Модуль 1.

Модуль 1. Вища освіта в Росії в ХVІІ – першій чверті ХІХ ст.

Тема 1. Києво-Могилянський колегіум (Академія) – перший вищій учбовий заклад східнослов'янських народів

Історіографія проблеми. Історичні умови створення учбового закладу. Єлизавета Гулевич (Галшка) та відкриття Київської братської школи. Петро Могила та відкриття Лаврської школи. Об'єднання двох шкіл та створення Київського колегіуму. Надання колегіуму статусу Академії.

Структура учбового закладу. Керівні органи колегіуму (Академії). Функції Ради колегіуму (Академії), ректора, префекта, суперінтенданта. Викладацькі кадри.

Учбовий процес в колегіумі (Академії). Вища та нижча конгрегації – предмети, термін та методи навчання. Система оцінок знань, випускні випробування. Система покарання та заохочування до навчання. Введення додаткових предметів в другій половині XVIII ст.. Атестаційні документи випускників. Стажування в канцелярському курені. Можливості працевлаштування вихованців закладу.

Матеріальне забезпечення Академії та її вихованців. Секуляризація церковних земель та перевід Академії на бюджетне фінансування.

Спудеї та студенти колегіуму (Академії): соціальний склад та матеріальне становище. Епітиції та кондиції. Студентський побут. Морально-виховні принципи та академічні інструкції XVIII ст. Дозвілля студентів.

Наукова та методична діяльність колегіуму (Академії). Культурні та церковні зв’язки Києво-Могилянської Академії.

Тема 2. Вища освіта в Росії в першій половині XVIII ст.

Просвітницька діяльність Симеона Полоцького при дворі Олексія Михайловича. "Академічний Привілей" – статут майбутньої Академії. Перемовини Сильвестра Мєдвєдєва з Софією Олексіївною про можливість відкриття Академії у Москві. Школа братів Лихудів та перетворення її в Еліно-грецьку Академію. Вигнання Лихудів та занепад Академії. Роль Палладія Роговського та Стефана Яворського у відтворенні Слов'яно – латинської Академії. Учбовий процес, система оцінок, працевлаштування випускників. Введення станових обмежень. Перетворення учбового закладу у Слов'яно – греко – латинську Академію.

Спроби створення вищої професійної школи в період правління Петра Олексійовича. Відкриття Навігацької школи. Умови прийому учнів. Іноземні викладачі та підготовка вітчизняних викладацьких кадрів. Роль Л.Магницького у навчанні навігаторів. Становий склад та матеріальне положення учнів. Навчання та виховання навігаторів. Повсякденне життя. Система покарання та заохочування. Морська Академія. Артилерійська школа. Інженерна школа. Медичне училище. Бідлоо та його система підготовки лікарів. Юнкерська школа при Сенаті та причини її занепаду.

Петро І та проект Академічного університету. Відкриття Академії Наук та університету при ній. Комплектування викладацького та допоміжного складу. Проблема набору студентів та спроби її вирішення. Якість навчання у університеті. Тимчасове призупинення роботи університету. Наукова експедиція на Камчатку. М.Ломоносов та його роль у відновленні роботи університету. Університетський устав. Перший випуск студентів. Занепад Академічного університету. Комісія К.Дашкової. Закриття університету.

Тема 3. Московський університет у XVIII ст.

Проекті І.Шувалова та М.Ломоносова: обґрунтування необхідності відкриття нового університету та принципи його створення. Устав учбового закладу. Будівництво та відкриття університету та гімназії при ньому. Факультети. Керівництво університетом. Учбовий процес. Матеріальні проблеми університету та їх вирішення Фінансування, будівництво, ремонт. Забезпечення обладнанням, матеріалами, літературою.

Правила прийому студентів. Соціальний склад та матеріальне стан студентства. Повсякденне життя студентства.

Професорсько-викладацький склад. Іноземні викладачі та поступова заміна їх вітчизняними кадрами. Видатні вчені та знамениті викладачі університету.

Труднощі 1770 – 1780-х рр.: їх причини та подолання. Роль Московського університету у розвитку російської науки та культури.

Тема 4. Реформи вищої освіти в першій половині ХІХ ст. Університетські устави.

Олександр І і реформи системи освіти. Створення міністерства народної освіти. Комісія по перестрою учбової справи та її пропозиції. Розробка університетського уставу 1804 р.: проекті В.Н.Каразіна та Фуса. Питання про університетську автономію. Прийняття Уставу 1804 р. та права університету. Відкриття нових університетів у Казані та Харкові. Труднощі з набором студентів. Введення нової класичної програми в гімназіях.

Поступове обмеження університетської автономії. Введення поліцейської, духовної та відомчої цензури. Комісія Магницького та розгром Казанського університету. Політичний погром університетів у 1820-ті роки.

Тема 5. Відкриття Харківського університету та його діяльність в першій половині ХІХ ст..

В.Н.Каразін та його роль у відкритті університету в Харкові. Проекти та їх реалізація. Матеріальні проблеми та їх вирішення. Відкриття університету та його структура. Комплектування викладацьких кадрів. Набір студентів. Соціальний склад, матеріальний стан харківського студентства.

Організація учбового процесу. Університетські права та автономія. Створення та розвиток наукових шкіл (математичної, історичної, філологічної). Видатні вчені Харківського університету. Діяльність університету по розвитку системи освіти в Харківському учбовому окрузі. Реакція 1820-х рр. Роль Харківського університету в розвитку освіти та культури на Лівобережній Україні.

Тема 6. Відкриття Казанського університету та його діяльність в першій половині ХІХ ст.

Відкриття університету, його специфіка та особливі завдання. Структура університету, формування професорко-викладацького корпусу. Соціальний та конфесіональний склад студентства. Матеріальні проблеми університету.

Університетські права та автономія. Організація учбового на виховного процесу. Створення та розвиток наукових шкіл. Видатні вчені Казанського університету. Діяльність університету по розвитку системи освіти в Казанському учбовому окрузі

Перевірка Л.Магницького та її наслідки для університету. Обмеження внутрішньої автономії університету, введення цензури та обов’язкового контролю за викладачами та студентами. Розвиток університету за роки перебування Л.Магницького на посаді попечителя.

Тема 7. Історія Царськосільського Ліцею

Історичні передумови створення Ліцею. Сперанський та його проект Ліцею. Роль Розумовського в розробці програмних документів про заснування Ліцею. Устав Ліцею. Принципи відбору учнів. Перший набір ліцеїстів. Організація навчання в Ліцеї. Учбові предмети та методи навчання. Система оцінок. Творчий характер та змагальність навчання.

Виховні завдання та методи їх розв’язання. Специфіка ліцейського життя. Методи покарання та заохочення в процесі навчання. Побут та дозвілля ліцеїстів. Видатні випускники Ліцею.

Викладачі та вихователі Ліцею. Педагогічні новації та методи навчання та виховання Маліновського, Енгельгарда, Куніцина та ін.

Боротьба з ліцейським вільнодумством у 1820 – 1830-х рр. Підпорядкування Ліцею Військовому відомству. Переведення учбового закладу в Петербург.

Модуль 2. Вища освіта в Росії в другій чверті ХІХ – на початку ХХ ст.

Тема 8. Урядова політика щодо розвитку вищої освіти під час правління Миколи ІІ

Посилення урядового нагляду за університетами. "Теорія офіційної народності" Уварова. Університетський устав 1835 р., його реакційний характер та обмеження прав університетів. Роль попечителя та інспектора в організації роботи університетів. Введення нових правил для студентів.

Прагнення Міністерства обмежити кількість студентів різночинців в 1840-і рр.. "Інструкція ректорам" 1849 р. Корегування змісту вищої освіти в 1848 – 1850 рр.

Тема 9. Відкриття Київського університету та його діяльність

в І половині ХІХ ст.

Історичні умови створення університету імені Святого Володимира та його специфіка. Структура університету. Професорсько-викладацький склад: загальна характеристика. Максимович – перший ректор університету. Видатні вчені Київського університету. Наукова та культурно-просвітницька діяльність викладачів університету.

Тема 10. Вища педагогічна освіта в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.

Шкільна реформа початку ХІХ ст. та необхідність розширення підготовки педагогічних кадрів. Університетський устав 1804 р. про необхідність відкриття педінститутів при усіх університетах імперії. Умови прийому в педінститути при університетах. Учбові програми, термін та методика навчання. Педінститути при Московському, Казанському, Харківському та Дерптскому університетах та результативність їх роботи. Обговорення питання про стан педінститутів при університетах в Комітеті по влаштуванню учбових закладів та в міністерстві освіти. Університетський устав 1835 р. та зміні у системі підготовки педагогічних кадрів. Реорганізація педінститутів при університетах у 1850-ті рр..

Відкриття учительській семінарії в Петербурзі та перетворення її в Петербурзький педагогічний інститут. Умови прийому студентів. Структура педінституту. Учбові програми, термін та методи навчання. Випускні випробування. Перетворення Петербурзького педагогічного інституту в Головний педінститут; змінення статусу учбового закладу, його структури, умов прийому. "Публічні" та "власні" курси Головного педінституту, навчання на факультетах. Відкриття "другого розряду" інституту. Оцінювання досягнень студентів та їх подальше працевлаштування.

Перетворення ГПІ в Петербурзький університет. Робота Комітету по влаштуванню учбових закладів. Відтворення Головного педагогічного інституту. Завдання та структура відтвореного інституту. Організація навчальних занять. Характеристика студентства.

Тема 11. Урядова політика щодо вищої школи в другій половині ХІХ ст. Університетські устави 1863 та 1884 рр.

Припинення гонінь на університети на початку царювання Олександра ІІ. Підготовка нового університетського уставу та його редакції. Прийняття Уставу 1863 р. Автономія професорської корпорації. Поєднання німецького принципу самокерування професорської корпорації з французьким принципом обов'язковості навчального плану та перехідних випробувань для студентів. Знищення категорії казеннокоштних студентів. Соціальна характеристика та майнове положення студентів.

Університетські заворушення 1870-х рр. та спроби зміни університетського уставу. Посилення реакції на початку 1880-х рр. Проекти нового Уставу та прийняття його у 1884 р. Статус та матеріальний стан професорсько-викладацького складу Уставом 1884 р. Обмеження університетських вільностей. Зміна учбових планів та програм. Університетські заворушення 1890-х рр. – початку ХХ ст.

Тема 12. Розвиток університетської освіти в другій половині ХІХ ст. Створення нових університетів та їх діяльність.

Розвиток Московського, Харківського, Казанського, Санкт-Петербурзького та Київського університетів в умовах дії університетських Уставів 1863 та 1884 рр. Обмеження кількості казеннокоштних студентів. Вплив урядової політики щодо університетів на соціальну структурі студентства.

Відкриття Новоросійського університету та його специфіка. Структура університету. Розвиток природознавчих та юридичних наук в Новоросійському університеті. Формування наукових шкіл. Проведення Всеросійських наукових з’їздів в Новоросійському університеті. Прикладна діяльність співробітників університету. Видатні вчені університету. Відомі випускники університету.

Відкриття Томського університету та його діяльність. Формування медичної наукової школи в університеті. Видатні вчені Томського університету. Відомі випускники університету.

Тема 13. Початок жіночого руху в Росії. Боротьба жінок за право отримання вищої освіти.

Суспільна думка про "жіноче питання". Інститути шляхетних дівчат та жіночі пансіони як заклади для виховання жінок. Обмеженість їх освітніх можливостей. Боротьба жінок за право отримувати системну вищу освіту. Створення перших жіночих гуртків. Організація та діяльність жіночих курсів наприкінці 1850-х – початку 1860-х рр.

"Першій університетській похід жінок". Питання про допуск жінок до слухання лекцій в університетах та вирішення його Радами університетів, комісією міністерства, міністром народної освіти. Заборона на відвідування жінками університетів та академій. "Вільний університет" у Петербурзі. Публічні лекції та "летучі університети" для жінок.

Тема 14. Створення вищих жіночих курсів. Перший жіночий університет

Діяльність Бочкаревої-Конраді. Аларчинські та Володимирські курси в Петербурзі. Лубянські курси у Москві. "Другий університетський похід жінок". Жінки Росії в університетах Європи. Перші жінки – доктора наук. Заборона міністерства освіти на виїзд жінок за кордон для навчання в вищих учбових закладах. Положення 1876 р. про відкриття вищих жіночих курсів в університетських містах імперії.

Бєстужівські курси – перший жіночий університет у Росії. Відкриття курсів та умови їхньої діяльності. Правила прийому. Викладацький склад.

Структура учбового закладу, зміст освіти, учбовий процес. Матеріальні проблеми навчального закладу та його слухачок. Створення "Комітету по діставанню коштів" та його діяльність. Комплектування бібліотеки курсів. Будівництво власного корпусу.

Тимчасове закриття курсів (1886 р.). Відновлення прийому (1889 р.) на нових умовах та по нових правилах. Спроба обмеження вступу на курси жінок з малозабезпечених родин. Соціальний склад слухачок.

Курси Лохвіцької-Скалон, Раєва, Дмітрієва та ін.. Оформлення системи вищої жіночої освіти наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Боротьба курсисток за право на роботу, на пенсію, на заробітку платню нарівні з чоловіками.

Повсякденне життя «бестужевок»: житло, харчування, рівень матеріальної забезпеченості, проведення вільного часу, суспільна активність, ставлення до шлюбу та родини.

Тема 15. Створення профільних інститутів в другій половині ХІХ ст..

Відкриття профільних інститутів та правила вступу до них. Типи профільних вищих учбових закладів. Організація навчання та працевлаштування випускників. Соціальний склад студентства. Професорсько-викладацький склад.

Політехнічні інституті імперії. Вища сільськогосподарська освіта. Залізничні інститути. Творчі вищі учбові заклади.

Тема 16. Російське студентське зарубіжжя наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Причини від'їзду за кордон російської молоді, що навчається. Соціальний склад та чисельність російських студентів у закордонних вищих навчальних закладах. Країни перебування студентів з Російської імперії (Німеччина, Швейцарія, Франція, Бельгія, Італія та ін..). Матеріально-побутове положення "руських" студентів закордонної вищої школи.

Тема 17. Соціальний портрет російського студентства наприкінці ХІХ – початку ХХ ст..

Три категорії абітурієнтів: "класики", "реалісти" та "семінаристи". Умови їхнього прийому в вищі учбові заклади. Кількість студентів та їх соціальний та віковий склад. Студенти державних вищих учбових закладів та неурядових вищих учбових закладів.

Національний склад студентства у світі віросповідного шовіністичного урядового курсу. "Польське питання", "єврейське питання" та студентство. Правовий стан студентів.

Матеріально-побутове положення студентів. Студентський бюджет, джерела його формування та поповнення. Витрати студентів. Студентське повсякденне життя (житло, харчування). Проблема забезпечення студентів гуртожитками. Наймане житло та мебльовані кімнати – альтернатива гуртожитку. Учбові заклади з пансіонами. Державні та приватні пансіони. Студентські їдальні. Здоров'я студентів. Рівень задоволення студентів житловими умовами та харчуванням за матеріалами студентських опитувань кінця ХІХ – початку ХХ ст..

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

13а

Модуль 1

Модуль 1. Вища освіта в Росії в ХVІІ – першій чверті ХІХ

Тема 1. Києво-Могилянський колегіум (Академія) – перший вищій учбовий заклад східнослов'янських народів

Тема 2. Вища освіта в Росії в першій половині XVIII ст.

Тема 3. Московський університет у XVIII ст.

Тема 4. Реформи вищої освіти в першій половині ХІХ ст. Університетські устави.

Тема 5. Відкриття Харківського університету та його діяльність в першій половині ХІХ ст..

Тема 6. Відкриття Казанського університету та його діяльність в першій половині ХІХ ст.

Тема 7. Історія Царськосільського Ліцею

Разом за змістовим модулем 1

Модуль 2. Вища освіта в Росії в другій чверті ХІХ – на початку ХХ ст.

Тема 8. Урядова політика щодо розвитку вищої освіти під час правління Миколи ІІ

-

Тема 9. Відкриття Київського університету та його діяльність

-

Тема 10. Вища педагогічна освіта в Російській імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.

Тема 11. Урядова політика щодо вищої школи в другій половині ХІХ ст. Університетські устави 1863 та 1884 рр.

Тема 12. Розвиток університетської освіти в другій половині ХІХ ст. Створення нових університетів та їх діяльність.

Тема 13. Початок жіночого руху в Росії. Боротьба жінок за право отримання вищої освіти.

Тема 14. Створення вищих жіночих курсів. Перший жіночий університет

Тема 15. Створення профільних інститутів в другій половині ХІХ ст..

Тема 16. Російське студентське зарубіжжя наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Тема 17. Соціальний портрет російського студентства наприкінці ХІХ – початку ХХ ст..

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

ІНДЗ

-

-

-

-

-

-

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Організація навчання та побуту у Києво-Могилянському колегіумі (Академії)
	Організація навчального процесу студентів наприкінці ХУІІ – у першій половині ХУІІІ ст.
	Викладацький склад та студентський контингент Московського університету
	Царскосільський ліцей: викладачі та вихованці
	Університетські устави ХІХ ст.: порівняльний аналіз прав вишів
	Боротьба жінок за право отримання вищої освіти
	«Бестужівки»: соціальний склад, матеріальне забезпечення, навчання, побут
	Соціальний портрет російського студентства наприкінці ХІХ – початку ХХ ст..
Разом

Дата добавления: 2015-07-11