Розмір міжнародних резервів країни

Дія даного фактору вважається однією з найвпливовіших, а в аналізах багатьох аналітиків взагалі фігурує як ключова причина знецінення гривні. Як видно з рис. 1, протягом 2003 – початку 2014 років курс гривні, незважаючи на значну динаміку міжнародних резервів, був відносно стабільним (що свідчить про наявність лагів між темпами зміни курсу гривні та динамікою резервів). Винятком є лише вересень 2008 – січень 2009 років, коли українська економіка зазнала значних втрат від загострення світової економічної кризи. Тоді уряд робив значні валютні інтервенції (через падіння в кілька разів світових цін на основні експортно-орієнтовані товари – сільськогосподарську продукцію і металопродукцію – валютні надходження в країну значно знизились), щоб підтримати національну валюту.

Рис. 1. Динаміка міжнародних резервів, зовнішнього державного боргу України та офіційного курсу гривні щодо долара США (Джерело: власна розробка на основі даних НБУ та Міністерства фінансів)

Але потім резерви знов почали зростати за рахунок значних зовнішніх запозичень (особливо активно під час перших 1,5 року перебування при владі Віктора Януковича). Найвище значення золотовалютних запасів країни було у травні 2011 року, після чого воно перманентно зменшувалося (через витрачання коштів на підтримання платіжного балансу країни та виведення коштів через офшорні зони), досягнувши еквіваленту 5,6 млрд дол..США на кінець лютого 2015 року.

Ще в січні 2014 року в розпорядженні НБУ було 17,8 млрд дол. США, і як так сталося, що за період тривалістю трохи більше року вони впали більш як утричі? Відповідь неоднозначна: з одного боку, уряд намагався всіма силами втримати курс більш-менш стабільним, з іншого – повсякчас з’являлись повідомлення про значні розтрати державних коштів, і виявлялося, що для окремих осіб військові дії були лише прикриттям для своїх оборудок.

Прикладом може бути справа екс-голови НБУ Степана Кубіва, який обвинувачувався в тому, що знав вимогу МВФ до України відпустити гривню у вільне плавання, був заздалегідь поінформований про подальше обвалення національної валюти, і надав значні кошти на рефінансування банкам, а саме 101,3 млрд гривень до середини червня, в т.ч. «Приватбанку» – близько 20 млрд грн., «Дельта-банк» – 10 млрд тощо, які вони використали для купівлі валюти і розхитування ситуації на валютному ринку (Багнет, 2014). Або справа керівництва ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (до речі, ставлеників ВО «Свобода»), яке в кінці вересня 2014 року було затримане співробітниками СБУ у зв’язку зі звинуваченнями в укладанні завідомо збиткової для державного підприємства угоди на загальну суму 15 млн дол. США на купівлю через рахунки іноземної офшорної компанії частки статутного фонду комерційної структури ТОВ «Українська Національна Стивідорна Компанія» (Офіційний веб-сайт СБУ, 2015).

Дата добавления: 2015-07-14