Лабораторне заняття № 42

Тема: Хімічні властивості крохмалю і клітковини

Мета: Закріпити знання про хімічні властивості крохмалю і клітковини

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається поліцукридами? Навести приклади.

2. Будова крохмалю.

3. Властивості крохмалю(розчинність, реакція з йодом, гідроліз крохмалю).

4. Будова клітковини

5. Хімічні властивості клітковини(розчинність, гідроліз клітковини, реакція з нітратною кислотою та ангідридом ацетатної кислоти).

6. Біологічна роль крохмалю і клітковини.

IV. Методика проведення хімічного експерименту, який сприяє закріпленню знань поданій темі.

1.Реакція крохмалю з йодом

У пробірку вносять 1 мл розчину крохмального клейстеру і краплями – розведений розчин йоду в йодиду калію. Розчин крохмалю забарвлюється йодом у синій колір. Одержану забарвлену суміш нагрівають на полум”ї. Забарвлення при цьому зникає. При охолодженні синє забарвлення з”являється знову. Реакція з йодом є якісною на крохмаль

2.Кислотний гідроліз крохмалю

У колбу вносять 25 мл 1%- го крохмального клейстеру, 5 мл 10 %- го розчину сульфатної кислоти і кілька кип”ятильних камінців. Одночасно у 7-8 пробірок наливають по 1 мл розведеного розчину йоду в калій йодиді. У 1 пробірку вносять 5 крапель підготовленої реакційної суміші і звертають увагу на забарвлення реакційної суміші. Потім колбу з реакційною сумішшю ставлять на електроплитку і нагрівають до кипіння. Через 30 с. після початку кипіння з реакційної суміші відбирають піпеткою другу пробу, яку вносять в іншу пробірку з розчином йоду. Таку процедуру проводять декілька разів, звертаючи кожний раз увагу на забарвлення реакційної суміші.

Після того як реакційна суміш перестане давати забарвлення з йодом, її охолоджують, і нейтралізують розчином NaOH, додаючи його краплями до лужного середовища. Потім у пробірку вносять 2 мл лужного розчину прогідролізованого крохмалю і 2 мл реактиву Фелінгу. Суміш нагрівають. Спостерігають за жовтим забарвленням, яке змінюється на червоне.

H₂O H₂O H₂O

(C₆H₁₀O₅)_n (C₆H₁₀O₅)_x n/2C₁₂H₂₂O₁₁ n C₆H₁₂O₆

крохмаль декстрин мальтоза α-Д- глюкоза

х<n

3.Перетворення целюлози в амілоїд

У фарфорову чашку наливають 80 %-й розчин сульфатної кислоти. В нього

на 10 с опускають смужку фільтрувального паперу. Сухий кінець смужки тримають у руці. Потім ділянку смужки, оброблену кислотою, промивають спочатку у воді, а потім у розчині амоніаку. Одержаний після обробки фільтрувальний папір має прозорий вигляд. Після цього по 1 краплі наносять розчин йоду в калій йодиді на ділянку паперу, оброблену кислотою, і на ділянку паперу, не оброблену кислотою. Спостерігають, як на ділянці паперу, обробленій кислотою, з”являється синє забарвлення, що свідчить про наявність на ній продуктів гідролізу целюлози.

4. Кислотний гідроліз целюлози

У пробірку поміщають дрібно нарізані кусочки фільтрувального паперу і наливають концентровану сульфатну кислоту. Суміш перемішують і виливають у пробірку з водою, нагрівають. Потім суміш охолоджують і добавляють розчин лугу до слабколужного середовища і реактив Фелінга. Суміш нагрівають. Спостерігають за утворення спочатку жовтого осаду, який швидко забарвлюється в червоний.

H₂O H₂O H₂O

(C₆H₁₀O₅)_n (C₆H₁₀O₅)_x n/2C₁₂H₂₂O₁₁ n C₆H₁₂O₆

клітковина х<n целобіоза β-Д- глюкопіраноза

амілоїд

Дата добавления: 2015-10-23