Читайте также:
|
|
Одиниця мови - елемент системи мови, нерозкладний в рамках певного рівня членування тексту і протипоставлений іншим одиницям в підсистемі мови, відповідної цьому рівню. Може бути разложима на одиниці нижчого рівня.
До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять фізіологічно-акустичні складові частини мовлення, вимовляються й сприймаються на слух або зором (будучи записаними). Така мовна одиниця, як фонема, ніякого лексичного значення не має, але в складі слова виконує словоутворювальну функцію. Нефункціональних (які б не виконували жодної функції) мовних одиниць немає. У системі фонетико-фонологічного складу мови є й інші (крім фонем) одиниці: склад слова і наголос, у словниковому складі мови виділяють лексеми, тобто повнозначні слова, або семеми (грец. ветато — визначаю); фразеологічна система мови представлена фразеологізмами; граматична будова мови складається з морфем (морфемної будови), морфологічних форм слів, граматичних (морфологічних) категорій (відмінок, число, рід, час, вид, особа та ін.), граматичних значень (називний відмінок, жіночий рід, недоко- наний вид тощо); стилістична система мови формується такими мовними одиницями, як с ти ліс те ми.
Центральною мовною одиницею є слово. Однак оцінка мовних одиниць умовна, бо, наприклад, без фонем (звуків) також не було б мови як засобу спілкування, мислення.
Мовні одиниці якогось одного типу утворюють певний мовний рівень (ярус, зріз). Розрізняють такі мовні рівні:
— звуковий рівень мови (утворений із звуків мови);
— фонологічний рівень мови (до його складу входять фонеми);
— акцентний рівень мови (формується з наголосів);
— морфемний рівень мови (його утворюють морфеми);
— синтаксичний рівень мови (утворений із членів речення, словосполучень і речень);
— лексичний, або семантичний, рівень мови (складається з лексичних значень слів);
— стилістичний мовний рівень (його утворюють сти- лістеми);
— графічний рівень мови (формується з графем — найменших писаних знаків, літер, букв);
— орфографічний мовний рівень (утворюється з орфограм);
— пунктуаційний рівень мови (його формують пунктограми).
Фонологічний рівень мови
Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні. Зокрема фонема творить, розділяє і розпізнає морфеми, слова, їхні форми в мовному потоці.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 266 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Мова і мислення. Еволюція видів мислення і засобів збереження інформації | | | Типи фонологічних опозицій |