Пояснити вислів Конфуція: «Благородний муж думає про Дао, а не про поживу. Благородний муж піклується про Дао, а не про бідність».

У висловлюваннях Конфуція «благородний муж» (цзюнь-цзи) часто протиставляється «найнижчій людині» (сяожень), який дбає не про справедливість, а про вигоду. «Низька людина» нестримана, зарозуміла, нездатна жити у злагоді з іншими людьми, тобто в цьому образі зосереджені всі негативні якостілюдини. Тим самим Конфуцій дає хіба двополюсну модель людини, де позитивні якості зосереджені в «благородному чоловіку» - цзюнь-цзи, а негативні - у «низькій людині» - сяожень.

Термін «сяожень» часто переводиться як «маленька людина» і в ряді висловлювань Конфуція він позначає «простолюдина», того, хто думає про те, як би краще влаштуватися, прагне до багатства і вигоди, забуваючи про «правила поведінки» і «справедливості». Про «справедливості» і значення цього поняття у вченні Конфуція було вже сказано. Справедливість постає як слідування долі, шляху. Тому «сяожень», перш за все, той, хто не дотримується.

Якщо імператор буде прагнути до добра, то і народ буде добрим. Мораль благородного мужа подібна до вітру. Мораль низької людини подібна до трави. Трава нахиляється туди, куди віє вітер.

Конфуцій застосував термін «благородний муж» (цзюнь-цзи), що означав ідеальний аристократ, але використовував його для відображення ідеалу, до якого повинна прагнути будь-яка людина, яка самовдосконалюється. У творі «Лунь юй» Конфуцій використовував означення «благородний муж» у різних контекстах і з різних приводів.Проте, оскільки «Лунь юй» - це фактично запис розмов Конфуція з його учнями, а не систематизований авторський виклад ідей, у тексті немає чіткого тлумачення цього терміну, що використовується з різними змістовими нюансами, які варіюються у залежності від смислу бесіди та співрозмовника. Однак більшість згадок терміна «цзюнь-цзи» у творі «Лунь юй» припадають саме на використання його в розумінні суб’єкта практичної освіти або виховання. Це чітко відображено у таких словах Конфуція: «Благородий муж не прагне наїстися досхочу і живе не заради примноження багатства. Він у справах старанний, а в розмові обережний. Він прагне приєднатися до тих, хто пізнав Дао задля виправлення самого себе. Про таку людину можна сказати, що вона любить вчитися». Отже, йдеться про людину, яка не хоче розкоші повсякденного життя, відмовляється від зайвих сперечань і прагне робити лише те, що каже, тобто домогтися відповідності свого слова і дії. Водночас така людина питає поради у досвідчених мужів, коли виникають будь-які сумніви. І головне - з ентузіазмом ставиться до навчання. Якщо у доконфуціанський період термін «цзюнь-цзи» визначав аристократично виховану ідеальну людину, то Конфуцій характеризує і оцінює учня в процесі морального виховання, і останній досягає величі «благородного мужа» через підпорядкування всього життя моральному самовихованню і самовдосконаленню. Таким чином, відбулася зміна змісту поняття «благородний муж», що стало здобутком давньокитайського мислителя, оскільки до нього такого філософського тлумачення не було. Саме Конфуцію належить заслуга перетворення концептуальної моделі «благородного мужа», освіченого і навченого аристократичним манерам, у концепцію «благородного мужа», який жертвує своїм життям задля морального формування.

Дата добавления: 2015-07-15