з виробничої практики

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Інститут енергозбереження та енергоменеджементу

Кафедра геобудівництва та гірничих технологій

ЗВІТ

з виробничої практики

Виконав:

студент ІІІ курсу гр. ОБ-11

Хоменюк А.В.

Перевірила:

доц. Вапнічна В.В.

Київ­ - 2014

Зміст

1. Характеристика району родовища

1.1. Загальні відомості

1.2 Геологічна будова родовища

1.3 Гідрогеологічна характеристика родовища

1.4 Якісна характеристика корисної копалини

1.5 Балансові запаси корисної копалини

1.6 Втрати корисної копалини

2. Межі кар’єрного поля

3. Режим роботи підприємства

4. Продуктивність кар ’єру

4.1 Продуктивність кар’єру

4.2 Об’єм розкривних робіт

4.3 Показники роботи гірничого обладнання

5. Система розробки родовища

5.1 Система розробки родовища та організація порід

6. Відвальні роботи

7. Осушення і водовідлив

8. Рекультивація

1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ РОДОВИЩА

1.1. Загальні відомості

ВСП «Томашгородське кар’єроуправління» знаходиться в Рівненській області на території Рокитнівського району і розташований на північний схід від ст. Томашгород Львівської залізниці, з якою він зв’язаний під’їзною колією довжиною 4,1 км. Найближчими населеними пунктами, з яких кар’єроуправління забезпечується робочою силою являються смт.Томашгород, с.Осницьк, с.Крута-Слобода.

ВСП «Томашгородське кар’єроуправління» ДП «УПП УЗ» спеціалізується на виробництві щебеню таких фракцій: відсів (0х5), 5х10, 10х25, 25х60, 0х70, камінь бутовий.

Томашгородське родовище кварцевих діоритів розробляється з 1931 року і має наступні географічні координати:

51º 18' 00" - північної широти

27º 05' 00" - східної довготи.

Проект розробки Томашгородського родовища кварцевих діоритів розроблений проектно-технологічним інститутом «Гіпротранспуть» розглянутий і затверджений Білоруською залізницею в 1975 році. Загальний термін експлуатації промислових запасів родовища по проекту – 37 років.

Проектна потужність підприємства 850,0 тис. м3 щебеню (528,5 тис.м3 гірничої маси у щільному тілі) в рік.

Структура підприємства цехова.

Основні цехи:

- гірничий (ГЦ) - займається зняттям розкривних порід і видобуванням гірничої маси;

- дробильно-сортувальний (ДСЦ) – займається дробленням гірничої маси на щебінь;

- автотранспортний (АТЦ) – здійснює транспортування гірничої маси з кар’єру в приймальний бункер ДСЦ або на пандус.

Завод має свої під’їзні автомобільні і залізничні шляхи, розвинену виробничу базу.

Томашгородське кар’єроуправління має земельне відведення площею 118,87 га. Гірничий відвід складає – 57,75 га.

Кар’єр лежить у межах Рокитнівської рівнини, яка перетинається річками Льва і Ствига та їх притоками і є частиною Поліської низовини. Тут поширені мореннозандрові і денудаційні форми рельєфу.

Цей тип рельєфу утворився при взаємодії основних морфоструктур: Українського щита, Волино-Подільської плити, Поліської морфоструктури і Турівської депресії з екзогенними факторами, серед яких визначальним є діяльність материкових льодовиків і талих льодовикових вод. Рівнинний характер рельєфу і незначний ухил поверхні зумовлюють повільну течію у річках і недостатню дренацію поверхневих та підземних вод, що спричиняє надмірне зволоження і заболочення території.

Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом і порівняно м'якою зимою. Основними кліматоутворючими факторами є сонячна радіація, що особливо ефективна в теплий період року, атмосферна циркуляція, що переважає в холодний період, і характер земної поверхні. Великий вплив на клімат регіону мають континентальні повітряні маси, що формуються над рівнинами Євразії, а також океанічні повітряні маси з Атлантичного океану і арктичних морів.

Середня температура повітря становить 6,6…6,8 °С. Найтеплішим місяцем є липень — +18,5 °C, найхолоднішим — січень — −4,4…-5,6 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 600…700 мм. Вегетаційний період починається з квітня і триває по листопад.

1.2 Геологічна будова родовища

«Томашгородське-ІІІ» родовище кварцових діоритів та гранодіоритів розташоване в межах поширення своєрідних порід північно-західної частини Українського щита, віднесених до осницького комплексу.

За складністю геологічної будови родовище належить до 1-ї групи – родовищ простої геологічної будови, представлених масивними або пластоподібними покладами гірських порід однорідного складу з витриманими фізико-механічним та іншими властивостями, передбаченими кондиціями, з непорушеним або слабо порушеним заляганням, з рівномірним розподілом корисних або шкідливих компонентів та із сумарною питомою активністю природних радіонуклідів меншою від 370 Бк/кг-1.

В геологічній будові родовища приймають участь кристалічні утворення осницького комплексу протерозою, кори вивітрювання, а також – відклади палеогенового та четвертинного віку.

Кварцові діорити характеризуються сірим, навіть темно-сірим кольором, а також середньозернистою, рідше – до дрібнозернистої масивною будовою і мають вигляд як цілком однорідні, нормальні продукти кристалізаційної диференціації.

Гранодіорити характеризуються сірим і блідно-рожево-світло-сірим кольором і також мають вигляд як цілком однорідні, нормальні продукти кристалізаційної диференціації. Головними породоутворюючими мінералами гранодіоритів є плагіоклаз, калішпат, кварц, біотит, рогова обманка. В незначній кількості зустрічається епідот, амфібол, рудний мінерал, апатит, циркон, сфен.

Томашгородське родовище кварцевих діоритів та гранодіоритів вперше

було розвідане Київським філіалом інституту «Гіпротранспуть» в 1948 році і надалі неодноразового ним же дорозвідувалось. В зв’язку з проектуємою другою технологічною лінією ДСЦ, по завданню Служби колії Білоруської залізниці в 1970 році була проведена детальна дорозвідка сировини Томашгородського родовища.

1.3 Гідрогеологічна характеристика родовища

Гідрологічні умови родовища благоприємні, зустрічні води порівняно малі і істотного впливу на розробку корисних копалин не дають. Ґрунтові води тримаються в піску, дресві і у верхній тріщинуватій зоні кристалічних порід. Глибина залягання ґрунтових вод від поверхні на розвіданій ділянці коливається від 1,0 до 9,0 м.

Максимальний водопритік орієнтовно складає, враховуючи атмосферні опади 120 м3/год..

В даний час ґрунтові води збираються у водозбірник місткістю 700 м.куб., який знаходиться в підошві горизонту +136,0 м, а далі відкачуються у водовідвідні канави насосною станцією, яка обладнана двома насосами марки Д 320/50, продуктивністю 320 м3/год. Відкачка води проводиться цілодобово, обладнання насосної станції забезпечує нормальну роботу водовідливу. Вода, яка відкачуєтьсяз кар’єру, скидається за південно-східний борт кар’єру в русло струмка «Безіменний» – ліву притоку річки Льва.

В місцях проникнення паводкових вод територія кар’єру огороджена нагірними канавами, які охороняють масив від попадання в нього поверхневих вод.

В зв’язку з тим, що кругом кар’єру росте ліс, додаткові заходи по снігозахисту не передбачаються.

1.4 Якісна характеристика корисної копалини

Кристалічні породи (корисна товщина) представлені свіжими і порушеними вивітрюванням кварцевими діоритами, рідше гранодіоритами, серед яких зустрічаються жили гранодіоритів та діабазів.

Хімічний склад гранітів приведений в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Хімічний склад гранітів

№	Хімічні складові	Склад, %
Від	до
	SiО2	50,99	65,94
	Al2O3	14,98	17,87
	Fe2O3	1,02	3,60
	FeO	2.46	5.46
	TiO2	0.56	0.88
	MnO	0.052	0.132
	CaO	2.49	8.53
	MgO	0.72	3.32
	P2O5	0.169	0.256
	K2O	1.67	4.58
	Na2O	3.69	4.24
	SO3	0.03	0.23
	п.п.п.	0.75	1.46

Основні фізико-механічні властивості гранітів приведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 – Основні фізико-механічні властивості гранітів

№	Показники	Граніти незмінні	Граніти порушені вивітрюванням
від	до	Переважна	від	до	Переважна
	Щільність, г/см^3	2,68	2,72	2,69	2,68	2,70	2,68
	Об’ємна маса, г/см^3	2,65	2,70	2,68	2,63	2,67	2,67
	Пористість,%	0,74	1,1	0,75	0,74	2,1	1,1
	Водопоглинення, %	0,06	0,27	0,1	0,11	0,40	0,30
	Межа механічної міцності, кгс/см^2 - в сухому стані			1800-1900
- в вологому			1700-1800
- після 50 циклів заморожування			1500-1600	-	-	-
	Коефіцієнт розм’якшування	0,81	0,94	0,87	0,84	0,86	0,85
	Коефіцієнт морозостійкості	0,88	0,95	0,91	-	0,91	-

1.5 Балансові запаси корисної копалини

В результаті дорозвідки, Українською територіальною комісією по запасах, протокол № 3187 від 11.11.71 р., були затверджені балансові запаси кварцевих діоритів по категоріях:

А - 8687 тис.м3

В - 2201 тис.м3

С1 - 12755 тис.м3

Всього по категоріях: А + В + С1 = 23643 тис.м3 і в тому числі 1038 тис.м3 порушених вивітрюванням порід.

Станом на 01.01.75 р. промислові запаси відповідно до проекту пораховані в кількості 19975,4 м3. Загальні втрати заплановані в об’ємах 12,3% від балансових запасів. Із них 10,4% складають втрати в охоронних бермах і неробочих бортах кар’єру - 2568,6 тис.м3, втрати в з’їздах – 278,4 тис.м3 втрати в цільнику (в районі свердловини № 62) – 132,0 тис.м3. Експлуатаційні втрати встановлені 3%.

Станом на 01.01.2012 р. промислові запаси відповідно до протоколу №2495 Державної комісії України по запасах корисних копалин складають по категоріях:

А - 3342 тис.м3

В - 1566 тис.м3

С1 - 10515 тис.м3

Всього по категоріях: А + В + С1 = 15423 тис.м3 і в тому числі 690 тис.м3 порушених вивітрюванням порід.

Запаси, станом на 01.01.2013 рік, наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Назва категорії порід	Запаси станом на 11.11.71 р., тис.м^3	Запаси станом на 01.01.12 р., тис.м^3	Запаси станом на 01.01.13 р., тис.м^3
А	8687,0	3342,0	3342,0
В	2201,0	1566,0	1448,4
С1	12755,0	10515,0	10515,0
А+В+С1	23643,0	15423,0	15305,4

1.6 Втрати корисної копалини

Основною задачею при добуванні корисної копалини є раціональна розробка родовища, запобігаючи втрат.

Загальнокар’єрні втрати включають втрати в охоронних масивах капітальних гірничих виробок – під в’їзними дорогами.

Втрати в бортах кар’єру (експлуатаційні 1-ї групи) враховані при підрахунку геологічних запасів. Експлуатаційні втрати 2-ї групи при проведенні буровибухових робіт і транспортуванні сировини прийняті по даним ОНТП-85 – 0,55% і враховані при визначенні річної потужності.

2. МЕЖІ КАР’ЄРНОГО ПОЛЯ

Кут відкосу при погашенні по корисній копалині становить:

- робочий борт – 75⁰ - 80⁰,

- неробочий борт – 70⁰ - 75⁰.

Кут відкосу уступів при погашенні по сипучих розкривних породах:

- робочий борт – 60⁰,

- неробочий – 30⁰.

Межі кар’єру в плані відповідають контуру підрахунку геологічних запасів з урахуванням розносу бортів по розкривних породах.

Розміри кар’єру в кінцевому положенні будуть складати: по верху з півночі на південь 420 – 450 м, із сходу на захід 200 – 220 м, по низу з півночі на південь 210 – 230 м, із сходу на захід 170 – 190 м, глибина по верхній бровці розкривного уступу – 18-22 м.

Площа кар’єру по верхній бровці розкривного уступу буде
складати 6,14 га, на даний час площа складає 4,89 га.

3. РЕЖИМ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Режим роботи кар’єру наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Найменування показників	Одиниця виміру	Режим роботи
добувні	розкривні
двозмінний	однозмінний
Тривалість зміни	годин
Змінний режим	-	Двохзмінний 1-ша: 17˚˚- 01˚˚ 2-га: 01˚˚- 08˚˚	Однозмінний 08˚˚- 17˚˚
Число робочих днів в рік	дні

4. ПРОДУКТИВНІСТЬ КАР’ЄРУ

4.1 Продуктивність кар’єру

Розмір втрат Q _втрат (м³) на транспортування і буропідривні роботи становлять: на БПР – q _БПР = 0,25% від об’єму вихідної гірничої маси, на транспортування – q _тр = 0,25-0,5%.

Розмір втрат визначається за формулою:

м³,

де Q= – планова річна продуктивність кар’єру по корисній копалині, м³/рік.

Фактична річна продуктивність кар’єру по корисній копалині Q _{річ.вид.} (м³/рік) з урахуванням втрат визначається за формулою:

=600000+3000=603000, м³/рік.

Річна продуктивність кар’єру по розкриву Q _річ.р. (м³/рік) встановлюється за середнім промисловим коефіцієнтом розкриву за формулою:

м³/рік,

де k_н=1,1, – коефіцієнт нерівномірності розподілення розкриву за роками.

4.2 Об’єм розкривних робіт

Загальний залишок об’ємів розкривних порід в межах родовища запасів складає 2553,6 тис. м³ (в т. ч. скельних – 1105,6 тис. м³).

4.3 Показники роботи гірничого обладнання

При провадженні розкривних, видобувних, бурових робіт та транспортування гірничої маси та розкривних порід використовується обладнання, наведене в табл.4.3.1.

Табл.4.3.1 – Гірниче обладнання та його показники

№ п/п	Найменування обладнання	Тип, марка	Рік випуску	Місце роботи
1.	Екскаватор	HYUNDAI R500LC Vк= 2,4м^3		Розкривні роботи
	Екскаватор	ЕКГ-5 Vк= 5м^3		Видобувні роботи
	Бульдозер	Д-171		Відвальні роботи, планувальні роботи дорожнього полотна
	Навантажувач	Volvo L180E Vк= 4,4м^3		Планувальні роботи, навантаження г/м та розкривних порід
	Автосамоскид	КрАЗ		Транспортування розкривних порід
	Автосамоскид	КрАЗ		Транспортування розкривних порід
²	Автосамоскид	КрАЗ		Транспортування розкривних порід
	Автосамоскид	БеЛАЗ		Транспортування гірничих порід
	Буровий станок	СБУ-100		Бурові роботи

Табл.4.3.2 – Розрахункові показники роботи екскаваторів при навантаженні в автосамоскиди

№	Показники	Розкривні роботи	Видобувні роботи
HYUNDAI R500LC	ЕКГ-5
	Час зміни, хв.
	Час на підготовчо-завершальні операції, хв
	Час на особові потреби, хв.
	Найменування порід	Суглинки, глини, пісок	граніт
	Категорія порід по тяжкості екскавації	І-ІІ СниП IV-2-82	IV
7.	Щільність порід, т/м^3	1,2 -1,95	2,68
	Коефіцієнт розрихлення порід	1,3	1,6
	Коефіцієнт наповнення ковша	1,0	0,9
	Коефіцієнт продуктивності	0,67	0,75
	Об'єм ковша	2,8м^3	2,6м^3
	Тип автосамоскида	КрАЗ	БеЛАЗ
	Вантажопідьємність		45 (42)
	Об'єм кузова автосамоскида, м^3		21,5
	Кількість ковшів
	Час циклу екскавації, хв	0,33	0,33
	Час навантаження автосамоскиду, хв	1,32	3,3
	Час установки автосамоскиду під навантаження, хв	0,3	0,5
	Продуктивність екскаватора за годину, м^3/год

5. СИСТЕМА РОЗРОБКИ РОДОВИЩА

5.1 Система розробки родовища та організація порід

У відповідності з гірничогеологічними умовами родовища і властивостями порід принято транспортну систему розробки з застосуванням: для проведення розкривних та видобувних робіт – екскаватори ЕКГ-5(пряма лопата) і HYUNDAI R500LC(зворотня лопата). Переміщення розкривних порід в зовнішні відвали буде проводитися вантажними автосамоскидами БелАЗ-7547.

Прийнята система відкритої розробки родовища визначає головні параметри кар’єра і його основні елементи, додаткові вимоги при веденні гірничих (вибухових) робіт поблизу об’єктів, які мають важливе загальногосподарське значення (ЛЕП-330кВ, ЛЕП-10кВ, автодорога м.Фастів – с.Кощіївка, газопровід високого тиску).

Для проведення розкривних робіт використовується екскаватор HYUNDAI R500LC типу зворотна лопата з навантаженням в автосамоскиди БелАЗ-7547 та наступним розвантаженням в зовнішній відвал, розташований за 1 км від ділянки проведення робіт. Після проведення опереджувального розкриву та зачистки покрівлі корисної копалини проводяться буровибухові роботи по розширенню в’їздної та розрізної траншей на горизонті +120 м. Провадження вибухових робіт обмежується об’ємом масиву, що підривається. З метою визначення впливу вибухових робіт на об’єкти, що охороняються, підрядною організацією будуть проводитися сейсмічні заміри. Видобувні роботи по проходженню в’їздної траншеї, а також на горизонті +120 м проводиться екскаватором типу пряма лопата ЕКГ-5 з навантаженням в автосамоскид БелАЗ-7547 та наступним розвантаженням в приймальний бункер дробарки першого дроблення.

Схема проведення робіт екскаватора «зворотна лопата» на розкривних роботах: Розробка розкривних порід проводиться розширеною лобовою заходкою на всю ширину піонерної траншеї з наступною розробкою горизонту розкривних порід боковими проходками. Екскаватор розміщується вище підошви уступу, що дозволяє розробляти вологі ґрунти якими представлена ділянка розкривних порід, навантаження в транспортні засоби проводиться на рівні стоянки екскаватора з поданням транспорту як по дну виробки так і по верху.

На видобувних роботах:

Екскаватор проводить роботи на в’їздній траншеї лобовою заходкою з робочої площадки яка розміщена на розвалі підірваної гірничої маси.

6. ВІДВАЛЬНІ РОБОТИ

Розкривні породи розміщуються в зовнішньому відвалі вздовж західного борту кар’єру. Ємність відвалу 4367 тис.м3, висота – 11,5 м, площа 44 га. Проектна абсолютна позначка поверхні відвалу – 189,5 м. Відвал двохярусний. В нижньому ярусі розміщується пухкий розкрив, в верхньому – скельний. Висота кожного ярусу – 5,5-6 м. Планування поверхні відвалу повинне проводитись бульдозером Д-493А, змінна продуктивність якого, згідно ЕНіР, складає на ярусі скельного розкриву – 400 м3, на ярусі пухкого розкриву – 1600 м3. Відвальні роботи повинні проводитись в одну зміну.

Грунтово-рослинний шар протягом 9 років повинен складуватись в тимча

сові відвали № 1 і № 2. Висота відвалів 5 м. Площа відвалу №1 – 1,8 га, а № 2– 0,7 га. В наступні роки грунтово-рослинний шар повинен транспортуватись на відновлену поверхню відвалу розкривних порід. Середній геологічний коефіцієнт вскриши складає 0,15; середній експлуатаційний коефіцієнт – 0,18.

7. ОСУШЕННЯ І ВОДОВІДЛИВ

Ґрунтові води тримаються в піску, дресві і у верхній тріщинуватій зоні кристалічних порід. Глибина залягання ґрунтових вод від поверхні на розвіданій ділянці коливається від 1,0 до 9,0 м.

Максимальний водопритік орієнтовно складає, враховуючи атмосферні опади 120 м3/год..

В даний час ґрунтові води збираються у водозбірник місткістю 700 м.куб., який знаходиться в підошві горизонту +136,0 м, а далі відкачуються у водовідвідні канави насосною станцією, яка обладнана двома насосами марки Д 320/50, продуктивністю 320 м3/год. Відкачка води проводиться цілодобово, обладнання насосної станції забезпечує нормальну роботу водовідливу. Вода, яка відкачуєтьсяз кар’єру, скидається за південно-східний борт кар’єру в русло струмка «Безіменний» – ліву притоку річки Льва.

В місцях проникнення паводкових вод територія кар’єру огороджена нагірними канавами, які охороняють масив від попадання в нього поверхневих вод.

8. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ

Технічна документація на рекультивацію земель Томашгородського кар’єроуправління розроблена інститутом Гіпротранспуть в 1979 році.

Проект гірничо-технічної рекультивації виконано відносно до техно-робочого проекту Томашгородського ІІІ родовища кварцевих діоритів розробленого інститутом Гіпротранспуть в 1975 році. Метою рекультиваційних робіт являється відновлення земельних площ, які зайняті зовнішніми відвалами покриваючих порід та створення (в перспективі) водойми у виробленому просторі кар’єру і передача їх землекористувачу. Основне цільове призначення рекультивованих земель:

- зовнішнього відвалу покриваючих порід – для лісогосподарського використання Клесівським держлісгоспом;

- виробленого простору кар’єру – для водоймища (в перспективі);

- родючого шару землі – знімається і складується на території, вказаній держлісгоспом під його відповідальне зберігання, потім використовується як верхній покриваючий шар відновлених площ відвалу. Комплекс робіт по гірничо-технічній рекультивації площі відвалу включає в себе:

1. Планування відкосів відвалу під кутом 16;

2. Часткове планування відвалу після просідання ґрунту;

3. Транспортування з тимчасових відвалів, а також з площі родовища і відвалу родючого шару ґрунту і нанесення його на відновлювальну поверхню відвалу;

4. Часткове планування нанесеного родючого шару ґрунту;

5. Висів лугових трав;

6. Прикатування ґрунту відвалу.

Розміщення покриваючих порід у виробленому просторі кар’єру виявляється економічно недоцільним в зв’язку з необхідністю дворазової екскавації і транспортування всього об’єму покриваючих порід. Враховуючи це в проекті передбачено проведення рекультивації і передачу рекультивованих земель землекористувачу для лісопосадок через 18…20 років експлуатації кар’єру.

Протягом 2013 року рекультивація земель на Томашгородському кар’єроуправлінні не передбачається.

Відповідно до проекту, гірничо-технічна рекультивація буде проводитись за рахунок експлуатаційних затрат підприємства

Дата добавления: 2015-10-30