Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теоретичні відомості. Деталь, на яку насаджують (рухомо чи нерухомо) обертальні пристрої (блоки

Читайте также:
  1. III. Основні відомості про емітента
  2. N21 Психологічна структура самосвідомості.
  3. N23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психологі§.
  4. N25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
  5. N28 Психологічні механізми саморегуляці§ як феномену самосвідомості.
  6. Вивчення загально§ структури свідомості
  7. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК СВІДОМОСТІ

Деталь, на яку насаджують (рухомо чи нерухомо) обертальні пристрої (блоки, зубчасті колеса, шківи та ін.) називають віссю або валом. Осі і вали різняться між собою за умовами роботи. Вісь не передає обертального моменту і працює тільки на згин. Вісь може обертатись або бути нерухомою.

Вал зажди обертається і завжди передає обертальний момент.

Вали класифікуються: за призначенням – вали передач, які несуть зубчасті колеса, шківи, зірочки та інші деталі або складальні одиниці передач; корінні вали, які окрім деталей передач несуть ще й робочі органи виробничих машин або машин-двигунів. За формою геометричної осі – прямі; кривошипні та колінчасті, які використовують не лише для передачі моменту, а й для перетворення обертального руху в зворотно-поступальний або, навпаки; гнучкі – із змінюваною формою геометричної осі. За формою і конструктивними ознаками – гладкі, сталого поперечного перерізу; ступінчасто-змінного поперечного перерізу.

Рис.1

 

Посадочні поверхні осей і валів обробляють на токарних і шліфувальних верстатах з шорсткістю Ra =2,5÷0,63 мкм. Для зменшення концентрації напружень у місцях переходу від одного перерізу вала (осі) до іншого рекомендується плавно змінювати діаметр.

Розрахунок осей і валів. Оскільки вісь не передає крутного моменту і працює на згин, то умова міцності осі має вигляд:

,

де – напруження, які виникають у поперечних перерізах; Мзг – згинальний момент, який діє в поперечному перерізі; – момент опору поперечного перерізу відносно осі (для круглого суцільного поперечного перерізу); – допустимі напруження на згин для матеріалу з якого виготовлена вісь; d – діаметр осі.

Максимальне значення згинального моменту визначають з побудови епюр згинальних моментів.

Із умови міцності визначають діаметр осі d:

.

Вал завжди працює на деформацію кручення і згину. Розрахунок вала проводять у два етапи.

На першому етапі проводять орієнтовний розрахунок із умови міцності на деформацію кручення:

,

де – дотичні напруження, які виникають у поперечних перерізах вала; Мкр – крутний момент; – полярний момент опору поперечного перерізу (для круглого суцільного перерізу); – допустимі напруження для матеріалу, з якого виготовлений вал.

Із умови міцності визначають діаметр вала:

.

На другому етапі проводять перевірний розрахунок вала на згин з крученням, застосовуючи ІІІ або IV теорії міцності.

За ІІІ теорією міцності (теорія найбільших дотичних напружень) еквівалентні напруження визначають:

.

За IV теорією міцності (енергетична теорія міцності):

,

де – сумарний згинальний момент; – статичний момент опору площі поперечного перерізу відносно осі (для круглого суцільного перерізу); – згинальний момент у вертикальній площині; – згинальний момент у горизонтальній площині.

Допустиме напруження для валів і осей, що обертаються визначають за формулою:

;

для нерухомих осей:

,

де – коефіцієнт режиму навантаження при розрахунку на згин; – границя витривалості при симетричному циклі напружень; – допустимий коефіцієнт запасу міцності; – коефіцієнт концентрації напружень.

 

Рис. 2

 

Розрахунок на витривалість являється найбільш складним. В цій роботі розглядається лише розрахунок на статичну міцність.

Для виконання лабораторної роботи потрібно скористатися наступними залежностями.

Крутний момент, який може передавати вал визначають за формулою:

Н·м,

де d1 - діаметр вала в місці посадки шестерні (найбільш навантажене місце); [τ] - допустиме дотичне напруження, Па.

При спрощеному розрахунку приймають занижене значення [τ] для матеріалу вала (приблизно на порядок нижче реального). Так для вуглецевої сталі приймають: [τ]= 15…20 МПа.

По крутному моменту та діаметру – d – ділильного кола шестерні можна визначити зусилля, що діють в зубчастому зачепленні:

Колова сила ;

Радіальна сила ;

Осьова сила .

де α – кут зачеплення зубчастої передачі (його стандартне значення 20˚); β – кут нахилу зуба (заміряти кутоміром) відносно твірної ділильного циліндра.

Величину d можна визначити із виразу d= da - 2 mt ,

де mt – коловий модуль зубчастого зачеплення, в мм. Його можна визначити із виразу:

,

Pt – коловий крок, мм (вимірюється по торцю шестерні).

Знаючи значення сил Ft, Fr і Fа визначають реакції в підшипникових опорах (точки А і В). Так в вертикальній площині діють сили Fr і Fа, що визивають реакції Ya і Yb в опорах. Для визначення величин Ya і Yb складають рівняння моментів всіх сил відносно опор А і В.

Відносно опори А: ∑ ma=0; Yb · ℓ - Fr · а - Fа· =0.

Звідки

Yb = ),

Відносно опори В: .

Звідки

в горизонтальній площині в зубчастому зачепленні діє тільки сила Ft. Її можна перенести на вісь вала (в точку С). В опорах вона викликає реакції Xa і Xb. Для їх визначення складають рівняння рівноваги.

Відносно опори А: ∑ ma=0; Xb · ℓ - Ft · а = 0; звідки

Xb= Ft · .

Відносно опори В:

звідки

ПРИМІТКА: в виразах величини довжини (діаметра) приймають в м. Знаючи всі сили, що діють на вал, можна побудувати епюри згинальних моментів для вертикальної і горизонтальної площини, розглядаючи вал, як балку з двома ділянками.

Спочатку побудуємо епюру згинальних моментів для вертикальної площини. Розділимо вал на ділянки І і ІІ. Розглянемо ділянку І. Виділимо довільний переріз І-І із рухомою координатою Z1, яка змінюється в границях 0≤ Z1≤а. Складемо рівняння моментів в загальному вигляді для ділянки І:

= Ya Z1 .

Це рівняння першого ступеню і для його зображення достатньо двох точок.Визначаємо граничне значення моментів, тобто при Z1=0 і Z1=а.

Тоді = 0 = 0;

= а = Ya а.

По цим значенням можна побудувати епюру згинальних моментів для ділянки І-І в вертикальній площині.

Аналогічно, розглянувши ІІ-у ділянку при 0 ≤ Z2 ≤ b отримаємо:

=0 = 0;

=b = Yb b.

Аналогічно будуємо єпюри згинальних моментів у горизонтальній площині.

Значення згинальних моментів в точках А і В також будуть дорівнювати нулю, а максимальне його значення буде в точці С:

МZ1=а = МZ2=b = Хa а = Хb b.

Оскільки в горизонтальній площині відсутній зовнішній згинальний момент (в вертикальній був Fа ) тому стрибка згинального моменту в точці С не буде. Величина крутного моменту, що діє на вал, постійна на ділянці b+с (між шпонками). Епюра крутного моменту приймає вигляд горизонтальної прямої.


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)