Джерела формування фінансових ресурсів та оптимізація їх співвідношення.

Під фінансовими ресурсами підприємства розуміють грошові кошти, які є в розпорядженні підприємства.

Структуру фінансових ресурсів за джерелами фінансування і статусом інвестора можна класифікувати наступним чином:

	Формування позичкового капіталу	Формування власного капіталу	Реструктуризація активів
Зовнішні джерела	Банківські позики Позики під цінні папери Комерційні позики (кредиторська заборгованість) Цільові надходження Авансові надходження	Внески засновників та учасників
Внутрішні джерела	Забезпечення наступних витрат і платежів	Частина чистого прибутку, що залишається на підприємстві	Амортизаційні відрахування Дезінвестиції (реалізація необоротних активів)

Критерії оптимізації структури джерел формування капіталу. До типових критеріїв, які беруться до уваги, можна віднести:

- Ризик неплатоспроможності. Зі зростанням частки позичкових джерел фінансування зростає обсяг боргових зобов’язань, а отже і ризик неплатоспроможності, тобто нездатності вчасно розрахуватись за борговими зобов’язаннями, що може призвести до банкрутства і ліквідації підприємства.

- Ризик вирати фінансової незалежності. Збільшення зовнішніх джерел фінансування може вплинути на втрату автономності і самостійності підприємства у прийнятті рішень

- Мінімізація оподаткування. При залученні позичкового капіталу виникають податкові переваги: відсоткові платежі за позиками включають у витрати, які зменшують прибуток як базу оподаткування (дивідендні виплати здійснюються з чистого прибутку, отже не впливають на формування прибутку та його оподаткування)

_- Середньозважені видатки на залучення капіталу (WACC). Найбільш проста формула розрахунку цього показника WACC = r_b g_b + r_n g_n

r_b – “ ціна” залучення акціонерного капіталу (ставка дивідендних виплат)

r_n – “ ціна” залучення кредитних ресурсів (відсоткова ставка)

g_b, g_n – частки акціонерного і позикового капіталу в загальному обсязі капіталу

- Прибуток і прибутковість (рентабельність). Позичкова форма фінансування, з одного боку, зменшує суму прибутку внаслідок включення відсоткових платежів у витрати. З іншого боку, з’являється можливість збільшення чистої рентабельності власного капіталу, що підвищує інвестиційний рейтинг підприємства, слугує фактором збільшення дивідендних виплат, а отже і зростання ринкового курсу акцій.

Фінансовий важіль ("фінансовий левередж") - це фінансовий інструмент управління чистою рентабельністю власного капіталу за рахунок оптимізації співвідношення власних і позикових фінансових коштів.

Плече фіннансового важеля – це співвідношення позикових і власних ресурсів в структурі джерел фінансування: ФВ = ПК/ВК

Ефект фінансового важеля - це приріст чистої рентабельності власних фіансових ресурсів, одержаний завдяки використанню кредитних ресурсів, незважаючи на платність останніх.

Ефект фінансового важеля виникає через розбіжність між економічною рентабельністю і "ціною" позикових коштів – тобто у випадку, коли підприємство напрацьовує такий рівень економічної рентабельності, який перевищує ставку відсотків за кредитні ресурси.

Економічна рентабельність активів являє собою відношення прибутку до сплати відсотків за кредити і податку на прибуток до сумарної величини сукупного капіталу підприємства.

ПРИКЛАД

Показники	Од. виміру	Варіант “А”	Варіант “Б”
1. Загальна сума капіталу, в т.ч.	тис.грн.	10 000	10 000
- власний капітал	тис.грн.	10 000	6 000
- позичковий капітал (кредит)	тис.грн.	-	4 000
2. Норма економічного прибутку (до сплати відсотків і податків) на інвестований капітал	%
3.Ставка відсотків за кредит	%	-
4.Відсоткові виплати за кредит	тис.грн.	-
5.Прибуток до оподаткування	тис.грн.	2 000	1 600
6. Податок з прибутку (25%)	тис.грн.
7. Чистий прибуток	тис.грн.	1 500
8.Норма чистого прибутку в розрахунку на власний капітал	%	1500 / 10 000 = 15%	1200 / 6 000 = 20%
9. Ефект фінансового важеля	%		20%-15%=5%

Для розрахунку ефекту фінансового важеля застосовується наступна формула:

ЕФВ = (1 - Т) х (R - i) х (ПК / ВК),

де ЕФВ - рівень ефекту фінансового важеля, виражений десятковим дробом;

Т - ставка оподаткування прибутку, виражена десятковим дробом;

R - економічна рентабельність активів?виражена десятковим дробом;

i - середня розрахункова ставка процента за кредит, виражена десятковим дробом;

ПК- позиковий капітал;

ВК – власний капітал.

Для вищенаведеного прикладу при виконанні розрахунків за формулою ефект фінансового левереджу (фінансового важеля) дорівнює:

ЕФВ = (R – і) х (1 – Т) х ПК/ВК = (0,2 – 0,1) х (1 – 0,25) х 4/6 = 0,05 або 5%

Отже, можна зробити висновок, що структура джерел фінансування капіталу підприємства в підсумку формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі функціонування підприємства.

Дата добавления: 2015-12-08