Фахова психологія

Курси «Спеціальна психологія», «Організація психологічної служби в спеціалізованих закладах», «Основи психоконсультування і психокорекції», «Основи психотренінгу осіб з тяжкими порушеннями мовлення» покликані ознайомити студентів з основними вимогами до організації і здійснення їх власної діяльності протягом усіх років навчання у відповідності із завданнями освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця. Курси є базою до вивчення фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності, сприяють загальній адаптації студентів у ВНЗ і передбачає набуття конкретних знань і вмінь.

Мета курсів полягає в орієнтуванні студентів щодо змісту педагогічної діяльності, науково-теоретичних основ спеціальної психології, її сутності та ролі в сучасному суспільстві, ознайомленні з історико-педагогічним аспектом спеціальної психології та з підходами держави і суспільства до організації освіти дітей з обмеженими психофізичними можливостями, з особливостями нормативно-правового регулювання, організації та функціонування психологічної служби у спеціалізованих закладах системи освіти, методами набуття знань з теорії і практики спеціальної освіти та спеціальних знань, умінь і навичок для психокорекційної роботи та консультативної взаємодії з різними категоріями клієнтів.

Основними завданнями курсу є:

- ознайомлення з історією становлення психологічної допомоги особам з особливими освітніми потребами;

- розкриття основних питань організації та функціонування психологічної служби спеціалізованих закладів освіти;

- засвоєння студентами теоретичних основ даних курсів;

- ознайомлення зі специфікою корекційної діяльності педагога-дефектолога та психолога;

- ознайомлення з основними методологічними підходами до вирішення проблем практичної психології в освіті;

- науково-теоретична і практична підготовка у галузі психокорекційної роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку;

- формувати у студентів навички практичного здійснення просвітницької, консультативної, профілактичної, психодіагностичної, корекційно-розвивальної діяльності в умовах спеціалізованих закладів освіти;

- активізація особистісного та творчого потенціалу майбутнього фахівця.

Студенти повинні знати:

- історію становлення та розвитку спеціальної психології, еволюцію поглядів суспільства на дитину з обмеженими психофізичними можливостями;

- основні механізми соціального впливу в пренатальний і натальний періоди розвитку,види дизонтогенії, класифікацію та загальні закономірності порушеного розвитку; психологічні особливості розумово відсталих дітей дошкільного і шкільного віків, дітей із ЗПР, із порушеннями аналізаторних систем, мовлення та дітей із ДЦП;

- психологічні особливості дітей із синдромом раннього дитячого аутизму, із дисгармонійним складом особистості та зі складними порушеннями розвитку, причини та механізми виникнення, психологічну сутність, класифікацію станів за ступенем важкості;

- особливості, етапи, принципи діагностики та корекції при асинхроніях розвитку, організації та зміст психологічної допомоги;

- принципи, закономірності та основні вимоги щодо складання психокорекційних програм роботи для дітей з обмеженими психофізичними можливостями;

- методологію і методику комплексної психокорекції дітей з ПМ;

- можливості застосування рольових ігор, тренінгових вправ та засобів мистецтва в процесі психокорекційної діяльності;

- напрями та особливості діяльності психолога в системі освіти;

- систему морально-етичних і юридичних норм у консультативній практиці;

- основні різновиди консультування, їх специфіку та відмінності від інших видів психологічної допомоги; про основні етапи проблемного аналізу в консультуванні;

- технології організації консультативної взаємодії; про вимоги до особистості консультанта та використання його життєвих цінностей у процесі консультування;

- основні нормативно-правові документи, що регламентують діяльність психологічної служби в системі освіти України та діяльність практичного психолога в спеціалізованих закладах освіти.

Студенти повинні вміти:

- визначати причину первинних і вторинних порушень розвитку; самостійно підбирати методики для психолого-педагогічного вивчення дитини керуючись такими критеріями як: вік, тип порушення психофізичного розвитку, індивідуальні особливості досліджуваного;

- довести можливий психолого-педагогічний прогноз розвитку дитини;

- за результатами діагностики розробляти індивідуальну корекційну програму виховання й навчання дитини з обмеженими психофізичними можливостями;організовувати психологічну й просвітницьку допомогу батькам дитини з обмеженими можливостями;

- з наукових позицій аналізувати ситуацію, при якій необхідне надання консультативної допомоги з різних проблем: особистісних, сімейних, професійних і т.д.;

- вирішувати практичні завдання, пов’язані з консультуванням і корекцією, спираючись на основні принципи і алгоритми, що існують в сучасному психологічному знанні;

- організовувати психологічну й просвітницьку допомогу батькам дитини з обмеженими можливостями;

- аналізувати навчальну літературу, володіти навичками опрацювання змісту навчального матеріалу, визначати висновки та узагальнення на основі опрацьованих літературних джерел.

- аналізувати вітчизняні і зарубіжні теоретичні підходи щодо розуміння причин проблем клієнта, процедур організації консультативної і корекційної допомоги;

- визначати і характеризувати основні етапи консультативного процесу та проблемного аналізу в консультуванні; встановлювати консультативний контакт;

- застосовувати новітні технології консультативної взаємодії на практиці;

- добирати прийоми і методи консультування і корекції, адекватні проблеми клієнтів різних категорій;

- володіти навичками пошуку, аналізу, систематизації і використання інформації стосовно завдань психологічного консультування з різних питань;

- самостійно розкривати психологічний зміст та знаходити шляхи вирішення проблем, пов’язаних з вирішенням практичних завдань в системі освіти.

На державний екзамен виносяться питання, що охоплюють наступні теоретичні знання:

Історія становлення та розвитку спеціальної психології, еволюцію поглядів суспільства на дитину з обмеженими психофізичними можливостями, медичні, психологічні та нейропсихологічні уявлення про психофізичні порушення та розвиток і становлення сучасної психокорекційної допомоги в Україні.

«Норма» по відношенню до рівня психосоціального розвитку людини. Основні ознаки невропатії (за О.О. Захаровим): емоційна нестійкість, вегетативна дистонія, порушення сну, обміну речовин, загальна соматична виснаженість, мінімальна мозкова послабленість, психомоторні порушення.

Основні механізми соціального впливу в пренатальний і натальний періоди розвитку. Види відхилення розвиту (дизонтогенії). Прогредіентний і непрогредіентний характер порушень. Етіологія порушень. Поняття про первинні і вторинні дефекти розвитку. Поняття: ретардація, асинхронія, дисфункція дозрівання, пошкоджений розвиток.

Класифікація видів психічного дизонтогенезу за В.В. Лебединським.

Загальні закономірності порушеного розвитку.

Психологічні особливості розумово відсталих дітей дошкільного і шкільного віків, дітей із затримкою психічного розвитку, із порушеннями аналізаторних систем, мовлення та дітей із ДЦП. Біологічні та соціальні чинники розвитку дитини.

Класифікації дітей із затримкою психічного розвитку (К.С. Лебединскої).

Психолого-педагогічна характеристика дітей із порушеннями аналізаторних систем, мовлення та дітей із ДЦП.

Система, зміст та принципи спеціальної психологічної допомоги, сучасні психокорекційні технології, методи і форми організації корекційно-педагогічного процесу.

Психологічні особливості дітей із синдромом раннього дитячого аутизму, із дисгармонійним складом особистості та зі складними порушеннями розвитку, причини та механізми виникнення, психологічну сутність, класифікацію станів за ступенем важкості, діагностику та корекцію при асинхроніях розвитку, організацію та зміст психологічної допомоги.

Психологічна корекція та її види. Теоретичні моделі психокорекційної практики. Особливості складання психокорекційних програм. Основні моделі корекції за А.А. Осіповою: загальна, типова, індивідуальна.

Теоретичні моделі психокорекційної практики. Психодинамічний напрямок та корекційна робота психоаналітика. Основи психоаналітичної техніки, які заклав Фрейд.Цілі корекції у психоаналізі. Основні напрямки корекційної роботи психоаналітика. Базисні техніки, які включає класичний психоаналіз: метод вільних асоціацій, тлумачення сновидінь, інтерпретація, аналіз чинення опору, аналіз переносу. Клієнт-центрований підхід К.Роджерса. Основні поняття клієнт-центрованого підходу: „поле досвіду”, „Я”-реальне, „Я”-ідеальне, „тенденція до самоактуалізації ”, „самість ”. Умови, необхідні для створення сприятливого психологічного клімату у взаємодії „психолог – клієнт”. Поведінковий напрямок. Представники поведінкового напрямку – Д.Вольпе, А.Лазарус, Д.Уотсон, Е.Торндайк. Психологічні напрямки: роботи Д.Вольпе, А.Лазаруса, основані на ідеях І.П.Павлова і С.Холла, теорія оперативного научіння Б.Скіннера. Завдання поведінкового напрямку. Трансактний аналіз Е.Берна. Структура особистості по Берну (наявність трьох станів „Я”: „Родич”, „Дитина”, „Дорослий”). Компоненти трансактного аналізу: структурний аналіз; аналіз трансакцій; аналіз психологічних ігор, прихованих трансакцій; аналіз індивідуального життєвого сценарію, якого людина мимовільно дотримується. Головна ціль, сутність, кінцева мета корекції. Завдання психолога, техніки.

Особливості складання психокорекційних програм.Тактичні та стратегічні задачі психокорекційного процесу.Завдання психокорекційних програм. Вимоги до психокорекційної програми. Принципи складання корекційно-розвивальних програм: системності; єдності діагностики і корекції; пріоритетності корекції причинного типу; діяльнісний принцип корекції; урахування вікових, психологічних й індивідуальних особливостей дитини; комплексності методів психологічного впливу; активного залучення соціального оточення до участі в корекційній програмі; опори на різні рівні організації психічних процесів; програмованого навчання; зростання складності; урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу; урахування емоційного забарвлення матеріалу.Основні методичні вимоги до складання психокорекційних програм.Блоки психокорекційного комплексу: діагностичний; корекційний; оцінковий; прогностичний.

Поняття, цілі, завдання та види психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Відмінні особливості психологічного консультування від інших видів психологічної допомоги. Цілі і завдання консультування. Види психологічного консультування. Причини, з яких клієнти звертаються за допомогою до психолога-консультанта. Основні запити в сфері психолого-педагогічного консультування (у сфері освіти). Умови результативності психологічного консультування.

Організація і зміст консультування. Методи психологічного консультування. Зовнішні умови проведення консультування. Процедура консультування: початок процедури, збір інформації про контекст теми, обговорення бажаного результату, коректувальна дія, завершуючи стадія. Типові труднощі в процесі консультування: „важкі” клієнти, клієнт-„рантьє”, клієнт-„гравець”, клієнт-„естет”. Помилки консультанта.

Проблемний підхід в практиці психологічного консультування. Поняття психологічної проблеми. Проблемно-орієнтований підхід у практиці психологічного консультування. Етапи проблемного аналізу: постановка психологічної проблеми і усвідомлення її суб’єктом, постановка консультативних завдань, психологічний запит клієнта, аналіз скарги клієнта, аналіз проблемної ситуації, ідентифікація проблеми, формулювання терапевтичного завдання, вирішення терапевтичної задачі. Принципи психологічної допомоги.

Тренінгові форми психокорекційної роботи. Мета та атрибути тренінгу. Типова структура тренінгу. Процес формування та розвитку тренінгової групи. Ведучий тренінгової групи.

Становлення психологічної служби в системі освіти України та за кордоном. Основні нормативно-правові документи, що регламентують діяльність психологічної служби в системі освіти України. Документація психологічної служби. Структура, напрямки та форми діяльності шкільної психологічної служби в Україні. Права і обов’язки практичного психолога спецзакладів. Особливості освітньо-кваліфікаційної характеристики практичного психолога. Порядок атестації практичних психологів освіти. Особливості етичного кодексу практичного психолога.

Освітньо-кваліфікаційні вимоги

до знань та умінь спеціалістів

Дата добавления: 2015-07-11