ТЕМА № 22

Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.

1. Сифіліс спричинюється:

36. Синьогнійною паличкою;

37. Стрептококом;

38. Стафілококом;

39. Кишковою паличкою;

40. Блідою трепонемою.*

2. Основні ознаки сифілісу:

1) М'який шанкер;

2) Твердий шанкер;*

3) Поліаденіт;*

4) Регіонарний лімфаденіт;*

5) Негативні серологічні реакції;*

6) Позитивні серологічні реакції;*

7) Сифіліди.

3. Найнадійнішим методом діагностики третинного сифілісу є:

1) Дослідження матеріалу, узятого з дна виразки;

2) Дослідження спинномозкової рідини;

3) Дослідження крові (реакція Вассерманна);

4) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*

5) Осадові реакції.

4. Найбільш специфічним серологічним тестом на сифіліс є:

1) Реакція імунофлюоресценції;

2) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*

3) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном;

4) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;

5) Мікрореакція.

5. Кого слід обстежити (серологічне дослідження крові) за підозри на природжений сифіліс:

1) Батька;

2) Мати;*

3) Дитину;

4) Братів і сестер дитини;

5) Родичів матері;

6) Родичів батька.

6. Вкажіть кратність і терміни обстеження вагітних на сифіліс (реакція Вассерманна):

1) Не менше ніж 2 рази в першу та другу половину вагітності;*

2) Через кожні 2 міс.;

3) Одноразове дослідження крові перед пологами;*

4) Одноразове дослідження крові в II триместрі вагітності.

7. На прийом з’явилася жінка 22 років із скаргами на виникнення виразки на великій статевій губі. Суб’єктивні відчуття відсутні. В анамнезі – місяць тому був статевий контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?

1) Обстеження на бліду трепонему;*

2) Обстеження на гонококи;

3) Обстеження на трихомонади;

4) Обстеження на гриби;

5) Обстеження на хламідії.

8. Серологічне обстеження вагітних у першій та другій половині вагітності проводять:

1) У шкірно-венерологічному диспансері;

2) У пологовому відділенні;*

3) У гінекологічному відділенні;

4) У жіночій консультації;*

5) У фельдшерсько-акушерському пункті.

9. Після контакту з хворим на сифіліс реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 1 тиждень;

2) 2 тижні;

3) 4-5 тижнів;

4) 6-8 тижнів;*

5) 9-10 тижнів.

10. Після появи твердого шанкеру реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 1 тиждень;

2) 2 тижні;

3) 3-4 тижні;*

4) 5-6 тижнів;

5) 8-9 тижнів.

11. Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного сифілісу?

1) РІФ;*

2) РВ;

3) РІФ, РІБТ;

4) РІБТ;

5) КСР.

12. Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої трепонеми?

1) Культивування на живильних середовищах;

2) Забарвлення по Романовському-Гімзе;

3) Забарвлення метиленовим синім;

4) Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*

5) Сріблення по Морозову.

13. Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:

1) 3-4 тижні;

2) 6-8 тижнів;*

3) 9-12 тижнів;

4) 3-4 місяці;

5) 2-4 роки.

14. Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?

1) Слина;*

2) Піт;

3) Сеча;

4) Молоко;*

5) Сперма.*

15. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному сифілісу?

1) Експрес- метод;*

2) РІФ;*

3) РВ;*

4) РІБТ;

5) КСР.*

16. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при вторинному рецидивному сифілісі?

1) Експрес-метод;*

2) РІФ;*

3) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;*

4) РІБТ;*

5) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном.*

17. Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою необхідні позитивні результати наступних реакцій:

1) РІФ;

2) РІБТ;

3) Мікрореакції;

4) Вассермана.*

18. Які серологічні реакції будуть позитивними у разі вторинного свіжого сифілісу:

1) Експрес-метод;*

2) РІФ;*

3) РВ;*

4) РІФ, РІБТ;*

5) Негативні всі реакції.

19. Діагноз сифілісу завжди базується на слідуючих ознаках:

1) Наявності клінічних проявів;

2) Даних анамнезу;

3) Даних лабораторних досліджень;

4) Всі ствердження вірні.*

20. До лабораторних методів діагностики сифілісу відносять:

1) Виявлення збудника хвороби у висипних елементах;

2) Серодіагностика сифілісу;

3) Реакція мікропреципітації;

4) Реакція імунофлюоресценції;

5) Реакція імобілізації блідих трепонем;

6) Все перераховане вірно.*

21. Для експрес - діагностики сифілісу використовують таку реакцію:

1) РВ;

2) РМП;*

3) РІФ;

4) РІБТ.

22. Реакція іммобілізації блідих трепонем ставиться з метою:

1) Підтвердження діагнозу первинного сифілісу;

2) Підтвердження діагнозу вторинного свіжого сифілісу;

3) Підтвердження діагнозу прихованого сифілісу;*

4) Контролю за лікуванням;

5) Вирішення питання про зняття хворого з обліку.

23. Критеріями виліковності вважають:

1) Якість проведеного лікування;

2) Дані клінічного обстеження (шкіра, слизові оболонки, внутрішні органи, нервова система, органи чуття);

3) Дані лабораторного дослідження (КСР, РІФ, РІБТ);

4) Все перераховане вірно.*

24. Реакція Вассермана базується на основі:

1) Гемолізу;*

2) Жовто-зеленого світіння блідих трепонем;

3) Розпізнавання хибнопозитивних результатів стандартних серологічних реакцій.

25. Основними із специфічних протисифілітичних засобів нині є всі із перерахованих, окрім:

1) Пеніцилін;

2) Біцилін;

3) Ретарпен;

4) Екстенцилін;

5) Тетрациклін.*

26. До неспецифічних засобів, для лікування сифілісу належать:

1) Імунні препарати (тимоген, тималін, лаферон, метилурацил);*

2) Стимулюючі засоби (пірогенал, алое, ФіБС, плазмол, екстракт плаценти тощо);*

3) Вітамінотерапія;*

4) Препарати резерву.

27. Для лабораторного дослідження можуть бути взяті виділення із:

1) Висипних елементів;*

2) Пунктату лімфовузлів;*

3) Сироватки крові; *

4) Спинномозкової рідини;*

5) Лусочки з папульозних сифілідів.

28. Критерії виліковності сифілісу:

1) Усі хворі після лікування підлягають диспансерному нагляду;*

2) Щоквартально протягом перших двох років;*

3) 1 раз у 6 міс. протягом третього року нагляду хворим проводиться клініко-серологічне обстеження, після чого їх знімають з обліку;*

4) Протягом 3 років;*

5) Протягом 5 років.

29. Основними препаратами для лікування хворих сифілісом є:

1) Препарати пеніциліну;*

2) Препарати тетрацикліну;

3) Препарати еритроміцину;

4) Макроліди.

30. Для сифілісу прихованого раннього при різко позитивній реакції Вассермана характерним є:

1) Низький титр реагинів;

2) Високий титр реагинів;*

3) Титр реагинів значення не має.

31. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном відносяться всі перераховані, крім:

1) Анафілактичного шоку;

2) Токсидермії;

3) Кропивниці;

4) Кандидозу;

5) Алопеції.*

32. У хворого підозрюється сифіліс вторинний рецидивний. КСР слабко позитивні. Необхідно використовувати наступні реакції:

1) Реакцію Колмера;

2) Реакцію імунофлюоресценції;

3) Реакцію іммобілізації блідих трепонем;*

4) Мікрореакцію;

5) Реакцію Вассермана з кардіоліпіновим антигеном.

33. Хворим гонореєю з невиявленим джерелом зараження, але таким, що мають постійне місце проживання й роботу:

1) Превентивне протисифілітичне лікування проводиться;

2) Превентивне протисифілітичне лікування не проводиться;

3) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 3 місяців;*

4) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 6 місяців;

5) Вірно 2) і 3).

Дата добавления: 2015-07-18