Аналіз ефективності фінансових інвестицій

Основними видами фінансових інвестицій сьогодні є придбання акцій та облігацій.

Сутність оцінки вартості облігації полягає в тому, що протягом строку інвестування облігації її власник повинен одержати ту ж суму, яку вклав в облігацію при купівлі. Сукупність платежів, які повинен отримати власник облігації, розтягнута у часі, отже всі майбутні грошові потоки доцільно продисконтувати до моменту часу, для якого проводиться оцінка вартості облігації. Показником дисконтування повинна бути прибутковість аналогічних фінансових інструментів.

Вартість облігації у певний момент часу (V_В), тобто її теперішня вартість, дорівнює:

,

де INT – річний процентний платіж;

M – номінальна вартість облігації, вона ж – вартість у момент погашення;

r – прибутковість на ринку позичкового капіталу аналогічних облігацій (показник дисконтування).

При виплаті відсотків по облігації два рази на рік використовується формула:

,

Інвестиції вважають ефективними, якщо теперішня вартість облігації вище її номінальної вартості.

Оцінка доцільності придбання акцій, як і облігацій, передбачає розрахунок теперішньої вартості акції та її порівняння з поточною ринковою ціною.

Ціна звичайної акції визначається дисконтуванням усіх доходів (дивідендів), які будуть по ній сплачені:

,

де D_t – величина дивіденду, виплачуваного у -тому році;

r – прибутковість на ринку позичкового капіталу аналогічних акцій (показник дисконтування).

Оскільки період утримання акцій необмежений, для прогнозування дивідендів та показнику дисконтування він розбивається на дві частини: перша становить кілька років, протягом яких можна спрогнозувати дивідендні виплати, друга – це весь нескінченний період, що залишився.

Вартість звичайних акцій оцінюється за формулою:

,

де V¢ – дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на першому (кінцевому) проміжку часу тривалістю N років;

V¢¢ – дисконтоване значення прогнозованих дивідендів на другому (нескінченному) проміжку часу, наведене до кінця перших N років.

Перший компонент розраховується наступним чином:

.

Другий компонент при незмінних дивідендах розраховується за формулою:

,

де D_N – дивіденди на кінець періоду N років.

При зростанні дивідендів з темпом росту g другий компонент розраховується за формулою:

.

Інвестиції у акції вважають ефективними, коли їх наведена вартість більше ринкової вартості.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає економічна суть інвестицій?

2. За якими напрямками класифікуються інвестиції?

3. Які групи методів використовуються в інвестиційному аналізі?

4. В чому полягає суть методу чистого приведеного ефекту?

5. Як оцінюються інвестиційні проекти за методом індексу рентабельності?

6. У чому недоліки та перевагу методу внутрішньої норми рентабельності?

7. В чому суть метода строку окупності інвестицій?

8. У чому полягає суть методу норми прибутку?

9. Як визначається ефективність вкладень у облігації?

10. Як визначається ефективність вкладень у прості акції?

Тема 13

Дата добавления: 2015-11-26