Демократія та демократичні політичні режими.

У різні історичні епохи, в різних державах в поняття "демократія" вкладався різний зміст. І нині, дана категорія є найбільш багатозначною, багатоаспектною та багатогранною.

Термін „демократія”( грец.demokratia – влада народу, від demos – народ і kratos – влада) означає народовладдя. Вперше цей термін зустрічається у творчості давньогрецького мислителя Геродота. У Стародавній Греції демократія визначалась як особлива форма організації держави, за якої влада належить не одній особі (чи групі осіб), а народу (зокрема,–усім вільним громадянам античного міста-полісу).

Проблема демократії та її ролі у суспільно-політичному житті є однією із центральних у політології. Науковці наголошують на багатозначності терміну, який використовується в наступних значеннях:

1. Демократія як форма політичної організації суспільства, що грунтується на визнанні народу джерелом влади, участі громадян у процесі прийняття рішень, гарантованості прав і свобод особи, забезпеченні права громадян на контроль за діяльністю владних структур, здійсненні публічної підзвітністі правителів громадськості, реалізації принципів представництва інтересів усіх суспільних груп.

2. Демократія як тип політичного режиму.

3.Демократія як тип і форма організації будь-якого суспільного об’єднання (партії, організації, асоціації), що функціонує на засадах рівності своїх членів, періодичної виборності керівних органів та прийняття рішень більшістю (партійна, профспілкова, виробнича та інша демократія).

4.Демократія розглядається як ідеал суспільного устрою, що базується на певній системі цінностей (свободи, політичної рівності, народного суверенітету, поваги до прав людини, правової захищеності особи, участі громадян в управлінні державою тощо).

5.Перетворюючись із світоглядного ідеалу в цілі політичної діяльності демократія набуває ознак громадського руху за відповідні світоглядні цінності (національно-демократичного, соціально-демократичного, ліберально-

демократичного, християнсько-демократичного тощо).

Отже, термін „демократія” є одним з найбільш розповсюджених, багатоаспектних і багатозначних понять як політичної теорії так і політичної практики.

Узагальнюючи багатоманітність трактувань, зазначимо, що демократія –

- це організація та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм, на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розв"язуванні проблем і питань суспільного врядування;

-це форма суспільного ладу, заснована на участі громадян в процесі прийняття рішень через пряме народовладдя і делегування свого суверенітету представницьким і виконавчим органам влади, за якої гарантуються права і свободи особистості і меншин, забезпечується право громадян на контроль за діяльністю владних структур, реалізуються принципи поділу влади та представництва інтересів всіх соціальних груп;

-це форма організації та функціонування політичної системи, за якої існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства.

Залежно від ступеня участі народу в управлінні суспільними справами, демократія може функціонувати у певних організаційних формах – прямій (безпосередній) та представницькій.

Пряма (безпосередня) демократія передбачає безпосереднє волевиявлення народу при виробленні та прийнятті державних рішень (на зборах, референдумах, плебісцитах, всенародних обговореннях тощо).

Представницька демократія – форма здійснення державної влади через виборні органи та вільно обраних представників, які діють від імені своїх виборців та підзвітні їм. Представницька демократія передбачає опосередковану участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними своїх представників в органи державної влади.

Важливим критерієм зрілості суспільства є ступінь його демократичності. Держави з демократичними політичними режимами займають пріоритетне місце у сучасному світі і привертають до себе увагу високим ступенем правової захищеності особи, реалізацією прав і свобод людини й громадянина, верховенством закону, високим рівнем економічного та соціального розвитку. Варто наголосити, що невід"ємною складовою сучасного світового процесу є крах тоталітарних й авторитарних режимів, трансформація недемократичних суспільств перехід на демократичний шлях розвитку

Багатоманітність трактувань демократії, різноманітність теорій та концепцій демократії не заперечують наявності спільних рис та ознак, що характеризують сучасну демократію як політичний режим.

Охарактеризуємо основні ознаки демократичного політичного режиму.

1. Визнання суверенності народу, який є єдиним джерелом політичної влади у суспільстві.

Народний суверенітет реалізується через пряме народовладдя – безпосередню участь громадян у розробці і прийнятті політичних рішень (народні ініціативи, референдуми, плебісцити) та через представництво – участь громадян у виборах та делегування владних повноважень представницьким і виконавчим структурам.

2. Виборність найважливіших органів державної влади. В демократичних суспільствах влада народжується тільки з виборів. Уряд утворюється, відправляється у відставку, періодично змінюється безпосередньою волею виборців або обраним ними представницьким органом.

3. Проведення регулярних, загальних, чесних і конкурентних виборів. Тобто вибори відбуваються через визначені законом періоди часу (регулярність виборів), в них беруть участь усі групи населення (загальність). Чесність виборів забезпечується рівними фінансовими можливостями; однаковим доступом до ЗМІ; громадським контролем за перебігом виборів та підрахунком їх результатів тощо. Конкуренція виборів забезпечується наявністю багатопартійної системи, гарантованими можливостями для політичних партій, громадських організацій, груп і окремих громадян вільно виставляти і підтримувати своїх кандидатів та контролювати хід голосування і підрахунку голосів.

4. Конкуренція політичних сил не лише під час здобуття влади, але й при її здійсненні. Принцип конкурентності і змагальності політичних сил при здійсненні влади забезпечується через легалізацію політичної опозиції.

5. Реалізація принципу політичного й ідеологічного плюралізму. Суттєвими ознаками політичного й ідеологічного плюралізму є: багатоманітність соціальних і політичних інтересів; багатопартійна система; альтернативність політичних поглядів і дій у межах загальних цінностей і законності; можливість зміни еліти через вільну політичну боротьбу; розподіл влад тощо.

6. Реалізація принципу компромісу та консенсусу — невід"ємні ознаки демократичного політичного режиму.

7. Висловлене через вибори волевиявлення більшості та прийняття політичних рішень волею більшості при повазі інтересів і прав меншості. Права меншості захищаються демократичними законами та політичними інститутами держави.

8. Гарантія прав і свобод людини, правова захищеність індивіда, пріоритетність прав людини над правами держави.

9. Широке громадянство і достатньо високий рівень участі населення в політиці, що забезпечує стабільність демократії, сприяє подоланню відчуженості народу.

10. Відповідальність влади перед народом та існування механізмів громадського контролю.

11. Вільні незалежні засоби масової інформації, які гарантують об"єктивність, альтернативність інформації.

12. Розвинене громадянське суспільство, функціонування якого забезпечується діяльністю добровільних і автономних асоціацій, існуванням розвинутих секторів економіки, вільних від прямого державного втручання.

13. Відносини між народом і обраними ним представниками базується на основі контролю (переважно електорального), довіри, можливості громадян відкрито висловлювати та виражати свій протест. Форми протесту можуть бути найрізноманітнішими: демонстрації, пікети, страйки, марші протесту, петиції, тощо.

14. Існування інституту поділу влади. Влада в демократичній державі децентралізована і поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.

15. Верховенство закону у всіх сферах суспільного життя – невід"ємна ознака демократичного політичного режиму.

Отже, д емократичний політичний режим – це спосіб функціонування політичної системи суспільства, система засобів і методів здійснення політичної влади, що базується на визнанні народу джерелом влади та передбачає його активну участь у вирішенні державних і суспільних справ.

Дата добавления: 2015-07-11