Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

N23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психологі§.

Читайте также:
  1. II. Проблема текста (что это такое и как её определить).
  2. N21 Психологічна структура самосвідомості.
  3. N25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
  4. N28 Психологічні механізми саморегуляці§ як феномену самосвідомості.
  5. VІІ. Визначити проблематику творів
  6. Билет – 1. Проблема периодизации русской литературы советской эпохи.

Майже всі вчені генералісти у вітчизнаняй психологі§ намагалися в сво§х працях якщо не охопит, то, принаймні, торкнутися теми свідомостіі. Це призвело до безлічі неструктурованих відомостей і теорій. Свідомвсть - це настільки вросле у повсякденне життя явище, що дати йому визначення стає дуже важко.

У вітчизняній психологі§ існує 2 основні групи питань, що стосуються свіломості:

1) загальнотеоретичні, методологічні (функці§, структура, сутність, тощо)

2)специфічні питання (самооцінка, пізнання і самопізнання, когнітина і афектна сторони, саморегуляція, тощо)

Перша група вивчається виключно теореничними методами і є скалдною для вивчення. Не існує методів, адекватних поставленій проблемі. Свідомість охоплює занадто широкий аспект нашого життя і є одним з найскладніших утворень.

Друга група вивчається в основному з прикладною метою за допомогою емпіричних методів. Вона багато в чому базується на досягненнях теоретично§ частини, але, на відміну від багатьох інших напрямків психологі§, у напрямку вивчення свідомості практична частина значно випередила теоретичну і є помітно автономною.

 

 

N24.Форми та рівні самосвідомості

Самосвідомість народжується не в результаті внутрішніх потреб ізольовано§ свідомості, а в процесі колективно§ практично§ діяльності і міжособистісних відносин. Самосвідомість - динамічна освіта, що історично розвивається, виступаюча на різних рівнях і в різних формах.

1) самоприйняття - інтегральний результат самооцінки, детермінований вимогами до себе

2) самооцінка - зіставлення себе з певною, прийнятою даною людиною ідеалом "я", винесення деяко§ самооцінки - як наслідок - виникнення відчуття задоволення або ж незадоволення собою.

3) самоконтроль - здатність людини регшулювати свою поведінку на основі аналізу результатів самопізнання.

4) Самопізнання - націленість людини на вивчення себе з фізично§ і духовно§ сторони.

И.И.Чеснокова пропонує розрізняти два рівні самосвідомості за межами пізнання:

1) На першому рівні таке співвідношення відбувається в рамках зіставлення "Я" і "іншо§ людини". Спочатку деяка якість сприймається і знижується в іншій людині, а потім воно переноситься на себе. Відповідними внутрішніми прийомами самопізнання є переважно самосприймання і самоспостереження.

2) На другому рівні співвідношення знань про себе відбувається в процесі аутокоммуникаці§, тобто в рамках "Я і Я". Людина оперує "вже готовими знаннями про себе, якоюсь мірою вже сформованими, отриманими в різний час, в різних ситуаціях". Як специфічний внутрішній прийом самопізнання указуються самоаналіз і самоосмислення. На цьому другому рівні чоловік співвідносить свою поведінку з тією мотивацією, яку він реалізує. Оцінюються і самі мотиви з погляду суспільних і внутрішніх вимог.

Столін:

1) організм

Самовиокремлення людини з оточуючого світу

2) індивід

Засвоєння норм, форм поведінки суспільства, самоідентифікація з оточенням

3) особистість

Виявлення своє§ всасно§ цінності, мети життя, тощо.

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 189 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.007 сек.)