Форми та види кредитного забезпечення

Важливою умовою видачі кредиту є його забезпечення. Належне забезпечення кредитної операції суттєво знижує ризик втрат від неповернення кредиту. Однак, надання забезпечення - лише доповнення до кредиту. Клієнт може мати у своєму розпорядженні достатнє забезпечення, але не одержати кредит, якщо його кредитоспроможність не досягає певного рівня. Кредитна установа (банк), як правило, не видає кредит, якщо з самого початку є небезпека, що забезпечення буде використано як погашення. Особливо це стосується кредитів на фінансування оборотних коштів підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм.

Забезпечення кредиту - це цінності чи інші, передбачені чинними нормативними актами засоби мінімізації кредитних ризиків, які служать для кредитора гарантією повного і своєчасного повернення позичальником отриманого кредиту та сплати ним встановлених процентів. Забезпечення кредиту надається позичальником при оформленні кредиту і може знаходитись або у користуванні позичальника, або у розпорядженні кредитора (банківської установи) повністю чи частково до погашення кредиту.

У практиці видачі банківських кредитів як правові гарантії використовуються різні форми, види і способи забезпечення. При цьому важливого значення набуває чітке визначення понятійного апарату.

Зокрема під формою забезпечення розуміємо зовнішній вияв окремих видів забезпечення, об'єднаних у сукупність елементів за однорідними ознаками та вимогами щодо надання гарантій повернення кредитів, які визначають умови, порядок і послідовність дій учасників процесу банківського кредитування та здійснюються відповідним способом з метою мінімізації кредитного ризику та забезпечення прибуткової банківської діяльності.

Вид забезпечення - класифікаційна одиниця, складовий елемент форми забезпечення, який характеризується конкретними механізмами майнового чи нема й нового характеру надання позичальником гарантій виконання зобов'язань за кредитним договором.

Спосіб забезпечення - передбачені законодавством чи договором спеціальні заходи, які характеризують конкретну процедуру надання і оформлення забезпечення та стимулюють боржників до дотримання встановлених умов і належного виконання ними кредитних зобов'язань.

Форми, види і способи формують систему кредитного забезпечення. Система кредитного забезпечення - це сукупність форм і видів забезпечення кредитів банків, а також взаємозв'язки між банком та позичальником щодо способів і механізмів отримання і реалізації кредитного забезпечення з метою мінімізації кредитного ризику банку.

Забезпечення кредитних зобов'язань позичальників можна класифікувати за різними ознаками.

1. За характером забезпечення можна виділити:

- традиційне забезпечення (застава, гарантія, порука, страхування, неустойка тощо);

- нетрадиційне забезпечення (переуступка вимоги, переведення боргу, утримання майна боржника, купівля-продаж майна із зобов'язанням зворотного викупу тощо).

2. За формою забезпечення:

- майнова (речово-правова) форма забезпечення;

- юридична (зобов'язально-правова) форма забезпечення.

3. За ступенем покриття забезпечення:

- основне забезпечення;

- додаткове забезпечення.

4. Залежно від права володіння і розпорядження:

- з правом володіння і розпорядження заставодавцем (позичальником чи майновим поручителем);

- з повним правом володіння і розпорядження заставодержателем (банком-кредитором чи третьою особою);

- з частковим правом володіння і розпорядження заставодержателем (банком-кредитором чи третьою особою).

5. Залежно від повноти забезпечення кредитного зобов'язання:

- повністю покриває кредитне зобов'язання;

- частково покриває кредитне зобов'язання.

6. Залежно від особи, яка надає забезпечення:

- забезпечувальне зобов'язання надається і, якщо необхідно, виконується боржником;

- забезпечувальне зобов'язання надається і у випадку необхідності виконується третьою особою (гарантія, порука, страхування).

7. Залежно від кількості учасників зобов'язальних відносин:

- двосторонні (банк - позичальник);

- тристоронні (банк - третя особа (гарант, поручитель, страхова компанія) - позичальник);

- багатосторонні.

8. За видами забезпечення:

- застава;

- гарантія;

- порука;

- страхування;

- неустойка (пеня, штраф) тощо.

9. За видами майна, яке надається у забезпечення:

- застава нерухомого майна (іпотека);

- застава рухомого майна;

- застава майнових прав;

- застава цінних паперів тощо.

10. Залежно від особливостей оформлення забезпечувальних відносин:

- оформляються окремим двостороннім договором (наприклад, при використанні застави);

- оформляються окремим тристороннім договором (при використанні поруки, страхування тощо);

- введенням до кредитного договору окремого пункту відповідного змісту (наприклад, при застосуванні неустойки).

11. Залежно від форми встановлення зобов'язальних відносин:

- оформляються простою письмовою угодою (порука, страхування, застава рухомого майна тощо);

- оформляються нотаріально посвідченою письмовою угодою (застава нерухомого майна, космічних об'єктів, а також за бажанням сторін).

12. За часом оформлення забезпечувальних відносин виділяють такі, що оформляються:

- перед укладанням кредитного договору.

- на стадії укладання кредитного договору;

- на стадії виконання кредитного договору;

- на стадії пролонгації кредитного договору;

13. Залежно від способу встановлення забезпечувальні зобов'язання поділяються на:

- законні (встановлюються законом та застосовуються незалежно від волевиявлення сторін);

- договірні (передбачені чинним законодавством, що встановлюються за угодою сторін і застосовуються за бажанням кредитора).

14. Залежно від моменту набрання чинності зобов'язань виділяються забезпечення, які набувають чинності з моменту:

- підписання письмової угоди про їх застосування чи з моменту набрання чинності кредитної угоди, якщо умову про забезпечення кредиту введено до кредитного договору;

- нотаріального посвідчення забезпечувальної угоди, якщо така умова є обов'язковою для такого виду забезпечення чи бажаною для сторін;

- передачі предмета застави, якщо таке майно відповідно до закону чи договору повинне знаходитись у заставодержателя, а якщо таку передачу було здійснено до укладання договору, - то з моменту його укладання.

15. Залежно від ліквідності предмета забезпечення:

- абсолютно ліквідне;

- високоліквідне;

- ліквідне;

- низьколіквідне;

- неліквідне.

16. Залежно від способів реалізації забезпечення:

- через пред'явлення вимог до третіх осіб;

- через уступку заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого майнового права (заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави);

- через реалізацію предметів застави з аукціонів (публічних торгів).

Дата добавления: 2015-07-14