Класичний кесарський розтин.

Етапи:

1. Розтин передньої черевної стінки.

2. Вертикальний розтин тіла матки у нижній частині над pl.vesicouterina (розкривають порожнину матки скальпелем, потім розріз продовжують ножницями).

Після розриву оболонок плід і послід вилучають, стінку матки зашивають пошарово в 3 поверхи: м’язево-м’язевий, серозно-м’язевий, серозно-серозний.Черевну рану зашивають пошарово.

Порівнюючи методи кесарського розтину, потрібно вказати, що операцією вибору є кесарський розтин в нижньому сегменті. Його переваги: менша крововтрата, краще загоєння рани, краще досягається добра перитонізація, більша міцність рубця матки, рідше спостерігається зрощення з кишківником в ділянці рубця.

Покази до корпорального кесарського розтину:

1. Необхідність у видаленні матки (матка Кювелера).

2. Відсутність доступу в нижньому сегменті матки (при перешийковій міомі, при вираженому варикозному розширені вен).

3. Неспроможність поздовжнього рубця на матці.

4. Передлегливість плаценти.

5. Неправильні положення плода, гігантський плід.

6. Агональний стан жінки, живий плід.

Покази до екстраперітонеального кесарського розтину:

1. Клінічно виражена інфекція при живому плоді.

2. Тривалий безводний проміжок більше 12 годин.

3. Тривалість пологів більше 24 годин.

4. Велика кількість піхвинних досліджень (більше 5 раз).

5. Сечо-статеві і кишкові нориці.

6. Підвищення температури тіла в пологах.

Протипокази до екстраперитонеального кесарського розтину:

1. Розрив матки або підозра на нього.

2. Неспроможність рубця на матці.

3. Виражене розширення вен в ділянці нижнього сегменту.

4. Пухлини матки і додатків.

5. Аномалії розвитку матки.

6. Наявність гострого живота.

7. Необхідність проведення стерилізації.

8. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.

Етапи операції екстраперитонеального розтину за модефікацією Є.М. Морозова (1974): жінка знаходяться в положенні Тренделенбурга:

1. Розтин передньої черевної стінки за Пфаненштилем.

2. Правий прямий м’яз відсепаровують від передньоочеревної клітковини і дзеркалом відводять латерально. Розшарувавши передочеревинну клітковину оголюють трикутник, який зверху обмежений складкою парієтальної очеревини, із зовні правим ребром матки, з внутрішньої сторони з пупочною боковою зв’язкою. В ділянці трикутника розшаровують клітковину, після чого відсепаровують “міст” між міхурово-матковою складкою і верхівкою сечового міхура до протилежної бокової поверхні матки.

3. Матку розтинають в нижньому сегменті поперечно.

4. Плід і послід вилучають рукою.

5. Контроль непошкодженості очеревини, сечового міхура.

6. В подальшому міроприємства, що і при інших операціях.

Кесарський розтин в нижньому сегменті матки з тимчасовою ізоляцією черевної порожнини.

Покази: абдомінальне пологорозрішення жінок групи ризику розвитку післяопераційних інфекційних ускладнень (дивись покази до екстраперітонеального кесарського розтину).

Умови до проведення операцій такі ж як і при корпоральному кесарському розтині.

Техніка операцій в модефікації В.А. Покровського (1937) і В.П. Маркової (1969):

1. Розтин передньої червної стінки.

2. Парієтальна очеревина тупо відсепаровується від черевної стінки і розтинається на 2 см вище дна сечового міхура.

3. Pl. Vesico-uterina інфільтрують розчином новокаїну, розтинають в поперечному напрямку на 1 см вище края сечового міхура і відсепаровують вниз, оголюючи на ширину 5-6 см.

4. Верхній листок парієтальної очеревини зкріпляють затискачем з верхнім листком міхурно-маткової складки, забезпечуючи тимчасову ізоляцію нижнього сегмента від черевної порожнини.

5. Далі операцію виконують за описаною вище методикою.

Дата добавления: 2015-07-11