Читайте также: |
|
Професійно-етична культура соціального педагога і відобра-жає єдність процесу створення професійно-етичних цінностей і процесу засвоєння цих цінностей (виконує аксіологічну функ-цію). Професійно-етична культура педагога представляє систе-му професійно-етичних якостей, які є регулятором соціально-педагогічних відносин (виконує регулятивну функцію). Водночас професійно-етична культура виконує і нормативну функцію.
Як і в загальній культурі, у професійно-етичній існують найпро-стіші уявлення про те, як слід чинити, – норми. Професійні норми зафіксовані в професійно-етичних кодексах, функціоналі спеціаліс-тів і мають виконуватися незаперечно.Професійно-етична культура соціального педагога реалізує та-кож і виховну функцію шляхом формування якостей особистості, способу життя всіх учасників професійної взаємодії.
Існує два пласти прояву моральних регуляторів у професійних відносинах – на рівні зовнішньої етичної культури поведінки, що проявляється, наприклад, у людській ввічливості, тактовності, і на рівні глибокого внутрішнього розуміння моральних категорій.
компоненти професійно-етичної культури соціального педагога:
1. Аксіологічний компонент, який розкриває професійно-етичну культуру фахівця як сукупність педагогічних цінностей. Причо-му педагогічні цінності можуть розглядатися як своєрідні жит-тєві професійні цінності.
2. Технологічний компонент професійно-етичної культури висту-пає способом соціально-педагогічної діяльності. Цей компонент розкриває шляхи здійснення соціально-педагогічної діяльності, способи задоволення потреб у спілкуванні, в одержанні нової інформації, в передавання набутого досвіду. Рівень професійно-етичної культури характеризує якість здійснюваної діяльності.
У чому ж проявляється творчість соці-ального педагога? Насамперед, у їх гнучкості, варіативності, ви-нахідливості, ініціативності сміливості і нетрадиційності рішень та поведінки у професійній взаємодії. Тому для оволодіння пе-дагогічною культурою необхідне усвідомлення творчої природи соціальної роботи.
Звичайно, що з основними категоріями потреб реально співвід-носяться певні «цінності – цілі». В певний момент життя людина за-довольняє ту потребу, яка є для неї найбільш важливою і сильною. І лише потім з’являються потреби більш високого рівня. Наприклад, якщо людина відчуває постійний голод, то вона буде шукати можли-вості задовільнити саме ці потреби – знайти їжу; після їжі – знайти затишок, тепло, житло. І лише маючи певну побутову комфортність, людина починає потребувати спілкування, розвивається така цін-ність, як потреба налагодження добрих стосунків, дружби, підтрим-ки. Поступово відчуваючи внутрішнє задоволення і доброзичливе, уважне ставлення оточуючих людей, у неї з’являються цінності, які вже пов’язані з особистісним зростанням, з потребою поваги, визна-ння його особистісних чи професійних якостей.Інструментальними щодо «цінностей – цілей» є «цінності – за-соби» – спосіб взаємодії соціального педагога з колегами і клієнта-ми.
Діяльність соціального педагога – це зона довіри між людьми, шлях до взаєморозуміння, взаємодопомоги, взаємовідповідальності.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 358 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Соціально-педагогічна компетентність соціального педагога.компетентність – це один із структурних компонентів професійної готовності до конкретного виду діяльності | | | Досвід ресоціалізації неповнолітніх в педагогічній діяльності А.С.Макаренка. |