Читайте также: |
|
Сезонність, як правило, пов’язується виключно зі зміною природно-кліматичних умов у рамках обмеженого проміжку часу – річного періоду. Найяскравіше цей зв’язок видно там, де досліджувані процеси прямо пов’язані з природними особливостями тієї або іншої пори року: в сільському господарстві, добувних галузях, галузях легкої промисловості та ін. Проте сезонні коливання формуються не лише під впливом природно-кліматичних чинників, але, хоч і меншою мірою, під впливом інших особливостей системи.
Вплив сезонності на економіку цілком очевидний і проявляється в аритмії виробничих і інших процесів: недовантаження виробничих потужностей в одні періоди року і інтенсивніше їх використання в інші; нерівномірний розподіл протягом року обсягів вантажообігу і товарообігу і т.д. Не у всіх випадках сезонність є наслідком дії некерованих або майже некерованих чинників. Найчастіше вони піддаються регулюванню. Але навіть і в тих випадках, коли пряма дія на процеси, що викликають сезонні коливання, неможлива, необхідно враховувати їх дію при вдосконаленні технологічних, організаційно-економічних процесів і процесів управління. Для того, щоб можна було цілеспрямовано впливати на сезонність, необхідно уміти вимірювати і аналізувати сезонність, уміти передбачати розвиток процесів, схильних до сезонних коливань.
Під сезонними коливаннями розуміють регулярні, періодичні внутрішньорічні підйоми і спади виробництва, вантажообігу і товарообігу і т. д., пов’язані зі зміною пори року, а під сезонністю – обмеженість річного періоду робіт під впливом того ж природного чинника.
Якщо процес схильний до періодичних коливань, що мають певний і постійний період, рівний річному проміжку, то ми маємо справу з так званим тренд-сезонним часовим рядом (сезонним часовим рядом).
Розглядатимемо тренд-сезонний часовий ряд , що породжується адитивним випадковим процесом:
, (12.15)
де – тренд; – сезонна компонента; – випадкова компонента; – число рівнів спостереження.
Відносно передбачається, що це деяка гладка функція, міра гладкості якої заздалегідь невідома. Сезонна компонента має період : ( = 12 для ряду місячних даних; = 4 – для ряду квартальних даних).
Крім того, відомо, що без остачі ділить , тобто , – ціле число. Очевидно, якщо – число місяців або кварталів в році, то – число років, представлених в часовому ряді . Часто початкові дані тренд-сезонного часового ряду представляються у вигляді матриці розміру . В цьому випадку вираз (4.19) перепишеться з урахуванням введення подвійної індексації:
(12.16)
Запишемо співвідношення, що встановлюють зв’язок між індексами і :
(12.17)
означає, як і вище, цілу частину.
Виділимо і коротко охарактеризуємо завдання, що виникають при дослідженні сезонності взагалі і сезонних тимчасових рядів зокрема. Проблема аналізу сезонності полягає в дослідженні власне сезонних коливань і у вивченні того зовнішнього циклічного механізму, який їх викликає. Для дослідження сезонних коливань поза зв’язком з причинами, що їх, що породжують, очевидно, необхідно відфільтрувати з часового ряду сезонну компоненту і потім вже аналізувати її динаміку. Більшість методів фільтрації побудована таким чином, що заздалегідь виділяється тренд, а потім вже сезонна компонента. Тренд в чистому вигляді потрібний і для аналізу динаміки сезонної хвилі.
При дослідженні сезонної хвилі найчастіше передбачається, що вона не змінюється рік від року, тобто , . На практиці таке припущення далеке від дійсності, принаймні для більшості економічних процесів. Для сезонної хвилі характерна зміна з часом як її розмаху, так і форми. В результаті виникає необхідність в аналізі і прогнозі змін сезонної хвилі.
Завдання дослідження сезонних часових рядів:
– визначення наявності в часовому ряду тренду і визначення ступеня його гладкості;
– виявлення наявності в часовому ряду сезонних коливань;
– фільтрація компонент ряду;
– аналіз динаміки сезонної хвилі;
– дослідження чинників, що визначають сезонні коливання;
– прогнозування тренд-сезонних процесів.
Під мірою гладкості тренду розуміють мінімальний степінь полінома, що адекватно згладжує компоненту .
Виявлення наявності в часовому ряду сезонних коливань зводиться до перевірки на випадковість залишкового ряду:
(12.18)
Під фільтрацією компонент ряду розуміють виділення з ряду його складових , , .
Аналіз динаміки, або еволюції, сезонної хвилі може розглядатися як процес розв’язання трьох взаємопов’язаних задач:
– аналіз динаміки амплітуди сезонної хвилі в кожному місяці (кварталі, тижні);
– аналіз динаміки точок екстремуму сезонної хвилі;
– дослідження змін форми хвилі.
На рис 4.1 приведена укрупнена схема дослідження сезонних часових рядів. Схема визначає сукупність і послідовність питань, які мають бути вирішені для повного дослідження сезонного часового ряду. Методи розв’язання кожної задачі можуть змінюватися.
Рис. 12.1. Схема комплексного дослідження тренд-сезонних часових рядів
Управління сезонністю повинно спиратися на знання законів її еволюції, на знання зовнішнього середовища, в якому відбувається розвиток процесу, схильного до сезонних коливань.
Проілюструємо окремі питання аналізу сезонності в економічних процесах на конкретних даних.
В табл. 12.6 приведений часовий ряд щомісячних обсягів перевезень вантажів морським транспортом в умовних одиницях. На рис. 12.2 представлені щомісячні обсяги перевезень за 1-ий, 4- ий, 7-ий, 10-ий і 13-ий роки, тобто з дискретністю три роки. Візуально неважко помітити, що досліджуваному ряду властивий зростаючий тренд і підйоми, що повторюються з року в рік, і спади обсягів перевезень в одні і ті ж періоди року, т. т. сезонні коливання. Таким чином, процес, що характеризується цим часовим рядом, відноситься до тренд-сезонних економічних процесів. Для цього ряду = 12, = 13, так що = 156.
Таблиця 12.6. Обсяги перевезень вантажів морським транспортом в умовних одиницях
Рік | Місяць | |||||||||||
7,62 | 6,80 | 9,02 | 9,67 | 10,76 | 11,48 | 11,43 | 11,68 | 11,20 | 10,77 | 9,34 | 9,55 | |
8,50 | 8,11 | 9,93 | 10,70 | 11,24 | 11,98 | 12,38 | 12,73 | 11,84 | 12,19 | 10,97 | 10,63 | |
9,40 | 9,00 | 11,44 | 11,73 | 13,05 | 13,09 | 13,74 | 13,74 | 12,41 | 12,69 | 10,68 | 10,45 | |
8,84 | 10,18 | 11,64 | 12,49 | 13,28 | 13,63 | 13,88 | 13,82 | 13,11 | 12,96 | 12,01 | 10,75 | |
9,15 | 8,02 | 10,87 | 12,01 | 13,96 | 14,39 | 14,41 | 14,45 | 13,56 | 13,39 | 12,40 | 12,05 | |
10,8 | 10,24 | 12,63 | 13,50 | 15,03 | 15,33 | 15,24 | 15,02 | 14,51 | 14,12 | 13,09 | 12,35 | |
11,86 | 11,47 | 12,81 | 14,34 | 15,54 | 15,61 | 15,22 | 15,83 | 15,46 | 14,83 | 13,93 | 14,00 | |
10,84 | 11,55 | 13,31 | 14,78 | 16,08 | 16,60 | 16,41 | 16,72 | 16,65 | 15,68 | 14,67 | 14,75 | |
12,19 | 12,48 | 14,84 | 15,65 | 16,85 | 17,32 | 17,69 | 17,62 | 16,39 | 16,37 | 15,19 | 14,17 | |
13,21 | 12,46 | 15,33 | 16,40 | 17,44 | 17,26 | 17,89 | 17,76 | 16,97 | 16,85 | 15,78 | 14,86 | |
14,08 | 13,19 | 15,26 | 16,30 | 17,78 | 1&.07 | 18,31 | 18,71 | 18,25 | 17,70 | 15,87 | 16,47 | |
14,73 | 13,66 | 17,59 | 17,74 | 19,97 | 19,28 | 19,44 | 19,95 | 19,58 | 18,23 | 17,41 | 16,87 | |
14,29 | 14,32 | 17,50 | 18,10 | 19,82 | 19,71 | 19,94 | 20,94 | 19,96 | 19,31 | 18,52 | 17,85 |
Рис 12.2. Обсяги перевезень вантажів морським транспортом в умовних одиницях
Застосування методу Фостера-Стьюарта для часового ряду, представленого в табл. 12.6, дає наступні значення статистик Стьюдента для ряду в середньому і дисперсії:
При рівні значимості , т.т. з довірчою вірогідністю 0,95, і при числі ступенів свободи табличне значення критерію Стьюдента . Оскільки > і > , то гіпотези про відсутність тенденції як в середньому поточному значенні ряду, так і в дисперсії відхиляються, т.т. в цьому часовому ряду є тренд і тенденції в дисперсії ряду.
Розглянемо деякі теоретичні питання виявлення і фільтрації сезонної компоненти часового економічного ряду.
Під згладжуванням тренд-сезонного часового ряду розуміють процес отримання оцінок , а під фільтрацією компонент – процес отримання оцінок , , .
Існують три основні напрями фільтрації компонент часового ряду виду (12.15): регресійні, спектральні і ітераційні.
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Згладжування тимчасових рядів економічних показників | | | Ітераційні методи фільтрації |