Поради науково-педагогічним працівникам по вибору активних методів навчання

Ефективність навчального заняття багато в чому визначається рівнем відповідності методів і засобів навчання поставленим цілям і завданням. На будь-якому етапі навчального процесу можливе використання декількох видів АМН. При цьому методи можуть не просто поєднуватися, але і бути нерозривно пов'язаними один з одним.

Вибір викладачем методу навчання повинен бути обумовлений низкою аспектів: логічним, мотиваційним, контрольним, оцінним та. ін.. Необхідно також враховувати просторово-часові та технологічні особливості організації навчального процесу по різним формам навчання, вимоги до його матеріально-технічного забезпечення.

Тому при виборі активних методів навчання ми рекомендуємо керуватися рядом критеріїв, а саме:

- відповідність цілям і завданням, принципам навчання;

- відповідність змісту досліджуваної теми;

- відповідність можливостям студентів: віком, психологічним розвитку, рівнем освіти та виховання і т. д.

- відповідність умовам і часу, відведеному на навчання;

- відповідність можливостям викладача: його досвіду, бажань, рівня професійної майстерності, особистісним якостям.

На підставі запропонованих критеріїв можна виділити рівні прийняття рішення про вибір активних методів навчання (табл. 1).

Безумовно, найбільший ефект досягається при системному підході до вибору різних методів навчання у відповідності з тими завданнями, які ставить перед собою викладач, а також у відповідності до наукових можливостей студентів, їх навичок та вмінь і часу, який відведений на реалізацію активних методів навчання.

Таблиця 1.

Рівні прийняття рішень про вибір активних методів навчання

Рівень прийняття рішення	Умови прийняття рішення	Характеристика рішення
Простий	Стереотипне рішення	За даного рівня прийняття рішення щодо використання АМН, викладач як правило використовує стандартний набір методів, які є найпростішими для викладача, причому дані методи не завжди відповідають цілям, завданням теми заняття. За даного рівня викладач найчастіше використовує не імітаційні методи навчання.
Середній	Стихійне рішення	Викладач активно намагається використовувати різні методи навчання, з урахуванням вимог часу, та ділової кон’юнктури, а також з врахуванням часу, який відведений на вивчення теми. Проте викладач це робить стихійно, не сформувавши схеми використання АМН, причому вибір нових методів навчання часто немає належного обгрунтування. Викладач за даного рівня використовує не імітаційні та не складні імітаційні методи навчання.
Складний	Раціональне та обґрунтоване рішення	Вибір методів активного навчання студентів науково обґрунтований, носить системний характер, органічно поєднаний з темою заняття та часом на їх використання. За даного рівня, викладач системно поєднує не імітаційні та імітаційні методи в чітко спланованій послідовності, яка покликана досягти максимальної ефективності студентів в процесі навчання.

Відповідно до поставлених цілей та завдань, яких прагне досягнути викладач використовуючи активні методи навчання, а також відповідно до рівнів складності використання активних методів навчання, можна сформувати ряд задач які необхідно досягти в процесі використання АМН від найпростіших до найскладніших.

Перша група завдань полягає в тому, щоб донести до студентів необхідність вчитися. Для вирішення цього завдання, зокрема, використовується вхідний контроль знань (тестування) із застосуванням автоматизованих систем контролю та якості знань і методів дистанційного навчання. При цьому студент має можливість переконатися в недостатності своїх знань, а викладач – уточнити програму вивчення курсу у відповідності з рівнем знань даного контингенту студентів.

Друга група завдань виникає вже в ході викладу матеріалу навчальної дисципліни, і тут важливо сформувати зацікавленість у студентів до предмета, переконати студентів у практичній цінності досліджуваного матеріалу, активізувати їх навчально-пізнавальну (в даному випадку розумову) діяльність, що сприяє творчому сприйняттю і засвоєнню знань. Для цього застосовуються різні прийоми і методи проблемного навчання, case-study, ігрові методи.

Завданнями третьої групи є виявлення помилкових уявлень, невірних тлумачень вивченого матеріалу і тим самим запобігання неправильного застосування його на практиці. Для цього організовуються групові консультації, індивідуальні та групові тренажі (із застосуванням техніки і методів алгоритмічного навчання).

Мета четвертої групи завдань - закріпити отримані знання, виробити (удосконалити) уміння і навички їх практичного застосування. Тут найбільший ефект досягається детальним аналізом і обговоренням конкретних матеріалів (звітів, планів, інструкцій і т. д.), аналізом конкретних ситуацій, рішенням типових завдань.

П'ята група завдань навчального процесу передбачає зробити крок до практичного застосування отриманих знань і вмінь, перевірити ступінь сформованості компетенцій, передбачених освітньою програмою. Ефективним методом для цього є рішення кейсів, проведення підсумкових ділових ігор.

Системність підбору названих методів навчання базується на тому, що кожен з них, з одного боку, дозволяє вирішувати цілком певне завдання в навчальному процесі, а з іншого - доповнює собою інші методи.

Вибираючи конкретний вид АМН, необхідно поряд з його можливостями врахувати організаційні і змістовні складності, що виникають в процесі його розробки та застосування, а також умови здійснення навчального процесу.

І. Я. Лернер[5] рекомендує кілька етапів вибору методів і прийомів навчання.

1. У відповідності з навчальним матеріалом, який втілює цілі навчання, його місцем в темі або розділі, тобто розкрити цільовий аспект конкретної теми, конкретного заняття.

2. Виділити в навчальному матеріалі змістові види освіти на теоретичному (загально-дидактичному) рівні представлення (змістовний аспект).

3. Для кожного змістового виду навчання відповідно до способу його засвоєння відібрати відповідний йому дидактичний метод навчання (гностичний[6] і психологічний аспекти).

4. У відповідності з логікою побудови навчального матеріалу і чергування в ньому змістових видів навчання, визначити чергування дидактичних методів навчання (логічний аспект).

5. Для кожного методу у відповідності з навчальним матеріалом вибирати практичні засоби забезпечення навчання - предметні, практичні, інтелектуальні (матеріально-забезпечувальний аспект).

6. Відповідно цим же методам і в порядку їх чергування відібрати прийоми навчання та їх поєднання, враховуючи пізнавальну та емоційну сферу студентів (управлінський, виховний аспекти).

З урахуванням комплексу названих умов педагог вибирає конкретний метод або їх поєднання для проведення занять.

В даний час викладачі все частіше звертаються до проблемної лекції, що дозволяє за певний період часу не тільки передати великий об'єм інформації, але і відповісти на додаткові запитання, позначити нестандартні підходи до вирішення досліджуваної проблеми, провести групову дискусію.

Ми вважаємо, що проблемна лекція обов'язково повинна супроводжуватись поданням наочних посібників (слайдів, роздавальних матеріалів), практичними вправами, добіркою актуальних статей.

Результативність навчання при використанні проблемної лекції визначається наступними факторами: особистими якостями викладача, його ерудицією, вмінням викликати інтерес до теми, що вивчається, здатністю чітко і ясно викласти матеріал.

Організаційно-часовими обмеженнями підготовки проблемної лекції є: обмеженість по часу проведення одного заняття, необхідність відповідності розділах робочої програми, підготовка додаткових методичних матеріалів. Матеріально-технічне забезпечення проблемної лекції включає: наявність проектора, комп'ютера, інтерактивної дошки.

Проблемний семінар обов'язково повинен супроводжуватися поданням слайдів, роздавального матеріалу, добіркою актуальних статей по темі проведеного заняття.

Організаційно-часовими обмеженнями підготовки проблемного семінару є: обмеженість по часу проведення одного заняття, необхідність відповідності розділах робочої програми, тематиці семінару та лекції, підготовка додаткових методичних матеріалів для студентів.

Особливості семінарського заняття полягають в наступному.

1. Викладач, як правило, бере на себе роль керівника, основного слухача і автора найгостріших питань.

2. Семінар передбачає наявність дискусії. Ефективність дискусії залежить від кожного учасника, тому мовчазне присутність на семінарі не принесе ніякої користі.

3. Будь-яка висловлена ​​точка зору повинна бути аргументована.

4. Необхідно терпимо ставитися до будь-якої висловленої точки зору.

5. В ході обговорення точки зору учасників можуть змінюватися, і це повинно знайти своє відображення у висновках і рекомендаціях.

Результативність проблемного семінару залежить, в першу чергу, від уміння викладача створити в ході заняття особливий мікроклімат, який спонукає студентів до активної участі в роботі.

Тематична дискусія. Використання дискусійних методів навчання обов'язково повинна супроводжуватися висвітленням слайдів, роздавальним матеріалом, добіркою актуальних статей, які акцентують увагу студентів на різних точках зору з досліджуваної проблематики.

Організаційно-часовими обмеженнями використання дискусійних методів навчання є: обмеженість по часу проведення заняття, необхідність чіткої відповідності тематичної частини лекцій та практичних занять, підготовка додаткових методичних матеріалів, актуальних для обговорення.

Результативність використання дискусійних методів навчання полягає в можливості не тільки розширити кругозір студентів, сформувати їх систему цінностей, але і позначити ту межу свободи, відповідальність за яку вони можуть прийняти на себе.

Кейс-технології. Використання кейс-технології передбачає навчання за допомогою розбору (аналізу) імітованих чи реальних ситуацій. Відзначимо, що в рамках американської школи метою використання кейс-технології є пошук єдиного найкращого рішення. Європейська школа, навпаки, передбачає багатоваріантність вирішення проблеми. Крім того, американська школа пропонує складання кейсів об'ємом 30-35 сторінок, включаючи 8-10 сторінок ілюстративного матеріалу, в той час як європейська припускає обсяг кейса близько 10-12 сторінок.

Застосування кейс-технології рекомендується в цілях:

- розвитку навичок аналізу та критичного мислення;

- вивчення теорії прийняття управлінських рішень на конкретних прикладах;

- відпрацювання типових схем вироблення управлінських рішень у проблемних ситуаціях;

- розвитку творчого мислення;

- розвитку навичок роботи в команді.

Даний метод характеризується високим ступенем активності учнів, дає можливості контролю і поточної оцінки формованих компетенцій.

Застосування кейс-технології припускає істотний обсяг методичної роботи, пов'язаної з розробкою кейсів. При розробці кейса слід врахувати ряд рекомендацій:

- відповідність чітко поставленої мети створення кейсу;

- наявність відповідного рівня складності;

- ілюстрування типової ситуації в різних життєвих аспектах;

- провокування дискусії;

- можливість вибору декількох альтернативних рішень;

- збереження загального стрижня викладу проблеми.

В залежності від складності та обсягу кейса даний метод може успішно використовуватися в різних організаційно-часових рамках.

Ділова гра, в основі якої лежить імітаційна модель соціально-економічного об'єкта або якого-небудь виду професійної діяльності, може бути визнана одним з самих результативних, але і самих складних у розробці та застосуванні методом навчання.

Застосування ділових ігор рекомендується в цілях:

- розвитку навичок аналізу та критичного мислення;

- розвитку навичок професійних комунікацій;

- розвитку почуття відповідальності за наслідки прийнятих рішень;

- відпрацювання типових схем вироблення управлінських рішень у проблемних ситуаціях;

- розвитку творчого мислення;

- розвитку навичок роботи в команді.

При застосуванні ділових ігор слід враховувати організаційно-часові обмеження і умови, в яких відбувається навчальний процес. Так, в залежності від складності модельованого об'єкта або імітованої діяльності, а також масштабу розглянутих проблем, вимог до оформлення та подання результатів проведення ділової гри може тривати від 4-6 годин до декількох днів.

Ділова гра може бути сконструйована як в цілях формування, так і в цілях оцінки компетенцій, необхідних в конкретній професійній діяльності, тобто може виступати і методом навчання, і засобом оцінки.

Даний метод характеризується високим ступенем активності і інтерактивності в навчальній групі і тому вимагають особливого підходу до організації групової роботи.

З метою обгрунтування вибору виду АМН розглянемо особливості розробки і застосування деяких з них, а саме тих, які найбільш часто застосовуються при викладанні економіко-управлінських дисциплін.

Дата добавления: 2015-07-15