Основні теорії походження держави

Теорії походження держави	Представники	Основні положення
Патріархальна	Конфуцій, Аристотель, Р.Філмер	Держава виникає у результаті ускладнення форм спілкування людей: розростання сімей у роди, родів у племена, племен у народи, що творять державу. На чолі держави стоїть нащадок глави сім’ї, що здійснює патріархальну владу від імені всіх і для загального блага.
Теологічна	А.Блаженний, Т.Аквінський	Держава виникає як результат надання Богом права певній особі чи групі здійснювати управління, реалізувати божу волю на Землі. Тому владі держави повинні всі підкорятися. В свою чергу світська влада є похідною і підпорядковується духовній владі.
Договірна (конвенціональна)	Г.Гроцій, Т.Гобс, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо	Держава виникає в результаті договору між громадянами і правителем. Основне її завдання – захист природних прав людини, досягнення загального блага. Заради цього люди свідомо йдуть на обмеження своєї свободи на користь спільних інтересів.
Класова	К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін	Держава є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи, що відбувається під впливом розвитку продуктивних сил. Держава виступає інструментом у руках панівного класу для експлуатації інших класів.
Завойовницька (насильницька)	Л.Гумплович, Є.Дюрінг, К.Каутський	Держава виникає в результаті завоювання сильнішими людськими спільнотами слабших. Держава створюється як особливий апарат примусу для підкорення завойованих народів.
Психологічна	Дж.Фрезер, Л.Петражицький	Держава виникає внаслідок поділу людей на тих, хто має психологічну схильність до влади, і тих, хто, бажаючи уникнути відповідальності, підкоряється владі.
Органічна	Г.Спенсер	Держава – суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. Держава ґрунтується на диференціації (вона виникає і згодом ускладнюється, розростається) та спеціалізації (її формування супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію). У результаті складається система органів держави.

Кожна з вищезгаданих концепцій розкриває якусь особливість, сторону створення та функціонування держави. Сучасна загальна теорія походження держави є юридичною. Вона пов’язує виникнення держави з правами людини, розглядає її як правову форму організації і функціонування політичної влади.

Однак сьогодні, коли історичний метод в політичних дослідженнях не відіграє такої важливої ролі, дискусії навколо проблеми виникнення держави поступово припиняються. На думку багатьох політологів, держави виникали різними шляхами і на їх утворення впливали різноманітні фактори та чинники. У сучасній науці виділяють, як правило, наступні основні причини виникнення держави:

1. Майнова диференціація населення, виникнення приватної власності і утворення класів.

2. Розвиток виробництва і суспільного поділу праці, ускладнення організації суспільства і як наслідок, поява соціальної групи, що здійснює управлінські функції.

3. Завоювання одних народів іншими, воєнно-територіальна експансія.

4. Демографічні причини (перехід до осілого способу життя, збільшення кількості населення).

В науковому середовищі склалося різне ставлення, різні погляди на суть та призначення держави. Для систематизації підходів до розуміння держави та особливостей її взаємодії з суспільством використовують поняття парадигми – концептуальна модель, схема теоретичного осмислення держави та її сприйняття суспільною свідомістю. Іспанський політолог Х.Карраседо виділяє три парадигми держави:

1. Парадигма справедливої держави – концепція, яка виходить з того, що держава є абсолютом, наділена вищою мудрістю. Така держава сама встановлює суспільний порядок, втручається у всі сфери суспільного життя. Громадяни ж повинні підкорятися нормам, що їх встановлює держава. Діяльність держави не підлягає критиці. На практиці такі держави тяжіють до тоталітаризму і на сучасному етапі знайшли своє втілення, зокрема, у деяких ісламських країнах (Іран та ін.).

2. Парадигма держави політичного реалізму – концепція, яка, на відміну від попередньої, передбачає мінімум державності. Держава виступає гарантом свободи індивіда, відсутності втручань в його особисте життя. Головне завдання держави – запобігти конфліктам і досягнути рівноваги в суспільстві. Вона має право використовувати примус лише в крайніх випадках.

3. Парадигма правової держави – передбачає регулювання відносин між громадянами і владою відповідно до конституційного ладу. Правова держава є гарантом прав і свобод людини, вона є вищою формою, яку створило людство. Більш детально на характеристиці правової держави ми зупинимося в окремому розділі.

Дата добавления: 2015-07-11