Філософський аналіз твору Лесі Українки «РРуфін і Прісцилла».

Найбільший свій твір – драму «Руфін і Прісцілла» – Леся Українка писала протягом 1906–1910 років. У «Руфіні і Прісціллі» вона розвінчала основи, теорію і практику християнства як релігії упокорення, соціально ворожої прогресові. двоєлюдей, які люблять одне одного. Але це вже подружжя. Почуття їхнє зазнає інакших випробувань. Не відстані, не підступ, не розлука, не ворожнеча родів, – ні, тут взаємна повага і довіра, але це люди, котрі живуть у страшну епоху, в переломний період. Державний корабель Римської імперії «в океані злочину й руїни» врізався в чорні рифи своїх проблем, людей хитнуло, і кожен ухопився за свій борт. Руфін бачить всю деградованість суспільства, не визнає цезарської влади, мріє про республіканський устрій, шукає виходу у філософських вченнях, у дотриманні законів, у розумних зусиллях чесних, благородних людей, які б розчистили авгієві конюшні імперії Прісцілла бачить порятунок у християнській вірі, в любові до ближніх, у молитві.Руфін поклоняється філософам. Прісцілла ходить у катакомби, до таємної громади християн.Прісцілла не могла зректися своєї віри, Руфін – своєї.Разом вони не могли зректися одне одного. Так вони і жили, не зробивши жодного неетичного вчинку. І на арену вийшли разом. Коло безвиході замкнулося в це гадюче кубло цирку, і мука їхня втонула в чорториях суспільної свідомості. Леся Українка знаходить дивовижне рішення: їх ковтає паща арени. Конфлікт у драматичній поемі Лесі Українки розгортається на філософському, естетичному,гуманістичному рівнях. Читаючи перший пласт чорнового автографу драми, бачимо інше спрямування думки письменниці, іншіхарактери героїв: Руфін “забуває”, що його дружина – християнка й ображає всіх християн Уфіналі драми бачимо обопільний крах сторін, загибель Руфіна і християн, що дозволяє піднестись надїхньою однобічністю (катарктична розв’язка)

52. Філософський аналіз твору І. Франка «Що таке поступ?»

Письменник-громадянин, письменник-новатор — таким сприймаємо Франка сьогодні, таким він залишається й для майбутніх поколіньСлово «поступ» почуєте часто в наших днях із різних уст. Усі накликають до поступу,дехто тішиться ним, дехто нарікає на нові «поступові» думки та порядки. Може би не відречі було поміркувати, що то таке поступ, у чім його шукати, чи є чого ним тішитися або,може, журитися? Хто каже «поступ», той каже одним духом дві речі. Одно те, що все на світі зміняється, ніщо не стоїть на місці, а друге – не таке певне, більше питання, ніж твердження:чи зміняється на ліпше, чи на гірше? Франко зробив вагомий внесок у розширення і збагачення суспільно-психологічної та філософсько-моральної проблематики нашої літератури. З його творіз постав образ соціально активного героя, органічно пов'язаного своєю діяльністю із змаганнями широких народних мас. Показ визрівання, нехай повільного, суперечливого, самосвідомості, людської і національної гідності представників різних соціальних верств — один з вагомих здобутків Франкової творчості.

Впадає в око піднесення письменником духовного, морального потенціалу людини, його увага до духовного відродження і громадського самовизначення особистості, філософсько-психологічке осмислення її ролі в житті, її наполегливе, часто драматично-трагічне шукання щастя.

Дата добавления: 2015-07-15