Частина друга

ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ ТА МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ

РОЗДІЛ 4

Бюджетний устрій і
побудова бюджетної системи

РОЗДІЛ 5

Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання

РОЗДІЛ 4

БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І
ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

Основні програмні питання

4.1 Поняття бюджетного устрою. Склад бюджетної системи України.

4.2 Характеристика бюджетів бюджетної системи України.

4.3 Принципи побудови бюджетної системи.

4.1 Поняття бюджетного устрою.
Склад бюджетної системи України

Бюджетний устрій – це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетна система – це сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Зведений бюджет – сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави, окремої території.

4.2 Характеристика бюджетів бюджетної системи України

4.3 Принципи побудови бюджетної системи

Принципи побудови й функціонування бюджетної системи України

ª єдність бюджетної системи України;

ª збалансованість бюджетів;

ª самостійність бюджетів;

ª повнота обліку доходів і видатків;

ª обґрунтованість показників бюджетів;

ª ефективність використання бюджетних коштів;

ª субсидіарність;

ª цільове використання бюджетних коштів;

ª справедливість і неупередженість при розподілі бюджетних коштів;

ª публічність та прозорість бюджетного процесу;

ª відповідальність учасників бюджетного процесу.

Єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Збалансованість бюджетів – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Самостійність бюджетів – Державний бюджет та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів влади на визначення напрямів використання коштів, самостійно розглядати і затверджувати відповіді бюджету.

Повнота обліку доходів і видатків – до складу бюджетів мають бути включені всі надходження і витрати згідно нормативно-правових актів органів державної влади.

Обґрунтованість показників бюджетів – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень і витрат бюджетів за затвердженими методиками і правилами.

Ефективність використання бюджетних коштів – при складанні і виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів і досягнення максимального результату.

Субсидіарність – розподіл видів видатків між державним і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинні ґрунтуватись на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.

Цільове використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Справедливість і неупередженість при розподілі бюджетних коштів – бюджетна система України будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Публічність і прозорість бюджетного процесу – рішення про затвердження бюджетів та звітів про їх виконання приймаються відповідними органами влади та оприлюднюються.

Відповідальність учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

РОЗДІЛ 5

МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ І СИСТЕМА БЮДЕЖТНОГО ВИРІВНЮВАННЯ

Основні програмні питання

5.1 Засади розмежування видатків і доходів між окремими бюджетами.

5.2 Міжбюджетні трансферти, їх види та характеристики.

5.1 Засади розмежування видатків і доходів між окремими бюджетами

САМОСТІЙНІСТЬ кожної ланки бюджетної системи забезпечується:

K наявністю власної фінансової бази;

K можливістю фінансування власних видатків.

Основа розподілу видатків – визначення міжфункціональних повноважень між окремими рівнями державної влади та управлінні.

Видатки держави на здійснення функціональних повноважень розподіляються між бюджетами так:

Ä видатки на виконання неделегованих державних повноважень (загальнодержавного значення) здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету;

Ä видатки на виконання делегованих державних повноважень (визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх використання) здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів і трансфертів Держбюджету;

Ä видатки на виконання власних повноважень (видатки на реалізацію прав, обов’язків та функцій місцевого самоврядування, які носять місцевий характер) здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

З метою забезпечення збалансованості бюджетів для виконання функцій органів влади та управління усі надходження до бюджетів діляться на:

5.2 Міжбюджетні трансферти, їх види та характеристика

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, АРК і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Мета регульованих міжбюджетних відносин → забезпечення ВІДПОВІДНОСТІ між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, й бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Рух міжбюджетних трансфертів

Бюджетні позички – отримання коштів місцевими органами влади на покриття тимчасового касового розриву (незбіг у часі фінансування витрат і надходження доходів) з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету, в результаті яких виникають боргові зобов’язання місцевих органів влади.

Термін надання бюджетної позички – не більше 91 дня в межах одного бюджетноо періоду.

Дата добавления: 2015-07-15