Платіжний баланс

Про даний показник мало хто говорить, але вважаємо, що саме він є визначальним для курсу гривні, адже відображає динаміку руху капіталу в/із країни і загальний стан економіки. Зміна валютного курсу гривні неоднозначно впливає на стан поточного рахунку платіжного балансу і навпаки. Курс національної валюти визначається агрегованим попитом (класичне вираження якого AD = C + I + G + (X-M), де C- витрати споживачів, I – інвестиції, G – споживання з боку держави, X – експорт, і M – імпорт) і обсягом валюти в країні, основними джерелами якої якраз і є інвестиції та експортно-імпортне сальдо по товарах/послугах.

Спочатку «відпускання» курсу гривні виглядало як спроба покращити платіжний баланс країни, і дійсно за розрахунками НБУ (рис. 2) дефіцит поточного рахунку в 2014 році скоротився до 5,3 млрд дол. США, або 4,0% від ВВП (порівняно з 16,5 млрд дол. США, або 8,7% від ВВП у 2013 році), що є класичним проявом умови Маршала-Лернера (зниження вартості національної валюти призводить до поліпшення торгового балансу). Даний ефект міг бути ще більшим, але попит на енергоносії (газ, нафта), матеріали і товари, що не виробляються в Україні (сухофрукти, горіхи, комплектуючі тощо) є нееластичним, тому вважатимемо, що імпорт знизився на потенційно можливий рівень (Рубан В. Ю., 2011). У той самий час дефіцит рахунку капіталу та фінансових операцій (рис. 3) у 2014 році склав 8,0 млрд дол. США, тоді як у попередньому році мало місце додатне сальдо в 18,5 млрд дол. США. Якщо покращення торгівельного сальдо пов’язане зі зниженням економічної активності та зменшенням купівельної спроможності домогосподарств, що зумовили значно вищі темпи падіння імпорту порівняно з експортом, то формування дефіциту рахунку капіталу та фінансових операцій було зумовлено погіршенням інвестиційного клімату внаслідок ведення бойових дій на сході країни та зниження рівня залучення приватним сектором як інвестиційних, так і кредитних ресурсів для рефінансування поточних виплат за попередніми позиками. Останні причини є наслідками зовнішніх і частково незалежних від дій та бажань України факторів (мається на увазі агресія з боку РФ та перетворення України в «об’єкта» ідеологічного та опосередкованого силового протистояння між США і РФ).

Рис. 2

Рис. 3

Джерело: НБУ.

Структура і динаміка платіжного балансу базується на двох основних складових: на стані економіки і розмірі державного боргу, при чому величина останнього фактично прямо пропорційно залежить від першого (чим більш розвинута економіка, тим менша необхідність у зовнішніх запозиченнях по відношенню до ВВП).

Дата добавления: 2015-07-14