Читайте также:
|
|
При описі двовимірної випадкової величини її замість закону її розподілу можна використовувати систему параметрів – початкових та центральних моментів.
Для ДВВ відповідно початковим та центральним моментами порядку (k,s) називаються числа
,
,
а для НВВ – числа
,
Проте з них практичний інтерес представляють лише два моменти: математичне сподівання, або центр розсіяння двовимірної величини
, та величина, за допомогою якої визначається міра залежності компонент X та Y випадкової величини
- центральний момент
, який ще називають кореляційним моментом або коваріацією:
.
Розклавши, отримаємо: .
Уведена таким чином коваріація має розмірність, що дорівнює добутку розмірностей компонент X та Y і, відповідно, залежить від одиниць виміру. Тому для оцінки залежності X від Y користуються приведеною величиною – коефіцієнтом кореляції :
. Він має слідуючу властивість: випадкові величини слабо залежні між собою, коли
близький до нуля, і сильно залежні, коли
близький до одиниці. При
X та Y називаються некорельованими; при
залежність між X та Y є функціональною.
Для умовних розподілів найцікавішими на практиці є параметри умовних математичних сподівань: ,
. Розглянувши останню залежність як
– середні можливі значення Y при фіксованих значеннях
, з точок
отримаємо графік, що має назву кривої регресії.
Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
П.2 Функції розподілу двовимірних випадкових величин. | | | Доходы бюджетов |