Аналіз ефективності використання нематеріальних активів

Завдання аналізу нематеріальних активів:

– аналіз об'єму і динаміки нематеріальних активів;

– аналіз структури нематеріальних активів по видах, термінах корисного використання, джерелах надходжень, ступені правової захищеності;

– аналіз рентабельності і оборотності нематеріальних активів;

– аналіз ліквідності нематеріальних активів і ступені риски вкладень в нематеріальних активів.

Аналіз структури і динаміки нематеріальних активів по видах проводиться на основі даних розділу I ф. 5 «Приміток до річної фінансової звітності». При цьому розраховуються наступні показники: питомі ваги окремих видів нематеріальних активів в їх загальній вартості на початок і кінець року; абсолютні зміни по статтях; темпи зростання статей; зміни питомої ваги.

При аналізі структури виділяються наступні напрями:

1. за джерелами надходження:

– внесені засновниками;

– придбані за плату або інше майно;

– отримані безоплатно від юридичних і фізичних осіб;

– субсидії державних органів;

2. по ступеню правової захищеності – захищені:

– правами на винаходи;

– зареєстрованими ліцензіями;

– свідоцтвами на корисну модель;

– патентами на промислові зразки;

– свідоцтвами на товарний знак;

– свідоцтвами про офіційну реєстрацію;

– авторськими правами.

Престижність і значущість нематеріальних активів може бути оцінена тільки експертним шляхом.

Вкладення в нематеріальних активів відносяться до неліквідних, тобто та, що їх реалізовується нижча за ту, що реалізовується оборотних активів. Тому при необґрунтованому збільшенні частки нематеріальних активів в активах у підприємства погіршується структура балансу. Знижуються показники ліквідності, віддачі необоротних активів, оборотності всього капіталу підприємства, знижується сума власного оборотного капіталу, погіршуються показники забезпеченості підприємства оборотними коштами.

Розрахунок ефективності використання нематеріальних активів базується на наступних принципах:

1. ефект від придбання нематеріальних активів можуть бути визначені тільки за наслідками реалізації продукції;

2. ефективність використання нематеріальних активів залежить також від розмірів платежів за них, від термінів фінансування і розміру капітальних вкладень поточних витрат, пов'язаних з виготовленням продукції, що ліцензіює.

Економічний ефект від використання ліцензій і «ноу-хау»:

,

де Е – економічний ефект;

Т – період використання ліцензії або «ноу-хау»;

R_i – вартісна оцінка результату використання ліцензії в i-тому році;

S_i – витрати, пов'язані з використанням ліцензійної технології в i-тому році;

r – дисконтна ставка (для приведення різнострокових витрат в зіставний вигляд).

Дисконтною ставкою може бути:

– середньорічна ставка банківського відсотка;

– середньорічна норма прибули і ін.

Основне правило управління динамікою нематеріальних активів: темп зростання прибутку (ТрП) і виручки від реалізації (ТрВР) повинні випереджати темпи зростання нематеріальних активів (ТрНМА):

ТрП > ТрВР > ТрНМА.

Прибутковість (рентабельність) нематеріальних активів:

,

де ПР – прибуток від реалізації;

НМА – середньорічна вартість нематеріальних активів.

За допомогою моделювання виходить нова факторна система:

,

де R_пр – рентабельність продажу;

Коб_НМА – коефіцієнт оборотності нематеріальних активів.

За допомогою даної моделі проводиться факторний аналіз рентабельності нематеріальних активів.

Дата добавления: 2015-11-26