Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Обмеження часток іноземних власників у статутному капіталі ЗМІ

Читайте также:
  1. II участок СМ.(РИС14)
  2. А) захищала інтереси промисловців і великих землевласників
  3. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  4. Б) Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  5. Избирательный участок №905
  6. Избирательный участок №906
  7. Избирательный участок №924

 

Законодавство більшості країн Європи не містить будь-яких обмежень щодо участі нерезидентів у статутному капіталі ЗМІ. Винятки з цього правила складають лише деякі країни, зокрема – Австрія, Польща та Сербія, де частка іноземної власності у статутному капіталі мовника не може перевищувати 49% (відповідні положення не поширюються на компанії-нерезиденти, створені в інших країнах-членах Євросоюзу), Франція (частково) та Угорщина, де частка громадян Угорщини або зареєстрованих в Угорщині юридичних осіб в статутному капіталі загальнодержавного мовника не може бути меншою за 26%. Раніше до переліку цих країн входила Естонія, однак у 2000 році до естонського Закону „Про телебачення і радіомовлення” було внесено зміни, які скасували відповідні обмеження. Практика заборони створення телерадіоорганізацій за участі офшорних компаній не практикувалась в жодній країні, за винятком Болгарії, в якій у 2001 році умовою видачі ліцензії на право здійснення цифрового мовлення в м. Софія було визначено відсутність в статутному капіталі учасників тендеру часток офшорних компаній.

Також у більшості європейських країн не практикується обмеження часток фізичних та юридичних осіб у статутному капіталі ЗМІ. Винятки з цього загального правила складають лише деякі країни, наприклад – Албанія, в якій фізичним особам заборонено бути співвласниками телерадіоорганізацій, які охоплюють покриттям понад 200 000 осіб, а юридичним особам – бути власниками понад 40% капіталу загальнодержавних телерадіомовників, Люксембург (частка фізичної або юридичної особи в статутному капіталі мовника не може перевищувати 25%), Словенія (частка власності однієї особи в статутному капіталі обмежується 1/3 статутного капіталу), Франція (частка власності однієї особи у загальнодержавній телерадіоорганізації, яка охоплює покриттям понад 10 000 000 осіб, або місцевій телерадіокомпанії не може перевищувати 49%) тощо.

Відсутність відповідних обмежень обумовлюється декількома причинами: 1) необхідністю створення умов для вільного руху капіталу в межах Євросоюзу (саме тому обмеження часток власників-нерезидентів, розташованих в Євросоюзі, не практикується в Австрії та Польщі); 2) необхідністю створення умов для залучення іноземних інвестицій (саме цим пояснюється відсутність обмежень участі однієї особи у статутних фондах ЗМІ в більшості постсоціалістичних країн Східної Європи); 3) недієвістю відповідних обмежень (зазвичай відповідні обмеження обходяться шляхом створення зацікавленим інвестором декількох підконтрольних компаній, які засновують ЗМІ).

Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” участь іноземних фізичних та юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій регулюється Господарським кодексом України. Проте, у Господарському кодексі України відповідні відносини залишено поза межами правового регулювання. Проектом Закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації” до статті 12 Закону „Про телебачення і радіомовлення” пропонується внести зміни, які встановлюють заборону на створення і діяльність телерадіоорганізацій, у статутному фонді іноземні інвестиції становлять понад 35%, а також телерадіоорганізацій, засновниками (співзасновниками), власниками (співвласниками) якої є нерезидент, зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України[1]. Як відзначалось вище, обмеження участі нерезидентів у створенні та діяльності телерадіоорганізацій є недоцільним, оскільки не дозволяє досягти поставленої мети (відповідні обмеження легко обходяться) та суперечить загальноєвропейській практиці.



Що ж стосується заборони засновництва телерадіоорганізацій офшорними компаніями, то таке обмеження варто встановлювати не на основі визначеного Кабінету Міністрів України переліку, а на основі більш об’єктивних критеріїв, наприклад – в залежності від того, чи передбачає законодавство тієї чи іншої країни надання інформації про бенефіціарних (або як мінімум, номінальних) власників за запитом української сторони. Наприклад, бенефіціарних власників компаній, зареєстрованих в Сінгапурі, Макао, Гватемалі, Гонконгу встановити неможливо, оскільки законодавство цих країн не передбачає відповідної ідентифікації взагалі. У той же час, відповідні країни Кабінетом Міністрів не включено до переліку офшорних зон. Проте, навіть у разі внесення згаданих уточнень до пропонованої законопроектом редакції частини третьої статті 12 Закону „Про телебачення і радіомовлення” (в частині заборони засновництва мовників офшорними компаніями), ефективність відповідного обмеження навряд чи буде високою. Тому від обмежень участі іноземних компаній (у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах або країнах, законодавство яких не передбачає розкриття інформації про засновників або бенефіціарних власників за запитом) у статутних фондах мовників варто відмовитись взагалі. Натомість основну увагу слід зосередити на забезпеченні прозорості власності на друковані та аудіовізуальні ЗМІ.

Загрузка...

 


Дата добавления: 2015-10-31; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Типы инвесторов и поиск | Забезпечення прозорості власності щодо ЗМІ та запобігання концентрації ЗМІ: стандарти ЄС та Ради Європи | Визначення домінуючого становища на ринку | Механізми запобігання концентрації ЗМІ в країнах Європи | Висновки і пропозиції |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поняття контролю за діяльністю суб’єкта господарювання та поняття пов’язаних осіб| Способи забезпечення прозорості власності на ЗМІ в країнах Європи

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.009 сек.)