Читайте также:
|
Принципова схема кондуктометру КЕЛ -1М
Відповідь:
Лицьова панель кондуктометру КЕЛ -1М
Кондуктометрія – метод дослідження, який засновано на вимірюванні електропровідності.
Згідно номенклатурі, яку ввів Фарадей, відрізняють два типу провідників струму: першого і другого роду. За сучасними уявленнями у разі провідникув першого роду електропровідність забезпечують електрони,а у разі провідників другого роду іони. До провідників першого роду відносять метали і сплави, графіт, деякі тугоплавкі оксиди. До провідників другого роду відносять електроліти – речовини, які в розплавленому чи розчиненому стані спроможні розпадатися на йони.
Вимірювання електропровідності розчинів у лабораторії виконується за допомогою кондуктометру електродного лабораторного КЕЛ – 1М. Функціональна схема приладу наведена на рис. Прилад складається з генератору трикутних імпульсів 1, схеми вимірювання 2 з електролітичною коміркою і прецензійним резистором. Падіння напруги на резисторі подається поступово на вхід погоджую чого підсилювача 3, підсилювача мілівольтметру 4, а з нього на вимірювальний прилад 5 і підсилювач термокомпенсації 7. Коректором 6 встановлюється необхідна величина температурного коефіцієнту електропровідності розчину в залежності від температури, яка вимірюється терморезистором 8. Живлення приладу здійснюється від блоку 1.
Прилад КЕЛ – 1М дозволяє вимірювати електропровідність у діапазоні від 10*10-7 до 10*10-1 СМ/м з відносною помилкою 1%. Первинний перетворювач приладу - двохелектродний, проточно – зануреного типу. Оскільки при виготовленні первинні перетворювачі мають деякий розбіг параметрів,у схему приладу введено коректор постійної первинного перетворювача. На лицевій панелі приладу розташовані:
1 Мікроамперметр.
2. Кнопка включення діапазону 10-50.
3. Шкала коректору.
4. Ручка коректору постійної первинного перетворювача.
5. Перемикач діапазонів.
6. Кнопка коректора.
7. Роз`єднувач первинного перетворювача.
8. Кнопка калі бровки.
9. Кнопка «Т».
10. Ручка калі бровки
11. Ручка «Т».
12. Індикатор ввімкнення.
13. Кнопка ввімкнення приладу.
8. Визначення феруму в розчині методом молекулярної абсорбційної спектроскопії. (Оптична густина D = 538нМ)
Побудувати калібрувальний графік:
| Густина(D, нМ) | Концентрація (С, г/л) |
| 0,2 | |
| 0,4 | |
| 0,6 | |
| 0,8 | |
Відповідь:
Метод молекулярної абсорбційної спектроскопії відноситься до оптичних методів аналізу, які засновані на вимірювання ефектів взаємодії речовини з електромагнітними хвилями оптичного діапазону. Колір розчину буде характеризуватись тією часткою світла, яка пройшла крізь нього.
Залежність кольору розчину від поглиненої частки спектру
| Колір поглиненої частки спектру | Поглинена частка спектру | Додатковий (спостерігає мий колір) |
| Фіолетовий | 400-450 | Жовто-зелений |
| Синій | 450-480 | Жовтий |
| Зелено-синій | 480-490 | Оранжевий |
| Синьо-зелений | 490-500 | Червоний |
| Зелений | 500-560 | Пурпурний |
| Жовто-зелений | 60-575 | Фіолетовий |
| Жовтий | 575-590 | Синій |
| Оранжевий | 590-625 | Зелено-синій |
| Червоний | 625-750 | Синьо-зелений. |
Сполуки феруму постійно присутні у природних водах, концентрація їх залежить від різноманітних умов. В підземних водах міститься значна кількість феруму (ІІ), переважно у вигляді гідрокарбонату Fe (HCO3)2 . Антропогенними джерелами феруму у довкілля є металургійні заводи, кар’єри, де видобувається залізна руда, ТЕС, сміттєспалювальні заводи. У питній воду ГДК феруму не має перевищувати 0,3 мг/л.
Вміст феруму визначають колориметричним методом. Метод засновано на взаємодії у сильному кислому середовищі феруму (ІІІ) та тіоціонату з утворенням комплексної сполуки феруму тіоціонату
Fe3++3SCN = [Fe (SCN)3]
Яка забарвлює розчин у червоний колір. Інтенсивність забарвлення пропорційна вмісту феруму. Оптична густина вимірюється на приладі КФК-2МП з зеленим світлофільтром. Вміст феруму знаходять за каліброваним графіком.
9. Визначення феруму в розчині методом молекулярної абсорбційної спектроскопії. (Оптична густина D = 745нМ)
Побудувати калібрувальний графік:
| Густина(D, нМ) | Концентрація (С, г/л) |
| 0,1 | |
| 0,2 | |
| 0,3 | |
| 0,4 | |
| 0,5 |
Відповідь:
Метод молекулярної абсорбційної спектроскопії відноситься до оптичних методів аналізу, які засновані на вимірювання ефектів взаємодії речовини з електромагнітними хвилями оптичного діапазону. Колір розчину буде характеризуватись тією часткою світла, яка пройшла крізь нього.
Залежність кольору розчину від поглиненої частки спектру
| Колір поглиненої частки спектру | Поглинена частка спектру | Додатковий (спостерігає мий колір) |
| Фіолетовий | 400-450 | Жовто-зелений |
| Синій | 450-480 | Жовтий |
| Зелено-синій | 480-490 | Оранжевий |
| Синьо-зелений | 490-500 | Червоний |
| Зелений | 500-560 | Пурпурний |
| Жовто-зелений | 60-575 | Фіолетовий |
| Жовтий | 575-590 | Синій |
| Оранжевий | 590-625 | Зелено-синій |
| Червоний | 625-750 | Синьо-зелений. |
Сполуки феруму постійно присутні у природних водах, концентрація їх залежить від різноманітних умов. В підземних водах міститься значна кількість феруму (ІІ), переважно у вигляді гідрокарбонату Fe (HCO3)2 . Антропогенними джерелами феруму у довкілля є металургійні заводи, кар’єри, де видобувається залізна руда, ТЕС, сміттєспалювальні заводи. У питній воду ГДК феруму не має перевищувати 0,3 мг/л.
Вміст феруму визначають колориметричним методом. Метод засновано на взаємодії у сильному кислому середовищі феруму (ІІІ) та тіоціонату з утворенням комплексної сполуки феруму тіоціонату
Fe3++3SCN = [Fe (SCN)3]
Яка забарвлює розчин у червоний колір. Інтенсивність забарвлення пропорційна вмісту феруму. Оптична густина вимірюється на приладі КФК-2МП з зеленим світлофільтром. Вміст феруму знаходять за каліброваним графіком.
10. Визначення феруму в розчині методом молекулярної абсорбційної спектроскопії. (Оптична густина D = 525нМ)
Побудувати калібрувальний графік:
| Густина(D, нМ) | Концентрація (С, г/л) |
| 0,1 | |
| 0,2 | |
| 0,3 | |
| 0,4 | |
| 0,5 |
Відповідь:
Метод молекулярної абсорбційної спектроскопії відноситься до оптичних методів аналізу, які засновані на вимірювання ефектів взаємодії речовини з електромагнітними хвилями оптичного діапазону. Колір розчину буде характеризуватись тією часткою світла, яка пройшла крізь нього.
Залежність кольору розчину від поглиненої частки спектру
| Колір поглиненої частки спектру | Поглинена частка спектру | Додатковий (спостерігає мий колір) |
| Фіолетовий | 400-450 | Жовто-зелений |
| Синій | 450-480 | Жовтий |
| Зелено-синій | 480-490 | Оранжевий |
| Синьо-зелений | 490-500 | Червоний |
| Зелений | 500-560 | Пурпурний |
| Жовто-зелений | 60-575 | Фіолетовий |
| Жовтий | 575-590 | Синій |
| Оранжевий | 590-625 | Зелено-синій |
| Червоний | 625-750 | Синьо-зелений. |
Сполуки феруму постійно присутні у природних водах, концентрація їх залежить від різноманітних умов. В підземних водах міститься значна кількість феруму (ІІ), переважно у вигляді гідрокарбонату Fe (HCO3)2 . Антропогенними джерелами феруму у довкілля є металургійні заводи, кар’єри, де видобувається залізна руда, ТЕС, сміттєспалювальні заводи. У питній воду ГДК феруму не має перевищувати 0,3 мг/л.
Вміст феруму визначають колориметричним методом. Метод засновано на взаємодії у сильному кислому середовищі феруму (ІІІ) та тіоціонату з утворенням комплексної сполуки феруму тіоціонату
Fe3++3SCN = [Fe (SCN)3]
Яка забарвлює розчин у червоний колір. Інтенсивність забарвлення пропорційна вмісту феруму. Оптична густина вимірюється на приладі КФК-2МП з зеленим світлофільтром. Вміст феруму знаходять за каліброваним графіком.
11. Визначення феруму в розчині методом молекулярної абсорбційної спектроскопії. (Оптична густина D = 265нМ)
Побудувати калібрувальний графік:
| Густина(D, нМ) | Концентрація (С, г/л) |
| 0,2 | |
| 0,4 | |
| 0,6 | |
| 0,8 | |
Відповідь:
Метод молекулярної абсорбційної спектроскопії відноситься до оптичних методів аналізу, які засновані на вимірювання ефектів взаємодії речовини з електромагнітними хвилями оптичного діапазону. Колір розчину буде характеризуватись тією часткою світла, яка пройшла крізь нього.
Залежність кольору розчину від поглиненої частки спектру
| Колір поглиненої частки спектру | Поглинена частка спектру | Додатковий (спостерігає мий колір) |
| Фіолетовий | 400-450 | Жовто-зелений |
| Синій | 450-480 | Жовтий |
| Зелено-синій | 480-490 | Оранжевий |
| Синьо-зелений | 490-500 | Червоний |
| Зелений | 500-560 | Пурпурний |
| Жовто-зелений | 60-575 | Фіолетовий |
| Жовтий | 575-590 | Синій |
| Оранжевий | 590-625 | Зелено-синій |
| Червоний | 625-750 | Синьо-зелений. |
Сполуки феруму постійно присутні у природних водах, концентрація їх залежить від різноманітних умов. В підземних водах міститься значна кількість феруму (ІІ), переважно у вигляді гідрокарбонату Fe (HCO3)2 . Антропогенними джерелами феруму у довкілля є металургійні заводи, кар’єри, де видобувається залізна руда, ТЕС, сміттєспалювальні заводи. У питній воду ГДК феруму не має перевищувати 0,3 мг/л.
Вміст феруму визначають колориметричним методом. Метод засновано на взаємодії у сильному кислому середовищі феруму (ІІІ) та тіоціонату з утворенням комплексної сполуки феруму тіоціонату
Fe3++3SCN = [Fe (SCN)3]
Яка забарвлює розчин у червоний колір. Інтенсивність забарвлення пропорційна вмісту феруму. Оптична густина вимірюється на приладі КФК-2МП з зеленим світлофільтром. Вміст феруму знаходять за каліброваним графіком.
12.Визначення феруму в розчині методом молекулярної абсорбційної спектроскопії. (Оптична густина D = 558нМ)
Побудувати калібрувальний графік:
| Густина(D, нМ) | Концентрація (С, г/л) |
| 0,1 | |
| 0,2 | |
| 0,4 | |
| 0,6 | |
| 0,8 |
Відповідь:
Метод молекулярної абсорбційної спектроскопії відноситься до оптичних методів аналізу, які засновані на вимірювання ефектів взаємодії речовини з електромагнітними хвилями оптичного діапазону. Колір розчину буде характеризуватись тією часткою світла, яка пройшла крізь нього.
Залежність кольору розчину від поглиненої частки спектру
| Колір поглиненої частки спектру | Поглинена частка спектру | Додатковий (спостерігає мий колір) |
| Фіолетовий | 400-450 | Жовто-зелений |
| Синій | 450-480 | Жовтий |
| Зелено-синій | 480-490 | Оранжевий |
| Синьо-зелений | 490-500 | Червоний |
| Зелений | 500-560 | Пурпурний |
| Жовто-зелений | 60-575 | Фіолетовий |
| Жовтий | 575-590 | Синій |
| Оранжевий | 590-625 | Зелено-синій |
| Червоний | 625-750 | Синьо-зелений. |
Сполуки феруму постійно присутні у природних водах, концентрація їх залежить від різноманітних умов. В підземних водах міститься значна кількість феруму (ІІ), переважно у вигляді гідрокарбонату Fe (HCO3)2 . Антропогенними джерелами феруму у довкілля є металургійні заводи, кар’єри, де видобувається залізна руда, ТЕС, сміттєспалювальні заводи. У питній воду ГДК феруму не має перевищувати 0,3 мг/л.
Вміст феруму визначають колориметричним методом. Метод засновано на взаємодії у сильному кислому середовищі феруму (ІІІ) та тіоціонату з утворенням комплексної сполуки феруму тіоціонату
Fe3++3SCN = [Fe (SCN)3]
Яка забарвлює розчин у червоний колір. Інтенсивність забарвлення пропорційна вмісту феруму. Оптична густина вимірюється на приладі КФК-2МП з зеленим світлофільтром. Вміст феруму знаходять за каліброваним графіком.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 165 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Охарактеризувати метод потенціометрії, схему потенціометру та принцип вимірювання потенціалу. | | | Комплексонометричне визначення кальцію у розчині, знайти абсолютну та відносну похибки аналізу. |