Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Спеціальні

Читайте также:
  1. XII. СИГНАЛИ ТРИВОГИ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ПОКАЖЧИКИ
  2. Загальні та спеціальні функції журналістики
  3. Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях
  4. Спеціальні завдання при створенні Системи управління охороною праці
  5. Спеціальні закони як джерела екологічного права.
  6. Спеціальні здібності

- організований набір працівників;

- направлення органом зайнятості за рахунок квоти;

- направлення на роботу випускників навчальних закладів;

- інші форми працевлаштування;

 

До загальних форм працевлаштування належить самостiйне працевлаштування, а також працевлаштування за сприяння органiв зайнятостi.
Зауважимо, що за сприяння органiв зайнятостi у працевлаштуваннi громадянина саме цi органи й визначають, яка робота є пiдходящою для громадянина на пiдставi законодавства про зайнятiсть.
Розрiзняють працевлаштування у широкому й вузькому розумiннi. У широкому розумiннi працевлаштування — процес влаштування на роботу, включаючи самостiйне працевлаштування, за допомогою органiв зайнятостi, а також переведення вивiльнюваних працiвникiв за їхньою згоду на iншу роботу в тiй же органiзацiї.
У вузькому розумiннi працевлаштування — дiяльнiсть вiдповiдних органiв щодо сприяння громадянам у пошуковi пiдходящої роботи, влаштування їх на роботу, включаючи процес професiйної пiдготовки, перепiдготовку, необхiдну для отримання мiсця роботи.
Порядок i умови укладення трудового договору при працевлаштуваннi особи визначаються законодавством України про працю.
Право громадян на професiйну консультацiю, пiдготовку, перепiдготовку й одержання iнформацiї у сферi зайнятостi. Громадяни, якi звернулися до державної служби зайнятостi як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професiйну переорiєнтацiю, консультацiю, пiдготовку, перепiдготовку, одержання вiдповiдної iнформацiї з метою вибору виду дiяльностi, професії, мiсця роботи, режиму праці.
Звертаємо увагу, що професiйна пiдготовка й перепiдготовка незайнятих громадян може здiйснюватись у певних випадках та в установленому порядку надання таких соцiальних послуг.
Професiйна пiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовка громадян органiзовуються державною службою зайнятостi за ії направленням у навчальних закладах, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях (незалежно вiд їх пiдпорядкованостi) згiдно з укладеними договорами або у спецiально створюваних для цього навчальних центрах.

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як таких, що шукають роботу, безробітних, може здійснюватись у випадках:

1. Неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

2. Необхідності змінити кваліфікацію у зв’язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навичкам громадянина;

3. Втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;

4. Пошук роботи вперше та відсутності професії (спеціальності).


Право громадян на професiйну дiяльнiсть за кордоном. Пiд час тимчасового перебування за кордоном громадяни мають право займатися трудовою діяльністю, якщо вона не суперечить чинному законодавству України і країни перебування. Інтереси громадян України, якi тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, укладеними мiж Україною та iншими державами. Наприклад, Договiр мiж Украною та Латвiйською Республiкою про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних, трудових i кримiнальних справах (договiр ратифiковано Законом України вiд 22.11.95), Угода про спiвпрацю держав — учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав у боротьбi з незаконною мiграцiєю (угоду ратифiковано iз застереженням Законом України вiд 17.03.99).


Право громадян на соцiальний захист у сферi зайнятостi. Громадяни мають право на соцiальний захист у сферi зайнятостi згiдно iз законодавством України про зайнятiсть, а також згiдно iз Законом України «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття» вiд 2 березня 2000 р.
Цей Закон охоплює такi види забезпечення:
• допомога по безробiттю, у тому числi одноразова iївиплата безробiтним для організації пiдприємницької дiяльностi;
• допомога по частковому безробiттю;
• матерiальна допомога пiд час професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного;
• матерiальна допомога по безробiттю, одноразова матерiальна допомога безробiтному та непрацездатним особам, якi перебувають на його утриманнi;
• допомога на поховання у разi смертi безробiтного або особи, яка перебувала на його утриманнi.

Видами соцiальних послуг згiдно iз зазначеним Законом i Законом
України «Про зайнятiсть населення» є:
• професiйна пiдготовка або перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiї
та профорiєнтацiя;
• пошук пiдходящої роботи та сприяння у працевлаштуваннi, у тому
числi через надання роботодавцевi дотацiї на створення додаткових
робочих мiсць для працевлаштування безробiтних i фiнансування
органiзацiї оплачуваних громадських робiт для безробiтних;
• iнформацiйнi та консультацiйнi послуги, пов’язанi з працевлаштуванням.
Право оскарження дiй працiвникiв служби зайнятостi. Громадяни
мають право оскаржити дiї працiвникiв державної служби зайнятостi
до вiдповiдного за пiдпорядкуванням органу цiєї служби або до суду
в порядку, встановленому законодавством України.


Правова органiзацiя працевлаштування охоплює:

1. Встановлення гарантії реалiзацiї права громадян на працю;

2. Встановлення порядку направлення на роботу або професійне навчання;

3. Встановлення особливостей працевлаштування для окремих категорій громадян;

4. Встановлення органів працевлаштування, їх компетенції, умов фінансового забезпечення;

5. Встановлення прав і обов’язків учасників відносин щодо працевлаштування;


Державнi гарантiї права на вибiр професiї та виду дiяльностi установленi
ст. 4 та ст. 5 Закону України «Про зайнятiсть населення», а
також ст. 5-1 КЗпП.
Законодавством передбачено особливостi працевлаштування окремих
категорiй громадян. Встановлено спецiалънi гарантії щодо забезпечення iнвалiдiв робочими мiсцями. Працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється державною службою зайнятостi, органами Мiнпрацi України, мiсцевими радами, громадськими органiзацiями iнвалiдiв з урахуванням побажань, їхнього стану здоров’я, здiбностей та професiйних навичок вiдповiдно до висновкiв МСЕК.
Щорiчно визначають нормативи робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, для всiх пiдприємств (об’єднань), установ i органiзацiй (незалежно вiд форм власностi й господарювання) в розмiрi не менше 4 % вiд загальної чисельностi працюючих; якщо працює вiд 15 до 25 осiб — встановлюється норматив у кiлькостi одного робочого мiсця.
Встановлення органiв працевлаштування, їх компетенцiї та умови фiнансового забезпечення. У забезпеченнi зайнятостi населення беруть участь державнi органи двох видiв: загальнi та спецiальнi.
Загальне керiвництво працевлаштуванням i його органiзацiя покладенi на Мiнпрацi України i його органи на мiсцях.
Спецiальнам органом працевлаштування є державна служба зайнятостi. Дiяльнiсть державної служби зайнятостi здiйснюється пiд керiвництвом Мiнпрацi України, мiсцевих державних органiзацiй та органiв мiсцевого самоврядування.
Встановлення особливостей працевлаштування для окремих категорiй громадян. Особливi гарантiї працiвникам, якi втратили роботу у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва й працi, встановленi ст. 26 Закону України «Про зайнятiсть населення». Цi гарантiї поширюються також на осiб, що втратили роботу внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або настання професiйного захворювання, i через те потребують професiйної пiдготовки, перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацiї. Установлено порядок працевлаштування випускникiв вищих навчальних закладiв.

 

Процес працевлаштування (у вузькому значеннi) подiляється на двi стадiї.
Перша - звернення до служби зайнятостi. На цiй стадi виникають правовiдносини мiж громадянином та органом працевлаштування, згiдно з яким громадянин має право вимагати пiдiбрати йому пiдходящу роботу, а в разi iї вiдсутностi — постановки на облiк, направлення на професiйне навчання або виплати допомоги у зв’язку з безробiттям.
Орган з працевлаштування зобов’язаний зареєструвати такого громадянина, сприяти йому в доборi пiдходящої роботи, при потребi органiзувати професiйну пiдготовку i перепiдготовку, а якщо це неможливо, то виплачувати допомогу згiдно з чинним законодавством України.
На першiй стадії громадяниновi, який звернувся за допомогою в працевлаштуваннi, видається направлення на роботу або професiйне навчання.
На другiй стадiї працевлаштування укладається трудовий чи учнiвський договiр згiдно з направленням служби зайнятостi.
Направлення служби зайнятостi — обов’язкове для пiдприємства лише щодо осiб, якi потребують соцiального захисту i не здатнi нарiвнi з іншими конкурувати на ринку працi. Щодо iнших громадян, якi мають направлення служби зайнятостi, то пiдприємства, установи, органiзацiї можуть вiдмовити їм у прийняттi на роботу.
Така вiдмова у прийняттi на роботу має бути обгрунтованою, оскiльки ст. 22 КЗпП мiстить одну з найважливiщих гарантiй трудових прав працiвникiв — заборону необгрунтованої вiдмови у прийняттi на роботу.
Закон передбачає також можливiсть вiдмови пiдприємства, установи чи органiзацiї у прийняттi на роботу спецiалiстiв, якi ранiше були ними заявленi. Закон не визначає причин такої вiдмови. Наприклад, такими причинами можуть бути: змiни в органiзацiї виробництва i працi, простої, скорочення обсягiв виробництва тощо.
Отже, гарантiї забезпечення зайнятостi, реалiзацiї права на працю закрiпленi законодавством.

Участь пiдприємств, установ i оганiзацiй у реалiзацiї державної полiтики зайнятостi.
Пiдприємства, установи й органiзацiї, незалежно вiд форм власностi, повиннi зареєструватись у мiсцевих центрах зайнятостi за мiсцезнаходженням як платники зборiв до державного фонду сприяння зайнятостi населення. Крiм того, щомiсяця у повному обсязi надавати їм iнформацiю про наявнiсть вiльних робочих мiсць (вакантних посад) i данi про працiвникiв, якi працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв’язку з простоєм виробництва з не залежних вiд них причин, i в десятиденний термiн про всiх прийнятих працiвникiв згiдно з формами державної статистичної звiтностi та первинного облiку, затвердженими Державним комiтетом статистики України.
Несвоєчасна ресєтрацiя або вiдмова вiд неї, неподання статистичних даних або подання їх недостовiрними чи iз запiзненням спричинюють накладення на службових осiб штрафу в розмiрi, передбаченому законодавством України.
При вивiльненнi працiвникiв у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва й працi, у тому числi лiквiдацiєю, реорганiзацiєю або перепрофiлюванням пiдприємств, установ, органiзацiй, скороченням чисельностi або штату працiвникiв, пiдприємства, установи, органiзацiї, незалежно вiд форм власностi, повiдомляють про це не пiзнiше як за два мiсяцi у письмовiй формi державну службу зайнятостi, вказуючи пiдстави й строк вивiльнення, найменування професiй, спецiальностей, квалiфiкацiї, розмiр оплати працi, а в десятиденний термiн пiсля вивiльнення — списки фактично вивiльнених працiвникiв.
У разi неподання або порушення термiнiв подання цих даних стягується штраф у розмiрi рiчної заробiтної плати за кожного вивiльненого працiвника. Цi кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятостi i використовуються для фiнансування заходiв з працевлаштування та соцiального захисту вивiльнюваних працiвникiв.
Встановлення порядку направлення на роботу або професiйне навчання. Законодавство передбачає загальний i спецiальний порядок ресстрацiї осiб, якi шукають роботу.

Загальний порядок передбачає ресстрацiю громадян незалежно вiд часу втрати роботи. Для осiб, якi мають особливi гарантії, вони надаються за умови своєчасно ресєтрацй в службi зайнятостi (спецiальний порядок).
Працiвникам, трудовий договiр з якими було розiрвано з iнiцiативи роботодавця у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва йпрацi, в тому числi лiквiдацiєю, реорганiзацiєю, перепрофiлюванням пiдприємств, установ, органiзацiй, скороченням чисельностi або штату працiвникiв, а також вiйськовослужбовцям, звiлъненим з вiйськової службиу зв’язку зi скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю, за умови їх реєстрацiї в службi зайнятостi протягом семи календарних днiв пiсля звiльнення як таких, що шукають роботу, гарантується:
• надання статусу безробiтного, якщо протягом семи днiв працiвниковi не було запропоновано пiдходящої роботи;
• право на одержання допомоги по безробiттю;
• збереження на новому мiсці роботи, на весь перiод професiйного перенавчання з вiдривом вiд виробництва, середньої заробiтної плати за попереднiм мiсцем роботи;
• право на достроковий вихiд на пенсiю за пiвтора року до встановленого законодавством строку осiб передпенсiйного вiку, якi мають встановлений законодавством про пенсiйне забезпечення необхiдний загальний трудовий стаж (у тому числi на пiльгових умовах).
Вивiльненим працiвникам надаються також iншi пiльгиi компенсацiї вiдповiдно до законодавства.
Якщо вивiльнений працiвник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у державнiй службi зайнятостi як такий, що шукає роботу, вiн втрачає пільги, передбаченi ст. 26 зазначеного вище Закону України, а умови виплати допомоги по безробiттю та i розмiр встановлюються на пiдставi ст. 28 i 29 зазначеного Закону, а коли цей працiвник вiдмовився вiд двох пропозицiй пiдходящої роботи в перiод пошуку роботи, вiн втрачає право на надання статусу безробiтного строком на три мiсяцi з подальшою перереєстрацiєю як такого, що шукає роботу.
Умови виплати допомоги по безробiттю та ії розмiр встановлюються при цьому на пiдставi ст. 28 i 29 зазначеного Закону України.

На працiвникiв, якi звiльняються з пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi, у зв’язку з вiдселенням або самостiйним переселенням з територiї радiоактивного забруднення i якi зареєструвалися у мiсячний строк пiсля звiльнення в державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, поширюється для п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятiсть населення».
Гарантiї, встановленi п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятiсть населення», поширюються також на осiб, якi втратили роботу внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або настання професiйного захворювання, через що потребують професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї.
Згiдно зi ст. 25Закону України «Про зайнятiсть населення» держава створює умови незайнятим громадянам для поновлення їхньої трудово дiяльностi й забезпечує такi види компенсацiй:
• надання особливих гарантiй працiвникам, вивiльнюваним з пiдприємств, установ, органiзацiй;
• виплата матерiальної допомоги в перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкації
• виплата в установленому порядку допомоги по безробiттю;
• подання додаткової матерiальної допомоги безробiтному громадянину i членам його сiм’ї з урахуванням наявностi осiб похилого вiку та неповнолiтнiх дiтей, якi перебувають на його утриманнi.
Необхiдною умовою їх надання с досягнення працездатного вiку та отримання статусу безробiтного.

 

 

 

 


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 185 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Система трудового права України | Джерела (форми) трудового права. | Види джерел (форм) трудового права. | Поняття трудових правовідносин та їх структура | Правосуб’єктність учасників трудових правовідносин | Правове становище працівників у трудових правовідносинах | Роботодавці як суб’єкти трудових правовідносин | Профспілки як суб’єкти трудових правовідносин | Правове забезпечення та основні принципи державної політики у сфері зайнятості населення. | Поняття « зайнятість», «безробітні» та «підходяща робота». |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Правове регулювання вивільнення та працевлаштування.| Припинення дії трудового договору

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)