Окремі якісні реакції.

Якісні реакції -реакції, які супроводжуються видимим візуально ефектом (зміна кольору, утворення газу, осаду) і можуть бути використані для виявлення речовин. В даній лабораторній роботі ви ознайомитеся з якісними реакціями на деякі катіони та аніони.

МЕТА РОБОТИ: здійснити на практиці реакції, що дозволяють виявляти катіони та аніони неорганічних речовин, застосувати одержані знання при аналізі невідомої сполуки.

1. Провести наступні якісні реакції, написати рівняння, що їм відповідають, там де це потрібно.

1) Виявлення NH₄ ⁺ .

На скляну пластинку помістити 1-2 краплини досліджуваного розчину і додати

2-3 краплини розчину реактива Неслера (K₂HgI₄). Утворюється червоно-бурий осад. Реакції заважають катіони заліза, нікеля, кобальту (утворюють нерозчинні гідроксиди) та Pb (IV), Sb (IV), Hg (II).

2) Виявлення К⁺.

а)На скляну пластинку помістити 1-2 краплини досліджуваного розчину і додати 2-3 краплини гексанітрокобальтату натрію Na₃[Co(NO₂)₆]. Утворюється жовтий осад K₂Na[Co(NO₂)₆]. Заважають виявленню калію іони NH₄⁺, Pb₂²⁺, Hg₂²⁺ та деякі інші.

б) Скляну паличку змочити розчином хлороводневої кислоти та нагріти у полум’ї до зникнення забарвлення. Чисту прожарену паличку вмістити у досліджуваний розчин (або суху сіль) і внести в полум’я. У присутності калію полум’я забарвлюється в блідо-фіолетовий колір. Виявленню іонів К ⁺ цим способом заважають іони натрію.

3) Виявлення Ca²⁺, Ba^2+, Sr ^2+.

Скляну паличку змочити розчином хлороводневої кислоти та нагріти у полум’ї до зникнення забарвлення. Чисту прожарену паличку вмістити у досліджуваний розчин (або суху сіль) і внести в полум’я. У присутності барію полум’я забарвлюється в зелений колір, кальцій-в оранжево-червоний, стронцій- в яскраво-червоний.

Виявлення Ba²⁺.

До 0,5-1 мл розчину солі барію додати 3-4 краплини розчину ацетату натрію СН3СООNa і 3-4 краплини розчину дихромату калію. Утворюється жовтий осад.

Виявлення Сa²⁺.

До 0,5-1 мл розчину солі кальцію додати 0,5-1 мл розчину оксалату амонію. При цьому з концентрованого розчину відразу, а з розведеного поступово випадає білий дрібнокристалічний осад.

4) Виявлення Fe²⁺.

У пробірку вміщують одну краплину розчину солі Fe²⁺ і додають 3-4 краплини розчину К₃[Fe(CN)₆]. Утворюється темно-синій осад. Інші катіони не заважають виявленню катіона Fe^2+. Заважають луги.

5) Виявлення Fe³⁺.

На скляну пластинку помістити 1 краплину розчину солі Fе³⁺ і додати 3-4 краплини розчину К₄[Fe(CN)₆]. Утворюється темно-синій осад. Виявленню Fе³⁺ заважають іони Сu²⁺ та луги.

6) Виявлення Ni²⁺.

Реакцію можна проводити в пробірці або на смужці фільтрувального паперу (краплинний варіант):

а) до 0,5 мл розчину солі Nі²⁺ додати розчин NН₄ОН до появи запаху аміаку та 5-6 краплин спиртового розчину диметилгліоксиму Н₂Dm (не перемішувати!). У верхній частині суміші утворюється яскраво-рожевий осад;

б) на смужку фільтрувального паперу нанести одну краплину розчину солі Ni^2+, 2 краплини розчину NН₄ОН та 2-3 краплини розчину Н₂Dm. З’являється червоне забарвлення.

7) Виявлення Cо²⁺.

До 0,5-1 мл розчину солі Со2+ додати 5-6 краплин розчину роданіду амонію NН₄SCN в аміловому спирті (не перемішувати!). Шар амілового спирту набуває синього забарвлення.

Виявленню Со²⁺ заважають іони Fe³⁺, Cu²⁺_, тощо.

8) Виявлення Al³⁺.

На смужку фільтрувального паперу помістити одну краплину розчину K₄[Fe(CN)₆] і в центр плями, що утворилася, - одну краплину досліджуваного розчину. При цьому іони, що заважають, осаджуються у вигляді фероціанідів і залишаються в центрі плями а іони Al3+ за рахунок капілярних сил дифундують на периферію. Щоб прискорити цей процес, слід нанести в центр плями одну-дві краплини дистильованої води. Пляму обробти газуватим аміаком потримати фільтрувальний папір над отвором склянки з концентрованим розчином NH₄OH). Після цього нанести на периферійну частину плями 1-2 краплини розчину алізарину S та знову обробити газуватим аміаком. За вказаних умов сам реактив (алізарин S) набуває фіалкового забарвлення. Тому, для підвищення контрастності слід обробити пляму розбавленим розчином оцтової кислоти. У присутності алюмінію спостерігається червоно-рожева пляма на жовтому фоні (алізарин S має жовте забарвлення в оцтовокислому середовищі).

9) Виявлення Cr³⁺.

До 0,5-1 мл розчину, що містить Сr^3+, додати 2-4 мл розчину NаОН, вміст пробірки добре перемішати, потім додати 5-10 краплин розчину Н₂О₂. Після припинення бурхливої реакції вміст пробірки нагріти до кипіння (обережно!). Додавання Н₂О₂ і нагрівання повторювати доти, доки темно-зелене забарвлення розчину не зміниться на чисто-жовте.

Наявність іонів СrO₄^2-, що утворилися, треба підтвердити, використовуючи бензидин. На смужку фільтрувального паперу нанести одну краплину розчину бензидину; у центр плями, що утворилася, нанести одну краплину розчину, що одержали. Поява насичено-синього забарвлення вказує на наявність іонів СrO₄^2- у розчині (утворюється продукт окиснення бензидину хромат-іонами).

10) Виявлення Bi³⁺.

До 0,5-1 мл розчину, що містить іони Ві³⁺, додавати краплинами розчин КІ (1-2 краплини). До чорного осаду, що утворився, додати надлишок розчину КІ. Осад розчиняється і набуває оранжевого кольору.

11) Виявлення Pb²⁺.

До 0,5-1 мл розчину солі свинцю в пробірці додати 2-3 краплини розчину йодиду калію. Утворюється жовтий порошкоподібний осад. Долити в пробірку 4-5 мл дистильованої води і 3-4 краплини оцтової кислоти. Суміш нагріти до повного розчинення осаду і поступово охолодити. Утворюється осад у вигляді золотистих блискучих кристаликів.

Дата добавления: 2015-07-11