Характеристика системи вимірників обсягів виробництва і реалізації продукції.

При плануванні обсягів виробництва продукції (робіт, послуг) ви­
користовується система вимірників, які поділяються на: натуральні,
вартісні та трудові.

* Натуральні вимірники виробничої програми використовують­ся при подальших розрахунках виробничої потужності, визначен­ні потреби підприємства в сировині, матеріалах, енергії, техно­логічному та транспортному обладнанні, формуванні виробничих планів основних і допоміжних виробництв.

Продукція промислових підприємств характеризується широким асортиментом, що зумовлює використання великої кількості нату­ральних вимірників. Розрізняють фізичні та умовні натуральні вимір­ники продукції.

* Вартісні вимірники використовуються для розрахунку обсягів товарної, валової, реалізованої продукції, цехового випуску продукції.

В обсяг товарної продукції підприємства включається вартість: готової продукції (ГП), напівфабрикатів (НФ), призначених для реалізації за межами підприємства, послуг населенню (П_нас), робіт промис­лового характеру (РПХ), використовуваних для власних потреб і на
сторону:

ТП = ГП + НФ + РПХ + П_нас

* До готової продукції відноситься продукція, яка відповідає стандартам, технічним умовам та вимогам щодо якості, вироб­ництво якої повністю завершене на даному підприємстві і яку здано на склад готової продукції.

ГП = Ц_обл.од· ВП_нат

де Ц_обл.од — гуртова ціна облікової одиниці продукції, грн.; ВП_нат — випуск даного виду продукції в натуральному виразі.

* Напівфабрикати — це продукція, процес виготовлення якої повністю завершений на певній стадії виробництва, яка переда­ється для подальшої обробки в інші цехи або на склад готової продукції для реалізації за межами підприємства.

Обсяг напівфабрикатів для реалізації за межами підприємства ви­значається аналогічно до визначення обсягів готової продукції.

* Роботи промислового характеру включають вартість капі­тального ремонту, модернізації устаткування, вартість не­стандартного обладнання, виготовленого на підприємстві, інші роботи і послуги допоміжного виробництва.

Обсяг товарної продукції планується в гуртових діючих цінах під­приємства та в порівняльних цінах відповідного року.

* Валова продукція відображає загальний обсяг виробництва промислової продукції підприємства і включає товарну продукцію.та зміну залишків напівфабрикатів власного виробництва на по­чаток і кінець планового періоду:

ВП = ТП – НФ_п.р. + НФ_к.р.

де НФ_п.р. — обсяг напівфабрикатів на початок планового періо­ду, тис. гри.; НФ_к.р. — обсяг напівфабрикатів на кінець плано­вого періоду, тис. гри.

Показники товарної і валової продукції включають вартість, ство­рену минулою працею, і не відображають ефективності роботи струк­турних підрозділів підприємства, а також внеску підприємства галузі в національний доход країни. Ця умова викликає необхідність засто­сування показника чистої продукції, що включає заробітну плату з нарахуваннями і прибуток.

Величина чистої продукції розраховується шляхом виключення з гуртової ціни продукції (товарної продукції) витрат на матеріали, па­ливо, енергію, комплектуючі вироби і напівфабрикати, амортизації.

ЧП = ТП - МВ — А,

де МВ — сумарні матеріальні витрати планового періоду, тис. грн.; А — сума амортизаційних відрахувань планового періоду, тис. грн.

Обсяг валової продукції планується у порівняльних цінах. Це до­зволяє виявити динаміку виробництва, продуктивності праці та ни­зку інших показників за ряд років.

Реалізованою продукцією вважається продукція (роботи, послу­ги), повністю виготовлена на підприємстві, відвантажена замовни­кові та оплачена ним. До складу реалізованої продукції відноситься:

- товарна продукція,

- зміна залишків готової продукції на складі, відвантаженої, але не оплаченої на початок і кінець планового періоду:

РП = ТП + ТП_п.р. – ТП_к.р.,

де ТП_п..р. — обсяг товарної продукції на складі, відвантаженої, але не оплаченої замовниками на початок планового періоду, тис. грн.; ТП_к.р. — обсяг товарної продукції на складі, відвантаженої, але не оплаченої замовниками на кінець планового періоду, тис. грн.

● Цеховий випуск продукції — це вартість продукції, процес ви­готовлення якої повністю завершений в даному цеху (дільниці) підприємства, яка передана за відповідною документацією для подальшої обробки в інші цехи підприємства,

При плануванні обсягів виробництва у вартісному вираженні не­обхідно враховувати часову вартість грошей. Загальновідомо, що гроші, отримані сьогодні, мають вищу вартість, ніж гроші, отримані завтра. Причинами цього є інфляція, процентний доход, ризик. То­му при розробці плану необхідно враховувати можливе знецінення планових коштів у майбутньому та оцінювати майбутні кошти сьо­годнішніми критеріями. Метод порівняння різночасових коштів на­зивається дисконтуванням.

Якщо необхідно визначити теперішню вартість майбутніх поступ­лень, то проводяться необхідні підрахунки за формулою:

Г_т = Г_м:(1 + Е)',

де Е — постійна норма дисконту (в плануванні вона враховує місяч­ний рівень інфляції); t — час в місяцях (роках); Г_м — майбутня сума грошових поступлень, тис. грн.; (1 + Е)' — коефіцієнт дисконтування. Якщо необхідно визначити майбутню вартість теперішніх коштів, то розрахунки виконуються за формулою:

Г_м = Г_т х (1 + Е)¹
Таблиця 2 Розрахунок теперішньої вартості майбутніх поступлень

Терміни поступлення коштів	Сума поступлень, тис. грн.	Коефіцієнт дискотування	Теперішня вартість майбутніх поступлень
СОГОДНІ	10	(1+0.05)^0	10;(1+0.05)=10
1	10	(1+0.05)^1	10;(1+0.05)=9.52
2	10	(1+0.05)^2	10;(1+0.05)=9.07
3	10	(1+0.05)^3	10;(1+0.05)=8.64
4	10	(1+0.05)^4	10;(1+0.05)=8.24
5	10	(1+0.05)^5	10;(1+0.05)=7.84
6	10	(1+0.05)^6	10;(1+0,05)=7.46

Як видно з таблиці 2, при нормі дисконту 5% місячних 10 тис. грн., які поступлять через півроку, сьогодні мають вартість 7,46 тис. грн.

Таблиця 3. Розрахунок майбутньої вартості теперішніх поступлень

Терміни вкладання коштів, міс.	Сума поступлень, тис. грн.	Коефіцієнт дисконтування	Майбутня вартість теперішніх коштів, тис. грн.
Сьогодні	10	(1 +0.05)°	10 х (1 + 0,05)^0 = 10
1	10	(1 + 0,05)'	10 х (1 + 0,05)^1 = 10,5
2	10	(1 + 0,05)'	10 х (1 + 0,05)^2 = 11,0
3	10	(І + 0,05/	10 х (] + 0,05)^3 - 11,6
4	10	(І + 0,05/	10 х (1 + 0,05)^4 - 12,2
5	10	(1 + 0,05)^5	10х(1 + 0,05)^5 = 12,8
6	10	(1 + 0,05)^6	10 х (1 + 0,05)^6 - 13,4

Як видно з таблиці 3, при нормі дисконту 5% місячних 10 тис. грн. сьогодні будуть еквівалентні 13,4 тис. грн. через півроку.

Перерахунки поточних і майбутніх поступлень у еквівалентні ве­личини шляхом дисконтування дозволяють спеціалістам з плануван­ня більш обгрунтовано і якісно розробляти плани, враховуючи май­бутні і поточні витрати та результати., v:_н,. ~,....,

* Трудові вимірники використовуються для визначення рівня продуктивності праці, встановлення чисельності основних і допоміжних робітників, кількості технологічного обладнання, режи­му роботи підприємства, цеху, устаткування.

При цьому розрізняють технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом, повну трудомісткість.

Технологічна трудомісткість — це сумарні витрати праці робітни­ків, котрі виконують основні технологічні операції:

Т_техн = (t_шт х ВП_нат)

де t_шт — норма часу на виконання облікової одиниці продукції, год.; ВП_нат — випуск даного виду продукції в натуральному виразі; п — кількість технологічних операцій.

Трудомісткість обслуговування та управління виробництвом роз­раховується шляхом множення чисельності відповідних категорій працівників на кількість відпрацьованих годин:

Т_{обсл.упр.} = (Р_сп х Т_явк),

де Р_сп — спискова чисельність працівників відповідної категорії, чол.; Т_явк — явковий фонд часу одного працівника в рік, год.; п — кількість категорій працюючих.

Повна трудомісткість включає сумарні витрати праці працівників всіх категорій промислово-виробничого персоналу

Т_повн. = Т_техн. + Т_{обсл.упр.}

ПЛАНУВАННЯ ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ

Вузьким місцем в діяльності багатьох підприємств є сфера продажу, тому в основу планування збуту кладеться ідея про розвиток ринку.

У рамках будь-якого плану формується загальна картина діяльнос­ті підприємства та можливостей, які дозволяють реагувати на зміну ринкової ситуації.

Першим кроком для складання плану продажу є збір вихідної ін­формації про становище на ринку.

Дані про ринок є надзвичайно необхідними, оскільки показники збутової діяльності підприємства в минулому не дозволяють оціни­ти збут у перспективі. Тільки аналіз співвідношення між обсягом обороту і дією ринкових факторів дає можливість отримати реальні оцінки розвитку продажу в майбутньому.

Вітчизняні підприємницькі структури мають недостатній досвід передбачення обсягів, структури, географії продажу, вивчення рин­ків збуту продукції.

На західних підприємствах для оцінки ринку аналізуються показники:

1) динаміка чисельності населення з розбивкою по районах і вікових групах. Така інформація важлива при організації продажу товарів широкого вжитку;

2) споживання товарів в розрахунку па душу населення. Аналіз таких даних дозволяє виявити зміни в поведінці споживачів;

3) динаміка доходів населення (клієнтів). Ця інформація відображає переміщення витрат з одного товару на інший;

4) динаміка купівельної спроможності;
5) динаміка загального попиту на всі співставимі товари на ринку;
6) динаміка зміни виробничих потужностей конкурентів або чисельності суб'єктів зайнятих в конкретній галузі.

В залежності від того, яка інформація отримана за пп. 1-3, під­приємства змінюють свої виробничі програми.

Аналіз даних за пп. 4-6 дає можливість виділити три групи товарів:

* товари із зростаючим попитом; * нейтральні товари; * товари з падаючим попитом.

Цілісний аналіз даних по ринку, їх співставлення з внутрішньо­виробничими даними відображає пропорції, які складаються між ди­намікою ринку і динамікою власного підприємства.

Окремо аналізуються та оцінюються внутрішньовиробничі дані, які характеризують обсяг продажу за минулі періоди, тенденції у збу­товій політиці підприємства. З цією метою аналізується:
1) оборот продажу (кількість);
2) вартість продажу (обороту);
3) ціни продажу;

4) власної продукції;
5) конкурентної продукції;
6) власні прогнози збуту, складені в минулому'•
7) відхилення між прогнозованими і фактичними показниками, які мали місце в минулому.

Такий детальний аналіз показників по місяцях дозволяє передба­чити перспективи продажу. Статистика збуту розшифровується за такими позиціями:

© товари і групи товарів;

© торгові райони і райони представників (продавців);

© групи покупців;

© кількість і частота замовлень;

© шляхи продажу.

При плануванні продажу проводяться також спеціальні дослі­дження ринку. Спостереження за динамікою ринку та аналіз його кон'юнктури є важливим інструментом отримання необхідних даних про коливання збуту. Спостереження за розвитком ринку — це по­стійний збір інформації підприємством і аналіз даних.

Важливе значення має пряме дослідження ринку (спеціальні до­слідження), яке дає моментальний «знімок» ринку. З допомогою кількісних досліджень проводиться аналіз потреб, попиту і сегментів ринку методом вибіркової перевірки. Це дає можливість встановити потенційних покупців даного товару і визначити фактори, які впли­вають на їх поведінку.

Якісні дослідження є частиною вивчення мотивів і думок покуп­ців. Такі дослідження доцільно проводити при освоєнні нових видів продукції та модернізації тих, що уже випускаються.

Збутова психологія свідчить про те, що в багатьох випадках това­ри купують не за конкретною необхідністю, а для задоволення неві­домих, чисто психологічних потреб.

Досліджуючи ринок, важливо виділити свої постійні групи спо­живачів і регулярно робити опитування тієї ж самої групи.

Разом з планом продажу розробляються плани реклами. При цьо­му враховуються результати досліджень ринку і заходи, які прово­дяться конкурентами.

Основні складові плану рекламних заходів:

1) заходи проведення поточної реклами;

2) плани участі у виставках та експозиціях;

3) резервні рекламні заходи, зумовлені певними обставинами;

4) окремі плани проведення спеціальних рекламних компаній.

З метою збереження і підвищення досягнутого рівня продажу па­ралельно з рекламними заходами необхідно одночасно планувати прийняття заходів з підтримання та підвищення іміджу (престижу) підприємства. Вони пов'язані з представницькими витратами (за­прошення журналістів, прийоми, оголошення загального характеру).

На основі аналізу, оцінки і прогнозу ринку споживачів розробля­ється кінцевий план продажу.

В його основу кладуться отримані дані про прогноз продажу на перспективу. Збут планується за місяцями і тижнями. Якщо не про­являються тенденції до перерозподілу, то можна скористатися дани­ми про продажі в минулому. При цьому річна кількість продажу приймається за 100 %, а місячні обороти розраховуються як части­ни річного обороту.

Цей річний план має вплив на план виробництва, оскільки вироб­ничий процес протікає паралельно з продажем.

Після розробки плану в кількісних показниках здійснюється роз­рахунок вартісних показників. При цьому враховуються середні ці­ни по кожному товару на різних ринках.

Далі розраховуються збутові витрати за окремими видами продук­ції і визначається плановий прибуток, а з врахуванням вартості ви­робництва — і мінімальна гранична ціна продажу. В цьому плані слід передбачити максимальні скидки, терміни і умови платежів.

ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В ринковій економіці основним обмеженням планових обсягів виробництва і продажу товарів і послуг є декілька факторів, конкрет­ним виявом яких служить виробнича потужність підприємства. Во­на характеризує максимально можливий річний обсяг випуску про­дукції (робіт, послуг) запланованої номенклатури та асортименту за умови повного використання всіх економічних ресурсів на основі засто­сування прогресивної технології, передових форм організації виробницт­ва і праці.

Виробнича потужність визначає також величину резервів росту випуску продукції. Верхня межа виробничої потужності зумовлена наявним технологічним устаткуванням, виробничими площами, тру­довими та матеріальними ресурсами, окремими параметрами про­дукції. Вона вимірюється в натуральних одиницях, гривнях та інших вимірниках, які враховують специфіку конкретного виробництва.

Розрізняють теоретичну, проектну, діючу (поточну) та резервну виробничі потужності.

* Теоретична виробнича потужність — це обсяг випуску продук­ції, якого можна досягнути за ідеальних умов роботи, тобто мак­симально можливий випуск продукції, який ще називають пас­портною виробничою потужністю.

---

Дата добавления: 2015-10-30