|
Читайте также: |
1. Стратегія — це:
а) масштабні прогнози щодо реалізації місії та цілей організації;
б) довгостроковий план діяльності організації;
в) перспективи розвитку організації.
2. Основні передумови посилення стратегічного характеру управління — це:
а) інтенсивність конкурентної боротьби;
б) розвиток науково-технічного прогресу;
в) нестабільність (мобільність) зовнішнього середовища;
г) усі відповіді правильні.
3. Стратегічна місія організації — це:
а) бажаний образ організації та її призначення;
б) пріоритети корпоративної культури організації;
в) цінності організації.
4. Стратегічні цілі передбачають вирішення:
а) важливих та невідкладних проблем організації;
б) глобальних та перспективних проблем організації;
в) актуальних та складних проблем організації.
5. Система стратегічних цілей формується:
а) за ієрархічним принципом;
б) за системним принципом; її) обидві відповіді правильні.
6. Процес декомпозування мети являє собою процес, що передбачає послідовний взаємозв'язок таких компонентів:
а) місія — генеральна мета — цілі-напрями — цілі-завдання — діяльність - результати;
б) генеральна мета — місія — цілі-завдання — цілі-напрями — діяльність результати;
в) місія генеральна мета — цілі-напрями — цілі-завдання — результати - діяльність.
7. Цілеспрямована стратегія викликана:
а) необхідністю внутрішніх потреб організації;
б) необхідністю зовнішніх вимог;
в) обидві відповіді правильні.
8. Опосередкована стратегія викликана:
а) необхідністю внутрішніх потреб організації;
б) необхідністю зовнішніх вимог;
в) обидві відповіді правильні.
9. Цілеспрямована стратегія передбачає послідовність:
а) організація — стратегічні зміни — зовнішнє середовище організації — організація;
б) зовнішнє середовище — організація — стратегічні зміни — організація;
в) стратегічні зміни — організація — зовнішнє середовище.
10. Опосередкована стратегія передбачає послідовність:
а) організація — стратегічні зміни — зовнішнє середовище організації — організація;.
б) зовнішнє середовище — організація — стратегічні зміни - організація;
в) стратегічні зміни — організація — зовнішнє середовище.
12. Шлях досягнення стратегії «концентрація виробництва» передбачає:
а) збереження кола споживачів та асортименту товару;
б) модифікацію відомих марок товару;
в) географічне розширення ринку;
г) розширення видів діяльності.
13. Шлях досягнення стратегії «розвиток ринку» передбачає:
а) збереження кола споживачів та асортименту товару;
б) модифікацію відомих марок товару;
в) географічне розширення ринку;
г) розширення видів діяльності.
14. Шлях досягнення стратегії «розвиток товару» передбачає:
а) збереження кола споживачів та асортименту товару;
б) модифікацію відомих марок товару;
в) географічне розширення ринку;
г) розширення видів діяльності.
15. Шлях досягнення стратегії «диверсифікація» передбачає:
а) збереження кола споживачів та асортименту товару;
б) модифікацію відомих марок товару;
в) географічне розширення ринку;
г) розширення видів діяльності.
16. М. Б. Шифрін називає стратегію організації:
а) парасолькою керівника;
б) короною керівника;
в) щитом керівника.
17. Стратегічні альянси — це:
а) співробітництво декількох організацій, що базується на спільних стратегічних цілях, взаємних потребах, вигодах;
б) співробітництво декількох організацій, що базується на бажанні подолати спільних конкурентів;
в) співробітництво декількох організацій, які мають однакові цілі діяльності.
18. Імідж організації визначається уявленням про неї:
а) працівників, споживачів;
б) працівників, споживачів, громадською думкою;
в) громадською думкою, споживачів.
19. Стратегічний менеджмент, який ґрунтується на концепції «управління за результатами», характерний для:
а) США;
б) Європи;
в) Японії.
20. Стратегічний менеджмент, який ґрунтується на концепції «управління за цілями», характерний для:
а) США;
б) Європи;
в) Японії.
21. (Стратегічний менеджмент, який ґрунтується на концепції «стратегічних зон», характерний для:
а) США;
б) Сиропи;
в) Японії.
22. Які елементи вважаються основними для цільового управління:
а) мети, прагнення спільної діяльності, досягнення прогнозованих результатів;
б) досягнення учнів: кількість учнів-переможців олімпіад, різного роду конкурсів, вступ учнів до ВНЗ;
в) досягнення педагогів: кількість вчителів - відмінників освіти, вищої категорії.
23. Програмне управління виникло як реакція па:
а) недосконалість традиційних перспективних планів;
б) недосконалість відстеження запланованих результатів;
в) недосконалість формулювання цілей діяльності.
24. Програмне управління передбачає:
а) планування стратегій як цілісної системи дій;
б) проектування та моделювання обри іу майбутнього;
в) визначення пріоритетних цілей та шиями їхнього досягнення.
25. Сутність програмно-цільового підходу полягає у:
а) досягненні стратегічних завдані, через відповідні цільові програми розвитку;
б) у декомпозуванні мети як основи плану діяльності;
в) у розробці концепції розвитку.
26. Програмно-цільовий підхід забезпечує:
а) пріоритет першочергових цілей, орієнтує на комплексний підхід у використанні ресурсів, досягнення максимально значущих кінцевих результатів;
б) визначення об'єктів розвитку, прогнозування змін, спільну діяльність;
в) сприятливі умови для творчості, відкриті комунікації,моніторинг досягнення результатів діяльності.
27. Проектування — це:
а) спеціальна, концептуально обумовлена та технологічно забезпечена діяльність щодо створення образу бажаної у майбутньому системи;
б) це діяльність щодо визначення цілей, задач та змісту діяльності певної організації;
в) недіяльність щодо розробки певної моделі діяльності організації шляхом аналізу альтернативних га вибору оптимальної.
28. Концепція — це:
а) символічне зображення певної структури;
б) система поглядів, уявлень, ідей;
в) взірець для наслідування.
29. Модель — це:
а) аналог певного об'єкта, процесу чи явища;
б) певний спосіб розуміння явиш;
в) форма організації роботи над програмою.
30. Програма розвитку — це:
а) робочий документ для організації перспективної та поточної діяльності;
б) система діяльності з чітко визначеними цілями та прогнозованими результатами;
в) обидві відповіді правильні.
31. Програма розвитку складається із:
а) проблемного аналізу, концепції розвитку, плану дій;
б) проблемного аналізу, моделі розвитку, плану дій;
в) інформаційної довідки, концепції розвитку, плану дій.
32. Концепція розвитку обов'язково містить такі елементи:
а) декомпозована мета, ідеї розвитку, гіпотетична модель, характеристика нових підходів (технологій);
б) декомпозована мета, ідеї розвитку, гіпотетична модель, перспективний план діяльності;
в) проблема, декомпозована мета, ідеї розвитку, гіпотетична модель.
33. Програма розвитку може очолюватись:
а) керівником навчального закладу;
б) заступником керівника навчального закладу;
в) і керівником, і заступником.
34. Комплексно-цільова програма може очолюватись:
а) керівником навчального закладу;
б) заступником керівника навчального закладу;
в) і керівником, і заступником.
35. Критерії та показники експертизи програми розвитку розробляються:
а) членами експертної групи;
б) керівником програми розвитку;
в) як членами експертної групи, так і керівником.
Завдання
Розробити макет комплексно-цільової програми (із запропонованої викладачем проблеми управління або теми власного дипломного дослідження).
Навчальний проект повинен мати таку структуру: — Вступ (обґрунтувати актуальність та важливість програмно-цільового підходу до вирішення проблеми).
— Макет КЦП:
Розділ 1. Інформаційно-аналітичний (сформулювати проблему).
Розділ 2. Визначити мету, декомпозувати її. Змалювати ідеї розвитку та гіпотетичну модель.
Розділ 3. Представити форму плану діяльності з частковим наповненням змістом.
— Розробити критеріальну основу експертизи КЦП.
— Визначити умови реалізації КЦП.
— Список використаної літератури.
Перелік проблем для розробки КЦП
1. Модернізація управління навчальним закладом.
2. Оновлення функцій управління сучасним навчальним закладом.
3. Удосконалення культури управління навчальним закладом.
4. Підвищення компетентності керівника сучасного навчального закладу.
5. Аналіз ефективності управління навчальним закладом.
6. Та інші (за узгодженням).
Література:
1. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. - К.: 13МН, 1996.- 140 с
2. Лазарев В. С. Системное развитие школы.— М.: Педагогическое общество России, 2002.— 304 с.
3. Лизинский В. М. Идеи к проектам и практика управления школой.- М.: Поиск, 1999.- 160 с.
4. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. - X.: Видав, гр. «Основа», 2004.— 240 с
5. Мармаза О. І. Проектний підхід до управління навчальним закладом. - X.: Видав, гр. «Основа», 2003.— 80 с
6. Мармаза О. І. Стратегічний менеджмент: траєкторія успіху. - X.: Видав, гр. «Основа», 2006. 160 с
7. Орлова Т. В. Перспективное планирование развития школы.— М.: Сентябрь, 2000.- 144 с.
8. Оценка качества образовательной действительности школ и создание программ их развития/Авторский коллектив: В. В. Сериков, Д. Хокер и др.— М.: Сентябрь, 2004.- 160 с.
9. Программно-целевое управление развитием образования/Под ред. А. М. Моисеева.— М.: Пед. общество России, 1999.
10. Проектирование систем внутришкольногго управления/Под ред.
A. М. Моисеева.— М.: Пед. общество России, 2001.— 384 с.
11. Управление развитием школы: Пособие для руководителей образовательных учреждений/Под ред. М. М. Поташника и В. С. Лазарева.— М.: Новая школа, 1995.— 464 с.
12. Управление школой: теоретические основы и методы/Под ред.
B. С. Лазарева.— М.: Центр соц. и эконом. Исследований.— 1997.— 336 с.
13. Управління навчальним закладом: Навчально-методичний посібник: 1 ч./О. I. Мармаза, О. М. Касьянова, В. В. Григораш та ін. - X.: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.— 312 с.
14. Черникова Т. В. Как управлять педагогическим коллективом развивающейся школы (практическое пособие для директора школы).— М.: Сентябрь, 2004.- 208 с.
Оцінка оформлення і виконання навчального проекту здійснюється за критеріями:
| № | Критерії оцінювання навчального проекту | Кількість балів | |
| 1. | Акуратність, грамотність оформлення | ||
| 2. | Чітко сформульовано проблему | ||
| 3. | Релевантно визначено мету та здійснено її декомпозування | ||
| 4. | Дібрані ідеї розвитку практично спрямовані, відповідають проблемі та цілеполяганню | ||
| 5. | Запропоновані заходи є адекватними, реалістичними | ||
| 6. 7. | Запропоновано 5—10 надійних критеріїв та відповідних показників експертизи КЦП | ||
| Визначено основні умови впровадження КЦП | |||
| 8. | Самостійність, використання власного досвіду, творчість у розробці проекту | ||
| 9. | Глибина опрацювання науково-методичної літератури з проблеми проекту, рівень знань | ||
| 10. | Презентація КЦП (культура мови, використання наочності, переконливість, емоційність) | ||
| Всього |
ДОДАТКИ
Додаток 1
Перелік діагностичних методик для оцінки окремих аспектів управлінської діяльності.
1. Тест «Визначення рівня керівника» (за Жаріковим М. Н.).
2. Діагностична методика «Задоволеність роботою» (за О. М. Гірняком та П. П. Лазановським).
3. Діагностична методика «Самооцінка» (і. і О. М. Гірняком та П. П. Лазановським).
4. Діагностична методика «Зайнятість» (за ОМ Гірником та П. П. Лазановським).
5. Тест «Вибір кар'єрного шляху» (за Л. Я. Кібаноним).
6. Тест «Чи гарно ми виховані» (за її. М. Панкратовим та О. М. Панкратовим).
7. Опитувач «Оцінка самоконтролю у спілкуванні» (за М. Снайдер).
8. Діагностування формування якостей випускники (за С. Лазарєвим).
9. Карта педагогічної оцінки (самооцінки) здібностей педагогів до іншої інноваційної діяльності (за Л. І. Даниленко).
10. Діагностування мотиваційного середовища и колективі (за С. Лазарєвим).
11. Діагностична методика «Вивчення задоволеності учителі» своєю професією і роботою» (за Н. В. Журіним і Є. П. Ільїним)
12. Тестовий матеріал Б. Басса для діагностики векторів спрямованості особистості.
13. Програма оцінки організаційно-педагогічної діяльності керівника школи (за В.І. Звєрєвою).
14. Тест М. Вудкока і Д. Френсіса «Діагностики сильних і слабких сторін у роботі керівника» (адаптований В. В. Шпалінським).
15. Опитувальник К. Томаса для діагностики можливих стилів поведінки менеджера в конфліктних ситуаціях.
16. Методика оцінювання рівня культури управління (за Л. В. Василіченко).
Додаток 2
Практичне заняття «Методика розробки цільових проектів» Фрагменти розробленої студентами комплексно-цільової програми «Удосконалення управлінської діяльності керівника навчального закладу»
Розділ І. Аналіз стану управлінської діяльності керівника школи
№ _
Матеріали до розділу
Оцінювання ефективності управління було здійснено через оцінку основних видів діяльності керівника або функцій. Методика аналізу управлінської діяльності керівника школи через оцінку видів його управлінської діяльності розроблена В. В. Звєрєвою.
При застосуванні методики було використано бальну систему оцінювання від 1 до 5 балів. Якщо показник, що характеризує діяльність проявляється:
«завжди» — 5 балів;
«часто» — 4 бали;
«не завжди» — 3 бали;
«інколи» — 2 бали;
«ніколи» — 1 бал.
Технологія оцінювання ефективності управління через оцінку видів управлінської діяльності має діагностичний характер і дає можливість підрахувати коефіцієнт ефективності (Ке) як по кожному виду (блоку) управлінської діяльності, так і усієї діяльності в цілому. Ке визначається шляхом використання наступної формули:
Фактична кількість балів
--------------------------------------х 100 % = Ке
Максимальна кількість балів
Об'єктивне вивчення діяльності директора школи дозволило визначити найбільш позитивні та найбільш проблемні ланки. Результати оцінювання ефективності управлінської діяльності через оцінку видів управлінської діяльності та результати дослідження наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Результати оцінювання управлінської діяльності
| № з/п | Напрямки та зміст управлінської діяльності | Оцінка в балах | |||||||||||||||||||||||
| 1. | Інфоп наційно-аналітична діяльність | ||||||||||||||||||||||||
| і. і. | Інформаційне забезпечення внутрішньо-шкільїт. < і управління | ||||||||||||||||||||||||
| Збир;іпм:і інформації, яка відповідає цілям розвитку педагої гііиіі о процесу і управління ним | + | ||||||||||||||||||||||||
| № з/п | Напрямки та зміст управлінської' діяльності | Оцінка в балах | |||||||||||||||||||||||
| Зміст інформації досить повно і об'єктивно відображає стан розвитку школи | + | ||||||||||||||||||||||||
| Методи збору інформації адекватні цілям управління | + | ||||||||||||||||||||||||
| Збір, облік та збереження інформації є своєчасними та оперативними | + | ||||||||||||||||||||||||
| Технології обробки інформації на сучасному рівні | і- | ||||||||||||||||||||||||
| Інформаційні потоки забезпечують розробку та прийняття управлінських рішень | г | ||||||||||||||||||||||||
| 1.2. | Рівень аналітичної культури керівника | —.. | і | ||||||||||||||||||||||
| Цілі аналізу, адекватні цілям збору інформації | -і | ||||||||||||||||||||||||
| Зміст аналізу охоплює усі основні системи школи | |||||||||||||||||||||||||
| Аналіз має системний характер і дозволяє встановити причинно-наслідкові зв'язки | і | ||||||||||||||||||||||||
| Аналіз забезпечує визначення проблем, цілей та прийняття ефективних рішень | і | ||||||||||||||||||||||||
| Всього | 34 бали (68 %) | ! | |||||||||||||||||||||||
| 2. | Мотиваційно-щльова діяльність | -------- | |||||||||||||||||||||||
| 2.1. | Мотивація персоналу школи | ||||||||||||||||||||||||
| Керівник орієнтується на потреби членів колективу | іт | ||||||||||||||||||||||||
| Керівник сприяє формуванню реалістичних самооцінок персоналу та рефлексії | |||||||||||||||||||||||||
| Заохочення відповідають реальним показникам роботи | + | ||||||||||||||||||||||||
| Керівник забезпечує розвиток ініціативи, самостійності та творчості | + | ||||||||||||||||||||||||
| Керівник забезпечує злагодженість у роботі, сумісну діяльність | -і- | ||||||||||||||||||||||||
| 2.2. | Цільове спрямування діяльності школи | ||||||||||||||||||||||||
| Цілі школи, орієнтовані на розвиток | + | ||||||||||||||||||||||||
| Узгоджені стратегічні, тактичні та оперативні цілі | + | і і | |||||||||||||||||||||||
| Всі цілі практико-орієнтовані | |||||||||||||||||||||||||
| Цілі реально досяжні | |||||||||||||||||||||||||
| Всього | 35 балів (77 %) | ||||||||||||||||||||||||
| № з/n | Напрямки та зміст управлінської діяльності | Оцінка в балах | |||||||||||||||||||||||
| 3. | Планово-прогностична діяльність | ||||||||||||||||||||||||
| 3.1. | Прогностичне спрямування планування розвитку школи | ||||||||||||||||||||||||
| Робота школи будується на концептуальній основі | + | ||||||||||||||||||||||||
| Прогнозування розвитку закладу здійснюється шляхом розробки програм розвитку і цільових проектів | + | ||||||||||||||||||||||||
| 3.2. | Якість шкільного планування | ||||||||||||||||||||||||
| Усі плани являють собою систему | + | ||||||||||||||||||||||||
| Кожен план обґрунтований з точки зору проблем, цілей та шляхів їх досягнення | + | ||||||||||||||||||||||||
| Кожен план має систему заходів, які розв'язують проблеми та сприяють досягненню цілей | + | ||||||||||||||||||||||||
| Плани конкретизовані строками, наявними ресурсами та виконавцями | + | ||||||||||||||||||||||||
| Всього | 22 бали (73 %)• | ||||||||||||||||||||||||
| 4. | Організаційно-розпорядча діяльність | ||||||||||||||||||||||||
| 4.1. | Створення організаційнихструктур | ||||||||||||||||||||||||
| Вибір і побудова організаційних структур діяльності закладу та окремих його підрозділів | + | ||||||||||||||||||||||||
| Децентралізація управління та делегування повноважень | + | ||||||||||||||||||||||||
| Спрямування шкільних організацій на досягнення цілей та виконання основних завдань | + | ||||||||||||||||||||||||
| Координація діяльності персоналу | + | ||||||||||||||||||||||||
| 4.2. | Організація праці | ||||||||||||||||||||||||
| Підбір та розстановка кадрів 11 урахуванням якостей та рівня професіоналізму | + | ||||||||||||||||||||||||
| Визначення складу виконавців відповідно до змісту та складності завдань | + | ||||||||||||||||||||||||
| Відсутність дублювання у функціональних обов'язках заступників | + | ||||||||||||||||||||||||
| Відсутність перевантаження персоналу | + | ||||||||||||||||||||||||
| Визначення міри відповідальності кожного виконання | + | ||||||||||||||||||||||||
| Створення умов для роботи персоналу | + | ||||||||||||||||||||||||
| Організація власної праці керівника | + | ||||||||||||||||||||||||
| № з/п | Напрямки та зміст управлінськоїдіяльності | Оцінка в балах | |||||||||||||||||||||||
| 1 Т | 2 J 3 | ||||||||||||||||||||||||
| Формування організаційних стосунків між виконавцями | ! | + | |||||||||||||||||||||||
| Всього | 49 балів (81 %) | ||||||||||||||||||||||||
| 5. | Контрольно-діагностична діяльність | І | |||||||||||||||||||||||
| 5.1. | Ефективність шкільного контролю | ||||||||||||||||||||||||
| Контроль відображає пріоритети школи | + • | ||||||||||||||||||||||||
| Контроль орієнтований на кінцеві результати | і | + ^. J | |||||||||||||||||||||||
| Методи контролю відповідають об'єктам контролю | і і і і і | і | |||||||||||||||||||||||
| Система контролю є гнучкою, відкриймо до змін | |||||||||||||||||||||||||
| Витрати на контроль економічні | |||||||||||||||||||||||||
| Керівник забезпечує гласність контролю | |||||||||||||||||||||||||
| 5.2. | Стан та результативність системи діагностики | ||||||||||||||||||||||||
| Діагностика забезпечується науково | |||||||||||||||||||||||||
| Діагностика має системний та система тичний характер | |||||||||||||||||||||||||
| Результати діагностичних процедур забезпечують ефективне оперативне управління педагогічним процесом | |||||||||||||||||||||||||
| Всього | 10 бали ((>(> %) | ||||||||||||||||||||||||
| 6. | Корещійно-регулятивна діяльність | і і | і | ||||||||||||||||||||||
| Координація діяльності та процесів и за кладі освіти | |||||||||||||||||||||||||
| Своєчасна корекція за наслідками контролю | |||||||||||||||||||||||||
| Здійснення моніторингової полі'іики управління | |||||||||||||||||||||||||
| Регулювання за відхиленнями | і | ||||||||||||||||||||||||
| Система управління відкрита до змін, нових технологій | + | і | |||||||||||||||||||||||
| Керівник налаштовує зв'язки із зовнішнім середовищем | + | ||||||||||||||||||||||||
| Керівник здійснює представницьку функцію | |||||||||||||||||||||||||
| Керівник спрямовує колектив на формування іміджу школи | і | ||||||||||||||||||||||||
| Всього | 27 балів | (67, S | "..) | ||||||||||||||||||||||
Було прийнято такі значення коефіцієнту ефективності управлінської діяльності:
100—75 % — діяльність оптимальна; 74—50 % — рівень управління достатній; 49—25 % — рівень діяльності критичний.
Відповідно коефіцієнти ефективності управління керівника щколи № по кожному виду діяльності розподілились таким чином: інформаційно-аналітична діяльність — 68 %; мотиваційно-цільова діяльність —- 77 %; планово-прогностична діяльність — 73 %; організаційно-виконавча діяльність — 81 %; контрольно-діагностична діяльність — 66 %; корекційно-регулятивна діяльність — 67,5 %.
Загальний коефіцієнт ефективності управлінської діяльності керівника школи дорівнює:
197 бал/ 100%
----------------------= /З %
270 балів
Отже, це свідчить про те, що рівень управлінської діяльності достатній. З метою подальшого удосконалення процесу управління навчальним закладом, підвищення його ефективності було розроблено комплексно-цільову програму.
Комплексно-цільова програма розрахована на впровадження протягом трьох років: з 2005-2006 навчального року по 2007-2008 навчальний рік.
Розділ II. Концепція розвитку управління школою
Матеріали до розділу
і огляду на глибокий аналіз наукових досліджень з управління, практики управління навчальними закладами та системи управління конкретною установою, дійшли висновку, що основними засобами підвищення ефективності управлінської діяльності можна вважати досягнення таких властивостей управлінських систем:
— ціннісний характер управління;
— адаптивність управління (пристосування до ситуації);
— релевантність (відповідність справі);
— превентивність (випереджальний характер);
— прогностичність (визначення перспектив і прогнозів);
— консолідуючий, об'єднуючий характер;
— діалогічність, узгоджуваність з іншими системами організації;
— інноваційність, творчість;
— демократичний, парсипативний (колегіальний) характер;
— особистісно орієнтована спрямованість;
— гнучкість, мобільність;
— рефлективність, орієнтація на самооцінку, самокорекцію, саморозвиток.
Організаційний механізм управління за умов розвитку навчального закладу повинен відповідати наступним вимогам:
1.Раціональність технології. Можна користуватись традиційними, модернізованими та радикально новими технологіями. їх ефективність зумовлюють управлінські ситуації.
2. Якість технології. Відповідність проектної продуктивності до реальної.
3. Орієнтація на результати, досягнення, продуктивність повинна домінувати над зовнішньою привабливістю та інноваційною формою.
4. Мотиваційний потенціал зумовлює розуміння цілей діяльності, досягнення результатів.
5. Відповідний рівень кваліфікації керівників всіх рівнів управління школи повинен створити ситуацію усвідомлення цілей, задач, шляхів оновлення діяльності та практичної їх реалізації.
6. Сталість керованого складу, незначна чисельність кадрів в колективі.
7. Злагодженість в роботі адміністративної команди, корпоративний дух.
8. Інформаційне забезпечення управління, ресурс часу, що передбачають отримати достатню інформацію по обсягу та по якості, можливість реалізувати управлінську процедуру і» часі.
Ідеї оновлення функцій управління
Аналітична діяльність
— Аналіз навчально-виховного процесу як засіб визначення якості розвитку школярів.
— Вивчення мотивів, цінностей вчителів, можливостей стимулювання на інноваційну, експериментальну діяльність.
— Висновки на підставі аналізу щодо існуючого стану справ як уроки на майбутнє.
— Використання системного аналізу як засобу удосконалення діяльності,
— Гуманізація управлінського мислення, людиноцентриський погляд.
— Підсилення системності та рефлективності управлінського мислення.
— Аналіз та моделювання шляхів розв'язання проблем.
— Налагоджена система інформаційного забезпечення.
— Наявність відлагодженої системи зворотних зв'язків.
— Аналіз колективу з позиції ролі в ньому кожного вчителя.
Планово-прогностична діяльність
— Розробка програми розвитку школи.
— Розробка цільових проектів.
— Залучення колективу до складання планів, програм розвитку, цільових проектів.
— Планування в умовах вільного вибору цілей та задач.
— Обов'язковість визначення місії школи.
— Раціональність планування.
— Широке використання можливостей наукового підходу до планування.
— Досягнення цілей через оптимізацію.
— Концептуальна основа усіх видів діяльності та роботи шкільних систем.
Організаційно-координаційна діяльність
Моделювання структури управління. Розробка матричної рухливої структури управління.
— Всиновлення горизонтальних зв'язків, забезпечення їх координат і.
— Чіткіш розподіл завдань кожного в межах загального, відповідальність кожного за свою справу.
— Забезпечення динаміки функціональних обов'язків та прав всіх суб'єктів в залежності від завдань.
— Створення умов для розвитку неформальної структури колективу.
— Добір досвідчених, кваліфікованих спеціалістів.
—У посадовому зростанні вчителів увага приділяється індивідуальним можливостям та перспективам розвитку особистості.
— Орієнтація на перманентну систему підвищення кваліфікації вчителів.
— Демократизація управління як основа демократизації школи.
— Формування організаційної культури.
Контрольно-оціночна діяльність
— Надання переваги визначенню якісних аспектів перевірки.
— Увага здебільшого до кінцевих результатів, вивчення системи роботи.
— Увага до навчально-методичної спрямованості контролю.
— Постійне моделювання та оновлення системи внутрішньошкільного контролю, вибір ефективної технології.
— Увага до мотиваційної функції контролю.
— Забезпечення випереджальною характеру контролю.
— Обговорення системи внутрішньошкільного контролю в колективі.
— Демократизація внутрішньошкільного контролю, дотримання принципу егалітаргності.
Регулятивно-корекційна діяльність
— Контролінг та моніторинг визначаються як засоби регулювання та корекції в педагогічному процесі.
— Створення нових, оновлення навчально-виховних технологій та впровадження їх у практику діяльності.
— Приведення функцій управління у відповідність до завдань навчально-виховного закладу.
— Розробка системи стимулювання та мотивації
— Формування колективу критичних однодумців
— Створення творчої атмосфери, сприятливого мікроклімату.
— Оптимізація управління.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент.— СПб: Питер, 2001.— 304 с.
2. Бесєдін М. О., Нагаев В. М. Основи менеджменту.— К.: Центр навчальної літератури, 2005,— 496.
3. Большаков А. С. Менеджмент. Учебное пособие.— СПб.: Изд. «Питер», 2000.— 160 с.
4. Василенко В. О., Шматько В. Г. Інноваційний менеджмент.— К.: Центр навчальної літератури, 2005.— 440 с.
5. Виханский О. С, Наумов А. И.— М.: Гардарики, 2001.— 528 с.
6. Внутришкольное управление: теория и опыт педагогических и управленческих инноваций/Под ред. Н. В. Горбуновой.— М.: Новая школа, 1995.— 108 с.
7. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика.- М.: Дело, 1991,- 320 с.
8. Гірняк О. М., Лазановський П. П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум.— К.: Магнолія плюс, Львів: Новий світ, 2003.— 336 с.
9. Зайцева О. А., Радугин А. А. и др. Основы менеджмента.— М: Центр, 1998.— 432 с.
10. Даниленко Л. І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. Монографія.— 2-е вид.— 1С: Логос, 2002.- 140 с.
11. Дичківська І. М, Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник.— 1С: Академвидав, 2004.— 352 с
12. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник,— К.: ІЗМН, 1996.— 140 с
13. Єльнікова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальноосвітньою середньою освітою в регіоні. - X.: Крок, 1999 — 303 с.
14. Зверева В. И. Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы.— М.: Новая школа, 1995.— 230 с.
15. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента. — Минск: Новое знание, 2001.— 335 с.
16. Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту— К.: Либідь, 2004,— 424 с.
17. Карамушка Л. І. Психологія управління. - К.: Міленіум, 2003.— 344 с.
18. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту. - К.: МАУП, 1996,- 160 с.
19. Конаржевский Ю. А. Менеджмент и внутри школьное управление,— М.: Центр «Пед. поиск», 2000.— 224 с.
20. Крижко В. В., Павлютенков Є. М. Менеджмент в освіті,— К., 1998.— 197 с.
21. Крыжко В. В., Павлютенков Е. М. Психология в практике менеджера образования,- СПб.: КАРО, 2002.- 304 с.
22. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту— К.: Академвидав, 2003.— 416 с.
23. Лазарев В. С. Системное развитие школы,— М.: Педагогическое общество России, 2002.- 304 с.
24. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. - X.: Видав, гр. «Основа», 2004.— 240 с.
25. Мармаза О. І. Менеджмент в освіті: секрети успішного управління. - X.: Вид. група «Основа», 2005.— 176 с
26. Мармаза О. 1. Проектний підхід до управління навчальним закладом. - X.: Видав, гр. «Основа», 2003,— 80 с.
27. Мармаза О. І. Стратегічний менеджмент: траєкторія успіху. - X.: Видав, гр. «Основа», 2006,— 160 с
28. Мартиненко М. М. Основи менеджменту - К.: Каравела, 2005,— 496 с
29. Менеджмент організацій/Л. І. Федулова, В. В. Стадник та ін.,— К.: Либідь, 2003,- 446 с
30. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.— М.: Дело, 1992.-- 700 с.
31. Наука управління: з історії менеджменту. Хрестоматія: навчальний посібник/Упорядник І. О. Слєпов.— К.: Либідь, 1993,— 304 с.
32. Моисеев А. М. Качество управления школой: каким оно должно быть,— М.: Сентябрь, 2001,- 160 с.
33. Молл Е. Г. Управление карьерой менеджера,— СПб.: Питер, 2003,— 352 с.
34. Орлова Т. В. Перспективное планирование развития школы,— М.: Сентябрь, 2000.- 144 с.
35. Освітній менеджмент/За ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки,— К.: Шкільний світ, 2003.- 400 с.
36. Островерхова Н. М., Даниленко Л. І. Ефективність управління ЗОНІ: соціально-педагогічний аспект.— К.: Школяр, 1995.—• 302 с.
37. Оцінювання та вибір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект/За ред. Л. I. Даниленко.— К.: Логос, 2001,— 185 с.
38. Павлютеноков Є. М., Крижко В. В. Основи управління школою. - X.: Видав, гр. «Основа», 2006.— 176 с.
39. Паркинсон С. Н. Законы Паркинсона/Сост. В. С. Муравьев.— М: Прогресс, 1989.- 448 с.
40. Пастухова В. В. Стратегічний менеджмент. Опорний конспект лекцій. - К.: КНЕУ, 2004.- 62 с.
41. Шкельна В. С. Управління школою.— X.: Видав, гр. «Основа», 2004,— 220 с. (у II ч.)
42. Шкельна В. С, Удод О. А. Управління школою. — Дніпропетровськ: Науково-метод. об'єдн. пед. інновацій «Альфа», 1998.— 283 с.
43. Программно-целевое управление развитием образования/Под ред. А. М. Моисеева.— М.: Пед. общество России, 1999,— 190 с.
44. Проектирование систем внутри школьного управления/Под ред. А. М. Моисеева,— М.: Пед. общество России, 2001.— 384 с.
45. Професіограма директора загальноосвітньої школи — менеджера освіти/Упоряд. М. В. Гадецький. — Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 1997.— 83 с.
46. Сиротенко Г. О. Шляхи оновлення освіти: науково-методичний аспект.— X.: Видав, гр. «Основа», 2003.— 93 с.
47. Скрипко Т. О., Ланда О. О. Менеджмент— К.: Центр навчальної літератури, 2006.- 176 с.
48. Соболь С. М., Багацький В. М. Менеджмент: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисципліни.— К.: КНЕУ, 2005.— 225 с.
49. Стадник В. В., Йохна М. А. Менеджмент.— К.: Академвидав, 2003.— 464 с.
50. Тереиьтьев В. К. Истины управления: взгляд на основе менеджмента.— М.: Сентябрь, 2002,- 160 с.
51. Третьяков П. И. Управление школой по результатам.— М.: Новая школа, 1997.-288 с.
52. Управління навчальним закладом: У двох частинах/О. I. Мармаза, О. М. Касьянова, В. В. Григораш та ін.— X.: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.— 312 с.
53. Управление развитием школы/Под ред. М. М. Поташника и В. С. Лазарева.— М.: Новая школа, 1995.- 464 е.
54. Управление школой: теоретические основы и методы/Под ред. В. С. Лазарева.— М.: Центр соц. и эконом, исследований 1997.— 336 с.
55. Чернов К). В. «Паблік рілейшнз» сучасної школи.— X.: Видав, гр. «Основа», 2003.- 79 с
56. Хміль Ф. І. Основи менеджменту: Підручник.— К.: Академвидав, 2003,— 608с
57. Юргутіс І. А., Кравчук І. І. Основи менеджменту.— К.: Освіта, 1998.— 252 с.
58. Шифрин М. В. Стратегический менеджмент.— СПб: Питер, 2006.— 240 с
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА....................................................................................................................1
РОЗДІЛ І. Еволюція управлінської думки.....................................................................5
1.1. Історіографія менеджменту.....................................................................................5
1.2. Становлення управління в галузі освіти. Ретроспективний аналіз теорії та практики управління освітою...................................................................................................43
Контрольні питання та завдання....................................................................................52
РОЗДІЛ II. Методологічні та теоретичні основи управління освітою........................................................................................................................................58
2.1. Теоретичні засади управління...............................................................................59
2.2. Концепція процесного підходу до управління.....................................................86
2.3. Концепція системного підходу до управління.....................................................92
2.4. Концепція ситуаційного підходу до управління................................................103
Контрольні питання та завдання..................................................................................110
РОЗДІЛ III. Інноваційні підходи до управління........................................................115
3.1. Розвиток управління як передумова розвитку навчального закладу......................................................................................................................................116
3.2. Вимоги до керівника та ново професійної підготовки …………………..... 124
3.3. Оновлення загальних функцій управління........................................................143
3.4. Оптимізація соціально-психологічних функцій корінника………………… 239
3.5. Майстерність, мистецтво та ефективність управління......................................271
Контрольні питання та завдання..................................................................................286
РОЗДІЛ IV. Управління інноваційними процесами..................................................292
4.1. Інноваційні процеси у навчальному закладі.......................................................292
4.2. Інноваційний менеджмент у закладі освіти……………………………............300
Контрольні питання та завдання..................................................................................318
РОЗДІЛ V. Стратегічне управління: програмно-цільовий підхід…………………326
5.1.Стратегічний менеджмент: становлення, сутність, особливості...............................................................................................................................326
5.2. Програмно-цільовий підхід та проектна технологія........................................348
5.3. Процедура розробки програми розвитку........................................................ 363
Контрольні питання та завдання..................................................................................424
Література:.....................................................................................................................429
Додатки...........................................................................................................................431
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...............................................................................................445
Навчальне видання
МАРМАЗА Олександра Іванівна
МЕНЕДЖМЕНТ В ОСВІТІ: ДОРОЖНЯ КАРТА КЕРІВНИКА
Головний редактор В. В. Григораш
Редактор /. Т. Соколячська Технічний редактор О. В. Лебедева
Підписано до друку 15.06.2007. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Ньютон. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 28,00.
Наклад 3 000 пр. Зам. № 3692.
Віддруковано TOB «Фактор-Друк»61030, м. Харків, вул. Саратовська, 51.
Тел./факс: (057) 717-51-85.
TOB «Видавнича група «Основа»».
Свідоцтво ДК № 1179 від 27.12.2002 р.
Україна, 61145, Харків, вул. Плеханівська, 66.
Тел.(057)731-96-32.
E-mail: office@osnova.com.ua
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Зразок протоколу експертизи | | | Характерные особенности развития права в Великом княжестве Литовском |