Збирання двигуна

Для складання двигуна, як і для його розбирання, блок циліндрів закріплюють на обертовому стенді, щоб забезпечити вільний доступ до всіх деталей і вузлів двигуна. Перед складанням всі деталі ретельно промивають, продувають стисненим повітрям і протирають чистими серветками. Всі з'єднання (шпильки, штуцери і т. д.), якщо вони викручувалися при розбиранні або замінялися новими, саджають на сурик або білила, розведені оліфою. Нероз’ємні з’єднання (заглушки) саджають на нітролаки.

На двигун не ставлять: шплінтувальний дріт, що використовувався; пружинні шайби, що втратили пружність; болти і шпильки з витягнутими різьбами; деталі, що мають на різьбі більше двох забоїн або зірваних ниток; пошкоджені прокладки.

Болти, шпильки і гайки повинні повністю відповідати специфікації. У місцях, де це передбачено конструкцією, гайки і болти контргаяться відповідним способом (використовуються стопорні пластини, пружинні шайби, спеціальні шайби і гайки).

Якщо є необхідність в заміні картера зчеплення або його встановлюють з блок після ремонту, з блоку попередньо видаляють два установчих штифти, потім картер кріплять до блоку болтами. У блок на двох корінних підшипниках встановлюють колінчастий вал. На задній фланець колінчастого вала кріплять на спеціальній стійці індикатор.

Рисунок 25. Перевірка концентричності установочного отвору:

1 – картер зчеплення; 2 – пристосування коробки передач в картері зчеплення з віссю колінчастого вала.

Обертаючи вал, перевіряють биття отвору для центрувального бурту коробки передач і перпендикулярність заднього торця картера зчеплення відносно осі колінчастого вала (рис. 25 і 26). Биття отвори і торця картера не повинно перевищувати 0,08мм. Якщо биття отвору перевищує зазначену величину, послаблюють кріплення картера до блоку і легкими ударами по фланцю картера добиваються правильної його установки, а потім затягують кріпильні болти. Після затягування болтів отвори для установчих штифтів в картері зчеплення і блоці циліндрів розвертають одночасно до ремонтного розміру. Діаметр отвору повинен бути таким, щоб у розвернутих отворах не залишалося чорноти. Потім в отвори запресовують штифти, діаметр яких на 0,015-0,051мм більше діаметра отворів. Биття торця картера усувають шабруванням.

Рисунок 26. Перевірка перпендикулярності картера зчеплення до осі колінчастого вала.

При складанні двигуна дотримуються наступного порядку операцій.

Встановлюють у блок циліндрів гільзи циліндрів. Під кожну гільзу встановлюють ущільнювальну прокладку. Точність виготовлення блоку, гільзи циліндра і товщини прокладки забезпечують виступ верхнього торця гільзи над привальною поверхнею блоку під головку циліндрів в межах 0,02-0,10мм.

Примітка. На окремих двигунах застосовувався набір ущільнювальних прокладок для забезпечення необхідного виступу гільзи. У цьому випадку перед установкою гільз в блок їх підбирають за допомогою металевої лінійки і щупа наступним чином: гільза, встановлена ​​в блок без ущільнювальної прокладки, повинна топитися щодо привальної поверхні головки. Лінійку встановлюють на привальну площину, а щуп вводять в зазор між лінійкою і торцем гільзи (рис. 27). Товщина набору прокладок повинна забезпечувати виступ гільзи над привальною площиною в межах 0,02-0,10мм.

Рисунок 27. Перевірка величини втоплення гільзи в блоці циліндрів.

Після установки гільз в блок їх закріплюють від випадання спеціальними втулками - затискачами (див. рис. 8).

Встановлюють в виточки заднього гнізда корінного підшипника блоку і сальникотримача сальник колінчастого вала (азбестовий шнур довжиною 120мм, просочений маслографітовою сумішшю). За допомогою спеціальної оправки шнур обпресовують в виточки гнізда легким постукуванням молотка, як зазначено на рис. 28. Не знімаючи пристосування, підрізають кінці шнура, що виступають над площиною роз’єму на 0,5-1,0мм. Зріз повинен бути рівним.

Рисунок 28. Встановлення сальникової набивки в сальникотримач.

Збирання колінчастого вала

- запресовують в гніздо колінчастого вала підшипник первинного вала коробки передач;

- встановлюють на вал маховик і закріплюють його, закрутивши чотири гайки кріплення моментом, рівним 76-83Н∙м. Шплінтують гайки кріплення маховика;

- прикручують до маховика натискний диск з кожухом у зборі, попередньо відцентрувавши ведений диск зчеплення за допомогою оправки по підшипнику в задньому торці колінчастого вала (в якості оправки може бути використаний первинний вал коробки передач). Мітки, вибиті на кожусі натискного диска і маховика біля одного з отворів для болтів кріплення кожуха, суміщають (рис. 29).

Болти кріплення кожуха затягують ключем крутним моментом 20-25Н∙м. Ведений диск зчеплення встановлюють демпфером до натискного диску. Колінчастий вал в зборі з маховиком і зчепленням балансують на заводі - виробнику, тому після заміни однієї з цих деталей вал знову динамічно балансують. Дисбаланс не повинен перевищувати 30гс∙см. Перед балансуванням колінчастого вала на шатунні шийки надягають вантажі масою 2372г. При балансуванні допускається свердління металу маховика на відстані 6мм від зубчастого обода свердлом діаметром 8мм на глибину не більше 10мм, відстань між центрами отворів - не менше 15мм.

Рисунок 29. Розміщення міток на маховику і кожусі зчеплення.

Якщо дисбаланс зібраного колінчастого вала перевищує 180гс∙см, то вал розбирають і балансують кожну деталь окремо. Колінчастий вал балансують динамічно. Допустимий дисбаланс 15гс∙см. Інші деталі балансують статично. Допустимий дисбаланс маховика 35с∙см, веденого диска зчеплення 18с∙см, натискного диска зчеплення з кожухом у зборі 36гс∙см.

Встановлюють вкладиші корінних підшипників в гнізда блоку і кришки корінних підшипників. Надівають на передню корінну шийку колінчастого вала задню шайбу упорного ​​підшипника стороною, залитою антифрикційним сплавом до щоки колінчастого вала. Змащують чистим моторним маслом вкладиші корінних підшипників і шийки колінчастого вала і вкладають вал в блок циліндрів.

Надягають кришки корінних підшипників на шпильки так, щоб фіксуючі виступи на верхньому і нижньому вкладишах кожного підшипника були з одного боку, а номери, вибиті на кришках, відповідали номерам підшипників блоку. При установці передньої кришки стежать за тим, щоб фіксуючий вусик задньої шайби упорного ​​підшипника увійшов в паз кришки і щоб не було сходинки між торцями кришки і блока.

Встановлюють кришки на свої місця, злегка постукуючи по них резиновим молотком. Встановлюють стопорні пластини. Накручують гайки кріплення кришок і затягують їх рівномірно, стежачи за тим, щоб не було перекосів. Остаточно затягують ці гайки спеціальним динамометричним ключем моментом 100-120Н∙м. Шплінтують гайки стопорними пластинами, загинаючи на грань гайки вусик стопорної пластини. Після затягування гайок колінчастий вал повинен легко обертатися від невеликих зусиль.

Встановлюють на місце сальникотримач. Перед установкою в пази сальникотримача вкладають резинові прокладки ущільнювачів. На шпильки надягають фасонні плоскі і пружинні шайби і накручують спеціальні гайки сальникотримача.

Ставлять передню шайбу упорного ​​підшипника стороною, залитою антифрикційним сплавом до носка колінчастого вала так, щоб своїми пазами вона встановилася на штифти, запресовані в блок і кришку переднього корінного підшипника.

Надягають сталеву упорну шайбу на носок колінчастого вала. Якщо шайба має сліди виробітки, то її встановлюють незношеною стороною до передньої шайби упорного ​​підшипника.

Встановлюють у паз сегментну шпонку шестерні колінчастого вала і напресовують шестерню до упору (рис. 30).

Рисунок 30. Напресовування шестерні колінчастого вала.

Перевіряють осьовий зазор колінчастого вала. Для перевірки відтискають колінчастий вал до заднього кінця двигуна і за допомогою щупа визначають зазор між торцем шайби упорного ​​підшипника і площиною бурту першої корінної шийки (рис. 31). Зазор повинен бути в межах 0,075-0,175мм.

Рисунок 31. Перевірка осьового зазору колінчастого вала.

Складання шатунно - поршневої групи

Порядок складання шатунно - поршневої групи:

- акуратно підбирають поршні за гільзами;

- підбирають поршневі пальці по шатунах так, щоб при нормальній кімнатній температурі злегка змащений палець плавно переміщувався в отворі верхньої головки шатуна під легким зусиллям великого пальця (рис. 32). Колір маркування пальця повинен відповідати кольору маркування на бобишках поршня. Підбирати пальці з іншої групи не дозволяється;

Рисунок 32. Підбирання поршневого пальця до шатуна.

- на спеціальному пристосуванні збирають шатун, поршень і палець. Перед складанням поршень нагрівають у гарячій воді до температури 70°С. Запресовування пальця в холодний поршень не допускається, оскільки це може привести до пошкодження поверхні отвору бобишки поршня, а також до деформації самого поршня. Шатуни і поршні перед збиранням (рис. 33) орієнтують таким чином: для поршнів 1, 2, 3 і 4-го циліндрів (див. поз. І) напис на поршні "Перед" і номери, виштампувані на стержні шатуна, повинні перебувати на протилежних сторонах, а для поршнів 5, 6, 7 і 8-го циліндрів (див. поз. ІІ) напис на поршні і номер на стержні шатуна повинні знаходитися на одному боці;

Рисунок 33. З’єднання шатуна з поршнем:

І – для установки в 1, 2, 3, і 4-ий циліндри; ІІ – для установки в 5, 6, 7, і 8-ий циліндри; 1 – номер на шатуні; 2 – мітка на кришці шатуна.

- встановлюють стопорні кільця поршневих пальців в канавки бобишок таким чином, щоб відгин вусика був направлений назовні;

- підбирають за гільзами поршневі кільця;

- за допомогою спеціального пристосування надягають на поршні поршневі кільця. В одну канавку встановлюють хромоване компресійне кільце, в другу - лужене. Компресійні кільця внутрішнім виточенням встановлюють до днища поршня. Всі кільця повинні вільно переміщатися в своїх канавках.

Вставляють поршні з шатунами в зборі в гільзи циліндрів. Для цього:

- перед установкою ретельно протирають серветкою нижні головки шатунів і шийки колінчастого валу. Встановлюють в нижні головки шатунів вкладиші шатунних підшипників. Прилягання вкладиша до гнізда повинно бути щільним. Попадання між вкладишем і шатуном масла або сторонніх часток не допускається;

- встановлюють колінчастий вал в положення, що відповідає нижній мертвій точці в тому циліндрі, куди встановлюється поршень;

- розводять замки плоских кільцевих дисків під кутом 180° один до іншого, а замки осьового і радіального розширювачів - під кутом 90° по відношенню до замків кільцевих дисків; надягають на шатунні болти запобіжні латунні ковпачки, змащують чистим моторним маслом вкладиші, поршень, шатуну шийку колінчастого вала і гільзу циліндра і за допомогою оправки встановлюють поршень в циліндр (рис. 34). Перед установкою поршнів переконуються в тому, що номер, вибитий на шатуні, відповідає номеру циліндра, а напис на поршні "Перед" направлений до переднього торця блоку;

Рисунок 34. Установка поршня з кільцями в циліндр.

- підтягують шатун за нижню головку до шатунної шийки, знімають з болтів запобіжні ковпачки, надягають кришку шатуна, перевіривши відповідність номерів кришки і шатуна. Кришку ставлять таким чином, щоб фіксуючі вусики вкладишів були направлені в одну сторону;

- затягують гайки шатуна динамометричним ключем моментом 68-75Н∙м і контргаять їх. Стопорну гайку затягують поворотом на 1,5-2 грані від положення зіткнення торця стопорної гайки з торцем основної гайки або моментом 3-5Н∙м. Стопоріння гайок шатуна може здійснюватися і іншим способом: поверхню різьблення болта шатуна змащується універсальним герметиком "Унігерм-9", різьблення болта і гайки повинні бути ретельно знежирені.

Таким же чином встановлюють інші поршні.

Порядок складання розподільного вала:

- надягають на передній кінець розподільного вала розпірне кільце і упорний фланець, встановлюють в паз сегментну шпонку шестерні розподільного вала;

- напресовують шестерню розподільного вала до упору в розпірне кільце (рис. 35);

Рисунок 35. Напресування шестерні розподільного вала.

- встановлюють балансир ексцентрика і ексцентрик приводу паливного насоса і закріплюють всі деталі спеціальним болтом із шайбою;

- перевіряють осьовий зазор розподільного вала (рис. 36) щупом, який вводять між фланцем і маточиною шестерні розподільного вала. Зазор повинен бути 0,10 - 0,20мм.

Рисунок 36. Перевірка осьового зазору розподільного вала.

Вставляють розподільний вал в блок циліндрів, попередньо змастивши опорні шийки чистим моторним маслом. При зачепленні шестерень газорозподілу зуб шестерні колінчастого вала з відміткою "З" повинен обов'язково увійти під впадину зубів шестерні розподільного вала, зазначену рискою (рис. 37).

Рисунок 37. Установка розподільних шестерень.

Шестерні замінюють комплектно, так як їх підбирають на заводі по боковому зазору і шумі при роботі. Бічний зазор в зачепленні повинен бути 0,03-0,08мм.

Через отвори в шестерні приводу розподільного валу з допомогою торцевого ключа двома болтами з пружинними шайбами ​​прикручують упорний фланець до блоку. Надягають на шийку колінчастого вала масловідбивач опуклою стороною до шестерень.

Надягають на шпильки кріплення прокладку і кришку розподільних шестерень. Кришка повинна бути відцентрована до переднього кінця колінчастого вала за допомогою спеціальної конусної оправки (рис. 38). Надягають на передній кінець колінчастого вала оправку і за допомогою храповика притискають кришку розподільних шестерень до блоку циліндрів і затягують гайками з пружинними шайбами. Знімають центрувальну оправку і, встановивши призматичну шпонку в паз колінчастого вала, напресовують маточину шківа до упору. Вкручують в носок колінчастого вала храповик з пружинною шайбою. Прикручують шків колінчастого вала до маточини. Встановлюють на блок циліндрів маслоприймач з ущільнювальною прокладкою трубки маслоприймача і закріплюють його гайкою з пружинною шайбою.

Рисунок 38. Центрування переднього сальника колінчастого вала:

1 – сальник; 2 – колінчастий вал.

Встановлюють масляний картер з прокладкою на блок циліндрів і затягують гайки кріплення.

Встановлюють водяний насос з прокладкою і закріплюють корпус насоса на кришці розподільних шестерень. Прикручують шків водяного насоса до маточини. Встановлюють масляний насос з прокладкою на блок циліндрів і закріплюють його двома гайками з пружинними шайбами. Встановлюють на місце бензиновий насос з прокладкою і прикручують його двома болтами.

Порядок складання головки циліндрів:

- встановлюють клапани в свої гнізда, до яких вони були притерті;

- на напрямні втулки надягають шайби пружин клапанів;

- на напрямні втулки впускних клапанів надягають гумові масловідбивні ковпачки. Якщо ковпачки стали сухими або жорсткими, їх замінюють новими;

- встановлюють пружини клапанів. Пружини виготовлені з рівномірним кроком по всій довжині, тому встановлюють їх на головку будь-яким торцем;

- на пружини клапанів встановлюють тарілки пружин;

- стискають пружини знімачем і вставляють сухарі в гнізда;

- відпускають пружини і знімають знімач.

Для кращого припрацювання стержні клапанів перед складанням змащують графітовим мастильним матеріалом.

Знімають утримувачі гільз циліндрів.

Надягають на шпильки кріплення головок прокладки, встановлюють головки і закріплюють їх 18-ма гайками з плоскими шайбами.

Гайки кріплення головок затягують в два прийоми: попередньо від руки і остаточно динамометричним ключем моментом 73-78Н∙м для шпильок діаметром 11мм і 7,7-8,2Н∙м для шпильок діаметром 12мм. Порядок затягування гайок кріплення головки показаний на рис. 7.

Збирають коромисла клапанів з регулювальними болтами і гайками регулювальних болтів.

Збирання осей коромисел:

- в один з отворів на краю осі коромисел вставляють шплінт і розводять його кінці;

- протирають і змащують маслом вісь коромисел і втулки коромисел клапанів;

- надягають на вісь деталі газорозподільного механізму: плоску шайбу, пружинну шайбу, плоску шайбу, коромисло, стійку осі, коромисло, розпірну пружину, коромисло, стійку і т. д., як зазначено на рис. 39. Збирають осі таким чином, щоб отвори під шпильки кріплення в осі і стійках були зміщені в бік від регулювальних болтів коромисел;

- вставляють у другий отвір осі коромисел шплінт і розводять його кінці.

Рисунок 39. Вісь коромисел зі стійками і коромислами в зборі.

Підбирають по напрямних в блоці і встановлюють штовхачі клапанів. Змащений штовхач повинен плавно опускатися в направляючій під власною масою.

Вставляють штанги штовхачів в штовхачі.

Встановлюють зібрані осі коромисел на головки циліндрів. Регулювальні болти своєю сферичною частиною накладають на сферичні поверхні верхніх наконечників штанг. Закручують гайки кріплення осей коромисел.

Надягають на шпильки кріплення впускної труби бічні прокладки, а на блок циліндрів - передню і задню прокладки впускної труби; встановлюють вхідну трубу.

Закручують дві рим - гайки і встановлюють на шпильки кріплення впускної труби кронштейн котушки запалювання, кронштейн пружини акселератора, верхній валик акселератора з кронштейном і важелями в зборі. Затягують гайки кріплення впускної труби.

Прикручують до лівої головки циліндрів нижній валик акселератора.

Після цього встановлюють:

- на штуцери впускної труби і водяного насоса перепускний шланг циркуляції води;

- трубки фільтра повнопотокового очищення масла;

- карбюратор з прокладкою (закріпляють його чотирма гайками);

- на кришку розподільних шестерень датчик пневматичного відцентрового обмежувача частоти обертання колінчастого вала з прокладкою;

- трубки пневматичного відцентрового обмежувача від датчика до карбюратора;

- вихлопні труби з прокладками; затягують гайки. Під гайки кріплення лівої труби встановлюють екран стартера;

- привід розподільника запалювання (закріплюють його за допомогою тримача і гайки з пружинною шайбою).

Привід розподільника встановлюють в наступному порядку:

- встановлюють колінчастий вал в положення верхньої мертвої точки такту стиснення в 1-му циліндрі (рис. 40);

Рисунок 40. Положення поршня в верхній мертвій точці в 1-му циліндрі.

- вставляють привід розподільника в отвір в блоці циліндрів так, щоб проріз в валику приводу був спрямований уздовж осі двигуна і зміщений вліво по ходу автомобіля;

- закріплюють привід розподільника запалювання утримувачем і гайкою так, щоб кронштейн з різьбовим отвором для кріплення розподільника був направлений назад і повернутий на 23° вліво від повздовжньої осі двигуна (рис. 41).

Рисунок 41. Встановлення привода розподільника запалювання і масляного насоса.

Встановлюють генератор на кронштейн і прикручують його двома болтами з шайбами ​​і контргайками.

Встановлюють на бобишку кришки розподільних шестерень установочну планку генератора і з’єднують її з генератором за допомогою фасонної шайби і болта.

Встановлюють на кронштейн фільтр тонкого очищення палива, трубки бензопроводів від бензинового насоса до фільтра і від фільтра до карбюратора.

Надягають на шків водяного насоса і генератора ремінь приводу і натягують його за рахунок переміщення генератора.

Надягають на шків колінчастого вала і водяного насоса ремінь приводу, перекинувши його через шків натяжного ролика і натягують ремінь за рахунок переміщення натяжного ролика.

Встановлюють у гніздо в блоці циліндрів стартер і прикручують його двома болтами.

Встановлюють розподільник запалювання в корпус приводу при положенні колінчастого вала, що відповідає верхній мертвій точці в такті стискання в 1-му циліндрі.

Закріплюють трубку вакуумного регулятора на карбюраторі і розподільнику запалювання.

Регулюють зазори між стержнями клапанів і носками коромисел. Зазори між коромислами і клапанами на холодному двигуні повинні бути у всіх клапанів 0,25-0,30мм. У крайніх клапанів допускається зменшення зазорів до 0,15-0,20мм.

При регулюванні зазорів встановлюють колінчастий вал в положення, що відповідає верхній мертвій точці такту стискання в 1-му циліндрі, коли обидва клапана повністю закриті. Потім послаблюють контргайку регулювального болта, встановлюють по щупові необхідний зазор, затягують контргайку, утримуючи викруткою болт від обертання, і знову перевіряють зазор. Зазори у решти циліндрів регулюють в порядку роботи циліндрів 1 - 5 - 4 - 2 - 6 - 3 - 7 - 8, повертаючи колінчастий вал при переході від циліндра до циліндра на 1/4 оберта.

На кришки коромисел надягають гумові прокладки, а в отвори кришок вставляють ущільнювачі. Встановлюють кришки на головки циліндрів, надягають на ущільнювачі спеціальні шайби і закріплюють кришки двома спеціальними гайками кожну.

Вкладають проводи високої напруги в утримувачі проводів на кришках коромисел. Встановлюють на вхідну трубу маслоуловлювач вентиляції картера.

Дата добавления: 2015-07-15