Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Експериментальна частина

Читайте также:
  1. А. Загальна частина
  2. Більша частина реквізитів даного довідника – періодичні.
  3. Встановлення цілого за частинами
  4. Графічна частина
  5. Експериментальна частина
  6. Експериментальна частина

 

Матеріальне забезпечення: зразки гардинно-тюлевих виробів, мережив, полотна мереживного, гіпюру, шитва, виробів з мережива різних способів виробництва із різної сировини; металеві лінійки з ціною поділки 1 мм, текстильні лупи, голки препарувальні, пінцети, ножиці, лабораторні ваги.

Нормативні документи:

ГОСТ 4.13-89. Изделия текстильно-галантерейные бытового назначения. Номенклатура показателей;

ГОСТ 470-88. Изделия штучные из натурального шелка, шелковой пряжи, химических нитей и смешанные. Определение сортности;

ГОСТ 16218.0-93. Изделия текстильно-галантерейные. Правила приемки и методы отбора проб;

ГОСТ 16218.1-93. Изделия текстильно-галантерейные. Метод определения линейных размеров;

ОСТ 18827-88. Изделия текстильно-галантерейные тканые, плетеные, витые, вязаные, метражные и штучные. Виды и размеры пороков;

ГОСТ 19864-89. Полотно кружевное. Общие технические условия;

ГОСТ 20823-90. Полотно и изделия штучные гардинно-тюлевые. Определение сортности;

ГОСТ 21746-92. Кружева. Общие технические условия;

ГОСТ 22017-92. Полотно гардинное. Общие технические условия;

ДСТУ 2020-91. Шитво. Загальні технічні умови;

ДСТУ 2173-93. Вироби текстильно-галантерейні. Види та дефекти. Терміни та визначення;

РСТ УССР 1546-83. Мережива плетені. Загальні технічні умови;

РСТ УССР 1587-84. Вироби поштучні із тюлевого, гардинного та сітчастого полотна. Загальні технічні умови.

 

4.2.1. Вивчення асортименту гардинно-тюлевих виробів

Перед вивченням асортименту розглядають і законспектовують стандартну класифікацію (ГОСТ 4.13-89) гардинно-тюлевих виробів, мережив та штучних виробів, відмічають основні класифікаційні ознаки і звертають увагу на її відмінність від навчальної класифікації.

За сучасними зразками, наданими викладачем, вивчають та визначають основні відмітні ознаки гардинно-тюлевих виробів і порівнюють їх з контрольними зразками. Найбільшу увагу приділяють гардинно-тюлевим виробам масового виробництва, а також виробам нових структур.

Аналізуючи асортимент потрібно враховувати:

- вид виробу (тюлеве полотно; гардинове полотно; гардинно-тюлеві вироби).

- особливості структури полотна тюлевого (гладкого тюлю) - сітчаста структура з шестигранними або ромбовидними чарунками.

Тюль гардинний на відміну від гладкого тюлю має на полотні різні візерунки, розміщені на сітчастому фоні, тобто на лицьовій стороні має одинарні або подвійні петлі візерункової нитки, яка утворює візерунок, а виворітна сторона характеризується чітким виявленням ниток основи. Для гардинного полотна характерні чарунки квадратної форми і нескладного геометричного малюнка.

Сировина (натуральні, хімічні нитки та змішана пряжа).

Спосіб виробництва (перевивочний; тканий; нетканий; в'язаний; вишитий).

Кількість систем ниток (дві ─ основа й піткання, основа й візерунок; три ─ основа, піткання й візерунок; чотири ─ ґрунтова, основа, піткання, візерунок).

Вид ґрунту (філейний, брюссельський, швейцарський, мусліновий, хрестовий, хвилястий і декоративна ґрунтова сітка тощо).

Структура ґрунту ─ характер з'єднання ниток у виробі:

- вид переплетення тюлю (просте, подвійне, комбіноване, двониткове, ажурне, з машинним ґрунтом);

- форма орнаменту (рослинна або флоральна, тваринний світ, фольклорна, геометрична або абстрактна й архітектурні елементи);

- вид оздоблення (білий; двоколірний; триколірний; пофарбований; вибивний, жаккардовий, вишитий візерунки);

- ширина ─ 80 - 350 см.

Виміряти ширину з точністю до 0,5 мм у трьох місцях (посередині й на відстані 20 см від кінців) і визначити її середнє арифметичне значення. Охарактеризувати досліджувані вироби за вищезазначеними показниками, а також за призначенням (метражні; штучні).

Результати оформити у вигляді табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Відмітні ознаки гардинно-тюлевих виробів

№ пор. Вид виробу Сировина Спосіб виробництва Кількість систем ниток Вид ґрунту Вид переплетення Форма орнаменту Вид оздоблення Ширина виробу Призначення
                     

4.2.2. Вивчення асортименту мережив, мереживного полотна та мереживних виробів

Здійснити аналіз зразків мережив, мереживного полотна та мереживних виробів, який передбачає розпізнавання та оцінку різних форм його за такими ознаками:

· вид виробу (мереживо, мереживне полотно, штучні вироби маніжки, комірці, манжети, доріжки, занавіски тощо);

· вид сировини (натуральні волокна: вовна, бавовна, льон; хімічні волокна: віскоза, капрон, лавсан, нітрон);

· спосіб виробництва (ручний: голковий, плетений, в'язаний, вишитий (філейний); машинний: тканий, вишитий, плетений, основов'язальний);

· вид техніки:

- фріволіте ─ характерне використання тільки дужок;

- "сонце" ─ лучеподібних візерунків;

- філейна сітка ─ сітки з квадратами різної щільності;

- коклюшний ─ елементи плетення: плетешок, насновка, полотнянка,

решітка;

- жакардовий;

· конструкція виробу (тонка, рельєфна, ґрунтова, в'язана);

· вид структури ґрунту (філейний, брюссельський, швейцарський, мусліновий, хрестовий, хвилястий і декоративна ґрунтова сітка)(рис. 4.1-4.15);

· вид переплетення (залежно від способу виробництва);

· вид оформлення контуру (щільний, рідкий, широкий, вузький);

· спосіб з'єднання елементів рисунка (відкритий, закритий);

· характер візерунка (мережива ─ тонкий, рельєфний, ґрунтовий;мереживного полотна - тонкий, рельєфний, гіпюрний);

· вид орнаменту (рослинний або флоральний, тваринний світ, фольклорний, геометричний або абстрактний і архітектурні елементи);

· оброблення виробу (сурове, відбілене, гладко фарбоване багатоколірне, жакардовий малюнок);

· ширина виробу:

- для ручного мережива: вузьке 1-3, середнє 3,1-6, широке 6,1-12;

- для машинного мережива: 1-20;

- для мереживного полотна: 56- 96 см.

· призначення (мірні мережива ─ прошивка, край, мотиви, поштучні вироби ─ серветки, скатертини тощо).

Результати оформити у вигляді табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відмінні ознаки мережив та мереживних виробів

№ пор. Вид виробу Вид сировини Спосіб виробництва Вид техніки Конструкція виробу Вид структури ґрунту Вид переплетення Вид оформлення контуру Спосіб з’єднання елементів рисунка Характер візерунка Вид орнаменту Оброблення виробу Ширина виробу Призначення
                             

4.2.3. Визначення геометричних властивостей гардинно-тюлевих виробів та мережив

До основних геометричних властивостей гардинно-тюлевих виробів та мережив відносять ширину, товщину, довжину. Ширину й товщину виробів необхідно знати при оцінці їх якості, тоді як довжина, найімовірніше, є кількісною характеристикою.

Визначення лінійних розмірів гардинно-тюлевих виробів

Лінійні розміри (ширину, товщину, довжину) гардинно-тюлевих виробів визначають за стандартною методикою. Зразки виміряють на горизонтальній поверхні в розправленому вигляді (без зморшок і складок), але без натягу. Похибка вимірювання не повинна перевищувати 0,5 см.

Визначення лінійних розмірів мережива

Лінійні розміри мережив визначаються за стандартною методикою (ГОСТ 16218.1-93).

Ширину зразка мережив вимірюють у трьох місцях з точністю до 0,5 мм: всередині та на відстані 20 см від кінців зразка. При виникненні великої похибки даного показника вимірювання проводять в п'яти місцях, розміщуючи лінійку перпендикулярно краю мережива.

При визначенні довжини куска мережив зубці мережив розміщують уздовж лінійки без натягнення та складок. Результати всіх вимірювань сумують. Довжину куска визначають з похибкою не більше 1 см.

Кривизну петельних стовпчиків і петельних рядків мереживного полотна й мережива визначають (ГОСТ 8846—87) за допомогою лінійки в сантиметрах.

Кривизну петельних рядків визначають вимірюванням відхилення петельного рядка від горизонтальної лінії, яка проведена від початку кривизни петельного рядка до краю або згину полотна, виробу.

Кривизну петельних стовпчиків визначають вимірюванням відхилення петельного стовпчика від вертикальної лінії.

Для того, щоб визначити кривизну петельних стовпчиків у полотні, у середній частині полотна встановлюють лінійку паралельно краю полотна і умовно проводять вертикальну лінію, на якій відмічають дві точки на відстані 20 см одна від одної. З однієї із точок проводять лінію, яка повинна співпадати з напрямком петельного стовпчика, з другої ─ лінію, перпендикулярну вертикальній лінії. Вимірюють відстань від точки їх перетину до вертикальної лінії.

Для визначення цього показника на зразку:

- полотна проводять 10 вимірювань через приблизно рівний інтервал довжини;

- мережива здійснюють два вимірювання (по одному на кожній стороні) на відстані 10-15 см від кінців виробу.

При визначенні кривизни розраховують середнє арифметичне результатів усіх вимірювань з точністю до 0,1 см, з похибкою не більше 0,5 см.

У разі потреби отриманий результат кривизни в сантиметрах може бути переведений у градуси через тангенс кута кривизни.

Результати оформити у вигляді табл. 4.3.

 

 

Таблиця 4.3

Результати дослідження геометричних властивостей гардинно-тюлевих виробів та мережив

№ пор. Назва виробу Спосіб виробництва Ширина, мм Довжина, мм Товщина, мм Кривизна, см
норма за НД фактичні дані петельного рядка петельного стовпчика
норма за НД фактичні дані норма за НД фактичні дані
                     

 

4.2.4. Вивчення дефектів гардинно-тюлевих виробів та мережив

Ознайомитися з каталогом дефектів гардинно-тюлевих виробів та мережив. Записати класифікацію, назви дефектів відповідно до ГОСТ 19864-89, 22017-92, ГОСТ 21746-92, ГОСТ 18827-88, ДСТУ 2173-93 і вивчити причини їх виникнення. Оформити у вигляді табл. 4.4.

Таблиця 4.4

Характеристика дефектів гардинно-тюлевих виробів та мережив

 

№ пор. Назва виробу Спосіб виробництва Група дефекту (місцева, розповсюджена) Ступінь виявлення дефекту (малопомітний, помітний) Найменування дефекту Причина виникнення дефекту Призначення
               

 

4.2.5. Визначення ґатунку гардинно-тюлевих виробів та мережив

Для визначення ґатунку гардинно-тюлевих виробів існують окремі стандарти (ГОСТ 20823-90, ГОСТ 19864-89, ГОСТ 22017-92, ГОСТ 21746-92). Ґатунок гардинно-тюлевих виробів визначають залежно від таких показників:

1. Наявності дефектів зовнішнього вигляду (вид, розмір, кількість, сумарна кількість).

Дефекти зовнішнього вигляду визначають шляхом огляду кожного куска полотна або штучного виробу з лицьової сторони при відображеному світлі та встановлюють їх відповідність вимогам нормативних документів.

Розмір дефекту зовнішнього вигляду, який має лінійні виміри, визначають за найбільшою його протяжністю.

Ґатунок метражного полотна оцінюють за баловою системою, яка базується на визначенні сумарної кількості дефектів, що допускаються на умовну довжину куска 10 м.

Ґатунок штучних виробів за дефектами зовнішнього вигляду визначають для кожного виробу окремо. Ґатунок гардинно-тюлевих виробів та мережив визначається залежно від наявності розповсюджених дефектів і кількості місцевих дефектів зовнішнього вигляду на певній площі виробу.

2. Фізико-механічних властивостей.

За більшістю фізико-механічних показників сортні гардинно-тюлеві вироби повинні відповідати технічним вимогам, які встановлюються відповідними стандартами. Оцінку сортності фізико-механічних властивостей проводять за обмежувальною системою, тобто за відповідністю фізико-механічних показників, що допускаються, й обмеженням дефектів зовнішнього вигляду.

За деякими фізико-механічними показниками (ширина, щільність в'язання, поверхнева густина тощо) встановлені допустимі відхилення від мінімальних норм відповідного сорту.

Для визначення відповідності лінійних розмірів зразок вимірюється за шириною - у трьох місцях і показник середньої ширини порівнюється з даними відповідної таблиці в нормативних документах.

3. Кількості розрізів в умовному куску та найменшої
довжини відрізу.

Перераховується кількість розрізів і вимірюється кожен відріз у куску. Отриманий результат перевіряють за даними ГОСТ 20823-90, табл. 12.

Результати роботи записують у вигляді табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Визначення якості гардинно-тюлевих виробів та мережив

  о с * Назва виробу Довжина зразка, м Ширина зразка, м Кількість розрізів, шт. Довжина відрізів, м Дефекти зовнішнього вигляду Сорт ґатунок
№ пор.   вид дефекту розмір кількість
                   
 

Контрольні питання

 

1. За якими ознаками класифікують асортимент гардинно-тюлевих виробів та мережив?

2. Які способи виробництва гардинно-тюлевих виробів та мережив використовують для формування споживчих властивостей?

3. Дати характеристику структурним елементам (полотнянка, сітка, плетешок, павучок, насновка, решітка тощо) ручного мережива.

4. За якими показниками проводять оцінку якості гардинно-тюлевих виробів та мережив?

5. Назвіть характерні дефекти гардинно-тюлевих виробів та мережив.

 


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 292 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лабораторна робота №1 | Вивчення будови волосу | Лабораторна робота №2 | Експериментальна частина | Лабораторна робота №3 | Визначення масових та геометричних характеристик тканин | Визначення водопоглинання тканини | Експериментальна частина |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лабораторна робота №4| Експериментальна частина

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.015 сек.)