: t, сон.,рад., вода, вітер, кислотність, солоність, вологість, к-сть опадів

3.Біогеографічне районування України.

У 1997р.,опубліковано схему біогеогр.,р-ня території УКРАЇНИ за Удрою. В основі р-ня лежить пош.,росл.,покриву. Тваринне насел.,має здатн.,пристосовуватися до умов, створених росл.,покривом. На всіх рівнях біогеогр.,районування до уваги беруть ендемічні та реліктові види живих орг.,їхню систематичну належність. Аналіз геогр..,особливостей пош.,флори і фауни та гідро-клім.,умов території дав змогу виділити дві біогеогр.,зони: неморально-лісову і степову; чотири підзони: ши- роколистяних лісів і лісостепову, передстепову і справжніх степів; 6 провінцій, 11 підпровінцій, 29 округів і 66 районів. Беручи до уваги біогеографічне районування усього суходолу, Україна належить до Європейської обл..,Голарктичного царства.

БІЛЕТ 7

1.Роль живих організмів у географічній оболонці.

. Найб.,біомасою володіють рослини суходолу за рахунок лісів. Біомаса рослин на декілька порядків більша від біомаси тварин. Живі орг.,перебувають у процесах безперервної зміни навколишнього середовища і засвоюють СО2. Мікроорганізми розкладають орг.,рештки і цим самим підтримують санітарно-гігієнічні умови, беруть участь в утворенні грунту, форм.,гірських порід і корисних копалин. ….Розписати….. (ПТК черз ПК і т.д.)

2.Поділ організмів за їх відношенням до світла.

. Основна роль світла у фотосинтезі зелених рослин, оскільки воно сприяє утв.,орг.,реч., - росл.,біомаси. Для рослин важливі промені видимих і невидимих частин спектра, особливо оранджево-червоні(0,65-0,68мкм) і синьо-фіолетові(0,40-,0,50мкм). Найбільше поглинаються жовто-сині (0,50-0,60мкм), а майже не поглинаються інфрачервоні. Сон.,Е,яку зелені рослини пог- линають і використовують у процесі фотосинтезу, наз., фізіологічно активної радіацією. Живі орг.,за віднош.,до світла поділ. на 3 групи: світлолюби, ті нелюби, ті невитривалі. І – можуть нормально розвиватись лиш при достатньо яскравому світлі. ІІ – розвив.,в умовах досить слабкої освітленості. ІІІ – це переважно рослини полярних зон. За віднош.,до тривалості дня рослини поділ.,на: короткого дня і довгого дня

3.неотропічне флористичне царство.

Неотропічне царствозаймає тропічну частину півострова Флорида, низовини й узбережжя тропічної Мексики, всю Центральну Америку, Антильські та інші тропічні острови, більшу частину Південної Америки, крім півдня континенту. У флорі Неотропіків є близько 25 ендемічних родин, багато ендемічних родів і видів. Флора цього царства має багато спільних родів з Палеотропіками, що свідчить про наявність у минулому тісного зв’язку між цими царствами.Неотропічне царство поділяють на п’ять областей: Карибську, Амазонську, Бразильську, Андійську і Гвіанського нагір’я

БІЛЕТ 8

1.Особливості компонентного складу географічної оболонки в добіогенний період.

У добіогенний період усі ПТК Землі складалися лише з 3-ьох компонентів: гірські породи, повітря і води. Якщо їх брати з огляду на сучасні ПТК, то добіогенні були не повними. Діапазон системних взаємозв’язків між ПК у добіогенний період був значно вужчим, ніж у біогенний. З появою життя на Землі ГО, яка складається з ПТК різного рівня, почала наповнюватися двома новими ПК: рослинним і тваринним світом. Саме тоді й починається біогенний період. ПТК починають складатися з 5 компонентів і стають повними. Через системні з’язки 3 добіогенних ПК і двох біогенних ПК утворюється похідний ПК – грунт, який також відіграє важливу роль у функціонуванні ГО Землі

2.Поділ організмів по відношенню до вологи.

При широкій амплітуді зволоження розвиваються організми евригігробіонтні. Стеногігробіонтні – це організми, які розвив., при вузькій амплітуді зволоження. В залежності від здатності утримувати в собі вологу, тобто витримувати певний час без отримання води, рослини поділяють на: ксерофіти – здатні довгий час витримувати без води, мезофіти – з середньою витривалістю без води, гідрофіти – не можуть довго витримувати без води. Склерофілія у тварин – це адаптованість до посушливих умов життя. Склерофіти поділяються на: сукуленти – добре затримують вологу і склерофіти – добувають вологу із грунту і на вигляд сухі рослини.

3.Біом вологих екваторіальних і тропічних лісів.

По обидва боки від екватора, де клімат вологий і жаркий розташована зона вологих екваторіальних лісів, постійні сутінки.

Клімат вологих екваторіальних і тропічних лісів характеризується рівним річним ходом температур із середньомісячними коливаннями протягом року в межах 1–2ºС, рідко більше. Тут часто бувають урагани, іноді дуже значної сили, які завдають великої шкоди природі й людям. Сонячні промені на поверхню ґрунту чи рослинності потрапляють під прямим кутом, але сумарна радіація є меншою, ніж в помірній кліматичній зоні, оскільки її знижує підвищена вологість повітря. Вологий екваторіальний і тропічний ліс, як ніякий інший фітоценоз, створює власний мікро- і мезоклімат, який суттєво відрізняється від тих показників, які фіксують метеостанції. Вологі екваторіальні й тропічні ліси характеризуються видовим багатством дерев. Тваринний світ теж дуже багатий.

БІЛЕТ 9

1.Органогенні елементи та їх поділ за вмістом у живих організмів.

У ваговому вінош.,на органогенні елементи припадає 99,7%, а на решту 0,3%. Органогенні елементи – це мігранти, які пос- тійно знах.,в коло обігу і переміщ.,водним і повітряним шляхом (кисень, водень, вуглець – повітряні емігранти, для решти – х-на водна міграція). Елементи з яких склад.,живі організми за видовим складом поділ.,на три групи: 1)Мікроелементи (вміст не нижче 1*10 в -2%).2)мікроелементи (вміст від 1*10 в -3 до 10 в -5%).3)ультра елементи (вміст не перевищ.,1*10 в -6%). До мікроелементів відносять: кисень, вуглець, водень, калій, азот, кремній. До мікроелементів: алюміній, барій, марганець, стронцій. До ультрамікроелементів: уран, ртуть, радій. Кожен вид організмів має свій хім..,склад. Кларк – визначив середній вміст елементів.

2.Правило мінімуму Лібіха.

. Біогеогр.,вивч.,закони і закономірності пош.,і розміщ.,живих організмів та їх угрупувань в просторі та часі, в залежності від їх адаптивних можливостей та впливу на них екологічних чинників. Атрибутами біогегр.,є: об’єкт, предмет, методологія, провідний принцип і біотогеопросторовий принцип. Провідний принцип – це принцип, навколо якого об’єднуються всі інші елементи. Біотогеопросторовий – ґрунтується на визначеннях організмів відповідно до території їх поширення. Існують такі принципи в біогеогр.,: історичний, палеогеогр.,генетик.,аерологічний.

Дата добавления: 2015-07-17