Читайте также:
|
D. Епіфізу
Е. Підшлункової залози
19. Фолікулостимулюючий гормон впливає на:
А. Ріст і функцію жовтого тіла
В. Лактацію
С. Розумовий розвиток
D. Ріст і дозрівання статевих клітин
Е. Функцію щитоподібної залози
20. Мелатонін регулює:
А.Ріст кісток
В. Обмін речовин
С. Пігментний обмін
D. Мінеральний обмін
Е. Обмін вуглеводів
ТЕМА 2: ФІЗІОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ (вилочкова, наднирники,
підшлункова, статеві)
1. Назвіть гормон яєчок:
А. Тестостерон
В. Паратгормон
С. Тимозин
D. Тироксин
Е. Вазопресин
2. Гормон кори наднирників:
А. Альдостерон
В. Адреналін
С. Мелатонін
D. Тироксин
Е. Інсулін
3. Гормон підшлункової залози:
А. Тироксин
В. Тимозин
С. Глюкогон
D. Інсулін
Е. Адреналін
4. Гормон кори наднирників:
А. Тироксин
В. Інсулін
С. Паратгормон
D. Глюкокортикоїди
Е. Адреналін
5. Назвіть гормон яєчників:
А. Тироксин
В. Інсулін
С. Прогестерон
D. Глюкагон
Е. Адреналін
6. Який гормон зменшує цукор крові?
А. Глюкагон
В. Інсулін
С. Соматотропний
D. Тироксин
Е. Мелатонін
7. Який гормон збільшує цукор крові?
А. Інсулін
В. Соматотропний
С. Тіреотропний
D. Окситоцин
Е. Глюкагон
8. Які гормони впливають на обмін води і солей:
А. Естрогени
В. Глюкокортикоїди
С. Мінералокортикоїди
D. Мелатонін
Е. Прогестерон
9. Які гормони впливають на обмін білків, жирів, вуглеводів?
А. Окситоцин
В. Вазопресин
С. Глюкокортикоїди
D. Мінералокортикоїди
Е. Мелатонін
10. Яка залоза має назву залози дитячого віку?:
А. Підшлункова
В. Епіфіз
С. Вилочкова
D. Яєчка
Е. Яєчники
11. Яка залоза відноситься до органів імунного захисту?:
А. Щитоподібна
В. Гіпофіз
С. Наднирники
D. Вилочкова
Е. Підшлункова
12. Що відноситься до будови вилочкової залози?:
А. Пінеалоцити
В. Ацинуси
С. Нейроглія
D. Острівці Лангерганса
Е. Тільця Гасаля
13. Як називається гормон вилочкової залози?:
А.Тирозин
В. Тироксин
С. Тимозин
D. Альдостерон
Е. Глюкагон
14. Де виробляється альдостерон?:
А. В корі наднирників
В. В мозковій речовині наднирників
С. В острівцях Лангерганса
D. В звивистих канальцях яєчок
Е. В корковій речовині яєчників
15. Де виробляються глюкокортикоїди?:
А. В корі наднирників
В. В мозковій речовині наднирників
С. В острівцях Лангерганса
D. В звивистих канальцях яєчок
Е. В корковій речовині яєчників
16. Де виробляється адреналін?:
А. В корі наднирників
В. В мозковій речовині наднирників
С. В острівцях Лангерганса
D. В звивистих канальцях яєчок
Е. В корковій речовині яєчників
17. Де виробляються статеві гормони?:
А. В корі наднирників
В. В мозковій речовині наднирників
С. В острівцях Лангерганса
D. В звивистих канальцях яєчок
Е. В мозковій речовині яєчників
18. Що виробляється в острівцях Лангерганса?:
А. Підшлунковий сік
В. Альдостерон
С. Адреналін
D. Глікоген
Е. Інсулін
19. На що впливає інсулін?:
А. На обмін білків
В. На водний обмін
С. На вуглеводний обмін
D. На сольовий обмін
Е. На пігментний обмін
20. Чоловічий статевий гормон наднирників має назву:
А. Альдостерон
В. Адреналін
С. Норадреналін
D. Тестостерон
Е. Прогестерон
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЦЯ
1. Діастолічний тон виникає внаслідок:
А. Закриття стулкових клапанів
В. Відкриття стулкових клапанів
С. Закриття півмісяцевих клапанів
D. Відкриття півмісяцевих клапанів
Е. Гальмування водія ритму
2. Систолічний тон виникає внаслідок:
А. Відкриття півмісяцевих клапанів
В. Закриття півмісяцевих клапанів
С. Відкриття стулкових клапанів
D. Закриття стулкових клапанів
Е. Збудження водія ритму
3. Систолічний кров’яний тиск означає:
А. Мінімальний
В. “Нижній”
С. Судинний
D. Максимальний
Е. Пульсовий
4. Діастолічний кров’яний тиск означає:
А. Мінімальний
В. Максимальний
С. “Верхній”
D. Серцевий
Е. Пульсовий
5. Систолічний тиск залежить від:
А. Судин головного мозку
В. Судинного опору
С. Просвіту судин
D. Роботи серця
Е. Ниркових судин
6. Діастолічний тиск залежить від:
А. Просвіту судин
В. Роботи серця
С. Клапанів серця
D. Провідної системи серця
Е. Кровопостачання серця
7. Водієм ритму серця є:
А. Передсердно-шлуночковий вузол
В. Передсердно-шлуночковий пучок
С. Синусо-передсердний вузол
D. Ніжки пучка Гіса
Е. Волокна Пуркін’є
8. Півмісяцеві клапани розташовані:
А. Між передсердями
В. Між шлуночками
С. В передсердно-шлуночкових отворах
D. В отворах аорти і легеневого стовбура
Е. В коронарному синусі
9. Двостулковий клапан розташований:
А. Між лівим передсердям і лівим шлуночком
В. Між правим передсердям і правим шлуночком
С. Між передсердями
D. Між шлуночками
Е. В отворі аорти
10. Тристулковий клапан розташований:
А. Між лівим передсердям і лівим шлуночком
В. Між правим передсердям і правим шлуночком
С. Між передсердями
D. Між шлуночками
Е. В отворі легеневого стовбура
11. Пульсовий тиск означає:
А. Верхній, максимальний тиск
В. Нижній, мінімальний тиск
С. Різниця між систолічним і діастолічним тиском
D. Серцевий тиск
Е. Судинний тиск
12. Водієм атріовентрикулярного ритму серця є:
А. Пучок Гіса
В. Передсердно-шлуночковий пучок
С. Передсердно-шлуночковий вузол
D. Синусо-передсердний вузол
Е. Волокна Пуркін’є
13. Пучок Гіса розташований в:
А. Лівому передсерді
В. Правому передсерді
С. В міжпередсердній перегородці
D. В міжшлуночковій перегородці
Е. В міокарді передсердь
14. Волокна Пуркін’є розташовані в:
А. В міокарді шлуночків
В. В міокарді передсердь
С. В ендокарді лівого передсердя
D. В ендокарді правого передсердя
Е. В перикарді
15. Графічне зображення роботи серця:
А. Фонокардіограма
В. Сфігмограма
С. Ехокардіограма
D. Електрокардіограма
Е. Флебограма
16. Графічне зображення тонів серця:
А. Фонокардіограма
В. Сфігмограма
С. Ехокардіограма
D. Електрокардіограма
Е. Флебограма
17. Графічне зображення артеріального пульсу:
А. Фонокардіограма
В. Сфігмограма
С. Ехокардіограма
D. Електрокардіограма
Е. Флебограма
18. І тон вислуховується:
А. В 2 міжребір’ї праворуч грудини
В. В 2 міжребір’ї ліворуч грудини
С. На верхівці серця
D. На ручці грудини
Е. На тілі грудини
19. І тон вислуховується:
А. В 2 міжребір’ї праворуч грудини
В. В 2 міжребір’ї ліворуч грудини
С. На мечоподібному відростку грудини
D. На ручці грудини
Е. На тілі грудини
20. ІІ тон вислуховується:
А. На верхівці серця
В. На кінці грудини
С. На ручці грудини
D. В точці Боткіна
Е. В 2 міжребір’ї біля грудини (праворуч і ліворуч)
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ КРОВООБІГУ
1. До ємнісних судин відносяться:
А. Аорта
В. Капіляри
С. Артеріоли
D. Вени
Е. Артерії
2. До судин опору відносяться:
А. Капіляри
В. Вени
С. Великі артерії
D. Артеріоли
Е. Аорта
3. До обмінних судин відносяться:
А. Артерії
В. Капіляри
С. Вени
D. Аорта
Е. Легеневий стовбур
4. Внутрішня оболонка артерій:
А. Адвентиція
В. М’язова
С. Ендокард
D. Ендотелій
Е. Внутрішня еластична мембрана
5. Середня оболонка артерій:
А. Ендотелій
В. Адвентиція
С. М’язова
D. Внутрішня еластична мембрана
Е. Ендокард
6. Зовнішня оболонка артерій:
А. Адвентиція
В. М’язова
С. Ендотелій
D. Ендокард
Е. Зовнішня еластична мембрана
7. Чим відрізняється будова стінки артерій від вен?
А. Мають адвентицію
В. Мають еластичні мембрани
С. Мають клапани
D. Мають ендотелій
Е. Мають м’язову оболонку
8. Чим відрізняється будова стінки вен від артерій?
А. Мають адвентицію
В. Мають еластичні мембрани
С. Мають клапани
D. Мають ендотелій
Е. Мають м’язову оболонку
9. Яка особливість будови капілярів?
А. Мають адвентицію
В. Мають еластичні мембрани
С. Мають клапани
D. Мають ендотелій
Е. Мають м’язову оболонку
10. Яка тканина найбільша розвинена у стінці артеріол?
А. Сполучнотканинне
В. М’язова непосмугована
С. М’язова посмугована
D. Одношаровий плоский епітелій
Е. Одношаровий кубічний епітелій
11. На які судини подібні венули?
А. Вени
В. Артерії
С. Артеріоли
D. Капіляри
Е. Анастомози
12. Як називаються допоміжні-з’єднувальні судини?
А. Артерії
В. Вени
С. Анастомози
D. Колатералі
Е. Венули
13. Як називаються допоміжні-обхідні судини?
А. Артерії
В. Вени
С. Анастомози
D. Колатералі
Е. Артеріоли
14. Які судини відносяться до магістральних?
А. Артеріоли
В. Артерії
С. Вени
D. Капіляри
Е. Аорта і великі артерії
15. Які нервові волокна розширюють просвіт судин?
А. Парасимпатичні
В. Симпатичні
С. Прегангліонарні
D. Аферентні
Е. Висхідні
16. Які нервові волокна звужуюють просвіт судин?
А. Парасимпатичні
В. Симпатичні
С. Прегангліонарні
D. Аферентні
Е. Висхідні
17. Як називаються нерви-звужувачі судини?
А. Ділятатори
В. Констріктори
С. Парасимпатичні прегангліонарні
D. Парасимпатичні постгангліонарні
Е. Аферентні
18. Як називаються нерви-розширювачі судини?
А. Ділятатори
В. Констріктори
С. Симпатичні прегангліонарні
D. Симпатичні постгангліонарні
Е. Аферентні
19. Які судини розширюють симпатичні нервові волокна?
А. Судини мозку
В. Судини легенів
С. Судини ока
D. Судини печінки
Е. Судини нирок
20. Які судини розширюють симпатичні нервові волокна?
А. Судини простати
В. Судини яєчок
С. Судини яєчників
D. Судини серця
Е. Судини кишок
ТЕМА: РЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Закон Франка-Старлінга пояснює:
А. Міогенну регуляцію роботи серця
В. Нервову регуляцію роботи серця
С. Гуморальну регуляцію роботи серця
D. Симпатичну регуляцію роботи серця
Е. Парасимпатичну регуляцію роботи серця
2. Інотропний ефект означає:
А. Частота серцевих скорочень
В. Сила серцевих скорочень
С. Збудливість серцевого м’язу
D. Провідність серцевого м’язу
Е. Скоротливість серцевого м’язу
3. Хронотропний ефект означає:
А. Частота серцевих скорочень
В. Сила серцевих скорочень
С. Збудливість серцевого м’язу
D. Провідність серцевого м’язу
Е. Скоротливість серцевого м’язу
4. Дромотропний ефект означає:
А. Частота серцевих скорочень
В. Сила серцевих скорочень
С. Збудливість серцевого м’язу
D. Провідність серцевого м’язу
Е. Скоротливість серцевого м’язу
5. Батмотропний ефект означає:
А. Частота серцевих скорочень
В. Сила серцевих скорочень
С. Збудливість серцевого м’язу
D. Провідність серцевого м’язу
Е. Скоротливість серцевого м’язу
6. Симпатичні нерви мають:
А. Позитивну інотропну дію
В. Негативну хронотропну дію
С. Негативну дромотропну дію
D. Негативну батмотропну дію
Е. -
7. Парасимпатичні нерви мають:
А. Негативну хронотропну дію
В. Позитивну інотропну дію
С. Позитивну дромотропну дію
D. Позитивну батмотропну дію
Е. -
8. Рефлекс Ціона-Людвінга виникає:
А. З рецепторів дуги аорти
В. З рецепторів розгалуження сонної артерії
С. З рецепторів порожнистих вен
D. З механорецепторів сонячного сплетення
Е. З механорецепторів шлунка і очеревини
9. Рефлекс Герінга виникає:
А. З рецепторів дуги аорти
В. З рецепторів розгалуження сонної артерії
С. З рецепторів порожнистих вен
D. З механорецепторів сонячного сплетення
Е. З механорецепторів шлунка і очеревини
10. Рефлекс Бейнбріджа виникає:
А. З рецепторів дуги аорти
В. З рецепторів розгалуження сонної артерії
С. З рецепторів порожнистих вен
D. З механорецепторів сонячного сплетення
Е. З механорецепторів шлунка і очеревини
11. Рефлекс Гольца виникає:
А. З рецепторів дуги аорти
В. З рецепторів розгалуження сонної артерії
С. З рецепторів порожнистих вен
D. З механорецепторів сонячного сплетення
Е. З механорецепторів шлунка і очеревини
12. Які речовини мають позитивну іно-хронотропну дію?:
А. Норадреналін
В. Гістамін
С. Ацетилхолін
D. Солі фосфору
Е. Солі калію
13. Які речовини мають негативну іно-хронотропну дію?
А. Ацетилхолін
В. Солі кальцію
С. Вазопресин
D. Адреналін
Е. Норадреналін
14. Які гормони мають позитивну батно-дромотропну дію?:
А. Ацетилхолін
В. Гістамін
С. Брадикінін
D. Солі калію
Е. Адреналін
15. Які гормони мають судинозвужувальну дію?:
А. Ацетилхолін
В. Гістамін
С. Брадикініни
D. Простагландини
Е. Адреналін
16. Які гормони мають судинозвужувальну дію?:
А. Ацетилхолін
В. Вазопресин
С. Гістамін
D. Брадикінін
Е. Простогландини
17. Які гормони мають судинорозширювальну дію?
А. Адреналін
В. Норадреналін
С. Вазопресин
D. Ренін
Е. Ацетилхолін
18. Які гормони мають судинорозширювальну дію?
А. Адреналін
В. Гістамін
С. Норадреналін
D. Вазопресин
Е. Альдостерон
19. Пресорні фактори:
А. Нерви-вазоконстриктори
В. Судиннорозширюючі нерви
С. Гістамін
D. Ацетилхолін
Е. Брадикінін
20. Депресорні фактори:
А. Нерви-вазоконстриктори
В. Нерви - вазодилятатори
С. Адреналін
D. Вазопресин
Е. Норадреналін
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ (ФУНКЦІЇ)
1. Нормальна кількість цукру в 1 л крові складає:
А. 3,33 – 5,55 м/моль
В. 6,66 – 7,77 м/моль
С. 7,77 – 8,88 м/моль
D. 8,88 – 9,99 м/моль
Е. 10,00 – 12,00 м/моль
2. Нормальна кількість еритроцитів в 1 л крові складає:
А. 2,0 – 3,0 ∙ 1012
В. 2,5 – 3,5 ∙ 1012
С. 4,5 – 5,5 ∙ 1012
D. 6,5 – 7,5 ∙ 1012
Е. 7,0 – 8,0 ∙ 1012.
3. Нормальна кількість лейкоцитів в 1 л крові:
А. 2 – 3 ∙ 109
В. 4 – 9 ∙ 109
С. 10 – 20 ∙ 109
D. 180 – 320 ∙ 109
Е. 200 – 400 ∙ 109
4. Нормальна реакція крові складає:
А. 7,36
В. 7,8
С. 6,8
D. 8,7
Е. 5,6
5. Нормальна кількість тромбоцитів в 1 л крові складає:
А. 4 – 5 ∙ 109
В. 4 – 9 ∙ 109
С. 20 – 40 ∙ 109
D. 80 – 100 ∙ 109
Е. 180 – 320 ∙ 109
6. Фізіологічний розчин – це розчин:
А. 0,8 % КCl
В. 0,8 % Na Cl
С. 0,9 % Na Cl
D. 0,9 % K Cl
Е. 0,9 % Ca Cl2
7. Нормальна ШОЕ (мм/год.) складає:
А. 3 – 12
В. 25 - 35
С. 30 – 40
D. 35 - 45
Е. 60 – 80
8. Які клітини відносяться до агранулоцитів?
А. Еозинофіли
В. Базофіли
С. Нейтрофіли
D. Юні
Е. Лімфоцити
9. Які клітини відносяться до агранулоцитів?
А. Моноцити
В. Паличкоядерні
С. Сегментоядерні
D. Базофіли
Е. Еозинофіли
10. Які клітини відносяться до нейтрофілів?
А. Лімфоцити
В. Моноцити
С. Юні
D. Базофіли
Е. Еозинофіли
11. Які клітини відносяться до нейтрофілів?
А. Паличкоядерні
В. Базофіли
С. Еозинофіли
D. Лімфоцити
Е. Моноцити
12. Які клітини відносяться до нейтрофілів?
А. Моноцити
В. Лімфоцитин
С. Базофіли
D. Сегментоядерні
Е. Еозинофіли
13. Які клітини забарвлюються лужними барвниками?
А. Базофіли
В. Еозинофіли
С. Юні
D. Паличкоядерні
Е. Сегментоядерні
14. Які клітини забарвлюються кислими барвниками?
А. Базофіли
В. Еозинофіли
С. Юні
D. Паличкоядерні
Е. Сегментоядерні
15. Які клітини забарвлюються нейтральними барвниками?
А. Базофіли
В. Еозинофіли
С. Лімфоцити
D. Моноцити
Е. Паличкоядерні
16. Які клітини забарвлюються нейтральними барвниками?
А. Юні
В. Лімфоцити
С. Моноцити
D. Еозинофіли
Е. Базофіли
17. Які клітини забарвлюються нейтрофільними барвниками?
А. Лімфоцити
В. Моноцити
С. Базофіли
D. Сегментоядерні
Е. Еозинофіли
18. Яка кількість лімфоцитів складає лейкоцитарну формулу?
А. 19 – 37 %
В. 1 – 5 %
С. 47 – 72 %
D. 3 – 11 %
Е. 0 – 1 %
19. Яка кількість сегментоядерних нейрофілів складає лейкоцитарну формулу?
А. 19 – 37 %
В. 47 – 72 %
С. 0 – 1%
D. 3 – 11%
Е. 1 – 5%
20.Яка кількість еозинофілів складає лейкоцитарну формулу?
А. 19 – 37 %
В. 47 – 72%
С. 1 – 5%
D. 0 – 1%
Е. 3 – 11%
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ (ВЛАСТИВОСТІ)
1. Склад І групи крові:
А. Аβ
В. 0 αβ
С. Вα
D. АВ 0
Е. ------
2. Склад ІІ групи крові:
А. Вα
В. 0 αβ
С. Аβ
D. АВ 0
Е. -------
3. Що означає термін «гемолізини»?
А. Антикоагулянти
В. Коагулянти
С. Речовини, руйнуючі оболонки еритроцитів
D. Аглютиногени
Е. Аглютиніни
4. Склад ІІІ групи крові:
А. 0 αβ
В. Аβ
С. Вα
D. АВ 0
Е. ------
5. Що таке речовини антикоагулянти?
А. Речовини, що сприяють зсіданню крові
В. Речовини, що протидіють зсіданню крові
С. Гемолізини
D. Аглютиніни
Е. Аглютиногени
6. До антикоагулянтів відноситься:
А. Фібрин
В. Тромбін
С. Гепарин
D. Солі кальцію
Е. Протромбін
7. Склад ІΥ групи крові:
А. Аβ
В. Вα
С. АВ 0
D. 0 αβ
Е. -----
8. Назвіть речовину, що сприяє зсіданню крові:
А. Фібринолізин
В. Фібриноген
С. Гепарин
D. Гірудин
Е. Стрептокіназа
9. Білок еритроцитів ІІ групи крові має назву:
А. Аглютиногени АВ
В. Аглютинін β
С. Аглютиноген В
D. Аглютиноген А
Е. Аглютинін α
10. Білок еритроцитів ІІІ групи крові має назву:
А. Аглютиніни α β
В. Аглютинін β
С. Аглютинін α
D. Аглютиноген В
Е. Аглютиноген А
11. Назвіть речовину, що сприяє зсіданню крові:
А. Гепарин
В. Гірудин
С. Солі кальцію
D. Стрептокіназа
Е. Фібринолізин
12. Що означає процес коагуляції?
А. Розрив еритроцитів
В. Зсідання крові
С. Швидкість осідання еритроцитів
D. Реакція склеювання еритроцитів
Е. Гемоліз
13. Назвіть речовину, що сприяє зсіданню крові:
А. Фібринолізин
В. Протромбін
С. Гірудин
D. Гепарин
Е. Стрептокіназа
14. Що означає процес гемолізу?
А. Розрив оболонки еритроцитів
В. Зсідання крові
С. Реакція аглютинації
D. ШОЕ
Е. Коагуляція крові
15. Назвіть речовину, що сприяє зсіданню крові:
А. Гепарин
В. Фібрин
С. Фібринолізин
D. Гірудин
Е. Стрептокіназа
16. Резус-фактор означає:
А. Коагулянт
В. Антикоагулянт
С. Білок еритроцитів
D. Білок плазми
Е. Аглютинін
17. Назвіть речовину, що сприяє зсіданню крові:
А. Фібринолізин
В. Гепарин
С. Тромбін
D. Гірудин
Е. Стрептокіназа
18. Білок еритроцитів ІY групи крові має назву:
А. Аглютиногени А
В. Аглютинін β
С. Аглютинін α
D. Аглютиніни α β
Е. Аглютиногени АВ
19. Резус-фактор (-) – означає:
А. Коагулянт
В. Антикоагулянт
С. Білок еритроцитів наявний
D. Білок плазми
Е. Білок еритроцитів відсутній
20. Яка назва білків плазми – α, β?:
А. Аглютиногени
В. Аглютиніни
С. Коагулянти
D. Антикоагулянти
Е. Гемолізини
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ
1. Дихальний об’єм складає:
А. 150 мл
В. 500 мл
С. 1500 мл
D. 2500 мл
Е. 7000 мл
2. Максимальний об’єм видиху складає:
А. 150 – 200 мл
В. 500 – 700 мл
С. 1000 – 1500 мл
D. 4000 – 5000 мл
Е. 7000 – 8000 мл
3. Життєва ємкість легенів складає:
А. 150 – 200 мл
В. 500 – 700 мл
С. 1000 – 1500 мл
D. 3500 – 4000 мл
Е. 7000 – 8000 мл
4. Максимальний об’єм вдиху складає:
А. 150 – 200 мл
В. 500 – 700 мл
С. 1500 – 2500 мл
D. 3500 – 4000 мл
Е. 7000 – 8000 мл
5. Залишковий об’єм повітря складає:
А. 150 мл
В. 500 мл
С. 1000 мл
D. 3500 мл
Е. 4000 мл
6. Хвилинний об’єм дихання складає:
А. 500 – 1000 мл
В. 1000 – 1500 мл
С. 1500 – 2500 мл
D. 3500 – 4000 мл
Е. 7000 – 8000 мл
7. ЖЕЛ вимірюється методом:
А. Аускультації
В. Тонометрії
С. Сфігмометрії
D. Спірометрії
Е. Перкусії
8. Частота дихальних рухів за хвилину:
А. 8 - 10
В. 12 - 15
С. 16 – 20
D. 30 - 40
Е. 60 – 80
9.Життєва ємкість легенів людини означає:
А. Максимальний вдих
В. Максимальний видих
С. Спокійний вдих
D. Максимальний видих після вдиху
Е. Вентиляція за 1 хвилину
10. Зовнішнє дихання – це:
А. Тканинне
В. Легеневе
С. Переніс газів кров’ю
D. Транспорт гемоглобіну
Е. Обмін речовин в тканинах
11. Внутрішнє дихання – це:
А. Тканинне
В. Легеневе
С. Переніс газів кров’ю
D. Транспорт гемоглобіну
Е. Обмін речовин в легенях
12. Транспорт кисню здійснює:
А. Метгемоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Міоглобін
13. Транспорт кисню вуглекислого газу здійснює:
А. Метгемоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Міоглобін
14. Сполука гемоглобіну з чадним газом має назву:
А. Метгемоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Міоглобін
15. Гемоглобін мязів має назву:
А. Метгемоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Міоглобін
16. Сурфактант вистеляє:
А. Стінку бронхів
В. Стінку трахеї
С. Стінку альвеол
D. Стінку гортані
Е. Стінку глотки
17. Де виникає голос?:
А. В шлуночках гортані
В. В голосовій щілині
С. В над голосовій частині
D. В підголосовій частині
Е. Між пристінковими складками
18. Яку функцію виконує сурфактант?:
А. Очищає повітря
В. Зволожує повітря
С. Зігріває повітря
D. Розширює бронхіоли
Е. Не дає спадатися альвеолам
19. Яка частина ацинусу відповідає за обмін газів?:
А. Кінцева бронхіола
В. Дихальна бронхіола
С. Сурфактант
D. Альвеолярний хід
Е. Альвеолярно-капілярна мембрана
20. Які нервові волокна розширюють бронхи?:
А. Симпатичні
В. Парасимпатичні
С. Аферентні
D. Висхідні
Е. Прегангліонарні
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ ГАЗООБМІНУ В ЛЕГЕНЯХ
1. Як називається І фаза дихання?
А. Внутрішнє дихання
В. Зовнішнє дихання
С. Тканинне дихання
D. Поверхневе дихання
Е. Глибоке дихання
2. Як називається ІІІ фаза дихання?
А. Зовнішнє дихання
В. Легеневе дихання
С. Внутрішнє дихання
D. Поверхневе дихання
Е. Глибоке дихання
3. Як називається ІІ фаза дихання?
А. Зовнішнє дихання
В. Внутрішнє дихання
С. Легеневе дихання
D. Тканинне дихання
Е. Транспорт газів кров’ю
4. Як називається морфо- функціональна одиниця легенів, де проходить газообмін?:
А. Дихальні бронхіоли
В. Кінцеві бронхіоли
С. Альвеоли
D. Ацинус
Е. Часточковий бронх
5. Особливість будови бронхіол:
А. Відсутність хряща в стінці
В. Відсутність м’язової оболонки
С. Відсутність війчастого епітелію
D. Наявні хрящеві півкільця
Е. Вкриті ендотелієм
6. Особливість будови альвеол:
А. Стінка містить хрящову тканину
В. Вкриті ендотелієм
С. Вкриті одношаровим плоским епітелієм
D. Мають м’язові волокна
Е. Заповнені рідиною
7. Які нервові волокна звужують бронхи?
А. Симпатичні
В. Парасимпатичні
С. Прегангліонарні
D. Аферентні
Е. Висхідні
8. Волокна якого черепно-мозкового нерва звужують бронхи?:
А. Присінково-завиткового
В. Трійчастого
С. Додаткового
D. Блокового
Е. Блукаючого
9. Речовина, що вистеляє стінку альвеол у вигляді плівки?:
А. Карбоксигемоглобін
В. Карбогемоглобін
С. Сурфактант
D. Оксигемоглобін
Е. Міоглобін
10. Якою тканиною утворена альвеолярні капілярні мембрани ацинусу?:
А. Мезотелієм
В. Епідермісом
С. Одношаровим війчастим епітелієм
D. Одношаровим плоским епітелієм
Е. Залозистим епітелієм
11. Назва центру вдиху:
A. Пневмотаксичний
B. Локомоторний
C. Інспіраторний
D. Експіраторний
E. Гіпоталамічний
12. Назва центру видиху:
A. Пневмотаксичний
B. Локомоторний
C. Інспіраторний
D. Експіраторний
E. Гіпоталамічний
13. Назва сполуки гемоглобіну з киснем:
А. Міоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Дезоксигемоглобін
14. Назва сполуки гемоглобіну з вуглекислим газом:
А. Міоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Дезоксигемоглобін
15. Назва сполуки гемоглобіну з чадним газом:
А. Міоглобін
В. Оксигемоглобін
С. Карбогемоглобін
D. Карбоксигемоглобін
Е. Дезоксигемоглобін
16. Назва дихального центру в мості заднього мозку:
А. Пневмотаксичний
В. Локомоторний
С. Бульбарний
D. Гіпоталамічний
Е. Корковий
17. Назва дихального центру в проміжному мозку:
А. Пропріоцептивний
В. Локомоторний
С. Бульбарний
D. Гіпоталамічний
Е. Корковий
18. Де розташований корковий центр дихання?:
А. Довгастий мозок
В. Міст заднього мозку
С. Лімбічна система великих півкуль
D. Гіпоталамус проміжного мозку
Е. Метаталамус проміжного мозку
19. Гуморальний чинник регуляції дихання:
А. Подразнення хеморецепторів
В. Подразнення больових рецепторів
С. Подразнення терморецепторів
D. Певна кількість СО2 в крові
Е. Подразнення бульварного центру
20. Нервова регуляція дихання здійснюється:
А. Через накопичення СО2 в крові
В. Через накопичення О2 в крові
С. Через накопичення СО в крові
D. Через подразнення бульбарного центру
Е. Через накопичення вільного гемоглобіну в крові
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ (ПОРОЖНИНА РОТА, ШЛУНОК)
1. Фермент шлункового соку:
А. Трипсин
В. Пепсин
С. Амілаза
D. Мальтоза
Е. Ентерокіназа
2. Фермент слини:
А. Пепсин
В. Трипсин
С. Ліпаза
D. Амілаза
Е. Нуклеаза
3. Фермент слини, що розщеплює вуглеводи:
А. Трипсин
В. Пепсин
С. Мальтоза
D. Ліпаза
Е. Нуклеаза
4. Реакція слини:
А. Кисла
В. Лужна
С. Нейтральна
D. Слаболужна
Е. Слабокисла
5. Кількість слини, що виробляється за добу:
А. 1 л
В. 2 л
С. 3 л
D. 0,5 л
Е. 600 мл
6. Фермент шлункового соку:
А. Трипсин
В. Хімозин
С. Амілаза
D. Мальтоза
Е. НСl
7. Фермент шлункового соку:
А. Амілаза
В. Мальтоза
С. Трипсин
D. Гастриксин
Е. НСl
8. Реакція шлункового соку:
А. Лужна
В. Нейтральна
С. Кисла
D. Слабо кисла
Е. Слабо лужна
9. Реакція шлункового соку забезпечується:
А. Гідрокарбонатом натрію
В. Бікарбонатом натрію
С. Жовчними кислотами
D. Н2 SO4
Е. Хлористоводневою кислотою
10. Білок шлункового соку має назву:
А. Трипсин
В. Ентерокіназа
С. Фактор Кастла
D. Амілаза
Е. Мальтоза
11. Кількість шлункового соку, що виробляється за добу:
А. 0,5 л – 1 л
В. 2,5 л
С. 1 – 1,5 л
D. 300 – 500 мл
Е. 3 – 4 л
12. Механізм виділення слини:
А. Гуморальний
В. Гормональний
С. Метаболічний
D. Нервово-гуморальний
Е. Нервово-рефлекторний
13. Механізм виділення шлункового соку:
А. Гуморальний
В. Гормональний
С. Метаболічний
D. Нервово-гуморальний
Е. Нервово-рефлекторний
14. Перша ланка рефлекторної дуги безумовного рефлексу виділення слини:
А. Слинна залоза
В. Рецептори порожнини рота
С. Довгастий мозок
D. Рецептори ока
Е. Рецептори вуха
15. Перша ланка рефлекторної дуги умовного рефлексу виділення слини:
А. Рецептори ока
В. Слинна залоза
С. Рецептори порожнини рота
D. Довгастий мозок
Е. Смакові волокна VII і ІХ черепно-мозкових нервів
16. Перша ланка рефлекторної дуги умовного рефлексу виділення слини:
А. Рецептори вуха
В. Слинна залоза
С. Рецептори порожнини рота
D. Довгастий мозок
Е. Смакові волокна VII і ІХ черепно-мозкових нервів
17. Центр слиновиділення розташований в:
А. Мості заднього мозку
В. Довгастому мозку
С. Слинній залозі
D. Нервових волокнах VII і ІХ черепно-мозкових нервів
Е. Проміжному мозку
18. Ефектором рефлекторної дуги рефлексу слиновиділення є:
А. Слинна залоза
В. Рецептори порожнини рота
С. Рецептори ока
D. Довгастий мозок
Е. Нервових волокнах VII і ІХ черепно-мозкових нервів
19. Гормон, який впливає на виділення шлункового соку:
А. Тироксин
В. Тимозин
С. Гастрин
D. Пепсин
Е. НСl
20. Де розташований центр виділення шлункового соку?
А. В шлунку (залозах)
В. В задньому мозку
С. В нервових волокнах блукаючого нерва
D. В довгастому мозку
Е. В м’язових волокнах шлунка
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ (ПЕЧІНКА, КИШКИ)
1. Фермент підшлункового соку, що розщеплює жири:
А. Амілаза
В. Пепсин
С. Білірубін
D. Холестерин
Е. Ліпаза
2. Складова речовина жовчі, що забарвлює калові маси:
А. Холестерин
В. Уробілін
С. Стеркобілін
D. Трипсин
Е. Ліпаза
3. Фермент підшлункового соку, що діє на білки:
А. Пепсин
В. Трипсин
С. Ліпаза
D. Ентерокіназа
Е. Мальтоза
4. Складова речовина жовчі:
А. Пепсин
В. Трипсин
С. НСl
D. Жовчні кислоти
Е. Амілаза
5. Фермент підшлункового соку, що розщеплює вуглеводи:
А. Амілаза
В. Ентерокіназа
С. Пепсин
D. Трипсин
Е. Ліпаза
6. Складова речовина жовчі:
А. Трипсин
В. Пепсин
С. Амілаза
D. Мальтоза
Е. Холестерин
7. Назвіть пігмент жовчі:
А. Трипсин
В. Пепсин
С. Холестерин
D. Білірубін
Е. Амілаза
8. Складова жовчі, що забарвлює сечу:
А. Холестерин
В. Уробілін
С. Стеркобілін
D. Пепсин
Е. Трипсин
9. Фермент кишкового соку:
А. Трипсин
В. Пепсин
С. Ентерокіназа
D. Гастриксин
Е. Хімозин
10. Фермент кишкового соку:
А. Трипсин
В. Лужна фосфатаза
С. Пепсин
D. Фактор Костла
Е. Хімозин
11. Фермент кишкового соку:
А. Пепсин
В. Трипсин
С. Лактоза
D. Сахараза
Е. Сахароза
12. Кількість жовчі, що виробляється за добу:
А. 0,5 л
В. 300 – 400 мл
С. 1 л – 1,2 л
D. 2 л
Е. 2,5 л
13. Кількість підшлункового соку, що виробляється за добу:
А. 0,5 л
В. 1,5 л
С. 2 л
D. 2,5 л
Е. 3 л
14. Кількість кишкового соку, що виробляється за добу:
А. 2,5 л
В. 1 л
С. 0,5 л
D. 3 л
Е. 4 л
15. Oсобливість кишкового соку:
А. Кисла реакція
В. Містить НСl
С. Містить фактор Кастла
D. Рибний запах
Е. Виділяється безумовним і умовним шляхом (рефлексом)
16. Одна з функцій жовчі:
А. Бактерицидна
В. Розщеплює вуглеводи
С. Розщеплює білки
D. Подрібнює білки
Е. Емульгує вуглеводи
17. Одна із функцій жовчі:
А. Емульгує жири
В. Емульгує білки
С. Емульгує вуглеводи
D. Розщеплює білки
Е. Розщеплює вуглеводи
18. Одна із функцій жовчі:
А. Емульгує білки
В. Активує пепсин
С. Активує трипсин
D. Емульгує вуглеводи
Е. Розщеплює білки
19. Одна із функцій жовчі:
А. Подрібнює білки
В. Подрібнює вуглеводи
С. Утворює амінокислоти
D. Покращує функцію ворсинок
Е. Активує пепсин
20. Механізм виділення кишкового соку:
А. Безумовно-рефлекторний
В. Умовно-рефлекторний
С. Гуморальний
D. Подразнення хімусом слизової оболонки кишки
Е. Метаболічний
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН
1. До макроелементів належить:
А. Залізо
В. Мідь
С. Цинк
D. Натрій
Е. Йод
2. До мікроелементів належить:
А. Йод
В. Натрій
С. Калій
D. Кальцій
Е. Хлор
3. До водорозчинних вітамінів відноситься:
А. Ретинол
В. Токоферол
С. Аскорбінова кислота
D. Філохінон
Е. Ергокальциферол
4. До жиророзчинних вітамінів відноситься:
А. Аскорбінова кислота
В. Піридоксин
С. Тіамін
D. Ретинол
Е. Рибофлавін
5. До водорозчинних вітамінів відноситься:
А. Вітамін А
В. Вітамін В
С. Вітамін Д
D. Вітамін Е
Е. Вітамін К
6. До водорозчинних вітамінів відноситься:
А. Філохінон
В. Токоферол
С. Ретинол
D. Аскорбінова кислота
Е. Ергокальциферол
7. До жиророзчинних вітамінів відноситься:
А. Аскорбінова кислота
В. Пірідоксин
С. Рибофлавін
D. Фолієва кислота
Е. Ретинол
8. До жиророзчинних вітамінів відноситься:
А. Аскорбінова кислота
В. Пірідоксин
С. Рибофлавін
D. Нікотинова кислота
Е. Ергокальциферол
9. До жиророзчинних вітамінів відноситься:
А. Аскорбінова кислота
В. Пірідоксин
С. Рибофлавін
D. Токоферол
Е. Вітамін РР
10. До жиророзчинних вітамінів відноситься:
А. Вітамін С
В. Вітамін В1
С. Вітамін В2
D. Вітамін К
Е. Вітамін В12
11. Оптимальна кількість білка в харчовому раціоні:
А. 100 г
В. 50 г
С. 200 г
D. 30 г
Е. 400 г
12. Добова кількість вуглеводів в харчовому раціоні:
А. 100 г
В. 200 г
С. 50 г
D. 500 г
Е. 1000 г
13. Добова потреба в жирах (в харчовому раціоні):
А. 120 г
В. 80 г
С. 30 г
D. 50 г
Е. 200 г
14. Добова потреба у воді (в харчовому раціоні):
А. 1 л
В. 0,5 л
С. 3-4 л
D. 2-3 л
Е. 200-400 мл
15. Будівельна функція білків має назву:
А. Гуморальна
В. Генетична
С. Пластична
D. Метаболічна
Е. Коагуляційна
16. Основна функція вуглеводів:
А. Гуморальна
В. Джерело енергії
С. Пластична
D. Коагуляційна
Е. Антикоагуляційна
17. Основний обмін складає:
А. 2800 ккал
В. 3000 ккал
С. 1700 ккал
D. 3200 ккал
Е. 3400 ккал
18. Калорійна кількість харчового раціону людей розумової праці:
А. 2800 ккал
В. 3000 ккал
С. 1700 ккал
D. 3200 ккал
Е. 3400 ккал
19. Калорійна кількість харчового раціону людей важкої фізичної праці:
А. 2800 ккал
В. 3000 ккал
С. 1700 ккал
D. 3200 ккал
Е. 3400 ккал
20. Який макроелемент впливає на будову кісток?:
А. Натрій
В. Калій
С. Кальцій
D. Вітамін Д
Е. Хлор
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ ОБМІНУ ЕНЕРГІЇ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ
1. Що таке енергетичний обмін:
А. Сукупність реакцій окислення і розпаду речовин у клітині
В. Розщеплення складних органічних речовин у травному каналі
С. Видалення кінцевих продуктів обміну речовин у навколишнє середовище
D. Сукупність реакцій біосинтезу речовин у клітині
Е. Синтез глюкози з води та вуглекислого газу
2. Які перетворення відбуваються з органічними речовинами під час
енергетичного обміну:
А. Синтез білків
В. Асиміляція білків
С. Дисиміляція білків
D. Асиміляція жирів
Е. Синтез вуглеводів
3. Що таке пластичний обмін:
А. Виділення кінцевих продуктів обміну речовин у навколишнє середовище
В. Сукупність реакції біосинтезу речовин
С. Сукупність реакцій окислення і розпаду речовин
D. Виділення травних соків у шлунок та кишки
Е. Окислення і розпад глюкози на воду та вуглекислий газ
4. Теплоутворення – це:
А. Хімічна терморегуляція
В. Фізична терморегуляція
С. Конвекція
D. Радіація
Е. Тепловипаровування
5. Хімічна терморегуляція – це:
А. Тепловіддача
В. Теплоутворення
С. Конвекція
D. Радіація
Е. Тепловипаровування
6. Віддача тепла шляхом конвекції – це:
А. Хімічна терморегуляція
В. Теплоутворення
С. Тепловипаровування
D. Тепловипромінювання
Е. Тепловіддача
7. Віддача тепла шляхом радіації – це:
А. Теплопровідність
В. Конвекція
С. Тепловипаровування
D. Тепловипромінювання
Е. Хімічна терморегуляція
8. Віддача тепла легенями – це:
А. Тепловіддача
В. Конвекція
С. Тепловипаровування
D. Теплопровідність
Е. Теплоутворення
9. Перша категорія людей за кількістю спожитої енергії за добу:
А. 2.800 ккал
В. 3000 ккал
С. 3.200 ккал
D. 3.400 ккал
Е. 3.500 і більше
10. Друга категорія людей за кількістю спожитої енергії за добу:
А. 2.800 ккал
В. 3000 ккал
С. 3.200 ккал
D. 3.400 ккал
Е. 3.500 і більше
11. Третя категорія людей за кількістю спожитої енергії за добу:
А. 2.800 ккал
В. 3000 ккал
С. 3.200 ккал
D. 3.400 ккал
Е. 3.500 і більше
12. Четверта категорія людей за кількістю спожитої енергії за добу:
А. 2.800 ккал
В. 3000 ккал
С. 3.200 ккал
D. 3.400 ккал
Е. 3.500 і більше
13. П’ята категорія людей за кількістю спожитої енергії за добу:
А. 2.800 ккал
В. 3000 ккал
С. 3.200 ккал
D. 3.400 ккал
Е. 3.500 і більше
14. Основний обмін досліджують:
А. Ввечері
В. Зранку
С. Після сніданку
D. При температурі 18 – 20о
Е. Після навантаження
15. Основний обмін досліджують:
А. Ввечері
В. Натще
С. Після сніданку
D. При температурі 18 – 20о
Е. Після навантаження
16. Основний обмін досліджують:
А. Ввечері
В. В положенні лежачи
С. Стоячи
D. При температурі 18 – 20о
Е. Після навантаження
17. Основний обмін досліджують:
А. В стані фізичного і психічного спокою
В. Ввечері
С. Після oбіду
D. При температурі 18 – 20о
Е. Після навантаження
18. Специфічна динамічна дія білків – це:
А. Зниження основного обміну
В. Підвищення основного обміну на 50%
С. Підвищення основного обміну на 30%
D. Процес, що починається в кінці доби
Е. Процес, що триває 1 годину
19. Специфічна динамічна дія білків – це:
А. Зниження основного обміну
В. Підвищення основного обміну на 5%
С. Підвищення основного обміну на 50%
D. Процес, що триває 3 - 12 годин
Е. Процес, що починається в кінці доби
20. Дихальний коефіцієнт – це:
А. Непряма калориметрія
В. Пряма калориметрія
С. Відношення кількості О2 до СО2
D. Відношення кількості Н2О до СО2
Е. Відношення кількості СО2 до Н2О
ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ
1. Первинна сеча утворюється шляхом:
А. Резорбції
В. Секреції
С. Екскреції
D. Фільтрації
Е. Ексудації
2. Вторинна сеча утворюється шляхом:
А. Фільтрації
В. Ексудації
С. Проліферації
D. Резорбції
Е. Екскреції
3. Кінцева сеча здорової людини містить:
А. Глюкозу
В. Білок
С. Креатинін
D. Амінокислоти
Е. Еритроцити
4. Вторинна сеча здорової людини містить:
А. Білок
В. Сечовину
С. Глюкозу
D. Амінокислоти
Е. Еритроцити
5. Вторинна сеча здорової людини містить:
А. Амінокислоти
В. Сечову кислоту
С. Глюкозу
D. Вуглеводи
Е. Тромбоцити
6. Первинна сеча здорової людини містить:
А. Білок
В. Еритроцити
С. Лейкоцити
D. Глюкозу
Е. Тромбоцити
7. Первинна сеча здорової людини містить:
А. Амінокислоти
В. Білок
С. Еритроцити
D. Лейкоцити
Е. Тромбоцити
8. В первинній сечі здорової людини відсутні:
А. Глюкоза
В. Білки
С. Амінокислоти
D. Солі
Е. Вітаміни
9. В первинній сечі здорової людини відсутні:
А. Глюкоза
В. Амінокислоти
С. Солі
D. Еритроцити
Е. Жирні кислоти
10. В первинній сечі здорової людини відсутні:
А. Амінокислоти
В. Солі
С. Глюкоза
D. Гормони
Е. Лейкоцити
11. В кінцевій сечі здорової людини відсутні:
А. Сечовина
В. Сечова кислота
С. Глюкоза
D. Креатинін
Е. Солі
12. В кінцевій сечі здорової людини відсутні:
А. Креатинін
В. Амінокислоти
С. Сечовина
D. Сечова кислота
Е. Солі
13. Шляхом фільтрації в нефроні утворюється:
А. Плазма крові з білками
В. Кінцева сеча
С. Вторинна сеча
D. Первинна сеча
Е. Сироватка
14. Шляхом резорбції в нефроні утворюється:
А. Первинна сеча
В. Вторинна сеча
С. Плазма крові
D. Лімфа
Е. Сироватка
15. Шляхом секреції в нефроні утворюється:
А. Плазма крові
В. Лімфа
С. Сироватка
D. Первинна сеча
Е. Кінцева сеча
16. Добовий діурез здорової людини складає:
А. 0,5 – 1 л
В. 500 – 600 мл
С. 1,5 – 2 л
D. 3 – 4 л
Е. 10 л
17. Питома вага сечі здорової людини коливається в межах:
А. 1,003 – 1,010
В. 1,002 – 1,005
С. 1,009 – 1,015
D. 1,003 – 1,030
Е. 1,001 – 1,010
18. Реакція сечі здорової людини:
А. Нейтральна
В. Лужна
С. Кисла
D. Слабо лужна
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 223 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| В. Кальцієво-фосфорний обмін | | | Read the rubric and underline key words. |